22 серпня 2017 року Справа № 803/1012/17
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького районного відділення державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Луцького районного відділення державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області про зобов'язання вчинити дії шляхом внесення змін до актового запису про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 №2, складеного 18.01.1959 Новоукраїнською сільською радою Млинівського району Волинської області, шляхом виправлення національності ОСОБА_2 з «українка» на «словачка».
Позивач зазначає, що 21.07.2016 звернулася до Луцького районного відділення державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області із заявою для внесення змін до актового запису цивільного стану про шлюб з метою виправити національність нареченої з «українка» на «словачка», однак, їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів щодо національності заявниці. Позивач зазначає, що її батьки, брати і сестри за національністю «словаки», народились в республіці Чехословаччина, проте у 1947 році були переселені у Рівненську область. З огляду на це вважає, що має право підтвердити свою дійсну національність, тому позовні вимоги просить задовольнити.
Позивач в судове засідання не з'явилась, проте її представником подано заяву про розгляд справи без їх участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Заперечень на пред'явлений позов не надав, заяви про розгляд справи без його участі не подав.
Частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявляти клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною шостою статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням вимог частини першої статті 41, частини шостої статті 128 КАС України, розгляд зазначеного клопотання проведено в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини відносини, які виникли між сторонами щодо проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, засад діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану регулюються правовими нормами Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 № 2398-VI (надалі - Закон № 2398-VI), що були чинні на час виникнення спору.
У відповідності до частини першої статті 6 Закону України №2398-VI відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Згідно із частиною першою статті 12 Закону №2398-VI, внесення відомостей про народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану шляхом складання актового запису цивільного стану в електронному вигляді у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та на паперових носіях.
Приписами частини першої статті 22 Закону № 2398-VI визначено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Аналогічні правові норми викладені в Правилах внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 N 96/5 (надалі - Правила), які передбачають, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою, зокрема, особи, щодо якої складено актовий запис.
Судом встановлено, що при реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 18.01.1959 в актовому записі №2 національність нареченої зазначено «українки», що підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб (а. с. 7).
На звернення позивачки про внесення змін до вказаного актового запису цивільного стану відповідачем у висновку від 20.10.2016 було відмовлено у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів щодо національності заявниці (а. с. 9).
Як слідує з матеріалів справи, позивачка відносить себе до словацької національності, дотримується культурних і релігійних традицій, етнічних особливостей словаків і ця культура була домінуючою в її родині, в побуті.
Крім того, відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_4) народилась в селі Великий Липник, Словаччина (а. с. 5, 6). ЇЇ батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які теж народились в селі Великий Липник, що підтверджується довідкою сільської ради с.Великий Липник №46/2015 (а. с. 11), проте у 1947 році були переселені на територію України в Рівненську область, що підтверджується архівною довідкою Державного архіву Львівської області №Г-3170-03/п від 26.08.2003 (а. с. 15).
З довідок Міністерства внутрішніх справ Словацької республіки SNABA3-2016/003325 XN21 від 10.11.2016 (а. с. 16-17), SNABA3-2016/002665 XN21 від 19.08.2016 (а. с. 18-23) вбачається, що батько позивачки ОСОБА_5 та рідний брат ОСОБА_6 проживають в селі Великий Липник, Словацька Республіка, національність «словаки», рідна сестра ОСОБА_7 проживає у Халіговце, Словацька Республіка, національність «словачка», що свідчить про належність ОСОБА_1 до словацької національності.
Згідно статті 11 Закону України «Про національні меншини в Україні», громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.
В силу приписів статті 300 Цивільного кодексу України фізична особа має право на індивідуальність. Фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.
Частиною 1 статті 3 Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин (ратифікована Законом України від 09.12.1997 № 703/97-ВР) установлено, що кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй, чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв'язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі.
Таким чином, звернення позивачки щодо внесення змін до актового запису про шлюб №2 від 18.01.1959, складеного виконкомом Новоукраїнської сільської ради Млинівського району Волинської області, було зумовлено не наявністю певних допущених помилок (перекручення, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості), а виключно правом особи на вільний вибір та відновлення національності.
Підпунктом 2.13.2 пункту 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання визначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про наявність порушеного права позивачки вільно обирати та відновлювати національність, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 94 КАС України судові витрати у вигляді судового збору в сумі 640,00 грн., сплаченого ОСОБА_1 згідно квитанції від 08.08.2017 №0.0.822932287.1 (а. с. 2), підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Луцького районного відділення державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області.
Керуючись статтями 11, 17, 41, 71, частиною третьою статті 160, статтями 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про національні меншини в Україні», Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Луцьке районне відділення державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області внести зміни до актового запису про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 №2, складеного 18.01.1959 Новоукраїнською сільською радою Млинівського району Волинської області, шляхом виправлення національності нареченої ОСОБА_2 з «українка» на «словачка».
Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Луцького районного відділення державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.А. Лозовський