Ухвала від 18.08.2017 по справі 802/1336/17-а

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні адміністративного позову

м. Вінниця

18 серпня 2017 р. Справа № 802/1336/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н. Л.,

розглянувши у письмовому провадженні в місті Вінниці адміністративну справу

за позовом

ОСОБА_1

до державного реєстратора - приватного нотаріуса Дунаєвської Світлани Миколаївни; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Центральний відділ державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, КС "Злагода", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора - приватного нотаріуса Дунаєвської Світлани Миколаївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Центральний відділ державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, КС "Злагода", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії .

17.07.2017 року через відділ прийому суду ОСОБА_1 подав клопотання про забезпечення адміністративного позову у якій просить заборонити ОСОБА_3 вчиняти дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме, 11/1000 часток будівлі АДРЕСА_1, що складається з приміщення в літері А на І поверсі: 1- тамбур, 2- кабінет, 3-коридор, 4-комора, 5 - кабінет, загальною площею - 34,8 кв.м., в тому числі основною площею - 26,4 кв.м.

Відповідач через відділ прийому суду подала клопотання про розгляд клопотання про забезпечення адміністративного позову у відсутність відповідача.

Позивач та треті особи в судове засідання не з'явились, уповноважених представників до суду не направили, хоча з матеріалів справи вбачається, що судом було вжито усіх належних заходів з метою належного повідомлення сторін про дату час та місце розгляду клопотання про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3. ст. 118 КАС України питання про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених частинами першою і другою цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань.

Частиною 1 статті 117 КАС України, визначено, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з ч.3 ст.117 КАС України, суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Разом з тим, ч.4 зазначеної статті передбачено, що адміністративний позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

У відповідності до вимог ст. 117 КАС України підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття заходів забезпечення позову, необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому, очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому, інститут забезпечення адміністративного позову згідно ст.ст. 3, 117 КАС України повинен відповідати завданню адміністративного судочинства забезпечувати захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових, чи службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Проте, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.

В поданому клопотанні позивач зазначив, що ОСОБА_4, всупереч наявної заборони, встановленої відповідно як до акту опису й арешту майна від 16.03.2017 року так і до постанови про арешт майна боржника та заборони на його відчуження від 16.03.2016 року звернувся до приватного нотаріуса Дунаєвської С.М. з метою відчуження нерухомого майна, чим унеможливив звернення на нього стягнення для забезпечення вимог стягувачів у виконавчому провадженні про стягнення коштів з КС «Злагода». В обґрунтування своєї позиції, ОСОБА_1 також зазначив, що приватний нотаріус Дунаєвська С.М., як державний реєстратор прийняла рішення №28811655 від 18.03.2016 року про державну реєстрацію права власності на 11/1000 часток будівлі № АДРЕСА_1, що складається з приміщення в літері А на І поверсі: 1-тамбур, 2- кабінет, 3-коридор, 4- комора, 5- кабінет, загальною площею - 34,8 кв.м., в тому числі основною площею - 26,4 кв.м. за ОСОБА_4, яке є предметом позову. В подальшому, приватний нотаріус Дунаєвська С.М., як державний реєстратор, прийняла рішення №28837659 від 21.03.2016 року про державну реєстрацію права власності на 11/1000 часток будівлі АДРЕСА_1, що складається з приміщення в літері А на І поверсі: 1-тамбур, 2- кабінет, 3-коридор, 4- комора, 5- кабінет, загальною площею - 34,8 кв.м., в тому числі основною площею - 26,4 кв.м за ОСОБА_3, яке також є предметом позову.

Відповідно до частини 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" судам необхідно враховувати, що згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або неможливість захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів чи необхідність докладання значних зусиль та витрат для їх відновлення, як підстава для забезпечення адміністративного позову, полягає в тому, що на момент подання такого позову у позивача наявні обґрунтовані підстави, підтверджені належними та допустимими доказами, вважати можливим настання юридичних фактів, які призведуть до порушення його прав та законних інтересів.

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення адміністративного позову з вказаних підстав, суд повинен оцінити обґрунтованість доводів позивача та дослідити: наявність зв'язку між заявленими заходами забезпечення позову та предметом позову; ймовірність порушення або ускладнення захисту прав, свобод та інтересів позивача у разі невжиття заходів забезпечення позову; відсутність порушення прав, свобод та інтересів третіх осіб у зв'язку із вжиттям заходів забезпечення позову.

Дослідивши позовні матеріали, суд встановив, що в обґрунтування клопотання про забезпечення адміністративного позову не надано належних доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

В матеріалах справи також відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Судом, під час вирішення питання про забезпечення адміністративного позову зроблено 18.0.2017 року витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна. З вказаного реєстру судом встановлено, що відомості про заборону відчуження об'єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 879109705101 відомості відсутні.

Поряд із цим, при вирішенні питання про забезпечення позову суду необхідно враховувати співмірність заходів забезпечення адміністративного позову фактичним обставинам у даній справі та змісту заявлених позовних вимог. Тобто, заходи забезпечення адміністративного позову мають бути спрямовані на збалансування інтересів сторін до завершення судового розгляду справи.

Однак, на даний час питання щодо кола осіб, відносно яких прийняте у справі рішення може вплинути на права, обов'язки та інтереси є відкритим, а оскільки такі обставини входять в предмет судового доказування при розгляді справи по суті, а доводи заявленого клопотання їх не містять, тому висновки позивача належно не підтверджені.

Як вже зазначалось вище, положення ст. 117 КАС України передбачають, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є обґрунтоване клопотання сторони, в тому рахунку, із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

Суд зазначає, що позивач не навів доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В даному ж випадку, позивачем не доведено у встановленому законом порядку факту існування обставин, вказаних у частині 1 статті 117 КАС України, що є необхідним для застосування відповідних заходів забезпечення позову.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, суд приходить до висновку, що подане позивачем клопотання про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 72, 117, 118, 165, 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

КОПІЯ ВІРНА Суддя:

Секретар:

Попередній документ
68422925
Наступний документ
68422927
Інформація про рішення:
№ рішення: 68422926
№ справи: 802/1336/17-а
Дата рішення: 18.08.2017
Дата публікації: 29.08.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки)