21.08.2017 Справа № 904/6938/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехтепло", м. Слов'янськ Донецької області
до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам'янське Дніпропетровської області
про стягнення 143 263 грн. 20 коп.
за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам'янське Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехтепло", м. Слов'янськ Донецької області
про стягнення 35 952 грн. 86 коп.
Суддя Рудь І.А.
Представники:
від позивача (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_1., дов .№ 7 від 14.08.2017р.;
від відповідача (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_2, дов .№ К.І., дов .№ 89 від 07.07.2017р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехтепло" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" заборгованість в розмірі 143 263 грн. 20 коп., з яких: 129 436 грн. 80 коп. - сума основного боргу, 10 771 грн. 84 коп. - інфляційні збільшення, 3 054 грн. 56 коп. - 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань за договором поставки від 20.04.2015р. №15-0766-02.
Ухвалою від 30.06.2017р. порушено провадження у справі та призначений її розгляд у судовому засіданні 25.07.2017р.
24.07.2017р. Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" звернулося до господарського суду із зустрічним позовом, в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехтепло" штраф за порушення строків поставки товару в розмірі 35 952 грн. 86 коп.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем своїх договірних зобов'язань, визначених в специфікації №2 від 10.05.2016р. до договору поставки від 20.04.2015р. №15-0766-02, відповідно до якої відповідач повинен поставити товар на суму 759 154 грн. 80 коп. в період з травня-липень 2016р. Дані умови виконані частково, поставлено товар на загальну суму 449 410 грн. 80 коп., з порушенням строків поставки, що стало підставою для нарахування покупцем штрафних санкцій на підставі п. 8.2 договору.
Ухвалою суду від 27.07.2017р. прийнято зустрічний позов Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехтепло" про стягнення 35 952 грн. 86 коп. для спільного розгляду з первісним позовом.
11.08.2017р. відповідач за первісним позовом надав до суду відзив, в якому зазначив, що виходячи з умов договору (пункт 4.1.), необхідною умовою для здійснення покупцем розрахунків за поставлену продукцію є отримання покупцем рахунку. Позивачем не надано до матеріалів справи доказів направлення/вручення рахунків ПАТ «ДМК», на підставі яких відповідач повинен здійснити оплату поставленої продукції, у зв'язку із чим ПАТ «ДМК» не міг виконати обов'язок щодо сплати вартості спірної продукції. Просив в позові відмовити.
15.08.2017р. відповідач за зустрічним позовом подав до суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви у повному обсязі, посилаючись на ті обставини, що за специфікацією № 2, на яку посилається позивач за зустрічним позовом, сторонами графік поставки не узгоджувався, а «період поставки», визначений вказаною специфікацією, не є строком поставки в розумінні п. 8.2 договору. Крім того, у зв'язку із порушенням ПАТ «ДМК» умов договору щодо своєчасної оплати партії товару, поставленої постачальником 15.06.2016р. за Специфікацією № 2, останнім призупинено поставку товару. Проте, після тривалого листування між сторонами, ТОВ «Промтехтепло» відновило поставку товару на адресу комбінату, проте вартість поставленого товару так і не була оплачена покупцем у повному обсязі. За вказаних обставин, вважає, що відсутні підстави для нарахування штрафу в порядку п. 8.2 договору. Просив в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити у повному обсязі.
18.08.2017р. позивач за зустрічним позовом надав пояснення на відзив відповідача за зустрічним позовом від 17.08.2017р. № 017/968, в яких зазначив, що період поставки товару за Специфікацією № 2 визначений сторонами - травень-липень 2016р. В порушення вказаних умов постачальник поставив частину товару за вказаною специфікацією 15.06.2016р., частину - 17.11.2016р., частину - 03.01.2017р., а частину взагалі не поставив. Таким чином., виходячи з очевидного факту неналежного виконання постачальником його зобов'язання здійснити поставку товару в строк, обумовлений Специфікацією № 2, на підставі п. 8.2 договору відповідач за зустрічним позовом зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 8% від вартості простроченої партії продукції, що складає 35 952 грн. 86 коп.
21.08.2017р. позивач за первісним позовом надав заперечення на відзив відповідача за первісним позовом від 21.08.2017р., в яких зазначив, що на виконання вимог п. 4.5 договору разом із поставленою продукцією постачальником покупцю надано повний пакет документів, в тому числі і рахунки-фактури. До того ж, своїми листами від 16.11.2016р. та від 24.11.2016р., які наявні в матеріалах справи, відповідач підтверджує свою кредиторську заборгованість перед позивачем, але заперечень щодо відсутності рахунків не висловлює.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, у судових засіданнях оголошувалися перерви з 25.07.2017р. по 15.08.2017р.; з 15.08.2017р. до 21.08.2017р.
В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
20.04.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтехтепло" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім.. ОСОБА_3" було укладено договір поставки № 15-0766-02 (далі - договір).
Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця вогнетривку продукцію, іменовану надалі «продукція», а покупець прийняти і сплатити за неї, визначену цим договором грошову суму (п. 1.1. договору).
Предметом поставки є продукція з найменуванням, зазначеним у специфікаціях до даного договору (п. 1.2. договору).
Специфікації, а також додатки до них, після підписання узгодження сторонами, є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.3. договору).
Загальна кількість продукції, що підлягає поставці, одиниці виміру, асортимент, сортамент, номенклатура визначаються специфікацією за згодою сторін (п. 2.1. договору).
Ціни на продукцію встановлюються в гривнях з урахуванням вартості упаковки на умовах поставки (п.5.1 та п.5.4 договору) і вказані в специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків до цього договору, якщо інше не обумовлено у відповідній специфікації (п. 3.1. договору).
Загальна сума договору є величиною змінною і складається з суми всіх специфікацій, оформлених до цього договору (п. 3.2. договору).
Нарахування ПДВ здійснюється відповідно до Податкового кодексу України (п. 3.3. договору).
Вартість кожної партії продукції вказана в рахунок - фактурі на цю партію (п. 3.4. договору).
Покупець оплачує продукцію шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку: протягом 10-ти банківських днів, з дати поставки, якщо інше не обумовлено в специфікації, на підставі рахунку на оплату, оформленого постачальником і наданого покупцеві (п. 4.1. договору).
Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (п. 4.2. договору).
Всі платежі в оплату вартості товару виробляються в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, вказаний у реквізитах до цього договору (п. 4.4. договору).
Поставляється продукцію повинен супроводжувати наступний пакет документів: рахунок-фактура; товаротранспортна або товарна накладна; сертифікат якості; постачальник складає і обов'язково реєструє електронну податкову накладну в ЄРПН згідно чинного податкового законодавства; постачальник негайно передає зареєстровану в ЄРПН електронну податкову накладну в систему M.E.Doc за допомогою технічних засобів зв'язку (п. 4.5. договору).
Постачальник зобов'язується поставити покупцю продукцію на умовах FCA - склад постачальника, м Слов'янськ в редакції Інкотермс-2010 (Інкотермс-2010 міжнародні правила тлумачення торгових термінів) (п. 5.1. договору).
Період поставки вказується в специфікаціях (п. 5.2. договору).
Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором відповідно до законодавства України (п. 8.1. договору).
При порушення постачальником термінів поставки, постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 8% від вартості простроченої партії продукції (п. 8.2. договору).
Сплата санкцій не звільняє сторони від виконання взятих на себе зобов'язань (п. 8.3. договору).
Договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і скріплення печаткою і діє до 31.12.2015р., а в частині гарантійних зобов'язань - до повного їх закінчення (п. 11.1. договору).
Сторони дійшли згоди, що умови договору поширюються на відносини, що виникли між ними до моменту підписання цього договору і що стосуються його предмета, а саме з 20.04.2015 р. (п. 11.2. договору).
20.04.2015р. сторони підписали Специфікацію № 1 до договору (а.с. 13), в якій узгодили товар, що підлягає поставці: Вата МКРР-130 у кількості 5,20 т на суму 83 876 грн. 00 коп. без ПДВ; плити MKPП-340 б=50 мм у кількості 15,700 т на суму 320 908 грн. 00 коп. без ПДВ; повсть МКРВ-200 у кількості 1,000 т на суму 17 340 грн. 00 коп. без ПДВ, всього на загальну суму 506 548 грн. 80 коп. з ПДВ. Термін поставки - місячними партіями за узгодженим графіком. Період поставки - з 20.04.2015р.
10.05.2016р. сторони підписали та скріпили печатками Специфікацію № 2 до договору (а.с. 13), якою узгодили товар, що підлягає поставці: Вата МКРР-130 у кількості 1,450 т на суму 22 533 грн. 00 коп. без ПДВ; плити МКРП-340 б=30 мм у кількості 4,500 т на суму 88 920 грн. 00 коп. без ПДВ; плити МКРП-340 б=40 мм у кількості 5,600 т на суму 110 656 грн. 00 коп. без ПДВ; плити МКРП-340 б=50 мм у кількості 19,500 т на суму 385 320 грн. 00 коп. без ПДВ; повсть МКРВ-200 у кількості 1,2 т на суму 25 200 грн. 00 коп. без ПДВ, всього на загальну суму 759 154 грн. 80 коп. з ПДВ. Термін поставки - місячними партіями за узгодженим графіком. Період поставки: травень - липень 2016р.
16.11.2016р. сторонами укладено Специфікацію № 3 до договору (а.с. 14), в якій узгодили товар, що підлягає поставці: повсть МКРВ-200 у кількості 0,7 т на суму 14 700 грн. 00 коп. без ПДВ, всього на загальну суму 17 640 грн. 00 коп. з ПДВ. Термін поставки - місячними партіями за узгодженим графіком. Період поставки: листопад - грудень 2016р.
19.01.2017р. сторони підписали та скріпили печатками Специфікацію № 4 до договору (а.с. 14), якою узгодили товар, що підлягає поставці: повсть МКРВ-200 у кількості 2,1 т на суму 44 100 грн. 00 коп. без ПДВ, всього на загальну суму 52 920 грн. 00 коп. з ПДВ. Термін поставки - місячними партіями за узгодженим графіком. Період поставки: січень - березень 2017р.
23.11.2015р. сторонами підписано Додаткову угоду № 1 до договору (а.с. 15), відповідно до якої сторони дійшли згоди продовжити термін дії договору до 31.12.2016р. включно. Дана додаткова угода вступає в силу з моменту підписання її сторонами і діє протягом терміну дії договору.
08.11.2016р. сторони підписали та скріпили печатками Додаткову угоду № 2 до договору (а.с. 15), в якій дійшли згоди продовжити термін дії договору до 31.12.2017р. включно. Дана додаткова угода вступає в силу з моменту підписання її сторонами і діє протягом терміну дії договору.
02.02.2017р. сторони підписали Зміни до договору (а.с. 16), в яких у зв'язку зі зміною найменування Товариства з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" на Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" і переходом до останнього всіх прав і обов'язків Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім.. ОСОБА_3" за договором № 15-0766-02 від 20.04.2015р. дійшли згоди про внесення змін до договору: по тексту договору і всіх додатків до нього найменування покупця викласти в такій редакції: «Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" та внести зміни до реквізитів покупця.
На виконання умов договору ТОВ "Промтехтепло" у період з 17.11.2016р. по 03.01.2017р. передав, а ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" прийняв у власність товар на загальну суму 327 736 грн. 80 коп., на підтвердження чого надав:
- видаткову накладну № 515 від 17.11.2016р. про поставку товару на суму 307 224 грн. 00 коп. з ПДВ (а.с. 21);
- товарно-транспортну накладну № 515 від 17.11.2016р. про поставку товару на суму 307 224 грн. 00 коп., вказана товарно-транспортна накладна підписана сторонами та скріплена їх печатками без жодних зауважень чи заперечень (а.с. 20);
- видаткову накладну № 3 від 01.01.2017р. про поставку товару на суму 20 512 грн. 80 коп. з ПДВ, вказана накладна підписана сторонами та скріплена їх печатками без жодних зауважень чи заперечень (а.с. 23);
- товарно-транспортну накладну № 3 від 01.01.2017р. про поставку товару на суму 20 512 грн. 80 коп., вказана товарно-транспортна накладна підписана сторонами та скріплена їх печатками без жодних зауважень чи заперечень (а.с. 24).
Господарський суд зазначає, що видаткова накладна № 515 від 17.11.2016р. про поставку товару на суму 307 224 грн. 00 коп. з ПДВ підписана лише зі сторони постачальника та містить лише його відтиск печатки, однак товарно-транспортна накладна № 515 від 17.11.2016р. про поставку товару на суму 307 224 грн. 00 коп. підписана обома сторонами та скріплена їх печатками без жодних зауважень чи заперечень. Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що товар на суму 307 224 грн. 00 коп. позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято без жодних зауважень чи заперечень.
На виконання умов договору позивач виставив відповідачу рахунки-фактури:
- № 326 від 17.11.2016р. на суму 307 224 грн. 00 коп. (а.с. 19);
- № 2 від 03.01.2017р. на суму 20 512 грн. 80 коп. (а.с. 25);
Як вказано вище, відповідно до п. 4.1. договору покупець оплачує продукцію шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку: протягом 10-ти банківських днів, з дати поставки, якщо інше не обумовлено в специфікації, на підставі рахунку на оплату, оформленого постачальником і наданого покупцеві.
З наявних матеріалів справи вбачається, що:
- товар за видатковою накладною № 515 на суму 307 224 грн. 00 коп. з ПДВ поставлено відповідачу 17.11.2016р.;
- товар за видатковою накладною № 3 на суму 20 512 грн. 80 коп. з ПДВ поставлено відповідачу 01.01.2017р.
Враховуючи вищевказане, відповідно до п. 4.1. договору, покупець повинен був сплатити позивачу за первісним позовом за поставлений товар:
- за видатковою накладною № 515 грошові кошти у розмірі 307 224 грн. 00 коп. у строк до 01.12.2016р. включно;
- за видатковою накладною № 3 грошові кошти у розмірі 20 512 грн. 80 коп. у строк до 17.01.2017р. включно.
Однак, ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", в порушення приписів п. 4.1. договору свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті здійснив частково, оплативши на користь постачальника товар за спірними поставками на загальну суму 198 300 грн. 00 коп., на підтвердження чого надав копію виписки з банку (а.с. 26-28), у зв'язку з чим у покупця виникла заборгованість перед постачальником в сумі 129 436 грн. 80 коп.
Із посиланням на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач за первісним позовом нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача за первісним позовом 3% річних в сумі 3 054 грн. 56 коп. за загальний період з 02.12.2016р. по 22.06.2017р. та інфляційні втрати за загальний період з 02.12.2016р. по 22.06.2017р. у розмірі 10 771 грн. 84 коп.
Заборгованість відповідача за первісним позовом підтверджується: договором з додатками, копіями видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, банківськими виписками про часткову сплату вартості товару, обґрунтованим розрахунком суми позову тощо.
Доказів оплати вказаної заборгованості відповідач за первісним позовом не надав, звернувся до суду із зустрічним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехтепло" штрафу в порядку п. 8.2 договору за порушення строків поставки товару за Специфікацією № 2 до договору в розмірі 35 952 грн. 86 коп.
Так, сторони у п.п. 1.2, 1.3, 2.1, 5.2 договору узгодили, що предметом поставки є продукція з найменуванням, зазначеним у специфікаціях до даного договору, які після підписання узгодження сторонами, є невід'ємною частиною цього договору; специфікацією за згодою сторін також визначаються загальна кількість продукції, що підлягає поставці, одиниці виміру, асортимент, сортамент, номенклатура та період поставки.
Як вже зазначалось, 10.05.2016р. сторони підписали та скріпили печатками Специфікацію № 2 до договору (а.с. 13), якою узгодили товар, що підлягає поставці: Вата МКРР-130 у кількості 1,450 т на суму 22 533 грн. 00 коп. без ПДВ; плити МКРП-340 б=30 мм у кількості 4,500 т на суму 88 920 грн. 00 коп. без ПДВ; плити МКРП-340 б=40 мм у кількості 5,600 т на суму 110 656 грн. 00 коп. без ПДВ; плити МКРП-340 б=50 мм у кількості 19,500 т на суму 385 320 грн. 00 коп. без ПДВ; повсть МКРВ-200 у кількості 1,2 т на суму 25 200 грн. 00 коп. без ПДВ, всього на загальну суму 759 154 грн. 80 коп. з ПДВ. Термін поставки - місячними партіями за узгодженим графіком. Період поставки: травень - липень 2016р.
Позивач за зустрічним позовом стверджує, що відповідно до встановленого Специфікацією № 2 періоду поставки: травень - липень 2016р., відповідачем за зустрічним позовом було поставлено лише частину товару на суму 309 744 грн. 00 коп., на підтвердження чого надав підписану сторонами та скріплену їх печатками видаткову накладну № 243 від 15.06.2016р. про поставку товару: повсть МКРВ-200 у кількості 1 т на суму 21 000 грн. 00 коп. без ПДВ; плита МКРП-340 600x400x50 у кількості 12 т на суму 237 120 грн. 00 коп. без ПДВ, всього на суму 309 744 грн. 00 коп. з ПДВ. (а.с. 69). Інша частина вогнетривкої продукції на загальну суму 449 410 грн. 80 коп. була поставлена, або з порушенням обумовлених сторонами строків поставки, або не поставлена взагалі.
Відповідно до п. 8.2. договору, при порушення постачальником термінів поставки, постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 8% від вартості простроченої партії продукції.
Позивач за зустрічним позовом нарахував та просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом штраф 8% від вартості простроченої партії продукції у розмірі 35 952 грн. 86 коп. (449 410 грн. 80 коп. х 8%).
Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем за зустрічним позовом, чи доказів здійснення своєчасної поставки відповідно до Специфікації № 2 від 10.05.2016р сторонами до матеріалів справи не надано.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню, а позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Перевіривши розрахунок 3% річних, наданий позивачем, судом встановлено, що розрахунок виконаний невірно, у зв'язку із чим, згідно розрахунку, виконаного господарським судом, до стягнення з відповідача підлягають 3 % річних в розмірі 2 383 грн. 68 коп. Решта позовних вимог в цій частині задоволенню не підлягає.
Щодо нарахованого позивачем розміру інфляційних втрат в сумі 10 771 грн. 84 коп. суд зазначає наступне.
Так, позивач за первісним позовом нараховує інфляційні втрати за загальний період з 02.12.2016р. по 22.06.2017р.
Однак, при розрахунку позивачем за первісним позовом не враховано приписи абз. 3 п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р., відповідно до яких розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Як встановлено вище, відповідно до п. 4.1. договору, відповідач за первісним позовом повинен був сплатити позивачу за первісним позовом за поставлений товар:
- за видатковою накладною № 515 грошові кошти у розмірі 307 224 грн. 00 коп. у строк до 01.12.2016р. включно;
- за видатковою накладною № 3 грошові кошти у розмірі 20 512 грн. 80 коп. у строк до 17.01.2017р. включно. Таким чином період нарахування інфляційних втрат повинен починатися з наступного місяця, тобто:
- за видатковою накладною № 515 нарахування інфляційних втрат на суму 307 224 грн. 00 коп. буде починатися з січня 2017 року;
- за видатковою накладною № 3 нарахування інфляційних втрат на суму 20 512 грн. 80 коп. буде починатися з лютого 2017 року.
Судом здійснено розрахунок, відповідно до якого:
- за видатковою накладною № 515 розмір інфляційних втрат на суму 108 924 грн. 00 коп. (вартість товару за накладною з урахування здійсненої відповідачем часткової оплати) за період з січня по травень 2017р. становить 6 805 грн. 61 коп.;
- за видатковою накладною № 3 розмір інфляційних втрат на суму 20 512 грн. 80 коп. за період з лютого по травень 2017р. становить 1 044 грн. 52 коп. Загальний розмір інфляційних втрат за розрахунком суду становить 7 850 грн. 13 коп. Решта позовних вимог в цій частині задоволенню не підлягає.
Заперечення відповідача за первісним позовом щодо неотримання від постачальника рахунків-фактури за спірними поставками, що на думку відповідача звільняє його від обов'язку сплачувати отриманий товар, суд зазначає наступне.
Так, проаналізувавши умови договору та належно оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, а ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні ст.. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст.. 613 Цивільного кодексу України, а, отже, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку оплатити вартість поставленого позивачем товару (постанова Верховного Суду України від 29.09.2009р. по справі № 37/405).
Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження погашення заборгованості за поставлений позивачем товар на суму 129 436 грн. 80 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за спірний період, шляхом надання належних доказів, не спростував.
Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 129 436 грн. 80 коп. належним чином доведений, документально підтверджений, а отже, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За встановлених обставин, відповідач за первісним позовом неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання в частині оплати поставленого товару, чим порушив умови укладеного із позивачем договору поставки та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 129 436 грн. 80 коп. основного боргу, 7 850 грн. 13 коп. інфляційних втрат, 2 383 грн. 68 коп. 3% річних - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В решті позову слід відмовити.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним позовом покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо заявлених зустрічних позовних вимог суд зазначає наступне.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.
Відповідно до умов Специфікації № 2, які визначають період поставки, вказаної в специфікації продукції, ТОВ «Промтехтепло» зобов'язано було поставити продукцію на загальну суму 759 154 грн. 80 коп. в травні - липні 2016р.
В порушення взятих на себе зобов'язань, постачальник поставив покупцю лише частину товару за Специфікацією № 2 на суму 309 744 грн. 00 коп., що підтверджується підписаною сторонами та скріпленою їх печатками видатковою накладною № 243 від 15.06.2016р. про поставку товару: повсть МКРВ-200 у кількості 1 т на суму 21 000 грн. 00 коп. без ПДВ; плита МКРП-340 600x400x50 у кількості 12 т на суму 237 120 грн. 00 коп. без ПДВ, всього на суму 309 744 грн. 00 коп. з ПДВ. (а.с. 69). Інша частина вогнетривкої продукції на загальну суму 449 410 грн. 80 коп. була поставлена, або з порушенням обумовлених сторонами строків поставки, або не поставлена взагалі.
Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, частина недопоставленої продукції, передбаченої Специфікацією № 2, на загальну суму 310 096,80грн. була поставлена постачальником: 17.11.2016р. на суму 289 584,00грн. (відповідно до видаткової накладної №515 від 17.11.2016р. (а.с. 21); 03.01.2017р. на суму 20 512,80грн. (відповідно до видаткової накладної № 3 від 03.01.2017р. (а.с. 23). Сума взагалі не поставленої продукції, передбаченої Специфікацією № 2, склала 139 314 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За приписами ч. 1 ст. 230 Господарському кодексі України штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З урахуванням встановлених судом обставин неналежного виконання постачальником його зобов'язання здійснити поставку товару в строк, обумовлений Специфікацією № 2, на підставі п. 8.2 договору відповідач за зустрічним позовом зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 8% від вартості простроченої партії продукції.
Перевіркою виконаного позивачем за зустрічним позовом розрахунку штрафу судом порушень діючого законодавства та умов договору не встановлено.
За встановлених обставин, відповідач за зустрічним позовом неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання в частині своєчасної поставки товару, чим порушив умови укладеного із позивачем за зустрічним позовом договору поставки та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом 35 952 грн. 86 коп. штрафу - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача за зустрічним позовом судом відхиляються, оскільки як передбачено умовами спірного договору, кожна сторона несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором, будь-які зміни до договору мають бути виконані в письмовій формі, підписані та завірені сторонами у встановленому порядку. Право постачальника на призупинення відвантаження за договором сторонами передбачено не було, жодного письмового повідомлення щодо призупинення відвантаження продукції, в порушення умов п. 12.3. договору постачальником покупцю не направлялось.
Посилання відповідача за зустрічним позовом на приписи ч. 5 ст. 692 Цивільного кодексу України господарський суд вважає недоречним, оскільки в даному випадку мова йде про поставку повного обсягу товару, визначеного Специфікацією № 2 у обумовлений сторонами період. Тобто, скориставшись правом, передбаченим вказаними нормами Цивільного кодексу України, покупець мав би призупинити передання товару за іншими Специфікаціями до договору, проте має місце порушення договірних зобов'язань продавцем в частині своєчасної та в повному обсязі поставки за спірною Специфікацією № 2.
При цьому, господарський суд зазначає, що з урахуванням несвоєчасної оплати покупцем поставленої постачальником продукції останній не був позбавлений права звернутись до суду з відповідними вимогами для стягнення боргу в судовому порядку. Але призупинення поставку товару в односторонньому порядку без внесення відповідних змін до договору та згоди покупця є порушенням умов укладеного між сторонами договору та спірної Специфікації № 2.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за зустрічним позовом покладаються на відповідача за зустрічним позовом.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85, 116,117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Первісний позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Соборна, буд. 18-Б, код ЄДРПОУ 05393043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехтепло" (84108, Донецька область, м. Слов'янськ, пров. Откосний, буд. 9, код ЄДРПОУ 32167618) 129 436 грн. 80 коп. (сто двадцять дев'ять тисяч чотириста тридцять шість грн.. 80 коп.) основного боргу, 7 850 грн. 13 коп. (сім тисяч вісімсот п'ятдесят грн.. 13 коп.) інфляційних втрат, 2 383 грн. 68 коп. (дві тисячі триста вісімдесят три грн.. 68 коп.) 3% річних, 2 095 грн. 06 коп. (дві тисячі дев'яносто п'ять грн.. 06 коп.) витрат по сплаті судового збору.
В решті первісного позову відмовити.
Зустрічний позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехтепло" (84108, Донецька область, м. Слов'янськ, пров. Откосний, буд. 9, код ЄДРПОУ 32167618) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Соборна, буд. 18-Б, код ЄДРПОУ 05393043) 35 952 грн. 86 коп. (тридцять п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві грн.. 86 коп.) штрафу, 1 600 грн. 00 коп. (одну тисячу шістсот грн.. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя І.А.Рудь
Повне рішення складено 23.08.2017