Справа № 401/12728/12
(2-о/199/27/13)
іменем України
„15” лютого 2013 року
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Спаї В.В.,
при секретареві - Коньковій А.О.,
за участі заявника - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за заявою ОСОБА_1, де заінтересована особа Царичанська державна нотаріальна контора про встановлення факту батьківства,
ОСОБА_1 звернулася до суду із даною заявою, в її обґрунтування посилаючись на те, що з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, вона познайомилася у 1999 році, та з цього періоду часу вони почали жити однією сім'єю, вступили в фактичні шлюбні відносини, проживали разом, мали сумісний бюджет. В період фактичних шлюбних стосунків з ОСОБА_2 07 вересня 2002 року народився син ОСОБА_3, батьком якого є - ОСОБА_2. Визнаючи себе фактично батьком хлопчика, який народився, ОСОБА_2 не бажав реєструвати його за своїм прізвищем, при цьому казав, що йому не зовсім зручно через різницю у віці (більше 25 років), тому при реєстрації дитини ОСОБА_1 зазначила його за своїм прізвищем, але ім'я та по-батькові зазначила дійсного батька.
На протязі 12 років (з 1999 року по листопад місяць 2011 року) у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилися двоє дітей: син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 Визнаючи себе їх батьком, ОСОБА_2 не хотів реєструвати синів на своє ім'я, тому в свідоцтві про народження другого сина в графі батько зазначено прізвище матері «Суліма», але ім'я та по батькові записано зі слів біологічного батька, яким був ОСОБА_2.
На протязі 12 років ОСОБА_1 та ОСОБА_6 жили однією сім'єю, вели сумісне господарство, він піклувався про ОСОБА_1 та дітей, вони мали спільний побут та бюджет; ОСОБА_2 займався вихованням і забезпеченням синів, вони його вважали батьком і називали так, він їх вважав своїми синами. 11 листопада 2011 року ОСОБА_2 помер, та після його смерті відкрилася спадщина у виді грошових коштів у сумі 15 000,00 грн. на депозитному вкладі в ПАТ КБ «Приватбанк». Депозитний вклад був відкритий ОСОБА_2 18.02.2011 р.; при відкритті депозитного владу ОСОБА_2 зробив заповідальне розпорядження, де зазначив, що в разі його смерті вкладом та нарахованим процентами буду розпоряджатися його син, ОСОБА_7.
Після смерті ОСОБА_2 гр. ОСОБА_1 звернулася до Царичанської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини на грошові вклади, утім, у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено, оскільки в заповідальному розпорядженні, яке зробив ОСОБА_8 в ПАТ КБ «Приватбанк», зазначено, що ОСОБА_7 є сином ОСОБА_2, у той час, коли в свідоцтві про народження сина зазначено, що його батьком є «Суліма Юрій Григорович».
Предмет заяви становить вимога про встановлення факту, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, та який помер 11.11.2011 р., є батьком ОСОБА_7, який народився 07 вересня 2002 року в м. Дніпропетровську.
У судовому засіданні заявник повністю підтримала вимоги заяви, надала пояснення, аналогічні викладеним в заяві, просила суд повністю її задовольнити. Разом з тим, відповідно до пояснень заявника по батькові народженого сина ОСОБА_3 було записано з її слів «Юрійович» на підставі імені біологічного батька дитини (тобто ОСОБА_2Г.), та така поведінка ОСОБА_2 не була для нею суттєвою, адже вони мешкали однією сім'єю, вели спільне господарство та усім було відомо, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 та ОСОБА_5.
Заінтересована особа надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності.
Заслухав пояснення заявника, свідків та дослідивши докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для ухвалення про задоволення заяви повністю, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не перебували у шлюбі між собою; ОСОБА_2 помер 11.11.2011 р., що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видано 15.11.2011 р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Царичанського районного управління юстиції у Дніпропетровській області.
ОСОБА_7 народився 07.09.2002 р., та відповідно до свідоцтва про народження його матір'ю є ОСОБА_1; відомості про батька дитини були зазначені за вказівкою матері (ч. 2 ст. 55 КпШС), оскільки дитина народилася у матері, яка не перебувала в шлюбі, та не було спільної заяви батьків і рішення суду про встановлення батьківства.
Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_9 гр. ОСОБА_1 доводиться їй донькою; померлий ОСОБА_2 проживав разом з ї донькою з 1999 року однією сім'єю, вони не реєстрували шлюб, та під час спільного життя у них 079.2002 р. народилася дитина - ОСОБА_7. Відомості про батька була занесені зі слів матері, оскільки ОСОБА_2 був набагато старше ОСОБА_1 та соромився різниці у віці. Згодом у них народилася інша дитина - ОСОБА_10 (14.06.2006 р.). По батькові у дітей записано відповідно до імені їх батька - ОСОБА_2, та останній разом із ОСОБА_1 спільно виховував та утримував дітей.
Майже аналогічні пояснення були дані й іншим свідком - ОСОБА_11, який пояснив, що він доводиться ОСОБА_7 хрещеним батьком, та дуже давно знає родину ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки разом працювали, відвідували один одного, зустрічали разом свята. Відповідно до пояснень свідка батьком його хрещеного сина є ОСОБА_2, дитина у ОСОБА_2 народилася тоді, коли він був уже у віці та він дуже радив, що у нього є син.
Про існування інших родичів свідкам невідомо.
З огляду на вищенаведене для суду наявні підстав для ухвалення про задоволення заяви повністю, оскільки надані у відповідності до ст.ст. 57-59 ЦПК України докази достовірно підтверджують визнання померлим батьківства відносно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2
Судові витрати віднести на рахунок заявника.
Керуючись ст.ст. 11, 15, 212, 214-215, 218, п. 5 ч. 2 ст. 234, ст. 256 ЦПК України, суд
ОСОБА_12 Євгеніївни задовольнити повністю.
Встановити факт, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, який помер 11.11.2011 р., є батьком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя