Справа №22ц- 6050 Головуючий в І інстанції Панасенко О.П.
Категорія 33 Доповідач Кузнецов В.О.
18 січня 2007 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - Калиновського А.Б.
суддів - Кузнецова В.О., Кіктенко Л.М.
при секретарі - Журавель Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
по апеляційній скарзі відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3
на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 25 липня 2006 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою при домоволодінні, зустрічному позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, виконавчого комітету Марганецької міської ради, про визнання рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність недійсним,
визнання недійсним державного акту на землю, -
У квітні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, посилаючись на те, що її батьки проживали в АДРЕСА_1. Після смерті батьків вона одержала свідоцтво про право на спадщину, в тому числі на 1/4 частину вказаного будинку на земельній ділянці площею 466 кв.м.. Але ОСОБА_2 самовільно зайняла 158 кв.м. її землі. Добровільно звільнити землю відповідачі відмовилися, збудували самовільно деякі будівлі. Спір між її батьком та відповідачкою тягнеться багато років. Про те що земля приватизована відповідачка знала , але все одно не звільняла самовільно зайняту земельну ділянку.
У червні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися із зустрічним позовом про визнання незаконними рішення виконкому НОМЕР_1 від 22.02.1995 року про затвердження протоколу засідання погоджувальної комісії та рішення НОМЕР_2 від 20.11.1996 року про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_4, та про визнання недійсним державного акту за НОМЕР_3 від 04.12.1996 року про право приватної власності на землю, виданого на ім'я ОСОБА_4.
В обгрунтування посилались на те, що вони є власниками АДРЕСА_2. Вони живуть в квартирі багато років, земельна ділянка сім'єю не приватизована , але та ділянка, де розташовані її будівлі, зайнята багато років, і ніхто не казав, що вона не має право на землю. Про те, що ОСОБА_4 приватизував землю вони не знали, про рішення погоджувальної комісії також не знали. Цим рішенням фактично зменшилася належна ним земля, якою їх сім'я користується 40-років, що дає підстави для застосування набувальної давності.
Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 25 липня 2006року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені повністю. ОСОБА_2, ОСОБА_3 зобов'язані усунити перешкоди в користуванні земельною ділянкою і звільнити самовільно зайняту прилеглу до квартири АДРЕСА_1 земельну ділянку розміром 158,515 кв.м., яка входить до земельної ділянки площею 466 кв.м, і належить на праві власності ОСОБА_1.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, відмовлено.
На вказане рішення відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була подана апеляційна скарга про скасування рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 25 липня 2006 року, як прийнятого з порушенням норм матеріального і процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та про ухвалення нового рішення яким задовольнити їх позовні вимоги.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду, заявлених позовних вимог в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду скасувати з направленням справи на новий розгляд, відповідно до п.4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що будинок АДРЕСА_1 складається з 4 квартир. Загальна площа земельної ділянки під домоволодінням 1865 кв.м..
ОСОБА_1 26.03. 2004 року одержала свідоцтво про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_5, померлої в ІНФОРМАЦІЯ_1, яка одержала спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_4, померлого в ІНФОРМАЦІЯ_2.( а.с. 4 ). Спадкове майно складається в тому числі з кв. НОМЕР_4 вказаного будинку і земельної ділянки площею 466 кв.м., розташованої за вказаною адресою. Земельна ділянка була приватизована ОСОБА_4 на підставі рішення виконкому НОМЕР_2 від 20.11.1996 року.( а.с. 13).
04 грудня 1996 року він отримав державний акт на право приватної власності на землю.( а.с. 37 ).
АДРЕСА_2 належить на праві часткової сумісної власності: ОСОБА_3-3/4 частини, ОСОБА_2 -1/4 частина.( а.с. 34,35 ). Земельна ділянка ними не була приватизована.
08 лютого 1995 року відбулося засідання погоджувальної комісії, згідно з яким комісія прийшла до висновку про поділ земельної ділянки 932 кв.м, пропорційно частинам на житловий будинок тобто по 466 кв.м. (а.с. 12).
22 лютого 1995 року виконком рішенням НОМЕР_1 затвердив рішення погоджувальної комісії.( а.с. 14 ).
Задовольняючи первісний позов і відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції виходив з того, що відсутність згоди ОСОБА_6 на приватизацію землі його сусідом ОСОБА_4 не є підставою для визнання незаконною приватизації, яка відбулася на підставі двох рішень міськвиконкому, частина земельної ділянки самовільно зайнятої не може бути визнано законним землекористуванням.
Однак з такими висновками суду не можна погодитися оскільки вони грунтуються не неповно з'ясованих обставинах у справі, яке відбулося через порушення судом норм процесуального права.
Згідно п.4 ч.І ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
З матеріалів справи вбачається, що сторони являються співвласниками жилого будинку, а саме власниками квартир НОМЕР_5, НОМЕР_4. Інші співвласники будинку, а саме власники квартир НОМЕР_6 , НОМЕР_7 до участі у справі не були притягнуті, а ні за ініціативою сторін, а ні за ініціативою суду. Таке порушення норм процесуального права призвело до неповного з'ясовання обставин у справі.
Суду першої інстанції необхідно залучити до матеріалів справи правовстановчі документи всіх співвласників домоволодіння відносно їх часток у домоволодінні, а також відносно їх прав власності чи користування земельною ділянкою, з яких би вбачалися межі земельних ділянок.
Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивачі по зустрічному позову пропустили строк позовної давності і не з'ясував чи прохають вони про поновлення строку чи ні.
Вирішуючи питання відносно позовних вимог по зустрічному позову, необхідно було витребувати землевпорядну справу, тобто матеріали на підставі яких ОСОБА_4 приватизував земельну ділянку.
Задовольняючи первісний позов, суд першої інстанції взяв до уваги протокол погоджувальної комісії, рішення міськвиконкому про його затвердження, не звернувши уваги на те, що обстеження земельної ділянки відбувалося більше 10 років тому, не роз'яснив учасникам процесу про необхідність проведення по справі судової експертизи та наслідки відмови від її проведення.
За таких обставин, колегія суддів вважає можливим скасувати рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 25 липня 2006 року, та направити справу на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311 ч.І п. 4,313 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 25 липня 2006року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Судді