Рішення від 25.11.2009 по справі 35/114

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/114 25.11.09

За позовом Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-7»

до 1) Підприємства «Ангел-охоронець»

2) Підприємства «Київ-Столиця «Фундації «Європейський Київ»

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Фундації сприяння розвитку місцевого самоврядування в м. Києві

«Європейський Київ»

про визнання недійсним договору

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача: Ясиновська О.В. -директор; Славов В.О. - предст. за довір.;

від відповідача-1: Пінчук М.М. -предст. за довір.;

від відповідача-2: Пінчук М.М. -предст. за довір.;

від третьої особи: Пінчук М.М. -предст. за довір.

Рішення прийняте 25.11.2009, у зв»язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 09.11.2009 по 25.11.2009.

В судовому засіданні 25.11.2009, за згодою представників сторін, на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-7»до Колективного підприємства по обслуговуванню житла «Майстер-1»про визнання недійсним Договору №22935211 від 01.02.2007 з моменту його укладення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2009 порушено провадження у справі №35/114, розгляд справи призначений на 30.03.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2009 №35/114, на підставі ст.27 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Підприємство «Київ-Столиця». На підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 22.04.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2009 №35/114 розгляд справи відкладений на 06.05.2009. На підставі ст.24 ГПК України замінено первісного відповідача у справі -Комунальне підприємство по обслуговуванню житла «Майстер-1»на належного -Підприємство «Ангел-Охоронець». На підставі ст.27 ГПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Підприємство «Київ-Столиця»фундації «Європейський Київ».

06.05.2009 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої позивач просить суд визнати недійсними Договори №22935211 від 01.02.2007 та від 01.02.2006 з моменту їх укладення; повернути всі сплачені позивачем кошти з врахуванням індексу інфляції, проплати по Договорам в розмірі 6045,00 грн.; стягнути з відповідача судові витрати та витрати за надання юридичних послуг.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з»явились, вимог ухвал суду не виконали, про поважність причин нез»явлення суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2009 №35/114 розгляд справи відкладений до 25.05.2009.

15.05.2009 року через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшов лист, в якому зазначено, що підприємство немає ніякого відношення до Договору №22935211 від 01.02.2007, та просить суд розглянути справу без участі представника підприємства.

15.05.2009 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов лист, в якому зазначено, що відповідач немає ніяких договорів із позивачем, а також не є правонаступником будь-яких договорів (угод) укладених між іншою юридичною особою та позивачем, та просить розглядати справу без участі представника підприємства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2009 №35/114 розгляд справи відкладений до 15.06.2009.

На підставі ст.24 ГПК України залучено до участі у справі в якості співвідповідача (відповідача-2) Підприємство «Київ-Столиця»Фундації «Європейський Київ».

На підставі ст.27 ГПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів -Фундацію сприяння розвитку місцевого самоврядування в м. Києві «Європейський Київ».

На підставі ст.38 ГПК України направлений запит суду до Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації (Відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації) з метою отримання інформації та відповідних доказів наявності або відсутності факту правонаступництва, або факту перетворення юридичної особи КПОЖ «Майстер-1»на Підприємство «Ангел-Охоронець», враховуючи необхідність встановити наявність або відсутність переходу прав та обов»язків за спірним договором до Підприємства «Ангел-Охоронець»для чого надати суду копії статутних документів та документі, на підставі яких здійснювалась реєстрація відповідних змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2009 №35/114 розгляд справи відкладений до 08.07.2009.

У зв»язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. на лікарняному, розгляд справи №35/114, призначеної до слухання на 08.07.2009 перенесено на 10.08.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2009 №35/114 розгляд справи відкладений до 29.07.2009. Зобов»язано позивача уточнити позовні вимоги та надати нормативне обґрунтування підстав зміни позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста від 29.07.2009 №35/114 розгляд справи відкладений до 10.08.2009 повторно зобов»язано сторін виконати вимоги ухвал суду.

В судовому засіданні 10.08.2009 представник позивача подав суду уточнену і доповнену позовну заяву відповідно до якої позивач просить суд розтлумачити зміст Договорів (правочину) відповідно до ст.213 Цивільного кодексу України. При тлумаченні змісту Договорів (правочину) взяти до уваги однакове для всього змісту Договору значення слів і понять, а також загальноприйняті у значені термінів, чи порівняти між собою частини правочину, усім його змістом, намірами сторін. Усними домовленостями тощо; розглянути правовідносини ві відповідні докази на момент вчинення правочинів; припинити дії, які порушують права та законні інтереси позивача, шляхом визнання недійсним 2-х оскаржуваних Договорів №22935211 від 01.02.2007 та від 01.02.2006 з моменту їх укладення; відновити (п.2 ст.20 Господарського кодексу України, п.2-3 ст.ст.16, 2 Цивільного кодексу України) становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача (двостороння реституція), та повернути всі сплачені позивачем кошти з врахуванням індексу інфляції: 4025,00 грн. -помилково проплачені позивачем до Договору №22935211 від 01.02.2006, 800,00 грн. -помилково проплачені позивачем по Договору №22935211 від 01.02.2007; відшкодувати у встановленому ГПК України порядку збитки, нанесені оскаржуваними Договорами; всі судові витрати на ведення справи, та також юридичні послуги в розмірі 5000,00 грн., та 500,00 грн.

В судовому засідання сторонами подана заява про продовження строку вирішення спору на підставі ч.4 ст.69 ГПК України. (Ухвала суду №35/114 від 10.08.2009).

В судовому засіданні, на підстав ст.77 ГПК України, оголошено перерву до 02.09.2009.

01.09.2009 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла уточнена і доповнена позовна заява, відповідно до якої позивач просить суд:

1. Постановити (відповідно до ст.213 Цивільного кодексу України, ст.173-175,179-182,184,637 Господарського кодексу України) рішення про тлумачення змісту двох оскаржуваних неправомірних (за наведених в позові підстав) Договорів (правочинів) в їх сукупності з метою встановлення і надання оцінки судом всіх важливих обставин, які мають безпосереднє значення для правильного вирішення спору: факт не припинення досі господарських правовідносин і одночасно дію 2-х однакових за змістом оскаржених Договорів; неправомірного положення Договорів про авансовані платежі у вигляді абонентської плати невизначені (по кількості і якості), які не підлягають поверненню навіть при ненаданні відповідачами послуг і не виконання зобов»язань; при тлумаченні змісту Договорів (правочинів) взяти до уваги однакове для всього них значення слів і понять, а також Типові договори на надання юридичних послуг, загальноприйняті значення термінів, порівняти між собою частини правочинів з усім його змістом і намірами і потребами сторін, звичаями ділового обігу тощо.

2. За наведених в позові підстав (і тлумачення по п.2 судом зміст Договору) припинити дію оскаржуваних двох однакових Договорів (№22935211 від 01.02.2007 та від01.02.2006) і породжені ними правовідносин, які порушують права та законні інтереси позивача, шляхом визнання цих Договорів недійсними з моменту їх укладення.

3. Застосувати реституцію і відновити (п.2 ст.20 Господарського кодекс України, п.2-3 ст.ст.16, 2 Цивільного кодексу України) становище, яке існувало до порушення (ст.216 Цивільного кодексу України) законних прав і інтересів позивача), та солідарно стягнути з відповідачів і повернути назад ЖБК всі сплачені позивачем відповідачу-1 (1200,00 грн.), відповідачу-2 (4425,00 грн.) кошти на загальну суму 5625,00 грн. Ця сума складається з наступних платежів:

Помилково перерахованих позивачем 27.03.2007 відповідачу-1 по Договору №22935211 від 01.02.2007 платіжним дорученням №47 -800 грн. та платіжним дорученням №48-400 грн., загалом -1200,00 грн.;

Помилково перерахованих позивачем 27.03.2009 відповідачу-2 по Договору №22935211 від 01.02.2006 платіжним дорученням №46 -400,00 грн.;

Перераховані позивачем 7 платежів 2006-2007 років відповідачу-2 по неправомірному Договору №22935211 від 01.06.2006 в якості авансових платежів (абонплати), начеб то за майбутні послуги (які відповідач-2 навіть не збирався надавати на загальну суму 4025,00 грн.

4. Крім цього у встановленому ст.ст.44-49 Господарського процесуального кодексу України порядку солідарно відшкодувати за рахунок відповідачів всі безпосередньо пов»язані з розглядом цієї справи витрати позивача, які складаються з:

Підтверджених документально судових витрат за розгляд і ведення справи Господарським судом м. Києва в сумі 220,00 грн. (ІТЗ-118,00 грн. і мито 102,00 грн.);

Інших поштових (квитанції в справі), сплату за отримані документи і докази (довідки і витяги з реєстру тощо), матеріальних і організаційно-технічних витрат (копіювання поданих документів і матеріалів справи, витрати на оформлення процесуальних документів, транспортні тощо). Ці інші витрати в загалом склали суму більш ніж -500 грн. (підтверджується довідкою ЖБК).

Інших вимушено сплачених позивачем витрат(докази в спраі на вкрай необхідну (згідно ст.59 Конституції, ст.298 ГПК України, ст.12 Цивільного процесуального кодексу тощо) юридичних послуг (безпосередньо надані і пов»язані з розгляд цієї справи) юриста по відповідному договору на загальну суму 7 500,00 грн. Ця сума складається суми 5000,00 грн. сплаченого основного гонорару по Договору (підтвердженого Договором, платіжним дорученням ЖБК, випискою банку, Актом) і додатково сплаченого гонорару -2500,00 грн. по додатку до основного Договору (підтвердженого додатком до Договору, платіжним дорученням ЖБК, випискою банку).

5. Належно розглянути відповідно до вимог ГПК України і ЦПК України цей позов і належні докази Договори і правовідносини на момент вчинення 2-х оскаржених правочинів (Договір №22935211 від 01.07.2007 та 01.06.2006) та задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2009 №35/114 розгляд справи відкладений до 16.09.2009.

10.09.2009 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву, в яких останні проти позовних вимог заперечують повністю у зв»язку з його безпідставністю та необґрунтованістю.

В судовому засіданні 16.09.2009, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 07.10.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2009 №35/114 розгляд справи відкладений до 09.11.2009.

В судовому засіданні 09.11.2009, на підставі ст.77 ГПК України оголошено перерву до 25.11.2009 року.

В судовому засіданні 25.11.2009, за згодою сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2006 між Підприємством «Київ-Столиця»в особі Генерального директора Пінчука М.М. (Виконавець) та Житлово-будівельним кооперативом «Суднобудівник-7», в особі Голови правління Лопатою В.С. (Замовник) було укладено Угоду №22935211 (надалі-Угода).

Відповідно до умов даної Угоди (пп.1.1 Угоди) Виконавець надає Замовнику консультації, інформаційні та інші послуги з питань, що стосуються статутної діяльності Замовника (питання ведення діловодства, бухгалтерії, юридичного обслуговування тощо), а останній оплачує консультації та надані послуги у порядку та розмірі, що визначені цією Угодою.

Згідно пункту 2 Угоди Виконавець зобов»язується надати Замовнику усні та письмові консультації по всіх питаннях, що стосуються його статутної діяльності та організації в його житловому будинку консьєржної служби; надавати Замовнику інформаційні та інші послуги щодо вирішення його майнових прав та питань боргів та житлово-комунальні послуги; представляти та захищати права, відстоювати інтереси Замовника, за дорученням, в державних органах влади та місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях та судах; приймати участь в засіданнях суду, за дорученням, при розгляді цивільних та (або) адміністративних справ в якості представника Замовника; організовувати поточне правове обслуговування Замовника по всіх питаннях, що стосуються його статутної діяльності; щомісячно готувати, підписувати та надавати Замовнику для підписання акт «Про результати наданих послуг»; надавати допомогу Замовнику у складанні та (або) укладанні договорів, угод, заяв, скарг, довідок, позовних заяв та інших документів.

Відповідно до п.3 Угоди Замовник зобов»язується щомісячно отримувати та підписувати акт «Про результати надання послуг»; щомісячно, не пізніше 15 числа, вносити на розрахунковий рахунок Виконавця абонплату за минулий місяць в розмірі, що дорівнює однієї діючої ставки мінімальної заробітної плати, яка встановлена чинним законодавством України; сплачувати пеню при несвоєчасному внесені абонплати, згідно з п.3.2 цієї Угоди у подвійному розмірі облікової ставки НБУ.

Згідно п.9 Угоди ця Угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами і діє на протязі одного року.

Дія угоди автоматично подовжується на наступний рік, якщо за один місяць до закінчення дії угоди сторони після аналізу практики діяльності відповідно до п.12 цієї Угоди не заявляють про її розірвання (п.10 Угоди).

Відповідно до п.12 Угоди по закінченні кожного року дії угоди, її умови аналізуються з урахуванням практики діяльності сторін і обґрунтовані пропозиції сторін враховуються шляхом прийняття додаткових угод. Кожна сторона має право ставити перед іншою стороною питання про зміну (уточнення) умов угоди. Взаємоприйняті зміни оформлюються додатками до угоди. При незгоді з пропозицією про зміну угоди, сторона дає письмову мотивовану відмову на протязі п»яти днів. При недосягненні сторонами згоди щодо змін до угоди або її подовження -угода підлягає розірванню.

01.02.2007 між Колективним підприємством по обслуговуванню житла «Майстер-1»(правонаступником якого є Підприємство «Ангел-Охоронець») (Виконавець) в особі Генерального директора Пінчука М.М. та Житлово-будівельним кооперативом «Суднобудівник-7», в особі Голови правління Лопатою В.С. (Замовник) була укладена Угода №22935211 (надалі-Угода).

Відповідно до умов даної Угоди (п.1 Угоди) Виконавець надає Замовнику консультації, представницькі та інші послуги з питань, що стосуються статутної діяльності Замовника, а останній оплачує консультації за отримані послуги у порядку та розмірі, що визначені цією угодою.

Відповідно до п.2 Угоди Виконавець зобов»язується надавати Замовнику усні консультації з питань, що стосуються його статутної діяльності; представляти та захищати права, відстоювати інтереси Замовника, за довіреністю, в державних органах влади та місцевого самоврядування, державних та недержавних підприємствах, установах, організаціях, правоохоронних і інших органах та судах всіх рівнів; приймати участь в засіданнях суду, за довіреністю, при розгляді господарських, цивільних та (або) адміністративних справ в якості представника Замовника; організовувати поточне правове обслуговування Замовника по всіх питаннях, що стосуються його статутної діяльності; надавати практичну допомогу Замовнику при складанні та (або) укладанні ним договорів, угод, заяв, скарг, довідок та інших документів; щомісячно готувати, підписувати та наавати (надсилати поштою) Замовнику для підписання акт «Про результати надання послуг».

Згідно п.3 Угоди Замовник зобов»яується щомісячно, не пізніше 15 числа поточного місяця, отримувати, підписувати та відправити поштою на адресу Виконавця акт «Про результати надання послуг»за попередній місяць; щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця, вносити на розрахунковий рахунок Виконавця кошти (плату) за отримані консультації та (або) інших послуг за попередній місяць. Загальний розмір коштів, що вноситься, визначається к сума, яка складається із щомісячної абонплати та вартості надання послуг, що передбачені п.п.4.2 та п.п.4.3 цієї Угоди, і вказується в акті «Про результати надання послуг».

Відповідно до п.12 Угоди дана Угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами, виконання Замовником п.10 цієї угоди (щодо внесення авансу) та діє на протязі одного року.

Дія угоди автоматично продовжується на наступний рік, якщо за один місяць до закінчення угоди сторони, після аналізу практики діяльності відповідно до п.15 цієї угоди, не заявляють про її розірвання (п.13 Угоди).

Позивач в своїй позовні заяві просить суд визнати недійсною Угоду №22935211 від 01.02.2007 року з моменту її укладення. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що при укладання оскаржуваної Угоди, Головою правління позивач Лопатою В.С. було грубо порушено права та інтереси членів ЖБК, оскільки дана Угода укладена всупереч волі членів ЖБК, умови даної Угоди порушують права членів ЖБК, дана угода укладена з порушенням вимог закону.

06.05.2009 представником позивача була подана уточнена позовна заява, в якій позивач просить суд визнати недійсними Угоду №22935211 від 01.02.2006 року та Угоду №22935211 від 01.02.2007 року з моменту їх укладення, та просить застосувати реституцію та повернути позивачу кошти, сплачені за даними Угодами в розмірі 6 025,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача уточнив, що сума до стягнення становить 1 200,00 грн. по Угоді №22935211 від 01.02.2007 року та 4 425,00 грн. -по Угоді №22935211 від 01.02.2006 року.

Додаткового в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне оформлення та господарську діяльність відповідачів.

Під час розгляду справи представник позивача 10.08.2009 року було подано уточнену і доповнену позовну заяву відповідно до якої позивач просить суд розтлумачити зміст Договорів (правочину) відповідно до ст.213 Цивільного кодексу України. При тлумаченні змісту Договорів (правочину) взяти до уваги однакове для всього змісту Договору значення слів і понять, а також загальноприйняті у значені термінів, чи порівняти між собою частини правочину, усім його змістом, намірами сторін. Усними домовленостями тощо; розглянути правовідносини ві відповідні докази на момент вчинення правочинів; припинити дії, які порушують права та законні інтереси позивача, шляхом визнання недійсним 2-х оскаржуваних Договорів №22935211 від 01.02.2007 та від 01.02.2006 з моменту їх укладення; відновити (п.2 ст.20 Господарського кодексу України, п.2-3 ст.ст.16, 2 Цивільного кодексу України) становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача (двостороння реституція), та повернути всі сплачені позивачем кошти з врахуванням індексу інфляції: 4025,00 грн. -помилково проплачені позивачем до Договору №22935211 від 01.02.2006, 800,00 грн. -помилково проплачені позивачем по Договору №22935211 від 01.02.2007; відшкодувати у встановленому ГПК України порядку збитки, нанесені оскаржуваними Договорами; всі судові витрати на ведення справи, та також юридичні послуги в розмірі 5000,00 грн., та 500,00 грн.

01.09.2009 представником позивача була подана уточнена і доповнена позовна заява, відповідно до якої позивач просить суд:

1. Постановити (відповідно до ст.213 Цивільного кодексу України, ст.173-175,179-182,184,637 Господарського кодексу України) рішення про тлумачення змісту двох оскаржуваних неправомірних (за наведених в позові підстав) Договорів (правочинів) в їх сукупності з метою встановлення і надання оцінки судом всіх важливих обставин, які мають безпосереднє значення для правильного вирішення спору: факт не припинення досі господарських правовідносин і одночасно дію 2-х однакових за змістом оскаржених Договорів; неправомірного положення Договорів про авансовані платежі у вигляді абонентської плати невизначені (по кількості і якості), які не підлягають поверненню навіть при ненаданні відповідачами послуг і не виконання зобов»язань; при тлумаченні змісту Договорів (правочинів) взяти до уваги однакове для всього них значення слів і понять, а також Типові договори на надання юридичних послуг, загальноприйняті значення термінів, порівняти між собою частини правочинів з усім його змістом і намірами і потребами сторін, звичаями ділового обігу тощо.

2. За наведених в позові підстав (і тлумачення по п.2 судом зміст Договору) припинити дію оскаржуваних двох однакових Договорів (№22935211 від 01.02.2007 та від01.02.2006) і породжені ними правовідносин, які порушують права та законні інтереси позивача, шляхом визнання цих Договорів недійсними з моменту їх укладення.

3. Застосувати реституцію і відновити (п.2 ст.20 Господарського кодекс України, п.2-3 ст.ст.16, 2 Цивільного кодексу України) становище, яке існувало до порушення (ст.216 Цивільного кодексу України) законних прав і інтересів позивача), та солідарно стягнути з відповідачів і повернути назад ЖБК всі сплачені позивачем відповідачу-1 (1200,00 грн.), відповідачу-2 (4425,00 грн.) кошти на загальну суму 5625,00 грн. Ця сума складається з наступних платежів:

Помилково перерахованих позивачем 27.03.2007 відповідачу-1 по Договору №22935211 від 01.02.2007 платіжним дорученням №47 -800 грн. та платіжним дорученням №48-400 грн., загалом -1200,00 грн.;

Помилково перерахованих позивачем 27.03.2009 відповідачу-2 по Договору №22935211 від 01.02.2006 платіжним дорученням №46 -400,00 грн.;

Перераховані позивачем 7 платежів 2006-2007 років відповідачу-2 по неправомірному Договору №22935211 від 01.06.2006 в якості авансових платежів (абонплати), начеб то за майбутні послуги (які відповідач-2 навіть не збирався надавати на загальну суму 4025,00 грн.

4. Крім цього у встановленому ст.ст.44-49 Господарського процесуального кодексу України порядку солідарно відшкодувати за рахунок відповідачів всі безпосередньо пов»язані з розглядом цієї справи витрати позивача, які складаються з:

Підтверджених документально судових витрат за розгляд і ведення справи Господарським судом м. Києва в сумі 220,00 грн. (ІТЗ-118,00 грн. і мито 102,00 грн.);

Інших поштових (квитанції в справі), сплату за отримані документи і докази (довідки і витяги з реєстру тощо), матеріальних і організаційно-технічних витрат (копіювання поданих документів і матеріалів справи, витрати на оформлення процесуальних документів, транспортні тощо). Ці інші витрати в загалом склали суму більш ніж -500 грн. (підтверджується довідкою ЖБК).

Інших вимушено сплачених позивачем витрат(докази в справі на вкрай необхідну (згідно ст.59 Конституції, ст.298 ГПК України, ст.12 Цивільного процесуального кодексу тощо) юридичних послуг (безпосередньо надані і пов»язані з розгляд цієї справи) юриста по відповідному договору на загальну суму 7 500,00 грн. Ця сума складається суми 5000,00 грн. сплаченого основного гонорару по Договору (підтвердженого Договором, платіжним дорученням ЖБК, випискою банку, Актом) і додатково сплаченого гонорару -2500,00 грн. по додатку до основного Договору (підтвердженого додатком до Договору, платіжним дорученням ЖБК, випискою банку).

5. Належно розглянути відповідно до вимог ГПК України і ЦПК України цей позов і належні докази Договори і правовідносини на момент вчинення 2-х оскаржених правочинів (Договір №22935211 від 01.07.2007 та 01.06.2006) та задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадах, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Предмет позову -це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондується зі способом захисту права, які перелічені, зокрема у ст.16 Цивільного кодексу України.

Підстава позову -це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звертається до відповідача. Зміна підстав позову -це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Таким чином, вимоги позивача щодо розтлумачення змісту Договорів (правочинів) відповідно до ст.213 Цивільного кодексу України, заявлені позивачем з порушенням вимог ст.22 ГПК України, а тому не підлягають судовому розгляду в даній справі.

Відповідачі та третя особа проти позовних вимог заперечують повністю, та вважає їх безпідставними, необґрунтованими.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивач просить суд застосувати наслідки недійсності правочину, передбачені ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України та просить визнати недійсними Угоди, вчинені під впливом обману (230 Цивільного кодекс України); вчинені внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною (ст. 232 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків.

Зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.1-5 ст.203 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 653 Цивільного Кодексу України, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Відповідно до ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1,3,4 ст.179 Господарського кодексу України майного-господарські зобов»язання, які виникають між суб»єктами господарювання або між суб»єктами господарювання і не господарюючими суб»єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов»язаннями.

Укладання господарського договору є обов»язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов»язковим для суб»єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов»язковості укладення договору для певних категорій суб»єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб»єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для іншій можливих суб»єктів, коли ці суб»єкти разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Стаття 180 Господарського кодексу України, зокрема, визначає, що зміст господарського договору становить умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов»язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов»язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладанні господарського договору сторони зобов»язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи оскаржувані Угоди №22935211 від 01.02.2007 року та №22935211 від 01.02.2006 -є угодами про надання послуг.

Згідно ст.901 Цивільного кодекс України за договором за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов»язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов»язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ст.905 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, спірні Угоди мають всі істотні умови, необхідні для даного виду договорів (предмет, ціну та строк дії договору). Будь-яких змін умов оскаржуваних Угод (в частина предмету, ціни чи строку дії) сторонами не вносилось.

Посилання позивача на той факт, що укладення спірних Угод з боку Голови правління здійснювалось не легітимно та з порушенням прав та законних інтересів членів кооперативу, слід зазначити наступне.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Відповідно до ст.241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов»язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов»язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»N 2866-III від 29.11.01. (надалі-Закон), органами управління об'єднання є загальні збори його членів, правління, ревізійна комісія об'єднання.

Відповідно до п.50 Статуту позивача, який наявний в матеріалах справи, визначено, що Правління житлово-будівельного кооперативу є виконавчим органом кооперативу, підзвітним загальним зборам (зборам уповноважених).

В обов»язки правління входить:

А) забезпечення безумовного дотримання кооперативом та всіма членами кооперативу діючого законодавства, що стосується діяльності кооперативу, та вимоги даного Статуту;

Б) оформлення та погашення отриманого державного кредиту на будівництво кооперативного будинку;

В) отримання від членів кооперативу встановлених загальними зборами вступних внесків;

Г) забезпечення надходження від членів кооперативу вступних та паєвих внесків, а також внесків на утримання, експлуатацію та капітальний ремонт будинку, платежів за комунальні та інші послуги;

Д) складання планів, смет та звітів;

Е) направлення представника для участі в державній приймальній комісії по введення будинку в експлуатацію;

Ж) управління будинком;

І) представництво кооперативу в усіх установах та організаціях;

Л) забезпечення ведення діловодства, бухгалтерського, статистичного звітності та звіту кооперативу;

М) звіт перед загальними зборами членів кооперативу (зборів уповноважених) не рідше одного разу в рік;

Н) виконання інших зобов»язаь, які випривають з даного статуту.

Відповідно до п.51. Статуту зобов»язання, довіреності, договори та інші угоди та грошові документи підписуються головою правління або його заступником та членом правління, до ведення якого віднесені фінансові питання кооперативу.

Правління житлово-будівельного кооперативу має право розпоряджатися у відповідності з затвердженими загальними зборами кооперативу (зборами уповноважених) сметою та фінансовим планом, наявними коштами кооперативу, які зберігаються на розрахунковому рахунку в станові банку (п.52 Статуту).

Під час укладання спірних Угод Головою правління був Лопата В.С., який діяв у відповідності до Статуту кооперативу.

Таким чином, враховуючи наведене, ч.3 ст. 203 Цивільного кодексу України, має застосовуватись, коли волю від імені фізичної особи виявила особа, що немає належного повноваження відповідно до закону та установчих документів юридичної особи.

Отже, доказів на підтвердження того, що спірний Договір підписано особою, яка не мала необхідного обсягу цивільних дієздатності, позивачем суду надано не було.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії оскаржуваної Угод №22935211 від 01.02.2006 року визначений сторонами до 01.02.2007.

В матеріалах справи наявний лист відповідача-2 (№63 від 25.12.2006), яким відповідач повідомив позивача про закінчення строку дії Угоди та небажання продовжувати відносини за даною Угодою.

На протязі дії Угоди позивачем отримувались від відповідача-2 відповідні послуги, про що свідчать акти «Про результати надання послуг згідно угоди №22935211 від 01.02.2006»(копії Актів наявні в матеріалах справи), та розрахунки, які здійснювались позивачем, які, зокрема, не заперечуються останнім.

Щодо Угоди №22935211 від 01.02.2007 року слід зазначити наступне.

Відповідно до даної Угоди (п.1 Угоди) Виконавець надає Замовнику консультації, представницькі та інші послуги з питань, що стосуються статутної діяльності Замовника, а останній оплачує консультації за отримані послуги у порядку та розмірі, що визначені цією угодою.

Згідно п.3 Угоди Замовник зобов»яується щомісячно, не пізніше 15 числа поточного місяця, отримувати, підписувати та відправити поштою на адресу Виконавця акт «Про результати надання послуг»за попередній місяць; щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця, вносити на розрахунковий рахунок Виконавця кошти (плату) за отримані консультації та (або) інших послуг за попередній місяць. Загальний розмір коштів, що вноситься, визначається к сума, яка складається із щомісячної абонплати та вартості надання послуг, що передбачені п.п.4.2 та п.п.4.3 цієї Угоди, і вказується в акті «Про результати надання послуг».

Відповідно до п.12 Угоди дана Угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами, виконання Замовником п.10 цієї угоди (щодо внесення авансу) та діє на протязі одного року (тобто до 01.02.2008). Дія Угоди автоматично продовжується на наступний рік, якщо за один місяць до закінчення дії Угоди сторони, після аналізу практики діяльності відповідно до п.15 Угоди, не заявляють про її розірвання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1 листом №1 від 25.03.2007 року (копія листа наявна в матеріалах справи) повідомив позивача про припинення дії Угоди з 01.04.2007 року у зв»язку з тим, що останній на виконання мов договору не вніс авансовий платіж, який дорівнює щомісячній абонплаті, що визначена п.4.1 Угоди, сплаченої за три місяці вперед та не пізніше 15 числа поточного місяця (березня 2007) не підписав та не направив відповідачу-1 акт «Про результати надання послуг»за попередній місяць (лютий 2007).

На підставі вказаного листа позивачем було перераховано відповідачу-1 1 200,00 грн. -абонплати за лютий, березень місяці 2007 року та передоплата абонплати за квітень 2007 (докази чого надані до матеріалів справи).

У зв»язку з невиконанням позивачем обов»язків, що передбачені п.3 даної Угоди, відповідач-1 направив позивачу лист-повідомлення №12 від 25.12.2007 року про своє небажання продовжувати дію Угоди.

Будь-яких заперечень з боку позивача щодо припинення дії спірних Угод, чи доказів на підтвердження дій, спрямованих на продовження спірних Угод до матеріалів справи не надано, а тому, суд приходить до висновку, що дію спірних Угод сторонами припинено.

Враховуючи вищевикладене, позивачем також, не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження укладання оскаржуваних Угод під впливом обману та вчинено внаслідок зловмисної домовленості (ст.ст. 230, 232 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не були надані суду докази на підтвердження викладеного в позові.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, документально не доведеними, та такими, що задоволенню не підлягають

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 26.11.2009.

Попередній документ
6839946
Наступний документ
6839949
Інформація про рішення:
№ рішення: 6839947
№ справи: 35/114
Дата рішення: 25.11.2009
Дата публікації: 01.12.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: