"22" серпня 2017 р. Справа № 903/606/17
за позовом Приватного акціонерного товариства "Волинське обласне підприємство автобусних станцій "
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 385 685,54 грн.
Суддя Костюк С.В.
при секретарі Коритан Л.Ю.
за участю представників:
від позивача: Черьомуха О. В., Горбач А. М., довіреність № 274/4 від 24.03.2017 року;
від відповідача: Кумановський Л. М., адвокат.
Права та обов'язки учасникам судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Відводу складу суду не заявлено.
Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.
Суть: Позивач - ПрАТ "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" ставить вимогу стягнути з відповідача 385 685,54 грн., з них 177800,52 грн. заборгованості за послуги надані згідно договору № 5-2011 від 29.06.2011 року, 23 752,19 грн. пені нарахованої на підставі п. 6.1 договору, 16 016,66 грн. - 3 % річних та 168116,17 грн. інфляційних, які нараховано з 01.07.2014 року по 30.06.2017 року.
При обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на умови договору від 29.06.2011 року, за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу послуги по обслуговуванню площі розміром 42 кв.м. (кіоск № 4) та площі під літнє кафе розміром 28 кв.м., площі розміром 27 кв.м. (кіоск №7), що знаходяться на АДРЕСА_1 (п. 1.1 договору) на невизначений термін.
Оплата послуг визначена в розділі 4 договору, зокрема, за обслуговування кіоску № 4 та площі літнього кафе - 1680,00 грн., в т.ч. за технологічне використання електромережі позивача - 34,80 грн.; кіоску № 7 - 576 грн., в т.ч. за технологічне використання електромережі власника - 22,80 грн.; відшкодовувати витрати на комунальні послуги (вивезення сміття та прибирання кіоску № 4 та площі під літнє кафе - 840,00 грн., кіоску № 7 - 504,00 грн..
Згідно п. 4.4 договору підвезення товарів для власних потреб наймач (відповідач) проводить шляхом заїзду одного транспортного засобу площадку тимчасового відстою приватного автотранспорту на території автовокзалу з оплатою 144,00 грн. з ПДВ.
По п. 4.5 договору загальна сума договору складає 3744,00 грн. з ПДВ, яку наймач перераховує на розрахунковий рахунок власника до 05 числа поточного місяця.
Зазначає, що надання послуг підтверджується актами прийому-передачі, які підписано представником позивача, за період з 01.07.2011 року по 30.06.2017 року надано послуг на суму 207998,70 грн., оплата здійснена на суму 30198,18 грн., а саме в липні 2011- 4628,93 грн., в вересні 2011 року - 6451,03 грн., жовтні 2011 року - 5595,00 грн., листопаді 2011 року - 5436,00 грн., грудні 2011 року - 8087,22 грн., з врахуванням часткової проплати заборгованість складає 177800,52 грн., на яку по п. 6.1 договору нараховано пеню в сумі 23752,19 грн. за період з 08.12.2016 року по 30.06.2017 року, згідно ст. 625 ЦК України 3% річних в сумі 16 016,66 грн. та інфляційні в сумі 168116,17 грн. за період з 01.07.2014 року по 30.06.2017 року (1096 днів).
Представник відповідача у відзиві на позов та в судовому засіданні вимоги позивача повністю заперечує, вказуючи, що договір між сторонами був розірваний з 08.12.2011 року, що підтверджено листом позивача № 271/2 від 09.11.2011 року та передбачено п. 7.2 договору, тому дія договору припинилася з 08.12.2011 року.
Факт припинення відносин підтверджено укладенням 13.12.2017 року між відповідачем та Луцькою міською філією ПАТ «Волиньобленерго» (власник) договору № 190/11-Д про приєднання до електричних мереж приміщень відповідача та видачею останнім технічних умов № 190/11 приєднання до електромереж електроустановок магазину № 4 з літнім кафе; 27.12.2011 року між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Енерго-Світ» підписано акт прийняття та здачі виконаних електромонтажних робіт по електропостачанню магазину АДРЕСА_1; 04.01.2012 року представником Луцької філії ПАТ «Волиньобленерго» складено акт № 118 допуску на підключення до електричної мережі електроустановки, тому з січня 2012 року ФОП розпочав споживати електроенергію від ВАТ «Волиньобленерго» напряму без участі електромереж ПрАТ «ВОПАС».
Також вказує, що позивачем передчасно подано позов до суду, оскільки претензія була від 25.07.2017 року № 473, а позов датовано через 6 днів - 31.07.2017 року.
Посилаючись на норми ст. 32 ГПК України ч.8 ст. 19 ГК України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначає, що позивач не підтвердив первинними документами бухгалтерського обліку надання послуг, оскільки надані позивачем докази, а саме, акти здачі-приймання виконаних робіт та акти звірки взаємних розрахунків підписані лише позивачем. З наведених у відзиві підстав вважає позов необґрунтованим, безпідставним, а тому просить відмовити в його задоволенні.
Розглянувши надані сторонами докази, суд дійшов висновку про неможливість вирішення спору по суті в даному судовому засіданні та необхідність витребувати додаткові матеріали по справі.
В зв'язку з зазначеними обставинами представником позивача надано заяву про розгляд спору у більш тривалий строк.
Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 38, 69, 77 ГПК України, господарський суд,-
Ухвалив:
1. Продовжити строк розгляду спору до 16.10.2017 року.
2. Відкласти розгляд справи на 03.10.2017 року на 10:30 год..
3. Зобов'язати позивача надати суду первинні бухгалтерські документи, які підтверджують надання підприємцю ОСОБА_1 послуг в сумі 2664,00 грн. щомісяця та на загальну суму 207998,70 грн., яка зазначена в рахунках - актах здачі-приймання робіт (послуг) по договору № 5-2011 від 29.06.2011 року, зокрема, які зазначено в р.4 даного договору, докази часткової оплати послуг по даному договору, пояснення з врахуванням зазначеного у відзиві відповідача та повідомлення № 271/2 від 09.11.2011 року про розірвання договору з 08.12.2011 року, докази відображення наданих послуг в бухгалтерському та податковому обліку підприємства, тощо. Копію пояснення направити відповідачу про що докази надати суду.
Суддя С. В. Костюк