вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
06.11.09Справа №2а-8131/08/4
о 09:23
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Заєвській Н.В., за участі представників сторін:
від позивача - Журавльова Т.В.;
від відповідача - не з'явився;
від прокуратури - Кулібаба С.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Закритого акціонерного товариства "Кримвтормет"
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.
Суть спору: Закрите акціонерне товариство «Кримвтормет» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 10 липня 2006 року №0008532301/0.
Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2006 року, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 січня 2007 року позов задоволено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.11.2008 року судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.12.2008 року справу прийнято до провадження судді Циганової Г.Ю.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору, просив позов задовольнити, посилаючись на невірне застосування податковим органом вимог Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168, тут і далі за текстом в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Представник відповідача в судовому засіданні 21.04.2009 року, 28.05.2009 року, 20.07.2009 року, 06.10.2009 року, 05.11.2009 року проти позову заперечував, з підстав наведених в апеляційній і касаційній скаргах, посилався на правомірність визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у спірному податковому повідомленні-рішення, у зв'язку із ненадходженням до Державного бюджету України податку на додану вартість, сплаченого позивачем в ціні товару контрагенту. В судове засідання 06.11.2009 року представник відповідача не з'явився, про час, дату і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав.
Представник прокуратури в судовому засіданні проти позову заперечував, підтримавши доводи представника відповідача.
Заслухавши представників сторін, представника прокуратури, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд,
Позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 00190638, державну реєстрацію проведено виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 22.08.1996 року (а.с. 17, т. 4), є платником податків і зборів (обов'язкових платежів), станом на час виникнення спірних відносин зареєстрований у якості платника податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 001906301096 (а.с. 76, т. 1).
Посадовими особами органу державної податкової служби проведено виїзну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року, складено акт від 27.06.2006 року №3937/23-2/00190638 (а.с. 74-138, т. 1), встановлено, зокрема, порушення пункту 1.8 ст. 1, пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону №268; у зв'язку із тим, що позивачем отримані заявлені суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 2005 рік, за висновками акту перевірки підлягають нарахуванню суми податку на додану вартість у загальному розмірі 668599,33 грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 10 липня 2006 року №0008532301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 668599,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій, застосованих відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в сумі 334300,00 грн.
Відповідно до висновків колегії суддів Вищого адміністративного суду України, які є обов'язковими для суду першої інстанції при розгляді справи в силу ч. 5 ст. 227 КАС України, у перевіряємий період позивачем було придбано товари у ТОВ «Азовпромхолдинг», про що продавцем було надано позивачу податкові накладні (а.с.12-65, т.3). Позивач зарахував суму податку на додану вартість у податковий кредит та скористався правом бюджетного відшкодування. Для підтвердження сум ПДВ, заявлених позивачем до відшкодування, відповідачем було проведено перевірки, та згідно отриманої від ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька відповіді було встановлено, що ТОВ «Азовпромхолдінг» зазначило у податкових деклараціях та сплатило до Державного бюджету за 2005 рік чисту суму податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість 45000,00 грн. На підставі викладеного відповідачем був зроблений висновок про неправомірне декларування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість, зазначеного у податкових накладних. Судами, що розглядали справу не перевірено, чи було сплачено податок на додану вартість продавцем, тобто не з'ясовано, чи було надходження коштів до Державного бюджету України.
Підпунктом 7.7.10. п.7.10 ст. 7 Закону №168 передбачено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.
Відповідно до п. 1.8 ст. 1 цього Закону бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №925/11205, акт - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Лише за умови дотримання контролюючим органом зазначених вимог щодо фіксування факту виявлених порушень є підстави для прийняття рішення про визначення суми податкових зобов'язань.
Судом встановлено, що висновок про завищення платником податку суму бюджетного відшкодування, заснований, зокрема, на наступних обставинах, відображених в акты перевірки.
У ході документальної перевірки ДПІ в м. Сімферополь було відправлено запит до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька з питань відображення у складі податкових зобов'язань ТОВ «Азовпромхолдінг» сум податку на додану вартість, які сформували податковий кредит позивача та сплати ТОВ «Азовпромхолдінг» податку на додану вартість до бюджету по податкових деклараціях за січень, лютий, квітень, червень, серпень та вересень 2005 року. Згідно із отриманою від ДПІ в Куйбишевському районі м. Донецька відповіді, встановлено, що ТОВ «Азовпромхолдінг» включено до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість за відповідні періоди наступні суми ПДВ:
за січень 2005 року: податкових зобов'язань 10059215,00 грн.; податкового кредиту 10049215,00 грн.; чиста сума податкових зобов'язань (що належить до сплати в бюджет) 10000,00 грн.;
за лютий 2005 року: податкових зобов'язань 10188950,00 грн.; податкового кредиту 10183950,00 грн.; чиста сума податкових зобов'язань (що належить до сплати в бюджет) 5000,00 грн.;
за квітень 2005 року: податкових зобов'язань 18483519,00 грн.; податкового кредиту 18473519,00 грн.; чиста сума податкових зобов'язань (що належить до сплати в бюджет) 10000,00 грн.;
за червень 2005 року: податкових зобов'язань 15757593,00 грн.; податкового кредиту 15749593,00 грн.; чиста сума податкових зобов'язань (що належить до сплати в бюджет) 8000,00 грн.;
за серпень 2005 року: податкових зобов'язань 17168551,00 грн.; податкового кредиту 17161551,00 грн.; чиста сума податкових зобов'язань (що належить до сплати в бюджет) 7000,00 грн.;
за вересень 2005 року: податкових зобов'язань 6444850,00 грн.; податкового кредиту 6439850,00 грн.; чиста сума податкових зобов'язань (що належить до сплати в бюджет) 5000,00 грн. (а.с. 115, т. 1).
Згідно із переліком податкових накладних, суми ПДВ за якими віднесено до складу податкового кредиту ЗАТ «Кримвтормет» (додаток 1 до акту перевірки, а.с. 145-150, т. 1), за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Азовпромхолдінг» позивачем до складу податкового кредиту віднесено:
у березні 2005 року 495905,25 грн. (а.с. 145);
у травні 2005 року 284743,35 грн. (а.с. 147);
у червні 2005 року 353333,32 грн. (а.с. 147);
у липні 2005 року 220000,00 грн. (а.с. 147).
Згідно із довідкою про результати позапланової перевірки ТОВ «Азовпромхолдінг» з питань взаємовідносин із ЗАТ «Кримвтормет» за березень 2005 року від 03.08.2005 року №179/23-1 (а.с. 9-11, т. 2) суми податку по податковим накладним, виданим позивачу на суму 495905,25 грн. включені до податкового зобов'язання відповідного періоду та відповідають даним податкової декларації з ПДВ; за березень 2005 року ТОВ «Азовпромхолдінг» задекларовано податкового зобов'язання 11223017,00 грн., податкового кредиту - 11214017,00 грн., чиста сума зобов'язань - 9000,00 грн.
Відповідно до листа ДПІ в Куйбишевському районі м. Донецька від 25.07.2006 року №4702/7/23-3 (а.с. 3, т. 2), за даними податкової звітності ТОВ «Азовпромхолдінг» у травні 2005 року цим підприємством віднесено до складу податкового зобов'язання 14539480,00 грн., до складу податкового кредиту - 14532480,00 грн., чиста сума податкових зобов'язань - 7000,00 грн.
Відповідно до інформаційної довідки ДПІ в Куйбишевському районі м. Донецька від 22.03.2006 року №1567/7/23-3 (а.с. 13, т. 4) в липні 2005 року за даними податкової звітності ТОВ «Азовпромхолдінг» підприємством до складу податкового зобов'язання віднесено 16306400,00 грн., до складу податкового кредиту - 16304400,00 грн., чиста сума податкових зобов'язань - 2000,00 грн.
Таким чином, з документів, наданих відповідачем вбачається, що суми податку на додану вартість по податковим накладним, виданим ТОВ «Азовпромхолдінг» позивачу у березні 2005 року включені до складу податкового зобов'язання ТОВ «Азовпромхолдінг» відповідного періоду та відповідають даним податкової декларації з ПДВ, задекларовані суми податкового зобов'язання ТОВ «Азовпромхолдінг» за травень, червень і липень 2005 року перевищують суми податку, включеного до складу податкового кредиту ЗАТ «Кримвтормет» за податковими накладними від цього контрагента.
Податкові періоди, наведені в акті перевірки від 27.06.2006 року №3937/23-2/00190638 (а.с. 115, т. 1) не збігаються із періодами, протягом яких позивач відображав у складі податкового кредиту суми податку на додану вартість за операціями із ТОВ «Азовпромхолдінг» (крім червня 2005 року), за даними додатку 1 до цього ж акту (а.с. 145-150, т. 1).
Конкретних даних про несплату податку на додану вартість ТОВ «Азовпромхолдінг» або не включення цим контрагентом сум податку за виданими податковими накладними до складу податкового зобов'язання звітного податкового періоду відповідачем не надано та судом не встановлено.
За таких обставин, висновок податкового органу в акті перевірки про несплату цим постачальником сум податку до бюджету, у зв'язку із чим позивач не мав права на отримання бюджетного відшкодування, позбавлений будь-якого логічного і документального обґрунтування.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до преамбули Закону №168 цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Згідно із п. 1.8 ст. 1 цього Закону бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Дана правова норма не може бути порушеною взагалі, так як вона дає тільки загальне поняття «бюджетного відшкодування» (сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку). По суті вона є відсилочною, так як безпосередньо не регулює ні процедуру повернення, ні порядок визначення надмірної сплати податку, а з усіх цих питань відсилає до інших норм закону (у випадках, визначених цим Законом).
Безпосередній порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) врегульований п. 7.7 ст. 7 Закону №168.
Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону (у редакції Закону України від 25.03.2005 р. N 2505-IV) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168 (у редакції Закону України від 25.03.2005 р. N 2505-IV), якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Єдиною умовою бюджетного відшкодування визначеного від'ємного значення є фактична сплата ПДВ отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Інших обмежень бюджетного відшкодування законодавство не містить.
Навпаки, п.п.7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону №168 встановлює, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168).
Позивач при проведені господарських операцій зі своїми постачальниками отримав такі документи (а.с.12-65, т.3), які і відобразив в своєму податковому обліку. Відповідач ці документи перевірив і не мав до них зауважень, пов'язаних із невідповідністю їх форми або змісту вимогам нормативних актів. Недостовірність жодного з них не встановлена і зустрічними перевірками.
Документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків в ланцюгу постачання не відносяться до первинних документів позивача, в зв'язку з чим не підлягають врахуванню в його обліку. Вони взагалі позивачеві невідомі.
Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону №168 платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Тобто обов'язок внесення податку до бюджету покладається на продавця товару, а не на покупця.
Якщо в ланцюгу постачання контрагент не виконав свого обов'язку по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) наступають тільки для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку на його відшкодування якщо останній виконав всі передбачені законом умови по отриманню такого відшкодування і має відповідні документальні підтвердження.
Враховуючи встановлений законом механізм обчислення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, суд вважає, що належним підтвердженням фактичної сплати контрагентом цього податку до бюджету є включення його до складу податкового зобов'язання відповідного звітного періоду.
Відповідачем у встановленому порядку не надано ані доказів несплати цього податку позивачем (у складі ціні товару іншим особам), ані доказів невключення такими особами (постачальниками) отриманих сум податку до складу податкового зобов'язання звітного податкового періоду.
За таких обставин, суд вважає доводи відповідача про порушення позивачем умов отримання суми бюджетного відшкодування нормативно і документально не обґрунтованими, а визначення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у спірному податковому повідомленні-рішенні таким, що не відповідає вимогам нормативних документів і порушує права позивача.
Враховуючи, що позивачем невірно зазначено вимогу про визнання недійсним спірного податкового повідомлення-рішення, замість визнання його протиправним і скасування, як це передбачено для правових актів індивідуальної дій, суд, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, вважає можливим в цій частині вийти за межі позовних вимог.
Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
В судовому засіданні 06.11.2009 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 11.11.2009 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 94, 158-163, 167, ч. 5 ст. 227 КАС України, суд,
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 10 липня 2006 року №0008532301/0 про визначення Закритому акціонерному товариству «Кримвтормет» (ідентифікаційний код юридичної особи 00190638) суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1002899,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 668599,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 334300,00 грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Кримвтормет» 3,40 грн. судових витрат.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Циганова Г.Ю.