вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
13.10.09 Справа №2а-7717/09/5/0170
18:39
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Сидоренко Д.В., при секретарі Лалаєві Д.О. розглянувши за участю представника відповідача у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Військової частини А 2320
про стягнення заборгованості у розмірі 2460,43 грн.
Обставини справи: ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом в якому просить стягнути з військової частини А 2320 на користь позивача суму грошової компенсації за неотримане речове майно у розмірі 2460,43 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач проходила військову службу у ВЧ А 0506 на посаді старший матрос. Наказом командира військової частини А 0506 № 117 від 17.06.08р. ОСОБА_1 була виключена зі списків особового складу частини, знята зі всіх видів забезпечення та направлена для зарахування на військовий облік до Сімферопольського РВК АР Крим. Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, п. 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України от 28 жовтня 2004 року № 1444, позивач має право на одержання грошової компенсації замість речового майна, сума якої на день виключення її зі списків особового складу становить 2460,43 грн. Порушення гарантованого державою право на отримання грошової компенсації за речове майно з'явилося підставою для звернення до суду.
Відповідач проти позову заперечує. Заперечення на позов мотивовані тим, що на даний час немає законних та об'єктивних пістав для виплати позивачу грошової компенсації на невидане речове майно.
Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, ї права, та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
З матеріалів справи вбачається, що наказом командира військової частини А 0506 від 17.06.08 року № 117 старшого матроса ОСОБА_1 - радіотелефоніста відділення командно штабних машин пункту управління (рухомого) НОМЕР_1 звільнено з військової служби у відставку за пунктом 85 підпункту "в" (за станом здоров'я), вважати що з 17.06.08 року здала справу і посаду (витяг з наказу № 117 від 17.06.08р. (а.с. 5).
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з довідки № 217 від 17.09.08р. Військова частина А 0506 реформована та правонаступником її виступає військова частина А 2320.
Згідно з довідкою № 18 (а.с.6), виданої начальником речової служби військової частини А 2320 загальна сума вартості речового майна, що підлягає видачі позивачу становить 2460,43 грн..
Відповідно до ст. 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Частиною 1 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до ст. 1-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Нормативно-правові акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги військовослужбовців та членів їх сімей, є недійсними.
Згідно з ст. ст. 2, 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, які стимулюють зацікавленість громадян України у військовій службі, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах та свободах, визначених законодавством України.
Пунктом 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою КМ України от 28 жовтня 2004 року № 1444, встановлено, що військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.
Разом з тим п. 28 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою КМ України от 28 жовтня 2004 року № 1444 передбачено, що військовослужбовцям, які звільняються у запас або відставку без права носіння військової форми одягу, виплачується грошова компенсація за нестримане речове майно або за їх згодою видається речове майно на суму грошової компенсації пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання речового майна до дати підписання наказу про звільнення або закінчення контракту, що спростовує доводи відповідача, що відповідно до п. 27 зазначеного Положення позивач не має право на грошову компенсацію замість належного до видачі речового майна.
У зв'язку з чим, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За згодою представника відповідача в ході судового засідання, яке відбулось 13.10.2009р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова складена у повному обсязі та підписана 19.10.2009р.
Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Військової частини А 2320 (97578, АР Крим, Сімферопольський район, с. Перевальне, вул. Жовтнева, ЄДРПОУ 07866501) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) заборгованість з грошової компенсації замість належного до видачі речового майна у сумі 2460,43 грн.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Сидоренко Д.В.