Справа № 755/12261/17
"22" серпня 2017 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Савлук Т.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення частки померлого в спільній сумісній власності та включення частки до спадкової маси,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення частки померлого в спільній сумісній власності та включення частки до спадкової маси.
Форма і зміст позовної заяви визначена в статі 119 Цивільного процесуального кодексу України, як передбачено нормою даної статті, позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.
Відповідно до положень ч.1 ст.80 Цивільного процесуального кодексу України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості, а у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Враховуючи, що предметом даного спору є вимога про визнання права власності на частку в об'єкті нерухомого майна, що зумовлює визначення у позовній заяві ціни позову, виходячи з дійсної ринкової вартості частини майна, на яку позивач просить визнати право власності, яка має бути підтверджена належними доказами, серед іншого висновком суб'єкта оціночної діяльності, який має право на проведення будівельно-технічної (товарознавчої)експертизи, іншими доказами.
Відповідно до частини п'ятої ст.119 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (640,00 грн.).
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (640,00 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8000,00 грн.).
Згідно положень ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду. ( ст.2 Закону України «Про судовий збір»)
При зверненні з позовом до суду, позивачем долучено оригінал квитанції №13146362 від 25.07.2017 року про сплату судового збору в розмірі 8000,00 грн., де платником зазначено « ОСОБА_2 », що не можу слугувати належним доказом сплати судового збору, виходячи з наступного.
Виходячи зі змісту положень ст.2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (в тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду, тобто Законом безпосередньо передбачено, що судовий збір сплачується саме позивачем при зверненні з позовом до суду, в той час представник позивача, діючи в межах повноважень, які визначені у довіреності, уповноважений вчиняти певні дії саме в інтересах позивача, що зумовлює зазначення у платіжному документі як платника судового збору позивача у справі.
На виконання ухвали суду, позивач має надати суду оригінал платіжного документа про сплату судового збору в розмірі, визначеному ст.4 Закону України «Про судовий збір», виходячи із ціни позову, яка має бути визначена позивачем у позовній заяві, а також окремо долучити квитанцію про сплату судового збору в розмірі 640,00 грн., в рахунок оплати судового збору за вимогу немайнового характеру, з урахуванням положень ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» .
Звертаю увагу, що пільги щодо сплати судового збору, визначені у статті 5 Закону України «Про судовий збір».
При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок №31216206700005, МФО №820019, відкритий в ГУ ДКСУ в м. Києва, отримувач УДКСУ у Дніпровському районі м. Києва.
Виходячи зі змісту поданої до суду позовної заяви, відносини, які виникли між сторонами спору стосуються прийняття спадщини та розподілу спадкового майна, що зумовлює залучення до участі у справі у якості третьої особи орган нотаріату (державну нотаріальну контору та/або приватного нотаріуса), де заведена спадкова справа, та всіх потенційних спадкоємців, які виявили намір прийняти спадщину, а також надати суду постанову нотаріуса (за наявності такого документу) про відмову позивачу у вчиненні певної нотаріальної дії, із зазначенням причин такої відмови, що передбачає вирішення спору між спадкоємцями в судовому порядку.
Як роз'яснено у п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року за №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статі 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ята статі 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статі 207 ЦПК).
За нормами ст.121 Цивільного процесуального кодексу України, передбачено наслідки подання позовної заяви, що не відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.119, 121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення частки померлого в спільній сумісній власності та включення частки до спадкової маси залишити без руху та надати позивачу строк для виправлення недоліків до 01 вересня 2017 року, який не може перевищувати 5 (п'яти) днів з дня отримання ухвали суду.
Копію цієї ухвали направити представнику позивача ОСОБА_2
Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків, Ваша заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.