61022, м.Харків, пр. Науки, 5
22.08.2017 № 905/1974/17 Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є., без виходу в судове засідання, розглянувши матеріали
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський банк розвитку”, м. Київ
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “АРТВАЙНЕРІ”, м. Бахмут
про стягнення заборгованості в розмірі 51717777,77 грн.
Позивач, Публічне акціонерне товариство “Всеукраїнський банк розвитку”, м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства “АРТВАЙНЕРІ”, м. Бахмут про стягнення заборгованості в розмірі 51717777,77 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Як встановлено судом, документів, які підтверджують сплату судового збору позивачем до позовної заяви не надано.
Стаття 5 Закону України “Про судовий збір”, в редакції від 26.09.2015, містить вичерпний перелік осіб та підприємств, які звільняються від сплати судового збору, проте уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до них не відноситься.
Одночасно, до позовної заяви надане клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору. Клопотання мотивовано тим, що майновий стан ПАТ “ВБР” не дозволяє сплатити судовий збір, оскільки 21.12.2015 Правлінням НБУ прийнято постанову від №914 “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський банк розвитку”, на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 22.12.2015 “Про початок процедури ліквідації ПАТ “ВБР” та делегування повноважень ліквідатора банку”, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський банк розвитку” з 23 грудня 2015 року до 22 грудня 2017 року включно.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз правового змісту зазначеної норми свідчить про те, що звільнення або відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які підтверджують об'єктивну неможливість сплатити судового збору.
Відповідно до вказаних положень Вищий господарський суд України п. 3.1. Постанови Пленуму №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказав, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” №484-VIII, уповноважені особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позбавлені пільг на оплату судового збору, а тому посилання позивача на те, що з 23 грудня 2015 року розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський банк розвитку” не може бути тією обставиною, що унеможливлює сплату судового збору.
Суд зазначає, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження існування обставин, які б свідчили про неможливість сплати судового збору на час подання позовної заяви до господарського суду Донецької області.
Водночас, звертаючись з позовом, позивач не надав суду доказів, які б свідчили про можливість сплати ним судового збору до ухвалення рішення по справі у разі відстрочення сплати судового збору (відповідно до положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір").
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність заявником існування передбачених ст. 8 Закону України “Про судовий збір” підстав для відстрочення або звільнення сплати судового збору.
За змістом п. 4 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Оскільки позивачем не надано доказів сплати судового збору, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню заявникові без розгляду.
На підставі п. 4 ст. 63 та ст.86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Відмовити Публічному акціонерному товариству “Всеукраїнський банк розвитку”, м.Київ в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору.
Повернути без розгляду позовну заяву Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський банк розвитку”, м.Київ до Приватного акціонерного товариства “АРТВАЙНЕРІ”, м. Бахмут про стягнення заборгованості в розмірі 51717777,77 грн.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Додаток на адресу позивача: позовна заява з додатками на 23 - х аркушах, конверт.
Суддя Г.Є. Курило