Справа № 755/10922/17
"01" серпня 2017 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва САВЛУК Т.В., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1, суб'єкт оскарження Городецький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, головний державний виконавець Городецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Копитко Юрій Юрійович, заінтересована особа Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання протиправною та скасувати постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності, визнати протиправними дії державного виконавця, пов'язаною з оцінкою майна боржника, визнання недійсним звіту (оцінки) про вартість майна,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_1, суб'єкт оскарження Городецький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, головний державний виконавець Городецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Копитко Юрій Юрійович, заінтересована особа Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання протиправною та скасувати постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності, визнати протиправними дії державного виконавця, пов'язаною з оцінкою майна боржника, визнання недійсним звіту (оцінки) про вартість майна.
Як зазначено у статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст.383 Цивільного процесуального кодексу України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Таким чином, зазначені скарги щодо виконання рішень, ухвал місцевих загальних судів, які винесені відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства, мають розглядатись в порядку ст.383 Цивільного процесуального кодексу України.
Як роз'яснено у п.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону про виконавче провадження, зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення статті 121 ЦПК. У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання, а саме: стаття 122 ЦПК - про відкриття провадження у справі; статті 26, 27, 45 ЦПК - щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов'язків; статті 74 - 77 ЦПК - про судові виклики та повідомлення; глави 4 розділу III ЦПК - про судовий розгляд; глав 1, 2 розділу V ЦПК - щодо апеляційного та касаційного оскарження судових рішень тощо.
У п. 24 цієї ж Постанови, роз'яснено, що у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов'язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону про виконавче провадження. При цьому судам необхідно враховувати, що визначення вартості майна боржника проводиться самим державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості, крім випадків, коли застосовуються оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. При складності визначення вартості майна (окремих предметів) чи наявності у боржника або стягувача заперечень проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, до участі у виконавчому провадженні і проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден залучається суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
При цьому суди мають враховувати, що суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.
Такі вимоги сторони виконавчого провадження розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб'єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб'єктом оціночної діяльності.
Відповідно до частини першої та другої статі 26 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представника сторін та третіх осіб. У справах наказного та окремого провадження особами, які беруть участь у справі, є заявник, інші заінтересовані особи, їхні представники. За змістом ст. 26 Цивільного процесуального кодексу України сторона виконавчого провадження, яка звернулась до суду зі скаргою, заявою (поданням), бере участь у їх розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується зазначене звернення, - як заінтересовані особи. Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби розглядаються в судами згідно ст.383 Цивільного процесуального кодексу України за участю, як заінтересованих осіб, державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про наявність підстав для залишення скарги ОСОБА_1 без руху, оскільки подана до суду скарга на дії державного виконавця за формою та змістом не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, з урахуванням положень п. 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: не визначено суб'єктний склад сторін, з урахуванням положень ст.26 Цивільного процесуального кодексу України; не долучено рішення суду, копію виконавчого листа, який пред'явлено до примусового виконання, копію постанови про відкриття виконавчого провадження, копію постанови державного виконавця та звіт (оцінки) про вартості майна, які безпосередньо оскаржуються заявником.
Право на звернення до суду є строковим. Скаргу на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод (абзац 2 частини першої статті 385 ЦПК).
Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (частина третя статті 385 ЦПК).
З уражанням викладеного, заявник, як сторона виконавчого провадження, має право звернутись до суду зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, однак така скарга може бути подана до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, як це передбачено у статті 385 ЦПК, тому при зверненні до суду з порушенням визначених законодавством строків необхідно подати до суду клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення з даною заявою до суду разом з доказами, які мають підтвердити поважні причини пропущення заявником строку для подання скарги на дії державного виконавця.
Відповідно до ст.121 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях119-121 Цивільного процесуального кодексу України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.119-121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Скаргу ОСОБА_1, суб'єкт оскарження Городецький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, головний державний виконавець Городецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Копитко Юрій Юрійович, заінтересована особа Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання протиправною та скасувати постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності, визнати протиправними дії державного виконавця, пов'язаною з оцінкою майна боржника, визнання недійсним звіту (оцінки) про вартість майна залишити без руху, про що повідомити заявника та надати строк до „20" серпня 2017 р. для виправлення вказаних недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали суду.
Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків, Ваша заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.