Кіровоградської області
"19" листопада 2009 р. Справа № 12/115
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Олександрія
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Олександрія
про визнання недійсним договору та зобов'язання звільнити нежитлове приміщення
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_3 довіреність б/н від 05.06.09р.
від відповідача - ОСОБА_2 приватний підприємець
Позивач звернувся з позовом в якому просить визнати недійсним договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) без номера від 22 січня 2009 року укладеного з відповідачем та зобов”язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 звільнити нежиле приміщення (приміщення магазину), що розташоване за адресою: АДРЕСА_2.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, відповідач позовні вимоги заперечив, надав відзив.
На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача і відповідача господарський суд з'ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Між сторонами укладений договір оренди нерухомого майна від 22.01.09р. За умовами договору орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування нежиле приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 площею 478 кв. м. Вступ орендаря у користування приміщенням настає одночасно із підписанням сторонами договору. Орендна плата визначається між орендодавцем та орендарем на взаємовигідних умовах та складає 700 доларів США, щомісячно не пізніше 5 числа кожного місяця. Договір підписаний сторонами та посвідчений печатками.
Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Частина 1 ст. 215 ЦК України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п”ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.
Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Як визначено ч. 2 ст. 189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.
Грошовий еквівалент в гривні, орендної плати визначеної в доларах США, в тексті договору від 22 січня 2009 року - відсутній.
За таких обставин, при доведеності факту порушення сторонами норм ЦК і ГК України в частині визначення істотної умови господарського договору - ціни, спірний договір від 22 січня 2009 року повинен бути визнаний недійсним.
Слід також зазначити, що з моменту підписання договору від 22.01.09р. орендна плата не сплачувалась.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Право власності позивача на приміщення магазину підтверджується договором купівлі-продажу від 25.06.03р.
При відсутні правових підстав перебування відповідача в орендованому приміщенні магазину, що розташоване за адресою: м. Олександрія проспект Будівельників 37, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 повинен звільнити займане приміщення та повернути його позивачу.
Відповідач не надав суду доказів повернення позивачу орендованого приміщення в добровільному порядку.
Позовні вимоги підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача викладені у відзиві про наявність боргу позивача в сумі 137120 грн. за проведений в приміщенні ремонт не є підставою для відмови в позові, так як при розгляді даної справи грошові взаємовідносини сторін судом не досліджувались, зустрічний позов в порядку ст. 60 ГПК України не подавався.
На підставі ст. ст. 47-1, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 189 ГК України, ст. ст. 203, 215, 391, 524 ЦК України, ст. ст. 32 - 34, 43, 44, 47-1, 49, 75, 82 - 85, 116, 117 ГПК України господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати недійсним договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 22 січня 2009 року укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.
Зобов"язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 звільнити на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 нежиле приміщення (приміщення магазину), що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, площа якого становить 478 кв. м.
Наказ видати.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - 85 грн. сплаченого державного мита, 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати.
Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.
Суддя Мохонько К.М.