18 серпня 2017 року справа № 823/985/17
м. Черкаси
10 год. 07 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді: Тимошенко В.П.,
за участю секретаря судового засідання: Потенко А.О.,
представника позивача - Синецької О.Ю. (за довіреністю),
представника третьої особи - Дмитрука В.Л. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна служба України з безпеки на транспорті про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом,
встановив:
26 червня 2017 року до суду з позовною заявою звернувся заступник керівника Золотоніської місцевої прокуратури, в якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в розмірі 16536,31 грн, що еквівалентно 608,40 євро, відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку в дохід Державного бюджету України (р/р 31110193700003 у ГУ ДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 37992781).
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що управління Укртрансбезпеки в Одеській області виявило факти перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу Державтоінспекції або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.
Представник позивача, а також третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, позов просили задовольнити повністю з підстав, зазначених в позовній заяві.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання повторно не з'явився, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив розглянути справу без його участі на підставі наданих документів.
Заслухавши пояснення представників позивача, представника третьої особи, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з такого.
Судом встановлено, що 01.12.2016 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки Маз, модель 551605-271, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить відповідачу, за результатами якого складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0006095 від 01.12.2016 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 01.12.2016, в яких зафіксовано перевезення вантажу із перевищенням встановленого осьового навантаження.
На підставі вказаних документів було складено розрахунок плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу, згідно якого за перевищення нормативних параметрів відповідач повинен сплатити кошти в сумі 608,40 євро.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно підпункту 1 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (підпункти 15, 27 пункту 5 Положення).
Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.
Частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
У відповідності до вимог частини четвертої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Згідно пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 зазначених Правил).
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Згідно пункту 28 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів на інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 (далі - Порядок), плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками, виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Відповідно до пункту 31-1 Порядку, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
Кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки (пункти 26, 27, 31-1 Порядку).
З аналізу викладених норм слідує, що у разі несплати автомобільним перевізником обов'язкового платежу, останній підлягає стягненню з нього в примусовому порядку в національній валюті до державного бюджету.
Отже, враховуючи розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, згідно якого відповідачу нарахована плата в розмірі 608,40 євро, та офіційний курс гривні до євро, встановлений Національним банком України, на 01.12.2016, розмір плати за проїзд складає 16536,31 грн.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлени статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, з урахуванням того, що визначена контролюючим органом плата за проїзд в розмірі 16536,31 грн. відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачено, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд вважає, що позовні вимоги заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в розмірі 16536 (шістнадцять тисяч п'ятсот тридцять шість) грн 31 коп., що еквівалентно 608,40 євро, відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку в дохід Державного бюджету України (р/р 31110193700003 у ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ банку 37992781).
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.П. Тимошенко
Повний текст постанови виготовлено 23.08.2017