Справа № 755/11026/17
"09" серпня 2017 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва САВЛУК Т.В., вивчивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспектора патрульної служби роти №6 батальйону №1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Гирну Сергія Георгійовича про визнання незаконними дій суб'єкта владних повноважень, протоколу про адміністративне правопорушення,
До Дніпровського районного суду міста Києва, як місцевого адміністративного суду, надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора патрульної служби роти №6 батальйону №1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Гирну Сергія Георгійовича про визнання незаконними дій суб'єкта владних повноважень, протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до предмету позову, ОСОБА_1 просить визнати незаконними дії Інспектора патрульної служби роти №6 батальйону №1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Гирну Сергія Георгійовича, Протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.185 КУпАП від 25.10.2016 та Протокол серії КИ №003541 про адміністративне затримання ч.1 ст.185 КУпАП України; стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Визначення поняття «справа адміністративної юрисдикції» наведено у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пункт шостий частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України містить положення, згідно з яким адміністративний позов це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Суб'єкт владних повноважень згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відтак, обов'язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб'єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватись цим суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а цей суб'єкт відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.
Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації.
Відповідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В контексті викладеного, протокол про адміністративне правопорушення, який, виходячи з викладених норм не породжує жодних правових наслідків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, не змінює, не припиняє права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин і не має обов'язкового характеру для позивача.
Тобто, протокол про адміністративне правопорушення та протокол про адміністративне затримання, складений відносно особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, за вчинення правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 Кодексу України про адміністративне правопорушення, не має обов'язкового характеру і не набуває статусу рішення в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, внаслідок чого не може бути оскаржений в адміністративному суді в порядку адміністративного судочинства.
Крім того, Кодексом про адміністративні правопорушення можливість оскарження протоколу про адміністративне правопорушення не передбачена. Натомість, Кодексом визначено порядок оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення прийнятої на підставі протоколу про адміністративне правопорушення.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, в розумінні ст.251 КУпАП є доказом по справі про адміністративне правопорушення, яке підлягає оцінці при розгляді питання щодо притягнення до адмінвідповідальності. Компетентним органом, що може розглядати справи про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.185 КУпАП є суд.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення та дії співробітника патрульної поліції по його складанню самостійним предметом оскарження бути не можуть, оскільки не підпадають під положення ст. 17 КАС України, якою визначено юрисдикцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.
Крім того, в межах спірних правовідносин, правові наслідки для позивача складають не самі по собі дії інспектора по складанню протоколу, а те судове рішення, яке прийняте за наслідками розгляду справи про адмінправопорушення, порядок оскарження якого передбачено за іншими правилами процесу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Виходячи з предмет спору та суб'єктивного складу сторін, з урахуванням обраного позивачем способу захисту порушеного права та наведені на обґрунтування позовних вимог обставини, суддя приходить до висновку, що цей спір не підлягає розгляду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, при цьому враховує, що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди є похідними та залежать від встановлення наявності обставин щодо визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, що є окремими предметом доказування, що не перешкоджає позивачу звернутись з цими вимогами в порядку позовного провадження.
Відповідно до положень п.3 ч.1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотання особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Враховуючи наведене та керуючись п.1 ч.1ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Інспектора патрульної служби роти №6 батальйону №1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Гирну Сергія Георгійовича про визнання незаконними дій суб'єкта владних повноважень, протоколу про адміністративне правопорушення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.