Справа № 761/30405/17
Провадження № 1-м/761/101/2017
Іменем України
01 вересня 2017 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:
слідчого судлді - ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань - ОСОБА_2
із участю:
прокурора - ОСОБА_3
затриманої особи відносно,
якої розглядається клопотання - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
перекладача - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, клопотання заступника прокурора Київської області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі громадянина Турецької Республіки ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця м. Ізмір, Турецької Республіки, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який розшукується компетентними органами Республіки Туреччина для відбування призначеного покарання за вироком 2-го Вищого Кримінального суду м. Картал Республіки Туреччина,
30 серпня 2017 року заступник прокурора Київської області ОСОБА_7 , звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який розшукується компетентними органами Республіки Туреччина для відбування призначеного покарання за вироком 2-го Вищого Кримінального суду м. Картал Турецької Республіки.
Клопотання мотивовано тим, що 24.07.2017 року о 06 год. 00 хв. Працівниками Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України затримано громадянина Турецької Республіки ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який розшукується компетентними органами Республіки Туреччина, з метою виконання вироку.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.07.2017 року, відповідно до вимог ст. 583 КПК України до ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ) застосовано тимчасовий арешт строком на 40 діб. Вказане рішення вступило в законну силу.
Міністерством юстиції України отримано запит компетентного органу Турецької Республіки про видачу ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ) для виконання вироку суду.
Проведення екстрадиційної перевірки стосовно ОСОБА_4 ) Міністерством юстиції України, відповідно до ст. 587 КПК України, доручено прокуратурі Київської області.
Відповідно до наданих турецької стороною документів, встановлено, що рішенням 2-го Вищого Кримінального суду Анадолу, Стамбул 30.04.2015 року видано ордер № 2015/1-20159 на розшук ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ).
Інкриміновані ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ) злочинні діяння за законодавством України кваліфікуються за ч. 1 ст. 115; ст. 128 КК України, і є екстрадиційними, оскільки за їх вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не менше одного року.
Строк покарання, призначеного ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ) обвинувальним вироком, складає понад шість років позбавлення волі.
Передбачений ст. 80 КК України строк давності виконання обвинувального вироку не закінчився.
Злочин, передбачений ст.ст. 85/2, 22/3, 62, 63 Кримінального кодексу Туреччини №5237, не належить до військових злочинів і не носить політичного характеру.
На даний час ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ) утримується в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, який розташований в Шевченківському районі міста Києва.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 584 КПК України, після отримання запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи за дорученням центрального органу прокурор вносить подання про її екстрадиційний арешт до суду за місцем тримання особи під вартою.
Встановлено, що правовідносини між Україною та Республікою Туреччина урегульовані Конвенцією «Про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах» від 22.01.1993 р.
Відповідно до ст. 17 Конвенції «Про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах» від 22.01.1993 р. «у відносинах один з одним при виконанні цієї Конвенції установи юстиції Договірних Сторін користуються державними мовами Договірних Сторін або російською мовою».
Відповідно до вимог ст. 56 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах договірні сторони зобов'язуються у відповідності з умовами, передбаченими цією Конвенцією, за запитом видавати один одному осіб, які перебувають на їх території, для притягнення їх до кримінальної відповідальності.
Забезпечення компетентними органами України виконання вимог вказаної вище Конвенції щодо видачі ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ) можливо виконати лише у тому випадку, якщо судом стосовно останнього буде застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для забезпечення фактичної видачі особи (екстрадиційний арешт).
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з мотивів у ньому наведеним та просив його задовольнити.
Захисник просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту
Затриманий підтримав думку захисника.
Вивчивши надані слідчому судді матеріали екстрадиційної перевірки, перевіривши наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення фактичної видачі особи (екстрадиційного арешту), щодо якої розглядається клопотання, вислухавши думку прокурора, затриманого ОСОБА_4 , його захисника, слідчий суддя, вважає необхідним застосувати до ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ), запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для забезпечення фактичної видачі особи (екстрадиційного арешту,) з огляду на вищезазначене, оскільки у клопотанні прокурора викладені обставини, які повністю підтверджуються наявними у розпорядженні суду матеріалами.
Так, слідчим суддею враховується, характер обвинувачення та призначене покарання ОСОБА_4 за вироком 2-го Вищого Кримінального суду м. Картал Турецької Республіки від 17 вересня 2012 року у виді позбавлення волі строком на 6 років 3 місяці, який набрав законної сили.
Також слід врахувати наявні у розпорядженні слідчого судді дані про те, що, ОСОБА_4 був затриманий, у зв'язку із злочином 01.09.2011 року та під час судового процесу був звільнений з-під варти 12.04.2012 року, при цьому він, був присутній 17.09.2012 року при проголошенні вироку, що свідчить про те, що йому достеменно було відомо про те, що стосовно нього постановлено вирок та присуджено до відбування покарання у виді 6 років 3 місяців позбавлення волі. При цьому, він, ухилився від відбування призначеного покарання щодо нього, у зв'язку із чим був оголошений у міжнародний розшук.
Заява ОСОБА_4 в судовому засіданні про те, що він прямував до Туреччини, оскільки дізнався про постановлений вирок щодо нього та про те, що у Туреччині прийняли Закон, згідно якого він має відбувати покарання у виді домашнього арешту, підтверджує висновки слідчого судді про те, що він покинув територію Республіки Туреччина, саме з метою ухилитися від відбування призначеного йому покарання за вироком суду.
Разом з тим, ці ж показання в частині прийняття відповідного Закону, за яким він має відбувати інше покарання ніж призначено йому за вироком суду, є голослівними по своїй суті на впливають на розгляд питання щодо його екстрадиційного арешту та спростовуються наявними у розпорядженні суду матеріалами, які вказують на санкції кримінального закону за якими ОСОБА_4 засуджений.
Також слід зазначити про те, що при вирішенні питання про екстрадиційний арешт, обґрунтованість рішень компетентних органів Республіки Туреччина не являється предметом перевірки слідчим суддею.
Крім того, відсутні дані про те, що ОСОБА_4 отримував статус біженця та статус особи, що потребує додаткового захисту, злочин за вчинення якого ОСОБА_4 засуджений відповідає злочинам, передбаченим ч. 1 ст. 119; ст. 128 КК України, один з яких є екстрадиційним, строки давності відбування призначеного покарання не закінчилися.
Посилання сторони захисту, як на обґрунтування відсутності ризику переховування ОСОБА_4 на те, що він бажає звернутися із заявою про спрощену процедуру його видачі та звернувся вже із такою завою, в тому числі до Шевченківського районного суду м.Києва, а також на те, що він на території України має місце проживання та гр.-ка ОСОБА_9 ручається за належне дотримання ним запобіжного заходу у вигляд домашнього арешту, не виключає настання ризику переховування ОСОБА_4 , з метою перешкодити його видачі компетентним органам Республіки Туреччина, оскільки йому вже висловлювалася довіра суду про що свідчить те, що він був звільнений із-під варти під час судового процесу, певний час виконував належним чином свої обов'язки, однак у подальшому ухилився від відбування покарання, що не виключає відповідної поведінки і в майбутньому.
А тому вважаю, що в даному випадку відсутні підстави для застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою на час вирішення питання щодо екстрадиції ОСОБА_4 , оскільки інші запобіжні заходи на переконання слідчого судді не забезпечать ненастання ризику переховування останнього, з метою уникнення своєї передачі компетентним органам Республіки Туреччина.
Крім того, враховуючи надання стороною захисту заяви ОСОБА_4 про його згоду на видачу оформленої у присутності захисника, слід роз'яснити, що така заява може бути затверджена слідчим суддею в разі надходження до суду відповідного клопотання прокурора, а тому таку письмову заяву сторона захисту має подати до прокуратури Київської області, працівники якої зобов'язані звернутися до слідчого судді з клопотанням про затвердження згоди особи на видачу.
На підставі викладеного, керуючись Конвенції «Про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах» від 22.01.1993 р., ст. 584 УПК України, слідчий суддя,
Застосувати до громадянина Турецької Республіки ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) до здійснення його фактичної передачі компетентним органам Ізраїлю до 30 жовтня 2017 року включно, але не більш ніж на дванадцять місяців з моменту його затримання, а саме з 24 липня 2017 року.
Роз'яснити захиснику та ОСОБА_4 , що у відповідності до ч.2 ст. 588 КПК України спрощений порядок видачі з України особи може бути застосований лише за наявності письмової заяви такої особи про її згоду на видачу, оформленої у присутності захисника та затвердженої слідчим суддею. У разі одержання відповідної заяви видача можлива без проведення в повному обсязі перевірки наявності можливих перешкод для видачі.
Така заява, має бути подана прокурору, який відповідно до ч.3 ст. 588 КПК України звертається до слідчого судді з клопотанням про затвердження згоди особи на видачу. Слідчий суддя розглядає клопотання за участі особи, що підлягає видачі, її захисника, прокурора та зобов'язаний переконатися, що особа, яка підлягає видачі, добровільно погоджується на свою видачу і усвідомлює всі наслідки цієї видачі, після чого постановляє ухвалу про затвердження згоди особи на її спрощену видачу або про відмову в цьому.
Покласти на перекладача ОСОБА_6 -к. обов'язок роз'яснити текст ухвали ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, відносно якої застосовано екстрадиційний арешт, його захисником або законним представником, прокурором протягом 5 днів з дня його оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду м.Києва.
Слідчий суддя: