19 серпня 2017 р. Справа № 804/5098/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Генеральна прокуратура України, про визнання протиправним повідомлення та зобов'язання прийняти рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Генеральна прокуратура України, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 14.07.2017 року, прийняте головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанською Аліною Леонідівною і оформлене шляхом винесення Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 14.07.2017 року № 20.1/54303983/3;
- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 804/7399/16 від 27.06.2017 року та провести виконавчі дії в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
В обґрунтування позову зазначено, що 30.06.2017 року ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано для примусового виконання оригінал виконавчого листа № 804/7399/16 від 27.06.2017 року, виданого Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом. Разом з виконавчим листом ОСОБА_1 подано заяву про примусове виконання рішення, а також копії постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 року, постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2017 року, на підставі яких було видано виконавчий лист. У зв'язку з відсутністю у позивача інформації про вчинені відповідачем дії за результатами розгляду заяви про примусове виконання рішення, 25.07.2017 року представником позивача до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було подано заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. 25.07.2017 року при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження позивачу стало відомо, що головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанською Аліною Леонідівною 14.07.2017 року прийнято рішення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, яке оформлене повідомленням від 14.07.2017 року №20.1/54303983/3. Зі змісту повідомлення від 14.07.2017 року №20.1/54303983/3 вбачається, що державним виконавцем, на підставі пункту 6 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", повернуто виконавчий документ стягувачу без виконання, тобто у зв'язку з невідповідністю виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 4 Закону. В якості обґрунтування, державний виконавець зазначає, що у пред'явленому на виконання виконавчому документі не зазначено прізвище та імені посадової особи, яка його видала. Між тим, такі висновки відповідача не відповідають нормам діючого законодавства, оскільки виконавчий лист №804/7399/16 від 27.06.2017 року містить усі передбачені статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження" складові, яким повинен відповідати виконавчий документ. Враховуючи повну відповідність виконавчого листа № 804/7399/16 від 27.06.2017 року вимогам чинного законодавства, отримавши такий виконавчий лист разом із заявою стягувача про примусове виконання, державний виконавець повинен був розпочати виконавче провадження шляхом винесення відповідної постанови. Вважаючи, що винесеним рішенням відповідач порушив його права та інтереси, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Позивач в судове засідання не з'явився. Представники позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просили розглянути справу за відсутності позивача в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення повістки електронною поштою. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомляв, клопотання про відкладення розгляду справи суду не подавав.
Представник третьої особи - Генеральної прокуратури України в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Приймаючи до уваги ту обставину, що в судове засідання сторони не з'явились, керуючись ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом 27 червня 2017 року виданий виконавчий лист № 804/7399/16 2017 р. про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Дніпропетровської області з 26 жовтня 2016 року. Судове рішення набрало законної сили 13 червня 2017 року.
30 червня 2017 року позивач подав до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про примусове виконання рішення разом з оригіналом виконавчого листа № 804/7399/16 2017 р., постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2017 року, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017 року.
25.07.2017 року представнику позивача з матеріалів виконавчого провадження стало відомо, що 14 липня 2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанською Аліною Леонідівною було винесено Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання № 20.1/54303983/3 на підставі пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із тим, що у виконавчому документі не зазначено прізвище та ім'я посадової особи, яка його видала. Вважаючи протиправним винесено Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання №20.1/54303983/3, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон України № 1404-VIII ) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України №1404-VIII, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, в тому числі - виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Вимоги до виконавчого документа встановлені частиною 3 та 4 статті 4 Закону України №1404-VIII.
Так, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника- фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання (ч. 3 ст. 4 Закону).
Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку(ч. 4 ст. 4 Закону України №1404-VIII).
Згідно з ч. 1 с. 258 Кодексу адміністративного судочинства України, за судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно та яке підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.
Виконавчий лист видається судом першої інстанції. Якщо за результатами перегляду справи суд апеляційної чи касаційної інстанції залишить прийняте по суті позовних вимог рішення без змін, ухвалить нове судове рішення по суті позовних вимог чи змінить судове рішення, то виконавчий лист видається судом апеляційної чи касаційної інстанції, за умови, що заява особи про видачу виконавчого листа надійшла до моменту повернення адміністративної справи до суду першої інстанції (ч. 2 ст. 258 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий лист по справі № 804/7399/16 2017 видано Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом 27.06.2017 року у зв'язку із набранням законної сили постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 року за результатами розгляду апеляційних скарг Прокуратури Дніпропетровської області, Генеральної прокуратури України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Дніпропетровської області, Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказів та поновлення на посаді. Рішення апеляційної інстанції набрало законної сили 13.06.2017 року.
Суд зазначає, що правила ведення діловодства у Вищому адміністративному суді України, апеляційних та окружних адміністративних судах та регламентування порядку роботи з документами з моменту надходження чи створення в суді до знищення в установленому порядку або передачі до державної архівної установи чи архіву суду встановлені «Інструкцією з діловодства в адміністративних судах України», затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 17.12.2013 року №174 (далі - Інструкція №174).
Згідно з пунктом 6.2.1 Інструкції №174, для виконання судового рішення в адміністративній справі, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, особі, на користь якої воно ухвалено, за її письмовою заявою видається один виконавчий лист (додаток 15). Якщо судове рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину судового рішення треба виконати за кожним виконавчим листом.
З додатку №15 до Інструкції №174 прямо вбачається необхідність зазначення повного найменування суду, яким видано виконавчий лист.
Таким чином, виконавчий лист №804/7399/16 2017 р. видано відповідним органом - судовою установою, а не посадовою особою, що потребує зазначення її повних прізвища, ім'я та по батькові.
Поряд із цим, як було зазначено раніше, виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку (ч. 3 ст. 4 Закону України №1404-VIII).
З наданого до відповідача виконавчого листа вбачається (копія знаходиться в матеріалах справи), що органом, який його видав є - Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, печатка саме вказаного органу проставлена на виконавчому листі №804/7399/16 2017 р., та на виконання вимог частини 3 статті 4 Закону №1404-VIII, виконавчий лист підписаний посадовою особою - суддею (суддею-доповідачем) Ю.М. Дадим та помічником судді ( секретар) С.В. Серьогіним із зазначенням їх прізвищ та ініціалів, та скріплено печаткою.
Пунктом 6 частини 4 Закону України №1404-VIII передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
Як вбачається з Повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання від 14.07.2017 року № 20.1/54303983/3, винесеного головним державним виконавцем Думанською А.Л., підставою для повернення виконавчого документу явилась та обставина, що «у пред'явленому на виконання виконавчому документі не зазначено прізвище та ім'я посадової особи, яка його видала».
Між тим, в ході розгляду справи було встановлено, що виконавчий лист №804/7399/16 2017 р від 27.06.2017 року повністю відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції №147, а висновки державного виконавця щодо невідповідності його вимогам ч. 1 ст. 4 Закону України №1404-VIII, є помилковими та не ґрунтуються на нормах вказаного Закону.
Статтею 18 Закону України №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону). Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч. 2 ст. 18 Закону).
Однак, у порушення вищенаведених норм, головним державним виконавцем Думанською А.Л. протиправно було повернуто виконавчий лист №804/7399/16 2017 р. від 27.06.2017 року без прийняття до виконання за наявністю всіх підстав для відкриття виконавчого провадження на підставі вказаного виконавчого документу та заяви про відкриття виконавчого провадження від 30.06.2017 року, оскільки виконавчий документ відповідав всім вимогам, що встановлені частинами 3, 4 ст.4 Закону України №1404-VIII, в тому числі, був підписаний уповноваженою посадовою особою органу, який видав виконавчий лист, із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним та скасування Повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання від 14.07.2017 року № 20.1/54303983/3, та задоволення позову у цій частині.
Поряд з цим, вирішуючи спір щодо зобов'язання відповідача винести постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №804/7399/16 2017 р. від 27.06.2017 року та провести виконавчі дії в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», суд вважає, що в цій частині у задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.
Суд не вправі перебирати функції державних органів щодо прийняття рішень, віднесених до компетенції останніх. Відповідно до процесуального закону суд дає правову оцінку обставинам під час розгляду та вирішення конкретної справи.
Наряду з цим, суд не може підміняти відповідний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належить до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
В даному випадку, саме на Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладено обов'язок щодо виконання вказаного судового рішення.
Вищенаведене також в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у Постанові Пленуму від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", в якій визначено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому, суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно з Законом України "Про виконавче провадження" можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
Враховуючи те, що підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження у державного виконавця не було, тому саме відповідач повинен вирішити питання про прийняття виконавчого документа до примусового виконання з урахуванням норми Закону України №1404-VIII.
Суд також звертає увагу, що відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно, а протиправне рішення відповідача фактично виключає виконання вищевказаної процесуальної вимоги закону.
З огляду на викладене, відмовляючи в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача винести постанову про відкриття виконавчого провадження, суд вважає за необхідне, виходячи із завдань та принципів адміністративного судочинства, забезпечуючи ефективний спосіб захисту порушеного права позивача відповідно до статті статті 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача із урахуванням висновків суду у цій справі, вирішити питання про прийняття виконавчого листа до виконання, в порядку встановленому Закону України №1404-VIII.
Так, статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, а саме, за заявою стягувача про примусове виконання рішення та не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Судом встановлено, що 10.08.2017 року позивач повторно подав до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про примусове виконання рішення разом з оригіналом виконавчого листа №804/7399/16 2017 р., виданого Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом 27 червня 2017 року 2017 року по справі №804/7399/16 про поновлення позивача на посаді, що підтверджується копією Реєстру поданої до Міністерства юстиції України документації від 10.08.2017 року.
За таких обставин, відповідач вправі вирішити питання про прийняття виконавчого листа до виконання та винести постанову про відкриття виконавчого провадження у відповідності до вимог ст. 26 Закону України №1404-VIII.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В той же час, згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не було надано до суду будь - яких доказів, які б свідчили про правомірність прийняття оскаржуваного рішення, у зв'язку із чим, суд приходить до висновку, про доведеність доводів позивача про часткове задоволення позову.
Керуючись статтями 2, 11, 17, 94, 156, 158-163, 181, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Генеральна прокуратура України, про визнання протиправним Повідомлення та зобов'язання прийняти рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 14.07.2017 року №20.1/54303983/3, прийняте головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанською Аліною Леонідівною.
Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, з урахуванням висновків суду у цій справі, вирішити питання про прийняття виконавчого листа №804/7399/16 2017 р., виданого Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом 27 червня 2017 року по справі №804/7399/16 про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Дніпропетровської області з 26 жовтня 2016 року, до примусового виконання у порядку та у спосіб, що передбачений Законом України «Про виконавче провадження».
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева