22 серпня 2017 року Справа № 803/1010/17
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Лозовського О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Ковельська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Ковельська ОДПІ, позивач) звернулась з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 11 398,96 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 06.07.2017 за відповідачем рахується податковий борг, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 11 398,96 грн., з яких - 8 768,43 грн. з податку на доходи фізичних осіб та 2 630,53 грн. - військовий збір. Позивачем в установлені законом строки вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги, однак дані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем. Керуючись наведеним, Ковельська ОДПІ просить стягнути з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету Голобської селищної ради податковий борг в сумі 11 398,96 грн.
В судове засідання представник позивача не прибув, в поданому до суду клопотанні розгляд справи просив проводити без його участі.
Відповідач в судове засідання також не прибула, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Заперечення на пред'явлений позов, а також заяви про розгляд справи без її участі не подала.
Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, оскільки в судове засідання особи, які беруть участь у справі, не прибули, хоча сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, при цьому, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно із пунктом 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Сума грошового зобов'язання, згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою, платником податків на доходи фізичних осіб.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 18.04.2016 подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік №1600002101, відповідно до якої сума податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб становить 8 768,43 грн., військовий збір - 2 630,53 грн. (а. с. 8-9).
Порядок обчислення та сплати податку на доходи фізичних осіб визначено розділом IV Податкового кодексу України. За змістом пункту 179.1 статті 179 ПК України, платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу. Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов'язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом (п.179.7 ст. 179 ПК України).
Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи з фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (п.п.49.18.4 п.49.18 ст. 49 ПК України).
Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування виник на підставі несплати податкового зобов'язання, визначеного платником самостійно в податковій декларації про майновий стан і доходи №1600002101 від 18.04.2016.
Податковий борг по військовому збору виник через несплату відповідачем самостійно визначеного податкового зобов'язання в податковій декларації про майновий стан і доходи №1600002101 від 18.04.2016.
З огляду на те, що відповідачем податкова декларація про майновий стан і доходи за 2015 рік була подана до 1 травня 2016 року, однак, сума самостійно узгодженого платником податків грошового зобов'язання сплачена не була, за фізичною особою ОСОБА_1 рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування та військовий збір в розмірі 11 398,96 грн.
Дана заборгованість підтверджується обліковою карткою ІС «Податковий блок», податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2015 рік, розрахунком заборгованості по податках і платежах до бюджетів, розрахунком податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб (а. с. 5, 6, 7, 8-9).
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.4 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На виконання вимог пункту 59.1 статті 59 ПК України, Ковельською ОДПІ надсилалась відповідачу податкова вимога форми «Ф» від 17.08.2016 №1984-17, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 10).
Вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу, доказів добровільної сплати заборгованості відповідачем суду не надано.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктами 95.1-95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету Голобської селищної ради податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування та військового збору в сумі 11 398,96 грн..
Керуючись статтями 41, 122, 128, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (45092, АДРЕСА_1, податковий номер НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету Голобської селищної ради податковий борг в сумі 11 398 (одинадцять тисяч триста дев'яносто вісім) гривень 96 копійок, з яких: 8 768 (вісім тисяч сімсот шістдесят вісім) гривень 43 копійки - податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування, 2 630 (дві тисячі шістсот тридцять) гривень 53 копійки - військовий збір.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.А. Лозовський