вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
26.10.09 Справа №2а-9466/09/1/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Усковій О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Сакської об'єднаної Державної податкової інспекції в АР Крим
до Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1
про стягнення,
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулася з позовом Сакська об'єднана Державна податкова інспекція в АР Крим до Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 9323,29 гривень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.08.2009 року було відкрите провадження в адміністративній справі №2а-9466/09/1/0170.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.08.2009 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.
У судове засіданні представник позивача не зявився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи.
Позивач надіслав заяву про уточнення позовних вимог, а саме попросив залишити без розгляду адміністративний позов по справі № 2а - 9466/09/1/0107 в частині стягнення заборгованості у сумі 2964,74 гривень з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що відповідачем після порушення провадження по справі № 2а-9466/09/1/0170 частково сплачено заборгованість за позовом на сумму 2964,74 гривень.
Ухвалою суду від 26.10.2009 року позовні вимоги Сакської ОДПІ в АРК в частині стягнення заборгованості в розмірі 2964,74 гривень залишено без розгляду.
Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, клопотання про розгляд справи за його відсутності, заперечень на позов, будь - яких доказів до суду не надав.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу у відсутності відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1,3 статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2191-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.
Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб'єктами владних повноважень.
Таким чином, судом встановлено, що Сакська ОДПІ в АР Крим є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 3813 від 24.12.1993 року головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року N 509-XII визначено, що податкові органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Таким чином, судом встановлено, що Cакська об'єднана Державна податкова інспекція в АРК уповноважена здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Сакською районною державною адміністрацією АРК 27.09.1999 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (а.с. 7), довідкою Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АВ НОМЕР_2
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання, фізичною особою-підприємцем, платником податків, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, а також належного нарахування та сплати податків.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року N 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до п. 4.1.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах державної податкової служби у якості платника податку на додану вартість, а тому згідно із законодавством України, відповідач зобов'язаний сплачувати податок на додану вартість до Державного бюджету України, подавати встановлену законом звітність.
Підпунктом 4.1.4. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Порядок, підстави та строки сплати податку на додану вартість, надання податкової звітності встановлений Законом України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР.
Відповідно до 7.8.1. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР податковим періодом є один календарний місяць.
Таким чином, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зобов'язано щомісячно протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового місяця, подавати до Сакської ОДПІ в АРК декларації з податку на додану вартість.
Згідно абзацу «а» підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.
Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Згідно з підпунктом 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III встановлено, що у разі, коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги або повідомлення вважається днем її вручення.
Такий самий порядок надіслання податкових повідомлень-рішень визначений «Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253 та «Порядком направлення органами державної податкової України податкових вимог платникам податків», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 266 від 03.07.01 року.
Судом встановлено, що посадовими особами податкових органів було складено акт про результати виїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності фізичної особи-підприємства від 27.09.07 року № 1471/1701/НОМЕР_1, в якому вказано, що 27.09.07 року проводилася виїзна документальна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в результаті якої встановлено порушення п.4.1.4 ст.4, п. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III, а саме нарахування податкових забов'язань на надані послуги не в повному обсязі, в наслідку чого донараховано 74163 гриень податку на додану вартість .
Зазначений акт перевірки був вручений керівнику фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 та підписаний платником податків з запереченнями.
За результатами акту про результати виїзної документальної перевірки було складено податкове повідомлення-рішення від 28.09.2007 року № 0001501701/0, в якому вказано, що на підставі акту перевірки від 27.09.07 року № 1471/1701/НОМЕР_1 встановлено порушення пункту 4.1. статті 4, п. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III, у зв'язку з чим фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначене забовязання у розмірі 111850,00 гривень, яке підлягає сплаті у десятиденний термін з дня отримання цього податкового повідомлення-рішення.
Це податкове повідомлення-рішення було вручено представнику відповідача 28.09.2007 року під розпис, що підтверджується корінцем податкового повідомлення-рішення від 28.09.2007 року № 0001501701/0.
Судом встановлено, що відповідач не погодившись з рішенням Сакської ОДПІ оскаржив податкові повідомлення -рішення № 0001501701/0 від 28.09.07 року про донарахування ПДВ у суммі 111850,00 гривень до Господарського суду АРК.
Постановою Господарського суду АРК від 09.09.08 року по справі № 2-7/1059-2008А частково задаволено позовну заяву СПД ОСОБА_1 до Сакської ОДПІ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
Суд зазначив, що відповідачем не було дотримано вимог при проведенні перевірки, що фактично призвело до прийняття необґрунтованих податкових повідомлень рішень в частині донарахування ПДВ в розмірі 66409,00 гривень та штрафних санкцій 33810 гривень.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2009 року постанова Господарського суду АР Крим від 09.09.08 року по справі № 2-7/1059-2008А залишена без змін.
Судами визнане законним донарахування податкового забовязання та застосування штрафних санкцій по податковому повідомленн рішенню № 000150701/0 від 28.09.07 року на суму 11631,00 гривень.
Проте зазначений податковий борг фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 сплачений частково.
Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідно до підпункту 6.2.3. пункту 6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Отже, судом встановлено, що відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III інформація про виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк зазначається у першій податковій вимозі, у другій податковій вимозі може значиться повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Судом встановлено, що 16 лютого 2009 року Сакською ОДПІ була складена перша податкова вимога від 16.02.2009 року № 1/196 на суму податкового боргу СПД ОСОБА_1 в розмірі 11387,56 гривень.
Судом встановлено, що 15 квітня 2009 року Сакською ОДПІ була складена друга податкова вимога від 15.04.2009 року № 2/418 на суму податкового боргу СПД ОСОБА_1 в розмірі 9360,52 гривень.
Відповідно до розрахунку суми податкового боргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та обліковою карткою відповідача як платника податків, наданих Сакською ОДПІ в АР Крим сума боргу відповідача станом на день розгляду справи складає з податку на додану вартість у розмірі 6358,56 гривень.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до п.1.6 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III примусове стягнення - звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.
Згідно з підпунктом 3.1.1. п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
На підставі викладеного, суд вважає, що факт несплати податку на додану вартість та застосованих фінансових санкцій до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є повністю доведеними позивачем та підтверджується доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Приймаючи до уваги, що сума податкового боргу у розмірі 6358,55 гривень відповідачем станом на день розгляду справи не сплачена, вона підлягає стягненню з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, тому уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
У зв'язку зі складністю справи судом 26.10.2009 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 29.10.2009 року постанова складена у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд
1. Уточнені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) податкову заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 6358,55 гривень ( на р/р 31111029700243 в УДК в АР Крим, МФО 824026, одержувач - Держбюджет Сакського району в АР Крим , ОКПО 34740887)
3. Копію постанови надіслати сторонам.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Трещова О.Р.