м. Вінниця
10 серпня 2017 р. Справа № 802/1204/17-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,
за участю представників сторін:
секретаря судового засідання: Демченко А.М.,
позивача: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом
ОСОБА_2
до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 15.05.2017 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, розташованої на території Дахталійської сільської ради Крижопільського району Вінницької області. Однак, листом №Б-8870/0-3623/6-17 від 16.06.2017 року відповідач відмовив у наданні такого дозволу, посилаючись на те, що із наданих документів місце розташування земельної ділянки зазначене на графічних матеріалах не відповідає схемі землеустрою документації із формування території сільської ради, а також не містить обґрунтованих рішень організації раціонального використання та охорони земель , а саме здійснюється перерозподіл земель без врахування потреби сільського господарства та розвитку території.
У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов просив задовольнити повністю, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, уповноваженого представника до суду не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою.
Відповідно до 4. ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
15.05.2017 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, розташованої на території Дахталійської сільської ради Крижопільського району Вінницької області.
22.02.2017 р. ОСОБА_3 звернувся із клопотанням через Центр адміністративних послуг "Прозорий офіс" до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. Згідно опису прийнятих документів (а. с.9) до вказаного клопотання позивачем додано викопіювання із кадастрової карти, копію паспорта ( а. с. 13 ), копію ідентифікаційного номера (а. с.13 зворотна сторона) та довідки сільської ради щодо відсутності у власності земельної ділянки та невикористання права безоплатної приватизації (а.с.12), лист - погодження сільської щодо передачі земельної ділянки (а. с. 11), план - схему земельної ділянки (а. с.10).
За наслідком розгляду даного клопотання, листом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 16.06.2017 р. за №Б-8887/0-3623/6-17 від (а. с. 8) Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області відмовило у наданні такого дозволу, посилаючись на те, що відповідно до представлених позивачем документів місце розташування земельної ділянки, зазначене на графічних матеріалах, не відповідає схемі землеустрою документації із формування території сільської ради, також не містить обґрунтованих рішень організації раціонального використання та охорони земель, а саме, здійснюється перерозподіл земель без врахування потреби сільського господарства та розвитку території.
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відмові у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що викладена у листі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 16.06.2017 р. за №Б-8887/0-3623/6-17 від (а. с. 8), суд виходить з наступного.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність визначений статтею 118 ЗК України, зокрема частиною 6 цієї статті передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з частиною сьомою цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Відповідно до частини восьмої статті 118 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу .
Крім того, частиною четвертою статті 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 року (далі - Положення № 15), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.
Згідно з підпунктів 31, 50 пункту 4 Положення № 15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи; погоджує в межах повноважень, передбачених законом, документацію із землеустрою.
Пунктом 7 Положення № 15 передбачено, що Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Оскільки, спірні земельні ділянки належать до категорії земель сільськогосподарського призначення, саме до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області відноситься розгляд питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок.
Із аналізу вищезазначених положень слідує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Разом із тим, як видно із листа Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 16.06.2017 р. за №Б-8887/0-3623/6-17 від ( а. с. 8 ), відмова у наданні ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки аргументована тим, що у поданих документах не міститься обґрунтованих рішень організації раціонального використання та охорони земель, а саме здійснюється перерозподіл земель без врахування потреби сільського господарства та розвитку території.
Проте, суд звертає увагу на те, що вимогами статті 118 ЗК України не передбачено обов'язку особи, яка подає клопотання про надання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства подавати схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, рішення організації раціонального використання та охорони земель.
Крім того, відповідно до положень частини шостої статті 118 ЗК України, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу забороняється вимагати додаткові матеріали та документи не передбачені цією статтею.
В свою чергу, оцінюючи позицію представника відповідача щодо невідповідності місця розташування земельної ділянки, зазначеного на графічних матеріалах, схемі землеустрою документації по формуванню території сільської ради, суд зазначає про наступне.
Як зазначалось вище, за наслідком розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі наявності підстав для відмови , така має бути мотивована.
Разом з тим, відмова викладена у листі-відповіді від 16.06.2017 р. за №Б-8887/0-3623/6-17 від (а. с. 8) не містить обґрунтування, в чому саме полягає не відповідність місця розташування земельної ділянки, на яку хоче отримати дозвіл ОСОБА_2 схемі землеустрою документації по формуванню території сільської ради.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, викладені у листі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 16.06.2017 р. за №Б-8887/0-3623/6-17 від ( а. с. 8 ), не ґрунтується на нормах закону та є незаконною.
Водночас надаючи оцінку вимогам позивача щодо зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 15.05.2017 року, необхідно зазначити, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Таким чином, з огляду на наявність у суду права за умови задоволення вимог адміністративного позову прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчити певні дії, а також враховуючи протиправність відмови суб'єкта владних повноважень у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки, суд доходить висновку, що позивачем обрано вірний спосіб захисту порушених прав, у зв'язку з чим вказана вимога також підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області викладену в листі від 16 червня 2017 року № Б-8887/0-3623/6-17.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 15 травня 2017 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 гектари на території Дахталійської сільської ради Крижопільського району Вінницької області, що знаходяться за межами населеного пункту.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області ( вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027, код ЄДРПОУ 39767547) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 24614, ідентифікаційний код НОМЕР_1) сплачений судовий збір у розмірі 1280 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя /підпис/ Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом Суддя
Секретар