61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
21.08.2017 Справа № 905/446/17
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Левшиної Я.О., суддів Курило Г.Є., Тарапати С.С., при секретарі судового засідання Конько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, м. Маріуполь, Донецька область в особі Єнакієвського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, м. Єнакієве, Донецька область
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” м. Маріуполь, Донецька область
про: зобов'язання прийняти п.п.4.12, 6.4, 9.2, 11.2, 11.3 договору №1-Т/16001076 від 30.12.2016р. в редакції Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу"
за участю уповноважених представників :
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.
У судовому засіданні 21.08.2017р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.
Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу”, “Компанія “Вода Донбасу”, м. Маріуполь, Донецька область в особі Єнакієвського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, м. Єнакієве, Донецька область звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” м. Маріуполь, Донецька область про зобов'язання прийняти п.п.4.12, 4.6, 9.2, 11.2, 11.3 договору №1-Т/16001076 від 30.12.2016р. в редакції Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу".
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями позовну заяву призначено до розгляду судді Левшиній Я.О.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на недосягнення з відповідачем згоди щодо змісту направленого проекту договору №1-Т/16001076 від 30.12.2016р., протоколу розбіжностей, протоколу узгодження розбіжностей від 09.02.2017р.
Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на ст.ст. 181 Господарського кодексу України, ст. 201 Податкового кодексу України, Закон України «Про питну воду та питне водопостачання», п. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав наступні документи: проекти договору №1-Т/16001076 від 30.12.2016р., протоколу розбіжностей, протоколу узгодження розбіжностей від 09.02.2017р., лист №73/012-92 від 25.01.2017р. стосовно договорів на 2017р., лист №216 від 13.02.2017р. «Про результати розгляду протоколу розбіжностей в порядку ст. 181 ГК України».
Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: правоустановчі документи; витяг з ЄДРПОУ; клопотання №629 від 14.04.2017р. про припинення провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмету спору з огляду на втрату фактичного контролю над виробничими потужностями відповідача та недоцільність продовження розгляду справи; повідомлення №73/5-50/78 від 15.03.2017р. про припинення зобов'язання неможливістю його виконання; клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 календарних днів від 19.04.2017р.; письмові пояснення №721 від 03.05.2017р.; пояснення №825 від 26.05.2017р., в яких позивач просив розглянути переддоговірний спір по суті, з додатками; пояснення №922 від 13.06.2017р. з додатками; клопотання №1026 від 05.07.2017р., №1725 від 24.07.2017р. про розгляд справи по суті позовних вимог.
Ухвалою від 19.04.2017р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 10.05.2017р.
10.05.2017р. від відповідача надійшло клопотання від 10.05.2017р. про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи (клопотання задоволено судом, розгляд справи відкладено, представник відповідача ознайомився з матеріалами справи).
10.05.2017р. в судовому засіданні оголошувалась перерва для призначення судової колегії.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 10.05.2017р. розгляд справи призначено колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Левшина Я.О., судді Попов О.В., Курило Г.Є.
29.05.2017р. від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на наявність обґрунтованих сумнівів щодо здійснення наразі фактичного постачання послуг позивачем та сумнівів стосовно намірів позивача щодо подальшого водопостачання і водовідведення на/з території, яку захоплено злочинними угрупуваннями, а також на те, що у разі прийняття судового рішення сторони будуть зобов'язані виконувати такий правочин в умовах фактичного контролю за підприємством відповідача злочинними угрупуваннями.
Ухвалою суду від 29.05.2017р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 25.07.2017р.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.07.2017р. змінено склад колегії суддів на наступний: головуючий суддя Левшина Я.О., судді Курило Г.Є., Тарапата С.С.
06.07.2017р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній підтримав доводи про відсутність необхідності продовження спору з обставин неможливості виконання зобов'язань починаючи з 16.03.2017р.
21.08.2017р. від відповідача через канцелярію суду надійшли пояснення, в яких останній підтримав клопотання позивача про припинення провадження у справі та зазначив про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в умовах зміни обстановки для сторін договірних правовідносин під час судового розгляду, посилаючись на відсутність фактичного виконання оспорюваного договору, намірів і можливості сторін продовжувати правовідносини, які були предметом договірного врегулювання.
Представники сторін у судове засідання 21.08.2017р. не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресами, визначеними за матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, суд
27.12.2013р. між Комунальним підприємством “Компанія “Вода Донбасу”, м.Маріуполь в особі Єнакієвського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, м.Єнакієве, Донецька область та Приватним акціонерним товариством “Єнакієвський металургійний завод” м. Маріуполь, Донецька область був укладений договір №1-Т/13-003749 від 27.12.2013р., відповідно до п.1 якого виробник (позивач) із закріплених водних об'єктів, здійснює забір технічної води і передає її споживачу (відповідачу) у обсягах згідно щомісячного графіку, в межах наявного у споживача дозволу на спеціальне водокористування та технічних можливостей виконавця, а виконавець здійснює оплату отриманих послуг на умовах даного договору.
Відповідно до п. 11.1 договору, з урахуванням додаткової угоди від 30.12.2015р., даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2016р.
Згідно п. 11.2 договору, даний договір вважається продовженим та діє на наступний рік на тих самих умовах на період оформлення узгодження розбіжностей наступного договору.
Комунальним підприємством “Компанія “Вода Донбасу”, м. Маріуполь, Донецька область в особі Єнакієвського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП “Компанія “Вода Донбасу”, м. Єнакієве, Донецька область у відповідності до ст. 181 Господарського кодексу України направлено ПрАТ “Єнакієвський металургійний завод”, м. Маріуполь, Донецька область проект договору №1-Т/16001076 від 30.12.2016р. на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у двох екземплярах.
Листом №73/012-92 від 25.01.2017р. відповідач повернув позивачу проект договору №1-Т/16001076 від 30.12.2016р. з протоколом розбіжностей, належним чином засвідчена копія якого містяться у матеріалах справи.
Згідно з вказаним протоколом розбіжностей до договору №1-Т/16001076 від 30.12.2016р. відповідач не погодився з викладенням пунктів п.п. 2.4, 4.6, 4.12, 4.14, 6.4, 8.1, 8.5, 8.6, 9.2, 11.2, 11.3, 12 в редакції, запропонованій позивачем.
Листом №216 від 13.02.2017р. позивач, з метою врегулювання розбіжностей, направив на адресу відповідача протокол узгодження розбіжностей від 09.02.2017р., але сторони до згоди з викладення п.п. 4.12,6.4, 9.2, 11.2, 11.3 проекту договору не прийшли.
У зв'язку з наявністю розбіжностей у пунктах договору №1-Т/16001076 від 30.12.2016р., позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про зобов'язання відповідача прийняти спірні пункти договору №1-Т/16001076 від 30.12.2016р. на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в редакції позивача.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають, враховуючи наступне:
Порядок укладання договорів визначений ст.ст. 179-188 Господарського кодексу України.
В силу ч.3 ст.179 Господарського кодексу України укладання господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Стаття 19 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” визначає, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з:
- підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням;
- підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення;
- об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів;
- власниками будинків, що перебувають у приватній власності.
Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.
Статтею 181 ГК України встановлено, що проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. При цьому, відповідно до частин 3, 4 вказаної статті, сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору; за наявності заперечень щодо окремих умов договору, сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірника протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
В силу ч.5 ст.181 ГК України, сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, у цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. За змістом ч.7 цієї норми, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладання якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона -виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду, розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Отже, частини 3, 4, 5, 7 статті 181 ГК України застосовуються у випадку, коли сторони мають намір укласти відповідний договір, але не можуть дійти згоди щодо окремих його умов. При цьому, розбіжності до суду передаються лише якщо на це є згода обох сторін, за виключенням випадку, коли договір заснований на державному замовленні або укладання якого, є обов'язковим для сторін на підставі закону або виконавцем є монополіст, на якого покладається обов'язок передати відповідний спір на вирішення суду, у разі отримання ним договору з протоколом розбіжностей, з якими він не згоден.
Відповідно до ст.187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.
Відповідач зазначив, що 15.03.2017р. адміністративні будівлі, які розміщені за адресою: м.Єнакієве, пр. Металургів, 9 (фактичне місцезнаходження виробничих та адміністративних об'єктів відповідача) і м. Макіївка, вул. Металургійна, 147 (фактичне місцезнаходження виробничих та адміністративних об'єктів Макіївської філії відповідача), захоплені групами невідомих людей, у зв'язку з чим він не здійснює господарську діяльність за вказаними адресами і не має фактичних взаємовідносин із контрагентами, весь штатний персонал звільнився.
Позивачем вищезазначене не заперечується і не спростовується.
Згідно витягу з кримінального провадження №12017050150000803 27.03.2017р. до чергової частини Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області надійшов лист про те, що 15.03.2017р. невідомі особи, які представились представниками так званої «Донецької народної республіки» захопили адміністративну будівлю ПрАТ «ЄМЗ», яка розташована за адресою: м. Єнакієве, пр. Металургів, 9 та ПрАТ «Макіївський металургійний завод» (Макіївську філію ПрАТ «ЄМЗ»), яка розташована за адресою: м. Макіївка, вул.Металургійна, 147.
Відповідно до повідомлення Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 28.03.2017р. слідчим Форбатюком Я.І., за дорученням т.в.о. начальника СВ Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_1 від 28.03.2017р. розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017050150000803. Попередня правова кваліфікація кримінального правоворушення - ст. 341 КК України.
Відповідно до ст. 607 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Неможливість виконання може бути викликана загибеллю майна, що є предметом зобов'язання внаслідок дії непереборної сили, перешкодою для виконання зобов'язання, що виникли в результаті дії непереборної сили, і іншими обставинами, за яких при виявленні належної дбайливості боржник не взмозі виконати зобов'язання в зв'язку з дією непереборної сили, простого випадку або діями чи бездіяльністю іншої сторони зобов'язальних відносин.
Саме така неможливість виконання зобов'язання мається на увазі в положеннях ст.607 Цивільного кодексу України.
Відповідач на підставі ст. 607 Цивільного кодексу України надіслав позивачу повідомлення №73/5-50/78 від 15.03.2017р. про припинення зобов'язання, у зв'язку з неможливістю його виконання, в якому запропонував вважати договір №1-Т/13-003749 від 27.12.2013р. розірваним з 16.03.2017р. у зв'язку з неможливістю виконання вказаного зобов'язання, при цьому посилався на обставини, за які жодна зі сторін не відповідає (втрата фактичного контролю над виробничими потужностями підприємства, заборона/неможливість переміщення товарів (вантажів) в район або з району проведення антитерористичної операції, блокування роботи підприємства так званими «ДНР та/або ЛНР»). Дане повідомлення було отримано позивачем.
Відповідно до ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни (ч.3 ст. 653 Цивільного кодексу України).
В поясненнях №922 від 13.06.2017р. позивач зазначив, що на підставі вказаного повідомлення відповідача про припинення зобов'язання ним було направлено на адресу відповідача акт зняття показників електронного пристрою обліку води та визначення обсягів наданих послуг від 15.03.2017р. за період 01.03.2017р. - 15.03.2017р. Після 15.03.2017р. позивач не надавав відповідачу послуги з централізованого водопостачання.
Таким чином, враховуючи ненадання позивачем заперечень на повідомлення відповідача про припинення зобов'язання неможливістю його виконання, а також вчинення позивачем конклюдентних дій (направлення на адресу відповідача акту зняття показників електронного пристрою обліку води та визначення обсягів наданих послуг від 15.03.2017р. за період 01.03.2017р. - 15.03.2017р.), суд вважає, що між сторонами досягнуто домовленість про припинення зобов'язань за договором №1-Т/13-003749 від 27.12.2013р.
Судом встановлено, що станом на день прийняття рішення, відповідач не є споживачем послуг з водопостачання, а позивач, на теперішній час, надання таких послуг відповідачу не здійснює.
Оскільки, під час розгляду справи виникли обставини, внаслідок яких сторони не можуть виконувати свої зобов'язання за спірним договором №1-Т/16001076 від 30.12.2016р., а укладення договору спрямовано на вчинення дій, направлених на його виконання, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача про зобов'язання прийняти п.п.4.12, 6.4, 9.2, 11.2, 11.3 договору №1-Т/16001076 від 30.12.2016р. в редакції Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" є такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати, у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються на обидві сторони у рівних частках.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 59, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, м. Маріуполь, Донецька область в особі Єнакієвського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, м. Єнакієве, Донецька область до Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” м. Маріуполь, Донецька область про зобов'язання прийняти п.п.4.12, 6.4, 9.2, 11.2, 11.3 договору №1-Т/16001076 від 30.12.2016р. в редакції Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” (87504, Донецька обл., місто Маріуполь, ПРОСПЕКТ ІЛЛІЧА, будинок 54, БЛОК 4, код ЄДРПОУ 00191193) на користь Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”(87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. К.Лібкнехта, 177А, код ЄДРПОУ 00191678) в особі Єнакієвського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”(86402, Донецька область, м. Єнакієве, вул. Жовтневої революції, буд 135, код ЄДРПОУ 35581077) судовий збір в сумі 800,00 грн. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 21.08.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 23.08.2017р.
Головуючий суддя Я.О. Левшина
Суддя Г.Є. Курило
Суддя С.С. Тарапата