79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
03.10.06 Справа № 7/254-2006
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії
головуючого-судді Галушко Н. А.
суддів Процик Т.С.
Юрченко Я.О.
розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства «ХХХ», м. Ужгород № 51 від 14.08.2006 року (далі ПП «ХХХ», м. Ужгород)
на постанову Господарського суду Закарпатської області від 07.08.2006 року
у справі № 7/254-2006
за позовом: ПП «ХХХ», м. Ужгород
до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Ужгороді, м. Ужгород (далі ДПІ у м. Ужгороді)
про визнання нечинними податкові повідомлення - рішення
за участю представників сторін:
від позивача -не з'явився
від відповідача -ХХХ -державний податковий інспектор юридичного відділу
Права та обов'язки представникам сторін відповідно до ст.ст. 49, 51 КАС України роз'яснено.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання № 57 від 21.09.2006 року про розгляд справи в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 197 КАС України.
Постановою Господарського суду Закарпатської області від 07.08.2006 року у справі № 7/254-2006 відмовлено у задоволенні позовних вимог ПП «ХХХ», м. Ужгород до ДПІ у м. Ужгороді про визнання нечинними податкових повідомлень -рішень ДПІ у м. Ужгороді № 0003671540/0/1247/15-0/30224930/7583 від 23.03.2006 року та № 0003671540/1/2940/15-0/30224930/17267 від 06.07.2006 року.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що фактичні землекористувачі повинні сплачувати до бюджетів відповідні суми земельного податку (орендної плати) за землі, які знаходяться у їхньому безпосередньому користуванні, чи на яких розташовані відповідні об'єкти нерухомості, які є їх власністю чи ними орендуються; відсутність правовстановлюючих документів на земельні ділянки, які знаходяться у розпорядженні фактичних землекористувачів, не звільняє останніх від сплати земельного податку; матеріалами справи, а саме податковим розрахунком земельного податку, податковою декларацією орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності та платіжними дорученнями підтверджено сплату самостійно узгоджених платником податків сум податкових зобов'язань по орендній платі за землю за визначені у розрахунку штрафних санкцій періоди.
ПП «ХХХ», м. Ужгород звернулась із апеляційною скаргою № 51 від 14.08.2006 року, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове судове рішення, яким задоволити позовні вимоги повністю. Зокрема, скаржник вважає, що судом першої інстанції при винесенні постанови порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини справи, які мають значення для справи, невірно застосовано норми Закону України «Про плату за землю»та порушено норми Кодексу адміністративного судочинства України.
ДПІ у м. Ужгороді подано заперечення на апеляційну скаргу, просить постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення та зазначає, що позивачем в порушення ст.. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»несвоєчасно сплачено узгоджені суму податкового зобов'язання.
Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представника відповідача, суд апеляційної інстанції встановив наступне:
ДПІ у м. Ужгороді проведено перевірку з дотримання ПП «ХХХ»встановлених законодавством граничних термінів сплати орендної плати за землю за період 2005-2006 роки, про що складено акт перевірки № 54/15-0 від 22.03.2006 року.
На підставі даного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення -рішення № 0003671540/0/1247/15-0/30224930/7583 від 23.03.2006 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції по орендній платі за землю в розмірі 10 відсотків в сумі 293,93 грн. за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 2939,32 грн. на 14 календарних днів.
При проведенні перевірки податковим органом встановлено, що платник податків, самостійно визначивши належні до сплати спірні суми податкових платежів за визначені в розрахунку до акту перевірки (а. с. 14) податкові періоди, сплатив їх із затримкою, чим, відповідно, порушив пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення -рішення № 0003671540/0/1247/15-0/30224930/7583 від 23.03.2006 року, податковою інспекцією прийнято нове податкове повідомлення -рішення №0003671540/1/2940/15-0/30224930/17267 від 06.07.2006 року.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 вищенаведеного Закону України, визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Як вбачається з матеріалів справи, сплата самостійно узгоджених платником податків сум податкових зобов'язань по орендній платі за землю за визначені у розрахунку штрафних санкцій (а. с. 14) періоди була проведена платником податків з порушенням передбаченого пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»терміну, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями (а. с. 16, 20). Крім того, самостійне узгодження платником податку сум податкових зобов'язань по орендній платі за землю підтверджується податковим розрахунком земельного податку (а. с. 15) та податковою декларацією орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (а. с. 17-19).
Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що посилання скаржника як у господарському суді першої інстанції так і у апеляційні скарзі на те, що позивач не є платником орендної плати за землю, не можуть бути прийняті судом до уваги.
Відповідно до ст.ст. 2, 5, 15 Закону України «Про плату за землю»встановлена платність використання землі в Україні, суб'єктами плати за землю (земельного податку) є власники або фактичні землекористувачі (орендарі).
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що фактичні землекористувачі повинні сплачувати до бюджетів відповідні суми земельного податку (орендної плати) за землі, які знаходяться у їхньому безпосередньому користуванні, чи на яких розташовані відповідні об'єкти нерухомості, які є їх власністю чи ними орендуються.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме Переліку об'єктів комунальної власності міста, що перебувають в оренді станом на 01.04.2006 р., ПП «ХХХ»орендує приміщення загальною площею 3441,7 кв.м. за адресою пл.. Театральна, 5-7 згідно Договору № 6/265 від 01.02.1999 року.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Скаржником не подано судовій колегії доказів, які б стали підставою для скасування судового рішення.
За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що постанова Господарського суду Закарпатської області прийнята з дотримання норм податкового законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 198, 200, 205, 206 КАС України, -
Львівський апеляційний господарський суд У Х В А Л И В:
1. Постанову Господарського суду Закарпатської області від 07.08.2006 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку, згідно ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя Галушко Н.А.
Суддя Процик Т.С.
Суддя Юрченко Я.О.