Справа № 2-2135/2010
Номер провадження -
іменем України
26 листопада 2010 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
в складі: головуючої судді - Андрущенко-Луценко С.В.
при секретарі - Литвиненко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді
справу за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2, Відділу державної виконавчої служби Миргородського міськрайонного управління юстиції
про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності на квартиру,
21.10.2010 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду із позовом до ОСОБА_2, ВДВС Миргородського міськрайонного управління юстиції про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності на квартиру.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав. Пояснив, що згідно договору купівлі-продажу від 27.05.2006 року ОСОБА_3 являється власницею АДРЕСА_1. За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким належну їй кв. 32, що розташована по вул. Гоголя буд. 115 в м. Миргороді заповідала відповідачеві ОСОБА_2 02.09.2009 року ОСОБА_3 померла. Відповідач ОСОБА_2 на даний час перебуває в місцях позбавлення волі, а тому спадкове майно офіційно на себе не оформив. В той же час він вирішив придбати спірну квартиру, з цією метою він зустрівся з відбуваючим покарання відповідачем ОСОБА_2 від якого отримав довіреність на право вести всі його справи з оформлення спадкового майна після смерті ОСОБА_3, зокрема на квартиру АДРЕСА_2. Дана довіреність давала йому право продажу спірної квартири в інтересах довірителя. Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області відповідачеві ОСОБА_2 було надано додатковий строк 1 місяць для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 Потім він зустрівся з представником ОСОБА_2 - ОСОБА_4 і передав йому 120000 грн. за квартиру АДРЕСА_3, придбавши таким чином дану квартиру. Просить суд визнати його добросовісним набувачем квартири АДРЕСА_3 та визнати за ним право власності на спірну квартиру, зобов'язавши ДКП «Миргородтехінвентаризація» зареєструвати за ним дане житло та видати йому витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно.
Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлений про день та час судового розгляду справи. Своїх заперечень щодо задоволення позову на адресу суду не направив.
Представник відповідача ВДВС Миргородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5, яка діє згідно довіреності (а.с. 67) пояснила, що на виконанні у ВДВС Миргородського міськрайонного управління юстиції немає жодного виконавчого документа по якому б боржником був ОСОБА_2, тому при розгляді судом справи установа покладається на розсуд суду.
Представник третьої особи ДКП «Миргородтехінвентаризація» в судове засідання не з'явився. Установа направила на адресу суду лист з якого вбачається, що справу ДКП «Миргородтехінвентаризація» просить розглянути у відсутності їхнього представника, при розгляді справи судом покладається на розсуд суду.
Суд, заслухавши пояснення сторін, що з'явилися, показання свідків, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі приходить до переконання, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.
Встановлено, що 02.09.2009 року померла ОСОБА_3, яка за життя належну їй квартиру №32, що розташована в м. Миргороді по вул. Гоголя буд. 115 заповідала ОСОБА_2 (а.с. 18-19).
ОСОБА_3 являлася власницею АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 27.05.2006 року. Право власності на дану квартиру зареєстровано за нею належним чином (а.с. 4-13; 15; 16).
Відповідач ОСОБА_2 відбуває покарання у виді позбавлення волі на підставі вироку Нахімовського районного суду м. Севастополя від 23.03.2010 року (а.с. 20-21).
Крім того відповідач ОСОБА_2 відбуває покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна за вироком Богунського районного суду м. Житомира (а.с. 31-32).
Відповідач ОСОБА_2 надав позивачеві ОСОБА_1 довіреність за якою він має право продати за ціну та на умовах на розсуд ОСОБА_1 належну йому квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_4 (а.с. 26).
ОСОБА_1 стверджував, що він оплатив представнику ОСОБА_2 - ОСОБА_4 вартість квартири в сумі 120000 грн.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що 21.07.2010 року її запросив ОСОБА_1 бути присутньою при передачі грошей невідомому їй чоловікові. Коли вона зайшла в кімнату, то на столі лежали долари. Особисто вона кошти не рахувала, але чула як ОСОБА_1 говорив, що там 15000 доларів США.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що 21.07.2010 року була свідком передачі коштів ОСОБА_1 іншому чоловікові. Передавалося 15000 доларів США. Кошти перераховувалися в її присутності. Особисто вона кошти не рахувала. Особа, яка отримала гроші розписку писала в її присутності і помилково написала дату складання розписки 27.07.2010 року, коли в дійсності це все відбувалося 21.07.2010 року.
Позивач просить визнати його добросовісним набувачем квартири АДРЕСА_5.
Добросовісне придбання, згідно ст. 388 ЦК України, можливо тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно. Право на відчуження квартири набув по довіреності сам ОСОБА_1
На момент так званого придбання ОСОБА_1 спірної квартири відповідач ОСОБА_2 не був власником квартири в розумінні ст.ст. 316; 317; 382; 328 ЦК України, а тому дана квартира не могла бути предметом договору купівлі-продажу, адже відсутній будь-який правовстановлюючий документ на ім'я ОСОБА_2 стосовно квартири.
Відповідно до ст.ст. 626; 628; 638; 639; 655 ЦК України не може бути предметом договору купівлі-продажу нерухоме майно, яке не є об'єктом права власності продавця на момент укладення договору, оскільки такий договір не міг бути нотаріально посвідчений в момент його укладення, хоча підлягав нотаріальному посвідченню.
Отже, відповідач ОСОБА_2 не мав права продавати квартиру власником якої він не був, про що, позивачеві було достовірно відомо. Зважаючи на викладене, відсутні будь-які правові підстави для визнання позивача добросовісним набувачем квартири та визнання за ним права власності на спірну квартиру. Зважаючи на це відсутні і підстави для покладення зобов'язань на ДКП «Миргородтехінвентаризація» по реєстрації за позивачем спірної квартири та по видачі йому витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно.
Крім того, згідно ст. 238 ЦК України представник не може вчинювати правочини від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах. ОСОБА_1 на підставі наданої відповідачем ОСОБА_2 довіреності діяв в своїх власних інтересах направлених на заволодіння квартирою особи, що перебуває в місцях позбавлення волі.
Отже, позов ОСОБА_1 не підлягає до задоволення вцілому, як безпідставний.
Керуючись ст.ст. 10; 11; 60; 88; 208; 214; 215; 218 ЦПК України; ст.ст. 388; 316; 317; 382; 328; 626; 628; 638; 639; 655; 238 ЦК України, суд, -
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відділу державної виконавчої служби Миргородського міськрайонного управління юстиції про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності на квартиру.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області на протязі 10 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.
Суддя: ОСОБА_8