79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
24.09.09 Справа№ 4/80 НР (24/7)
Господарський суд Львівської області у складі судді Гриців В.М. при секретарі Бохонок В.З. з участю представника відповідача ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Біля Універмагу” до суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про зобов»язання відповідача звільнити територію ринку та демонтувати малу архітектурну форму
Товариство з обмеженою відповідальністю “Біля Універмагу” 22 січня 2008 року звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, з урахуванням уточнень просить суд зобов»язати ОСОБА_2 звільнити територію ринку, на якій знаходиться її павільйон та демонтувати встановлену малу архітектурну форму за адресою АДРЕСА_1. Третіми особами без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача суд залучив Львівську міську раду і управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради.
Справа розглядалась судами неодноразово. Рішенням господарського суду Львівської області від 03 червня 2008 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27 листопада 2008 року, в позові відмовлено. Вищий господарський суд України постановою від 13 травня 2009 року скасував постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27 листопада 2008 року та рішення господарського суду Львівської області від 03 червня 2008 року по справі №24/7, справу направив на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Скасовуючи названі судові рішення Вищий господарський суд України вказав, що господарськими судами неповно з»ясовані обставини справи, а саме, не досліджувалось питання порядку реєстрації договорів про земельний сервітут станом на 2003 рік враховуючи, що на момент укладення договору земельного сервітуту 13 червня 2003 року відповідно до ст.100 Земельного Кодексу України, право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку; реєстрацію таких договорів в означений період проводив виконавчий комітет; не встановлено чи це одна і та ж земельна ділянка, яка надана позивачу за договором земельного сервітуту і СПД ФО ОСОБА_2, чи ці ділянки є суміжними.
Резолюцією голови господарського суду Львівської області справу № 24/7 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Біля Універмагу” до суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 передано судді Гриців В.М. на новий розгляд. Справі присвоєно новий номер -4/80 НР.
Суд тричі призначав розгляд справи -на 30 липня 2009 року, на 18 серпня 2009 року, на 10 вересня 2009 року. У всіх випадках про дату, місце і час розгляду справи позивач повідомлений належним чином, про що є докази у справі. Проте ні в одне судове засідання представник позивача не з»явився, позивач не надав суду письмових пояснень по справі з урахуванням висновків постанови Вищого господарського суду України від 13 травня 2009 року та доказів в обґрунтування позовних вимог. Натомість товариство з обмеженою відповідальністю “Біля Універмагу” 28 липня 2009 року подало в канцелярію господарського суду Львівської області заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату через неможливість представника прибути в судове засідання у зв»язку із зайнятістю його в іншій справі. Також 10 вересня 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю “Біля Універмагу” подало в канцелярію господарського суду Львівської області клопотання, яким просить відкласти розгляд справи, призначений на 10 вересня 2009 року через неможливість представника прибути в судове засідання у зв»язку із зайнятістю його в іншій справі. При цьому в обидвох випадках позивач не повідомив суд хто саме є його представником, не надав довіреності на право представництва, доказів неможливості конкретного представника прибути в судові засідання. Слід зазначити, що 10 вересня 2009 року клопотання позивача про відкладення розгляду справи зареєстровано в канцелярії господарського суду Львівської області о 14-05 год., хоча судове засідання по справі було призначене і розпочалось о 14-00 год.
Виходячи з викладеного та в силу положень ст. 75 ГПК України суд ухвалив розглядати спір за наявними у справі матеріалами.
Як зазначено у позовній заяві, уточненні та в нормативному обґрунтуванні до неї, товариство з обмеженою відповідальністю “Біля Універмагу” позовні вимоги мотивує тим, що позивач користується земельною ділянкою площею 0,5403 га, розташованою у АДРЕСА_1 для обслуговування ринку на підставі договору про земельний сервітут від 13 червня 2003 року. Позивач стверджує, що на частині цієї земельної ділянки відповідач встановив малу архітектурну форму та здійснює торгівлю квітами без відповідних документів, чим порушує право позивача користуватись цією земельною ділянкою. Факт зайняття відповідачем належної позивачу земельної ділянки у АДРЕСА_1 позивач доводить актом обстеження від 21 січня 2008 року, складеного комісією в складі представників позивача, ТзОВ «ВП-Захід», ПП «Полюс-партнер». Посилаючись на ст.98 Земельного Кодексу України просить позов задовольнити.
Відповідач позов заперечує, вважає позовні вимоги безпідставними і незаконними. В судовому засіданні представник відповідача повідомила суд, що 01 квітня 2009 року Львівська міська рада (орендодавець) та фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (орендар) уклали договір оренди землі за умовами якого орендодавець на підставі ухвал Львівської міської ради від 07 червня 2007 року № 899 та від 18 грудня 2008 року № 2311 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 4610136900:08:002:0040 загальною площею 0.0031 га, яка знаходиться у м.Львові на вул..В.Великого (зупинка ЦУМ) для обслуговування малої архітектурної форми. Договір діє до 18 грудня 2009 року. Надала суду копію названого договору.
Представник Львівської міської ради подала суду письмові пояснення на позовну заяву і клопотання розгляд справи здійснювати без участі представника Львівської міської ради, в задоволенні позовних вимог відмовити. Як зазначено в поясненні на позовну заяву, Львівська міська рада 15 липня 2004 року уклала з відповідачем договір оренди землі, предметом якого було надання відповідачу в оренду земельної ділянки на вул..В.Великого (зупинка ЦУМ) для обслуговування кіоску. Договір оренди було укладено на підставі п.65 ухвали Львівської міської ради № 1138 від 26 лютого 2004 року. Дія договору закінчилась 31 грудня 2008 року. Названа земельна ділянка не межує і не знаходиться на земельній ділянці, що була надана позивачу на підставі договору про земельний сервітут від 13 червня 2003 року. На даний час позивач не має правовстановлюючих документів на будь-яку земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1, а з відповідачем Львівська міська рада 01 квітня 2009 року уклала договір оренди землі предметом якого є оренда земельної ділянки в м.Львові на вул..В.Великого (зупинка ЦУМ) кадастровий номер 4610136900:08:002:0040 загальною площею 0.0031 га. для обслуговування малої архітектурної форми. Договір діє до 18 грудня 2011 року.
В судовому засіданні 09 вересня 2009 року для проголошення повного рішення суду оголошено перерву на 24 вересня 2009 року.
Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника відповідача, дослідив надані докази суд вважає, що в позові слід відмовити повністю з наступних підстав.
Згідно з матеріалами справи предметом спору є зобов»язання ОСОБА_2 звільнити територію ринку, на якій знаходиться її павільйон та демонтувати встановлену малу архітектурну форму за адресою АДРЕСА_1. Своє право користування земельною ділянкою площею 0,5403 га, розташованою у АДРЕСА_1 для обслуговування ринку позивач доводить договором про земельний сервітут від 13 червня 2003 року із змінами і доповненнями від 21 січня 2004 року. Договір про земельний сервітут укладено 13 червня 2003 року між Львівською міською радою і товариством з обмеженою відповідальністю “Біля Універмагу”. Додаток до договору сторони уклали 21 січня 2004 року. Цим договором зі змінами і доповненнями, внесеними 21 січня 2004 року, Львівська міська рада, як власник землі, встановила товариству з обмеженою відповідальністю “Біля Універмагу” земельний сервітут ( обмежене платне користування) на земельну ділянку площею 0,5403 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1( пункти.1.1., 1.2. договору). Земельний сервітут встановлено на п»ять років (п. 2.1.).
Відповідно до вимог ст.ст. 99,100 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.
В силу ст.102 Земельного кодексу України дія земельного сервітуту підлягає припиненню, зокрема, у випадку закінчення терміну, на який було встановлено земельний сервітут.
Отже, строк договору про земельний сервітут від 13 червня 2003 року закінчився 13 червня 2008 року. Відповідно з цієї ж дати припинена дія земельного сервітуту, встановленого договором від 13 червня 2003 року.
Статтями 22,33,34 ГПК України встановлено обов»язок сторін добросовісно користуватись наданими законом процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи, належними і допустимими доказами доводити суду обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Станом на дату розгляду справи позивач не назвав і не надав суду жодних доказів, які б доводили його право на земельну ділянку площею 0,5403 га за адресою АДРЕСА_1, наявності чинного, встановленого в його інтересах сервітуту. Також суду не надано належних доказів, які б доводили той факт, що відповідач встановила малу архітектурну форму саме на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1.
Натомість суду надано договір оренди землі, укладений 01 квітня 2009 року Львівською міською радою з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2. Предметом цього договору є оренда фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 земельної ділянки в м.Львові на вул..В.Великого (зупинка ЦУМ) кадастровий номер 4610136900:08:002:0040 загальною площею 0.0031 га. Земельна ділянка надана в оренду для обслуговування малої архітектурної форми. Договір діє до 18 грудня 2011 року.
Таким чином, відповідач правомірно для обслуговування малої архітектурної форми користується земельною ділянкою в м.Львові на вул..В.Великого (зупинка ЦУМ) кадастровий номер 4610136900:08:002:0040 загальною площею 0.0031 га.
Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»за приписами ст.ст. 5,6 якого державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів до повноважень якого належить, зокрема:
здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;
внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель; припинення будівництва та експлуатації об'єктів у разі порушення вимог земельного законодавства України до повного усунення виявлених порушень і ліквідації їх наслідків; припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону;
вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам.
Відповідно до вимог ст. 9 закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи. Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюються шляхом проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель.
На підставі викладених приписів закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»акт обстеження комісією в складі представників позивача, ТзОВ «ВП-Захід» і ПП «Полюс-партнер»від 21 січня 2008 року, яким позивач доводить факт зайняття відповідачем земельної ділянки у АДРЕСА_1, складений не уповноваженими законом на такі дії особами, а тому , не може прийматись судом, як належний і допустимий доказ.
За приписами ст.ст.15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов»язку в натурі.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази порушення, невизнання або оспорювання відповідачем цивільних прав чи інтересів позивача, пов»язаних з користуванням земельною ділянкою в м.Львові на вул..В.Великого (зупинка ЦУМ) кадастровий номер 4610136900:08:002:0040 загальною площею 0.0031 га. для обслуговування малої архітектурної форми.
Суд тричі відкладав розгляд справи для забезпечення процесуальних прав позивача. У всіх випадках позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про що є докази у справі. Проте позивач жодного разу не забезпечив участі в судовому засіданні повноважного представника, не надав доказів, не повідомив своєї позиції з урахуванням висновків постанови Вищого господарського суду України від 13 травня 2009 року та з огляду на припинення дії земельного сервітуту, встановленого договором від 13 червня 2003 року. Таку процесуальну поведінку позивача суд розцінює, як недобросовісну.
Суд не досліджує питання порядку державної реєстрації договорів земельного сервітуту станом на 2003 рік та чи є суміжними земельна ділянка, на яку позивачу встановлено право земельного сервітуту та земельна ділянка, якою користується відповідач, оскільки строк договору про земельний сервітут від 13 червня 2003 року закінчився 13 червня 2008 року, з цієї ж дати припинена дія земельного сервітуту земельної ділянки у АДРЕСА_1, встановленого названим договором. Тому з огляду на предмет спору та дату розгляду справи вказані обставини не мають значення для справи й не впливають на прийняття судом законного рішення.
Виходячи з викладеного суд відмовляє позивачу в задоволенні його позовних вимог.
Судові витрати суд покладає на позивача згідно з ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд-
В позові відмовити повністю.
Суддя