Кіровоградської області
"26" листопада 2009 р. Справа № 14/166
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б. розглянувши справу № 14/166
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Вересень плюс", м. Кіровоград
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 15 374,19 грн.
від позивача - Мудрак Р.В., довіреність б/н від 17.08.2009р.;
від відповідача - участі не брав.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Вересень плюс" подано позов про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 15 374,19 грн. заборгованості за договором поставки від 19.08.2009р. також позивач просить покласти на відповідача судові витрати по справі: 153,74 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
26.11.2009р. позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 10 204,74 грн., оскільки 1 000 грн. сплачена відповідачем до подання позову до суду, а 4 169,45 грн. сплачено відповідачем після подання позову до суду. Вказане підтверджується випискою з банківського рахунку позивача.
Відповідач участі свого представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду не виконав та витребуваних документів до суду не подав, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № 593220 та № 593238 від 12.11.2009р., відповідно до яких відповідачем отримано ухвали суду про порушення провадження у справі від 09.11.2009р., які направлені на дві адреси відповідача, що відомі суду і за однією з яких відповідач зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідно до витягу, що наданий Державним реєстратором на вимогу суду.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
19.08.2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Вересень плюс" (далі - постачальник, продавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - покупець) укладено договір поставки (далі - Договір).
Відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. Договору постачальник зобов'язується поставляти покупцю товар партіями згідно замовлень останнього, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплачувати його вартість на умовах Договору. Найменування, асортимент, кількість та ціна товару визначається по домовленості сторін і зазначається у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору.
Пункт 3.1 Договору передбачає, що товар поставляється на умовах DDP у відповідності з правилами "Інкотермс 2000". Місце поставки обумовлюється при прийнятті замовлення і вказується в товарно-транспортних накладних.
Відповідно до пункту 4.3 Договору покупець зобов'язує здійснювати оплату на розрахунковий рахунок продавця за алкогольну продукцію протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару, за тютюнові вироби протягом 7 календарних днів з моменту отримання товару, за кондитерські вироби протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.
Даний Договір вступає в силу з дати підписання його сторонами і діє протягом року з дати підписання, а по грошовим зобов'язанням - до їх повного виконання. (пункт 6.1 Договору).
Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений круглими печатками.
Постачальник поставив покупцю товар на загальну суму 23 385,16 грн. відповідно до видаткових накладних: № РН-0025465 від 19.08.2009р. на суму 4 154,22 грн. (а.с. 11-12), № РН-0025463 від 19.08.2009р. на суму 2 025,47 грн. (а.с. 13-14), № РН-0026422 від 26.08.2009р. на суму 266,88 грн. (а.с. 15), № РН-0026425 від 19.08.2009р. на суму 6 888,78 грн. (а.с. 16-20), № РН-0026426 від 19.08.2009р. на суму 847,10 грн. (а.с. 21-22), № РН-0027799 від 07.09.2009р. на суму 5 239,33 грн. (а.с. 23), № РН-0028141 від 09.07.2009р. на суму 3 963,38 грн. (а.с. 24-25).
Враховуючи пункт 4.3 строк виконання зобов'язань по Договору станом на день подання позову настав (по останній з накладних строк виконання зобов'язання настав 16.09.2009р.), проте відповідач виконав свої зобов'язання по Договору лише частково, а саме на суму 13 180,42 грн., що підтверджується банківською випискою позивача (а.с. 52-55).
Відповідач не надав суду доказів повної сплати боргу.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із характеру відносин сторін.
За нормою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Враховуючи приписи пункту 4.3 Договору строк виконання зобов'язань по останній з накладних настав 16.09.2009р., по іншим накладним строк виконання зобов'язань настав ще раніше, тому станом на день подання позову до суду строк виконання всіх зобов'язань по Договору покупця перед постачальником настав і тому суд вважає правомірно заявленою до стягнення суму боргу 10 204,74 грн. (23 385,16 грн. - 13 180,42 грн.).
Отже станом на день розгляду справи по суті борг відповідача перед позивачем становить 10 204,74 грн.
Наявність вказаної заборгованості за Договором відповідач не заперечив, доказів повної оплати за товар суду не надав.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 10 204,74 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню господарським судом.
Оскільки сума боргу в 1 000 грн. заявлена позивачем неправомірно, так як борг в цій частині сплачений до подання позову до суду, то в цій частині суд припиняє провадження у справі у відповідності до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутній предмет спору.
Також підлягає припиненню провадження у справі на тій же підставі в частині стягнення 4 169,45 грн. боргу, оскільки відповідач сплатив зазначену суму боргу після порушення провадження у справі.
На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита в сумі 143,74 грн. та оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 220,65 грн. покладаються на відповідача. В іншій частині судові витрати покладаються на позивача, враховуючи неправомірне заявлення до стягнення 1 000 грн. боргу.
Керуючись статтями 49, 80, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1, фактична адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вересень плюс" (25014, м. Кіровоград, вул. Мурманська, 37Е, ідентифікаційний код 31774943, р/р 26005310001301 у філії АБ "Південний" у м. Кіровограді, МФО 31774943) 10 204,74 грн. боргу, 143,74 грн. державного мита та 220,65 грн. витрат на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині припинити провадження у справі.
Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Копії рішення направити сторонам.
Суддя С.Б. Колодій