Справа № 11-196/2007 р. Головуючий в 1-й інстанції
Категорія ст. 140 ч.З суддя Щербина А.А.
КК України (в ред. 1960 p.) Доповідач Кузьменко В.М.
23 січня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Кухаря О.В.
суддів: Кузьменко В.М., Франтовської ТЛ.
за участю прокурора Жмайло Н.А. потерпілого ОСОБА_1 засудженого ОСОБА_2
розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Павлограда Дніпропетровської області, громадянин України, освіта середньо-технічна, працюючий на шахті «Павлоградська», раніше не судимий,
засуджений за ст. 140 ч.З КК України (в редакції 1960 року) на три роки 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на три роки.
Відповідно до ст. 76 КК України ОСОБА_2 зобов'язаний не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи і періодично з'являтися в цей орган для реєстрації.
ОСОБА_2 засуджено за те, що в травні 2001 року близько 15 год., за попередньою змовою з невстановленими особами, шляхом підкопу і пошкодження фундаменту будинку, проник в буд. АДРЕСА_1, який був пристосований для тимчасового проживання, звідки викрав майно, яке належить потерпілому ОСОБА_1, загальною вартістю 475 грн.
2
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить скасувати вирок суду і справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що вина його недоказана.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію, пояснення потерпілого ОСОБА_1, який заперечував проти апеляції засудженого і просив вирок залишити без зміни, міркування прокурора, який вважав за необхідне апеляцію засудженого залишити без задоволення, але привести вирок суду у відповідність з кримінальним кодексом в редакції 2001 року, перевіривши матеріали справи в межах апеляції, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_2 у вчинені злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і грунтується на зібраних у справі та досліджених у судовому засіданні доказах, а саме: на показаннях потерпшого ОСОБА_1. і свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, протоколах очних ставок, протоколами обшуку домоволодіння ОСОБА_2 і виявлення викраденого майна , протоколах огляду речових доказів і впізнання майна потерпшим ОСОБА_1, протоколах допиту ОСОБА_2 на досудовому слідстві, де він визнавав себе винним і підтвердив свої показання при відтворенні обстановки і обставин події.
Суд дав правильну оцінку доказам і дії засудженого вірно кваліфікував за ст. 140 ч. З КК України в редакції 1960 року, оскільки будинок потерпілого ОСОБА_1 був пристосований для тимчасового проживання.
Доводи засудженого про те, що його вина не доказана безпідставні.
Отже підстав для скасування вироку колегія суддів не вбачає.
Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне, перекваліфікувати дії ОСОБА_2 зі ст. 140 ч.З КК України в редакції 1960 року на відповідну частину і статтю КК України введеного в дію редакції 1.09.2001 року, тобто на ст. 185 ч. З КК України, оскільки ця норма закону є більш пом'якшеною. .
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, колегія суддів
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2006 року щодо нього зміни: перекваліфікувати його дії зі ст. 140 ч.З КК України в редакції 1960 року на ст. 185 ч. З КК України в редакції 2001 року і вважати засудженим на три роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на три роки.
Відповідно до ст. 76 КК України ОСОБА_2 зобов'язати не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи і періодично з'являтися в цей орган для реєстрації.
В решті витзок залишити без зміни.
Суддя