Справа № 755/11834/17
"19" серпня 2017 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва САВЛУК Т.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київсоюзшляхпроект» про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київсоюзшляхпроект» про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати.
Відповідно до ст.96 Цивільного процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано, серед іншого, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але невиплаченої працівникові суми заробітної плати.
Вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу визначені у статті 98 Цивільного процесуального кодексу України.
Як передбачено частиною другою ст. 98 Цивільного процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено: найменування суду, в який подається заява; ім'я (найменування) стягувача та боржника, а також ім'я (найменування) представника боржника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік документів, що додаються до заяви.
До неналежно оформленої заяви застосовуються положення статті 121 цього Кодексу. (ч.6 ст.98 Цивільного процесуального кодексу України)
Як роз'яснено у п.12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи від 23 грудня 2011 року за №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але невиплаченої працівникові суми заробітної плати (п.1 ч.1 ст.96 ЦПК), судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості із заробітної плати, а й на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури заробітної плати (Закон України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці», Закон України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат»).
До заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, на підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо. Не допускається розгляд вимог про стягнення заробітної плати у разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи права на її отримання.
Разом з тим, при зверненні з даною заяву до суду заявник ОСОБА_1, на підтвердження суми, яка стягується, не надав належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати, разом з тим довідка про заборгованість по заробітній платі датована 24 вересня 2015 року вих.№50, яка долучена до заяви, містить лише загальну суму нарахованої заробітної плати за період з листопада по грудень 2013 року, з січня 2014 року по жовтень 2014 року (при цьому за грудень 2014 року сума заробітної плати вказана двічі із зазначенням різних сум), та вересень 2015 року ( в той час як трудові відносини позивача з підприємством припиненні у жовтні 2014 року).
Слід зазначити, що для зясуання наявності підств для видачі судовго наказу про стягення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, стягував має надати належним чином оформлену довідку з детальним розрахунком суми нарахованої заробітної плати та суми, яка підлягає до виплати працівнику, із зазначенням обов'язкових відрахувань із заробітної плати, що безпосередньо впливає на визначення загального розміру заробітної плати, яка має бути виплачена працівнику.
Відповідно до положень ч.5 ст. 98 Цивільного процесуального кодексу України, до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
За подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом. (ч.1 ст.99 Цивільного процесуального кодексу України)
Звертаю увагу, що від сплати судового збору звільнюються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. (п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір»)
Відповідно до положень ст. 97 Цивільного процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, вставленими цим Кодексом.
Відповідно ч.2 ст.109 Цивільного процесуального кодексу України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.
В той же час, підсудність справ за вибором позивача визначені у статті 110 Цивільного процесуального кодексу України, якою безпосередньо передбачено розгляд позовів, що виникають з трудових відносин, можуть пред'являтись також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Таким чином, на вимогу про стягнення заробітної плати поширюються також правила підсудності за вибором заявника - за зареєстрованим місцем його проживання чи перебування (ч.1 ст.110 Цивільного процесуального кодексу України), що зумовлює долучення до заяви про видачу судовго наказу документу, який засвідчує місце реєстрації стягувача.
За нормами ст.121 Цивільного процесуального кодексу України, передбачено наслідки подання позовної заяви, що не відповідає вимогам ст.119 Цивільного процесуального кодексу України.
Заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київсоюзшляхпроект» про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати залишити без руху, про що повідомити заявника та надати строк до „30" серпня 2017 р. для виправлення вказаних недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали суду.
Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків, Ваша заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.