КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №2-2006а/11
Провадження № 4-с/552/38/17
28.08.2017 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Васильєвої Л.М.,
при секретарі - Орламенко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» на дії державного виконавця Машівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про повернення виконавчого документа стягувачеві, -
ПАТ «Фідобанк» звернувся до суду зі скаргою на дії в.о. начальника Машівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1 щодо постанов від 27.07.2016 року про повернення виконавчих документів стягувачеву. В скарзі посилались на те, що 26.10.2011 року Київським районним судом м.Полтави ухвалено рішення у справі за позовом ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредитному договору. 21.01.2012 року Київським районним судом м.Полтави видані виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_3 боргу та судових витрат на користь ПАТ «Ерсте Банк». ПАТ «Фідобанк» як правоноступник ПАТ «Ерсте Банк» пред'явили виконавчі листи до примусового виконання. Постановами від 27.07.2016 року по ВП № 50568472 та ВП № 50568143 повернуто стягувачу виконавчі листи. Підставою повернення виконавчих листів визначено відсутність у боржника майна на яке можливо звернути стягнення. Просили, визнати незаконними, неправомірними та скасувати постанови Машівського районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області від 27.07.2016 року ВП № 50568143 та 50568472 про повернення ПАТ «Фідобанк» виконавчих листів № 2-2006а/11 виданих 21.01.2012 року Київським районним судом м.Полтави про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором та судових витрат.
В судовому засіданні представник скаржника ПАТ «Фідобанк» скаргу підтримав у повному обсязі.
Представник Машівського районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області в судове засідання не з'явився, надав до суду заперечення, посилались на те, що не згодні із скаргою в повному обсязі та вважають, що вимоги скаржника не обгрунтовані доказами, діючим законодавством України та обставинами справи.
Боржник ОСОБА_3 в судове засідання для розгляду скарги не з'явилась.
Оскільки неявка боржника не перешкоджає розгляду, суд вважає за можливе скаргу розглянути за відсутності боржника ОСОБА_3
Суд, дослідивши матеріали справи дійшов до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що заочним рішенням Київського районного суду м.Полтави від 26.10.2011 року в цивільній справі №2-2006а/11 стягнуто з ОСОБА_3 боргу та судових витрат на користь ПАТ «Ерсте Банк» (а.с.85-86).
За вказаним судовим рішенням Київським районним судом м.Полтави видано виконавчі листи.
30.05.2017 року ПУАТ «Фідобанк» отримав постанови про повернення виконавчих документів стягувачу від 27.07.2016 року за виконавчими провадженнями № 50568143 та 50568472. Підставою для повернення виконавчого документа стягувачу встановлено відсутність у боржника майна на яке можливо звернути стягнення.
З наведеного вбачається, що вказане рішення державним виконавцем взагалі не вмотивовано: ним не вказано які саме дії державним виконавцем вжиті, яка інформація з яких органів надійшла, на підставі чого державний виконавець зазначає про відсутність у боржника ліквідного майна.
Таким чином судом встановлено, що постанови в.о. начальника Машівського РВДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.07.2016 року у виконавчих провадженнях ВП № 50568143 та ВП 50568472, є передчасними, винесені до того, як державним виконавцем будуть вжиті всі можливі заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.
Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та
інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст.. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець:
здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Суд не приймає до уваги заперечення Машівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області в частині того, що вказані вимоги повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства , оскільки їх зміст суперечить чинному законодавству.
Тому суд приходить до висновку про обґрунтованість скарги та необхідність її задовольнити, скасувати оскаржувані постанови від 27.07.2016 року.
Керуючись ст.ст. 383-387 ЦПК України, суд, -
Скаргу Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» задовольнити.
Скасувати постанову Машівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у виконавчому провадженні № 50568143 від 27 липня 2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Скасувати постанову Машівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у виконавчому провадженні № 50568472 від 27 липня 2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу у 5-денний термін з дня її проголошення.
Головуючий суддя Л.М. Васильєва