ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 34/621 28.10.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства Судноплавна компанія «Сі Трайдент»
до Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»
про зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Сташків Р.Б.
Представники сторін:
від позивача -Руденко І.І., представник за дов. №322 від 27.10.2009;
від відповідача -Товкайло А.В., представник за дов. №142 від 06.10.2009.
У вересні 2009 року Відкрите акціонерне товариство Судноплавна компанія «Сі Трайдент»(далі -позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерного комерційного банку (далі -відповідач) про зобов'язання здійснити переказ коштів з поточного рахунку ВАТ СК «СІ Трайдент»№ 26008301001509 згідно платіжного доручення № 2370 від 30.03.2009 на суму 55000,00 грн. (податок на прибуток); платіжного доручення № 2372 від 29.04.2009 на суму 5000 грн. (податок на прибуток); платіжного доручення № 2371 від 30.03.2009 на суму 75000,00 грн. (частина прибутку, що вилучається до бюджету); платіжного доручення № 2369 від 30.03.2009 на суму 18750,00 грн. (авансовий внесок податку на прибуток); платіжного доручення № 2374 від 29.04.2009 на суму 30638,00 грн. (авансовий внесок податку на прибуток); платіжного доручення № 2373 від 29.04.2009 на суму 122550,00 грн. (дивіденди, нараховані на акції господарського товариства, які є у державній власності за 2008 рік); платіжного доручення № 2375 від 25.05.2009 на суму 60000,00 грн. (податок на прибуток); платіжного доручення № 2376 від 25.05.2009 на суму 40000,00 грн. (частина прибутку господарських операцій, що вилучається до бюджету); платіжного доручення № 2377 від 25.05.2009 на суму 10000,00 грн. (авансовий внесок податку на прибуток); платіжного доручення № 2362 від 30.03.2009 на суму 12900 грн.; платіжного доручення № 2363 від 30.03.2009 на суму 28552 грн.; платіжного доручення № 2364 від 30.03.2009 на суму 1720 грн.; платіжного доручення № 2365 від 30.03.2009 на суму 490,20 грн.; платіжного доручення № 2366 від 30.03.2009 на суму 516 грн.; платіжного доручення № 2367 від 30.03.2009 на суму 1376 грн.; платіжного доручення № 2368 від 30.03.2009 на суму 2064 грн.; платіжного доручення № 2354 від 11.03.2009 на суму 2000 грн.; платіжного доручення № 2355 від 11.03.2009 на суму 275 грн.; платіжного доручення № 2356 від 11.03.2009 на суму 4560 грн.; платіжного доручення № 2357 від 11.03.2009 на суму 83 грн.; платіжного доручення № 2358 від 11.03.2009 на суму 220 грн.; платіжного доручення № 2359 від 11.03.2009 на суму 80 грн.; платіжного доручення № 2360 від 11.03.2009 на суму 330 грн.; касового чеку на отримання заробітної плати на суму 11200,00 грн. від 16.03.2009 ЛД 1191663.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням Банком платіжних доручень позивача, як його Клієнта, що суперечить умовам укладеного між ним та Банком договором банківського рахунку №1509/06/101999/20/08/2001/28/05/2003 від 30.11.2005 (далі -Договір), зокрема п.п.3.3.2, 3.3.3 п.3.3, п.п.3.2.5 п.3.2, а також ст.ст. 1066-1068 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) та Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що на підставі ст.ст.75, 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»Національним банком України прийнято постанову №97 від 28.02.2009, якою призначено строком на 1 рік в Банку, тимчасову адміністрацію, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців -з 02.03.2009 до 01.09.2009. Постановою Правління НБУ №519 від 01.09.2009 продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 02.09.2009 до 02.12.2009, крім зобов'язань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов'язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.
На думку відповідача, дія мораторію поширюється і на зобов'язання відповідача, що виникли з умов Договору.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
30.11.2005 між АСХ Компанія «Сі Трайдент», найменування якої змінено на Відкрите акціонерне товариство Судноплавна компанія «Сі Трайдент»та відповідачем укладено Договір, відповідно до п.1.1 якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок №26008301001509; №26007302001509 (у подальшому -Рахунок) у гривні (980), відповідно до Інструкції «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492, на підставі заяви Клієнта і наданих ним документів і здійснює розрахунково-касове обслуговування керуючись чинним законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України і умовами Договору, а Клієнт зобов'язується оплачувати послуги Банку відповідно до Тарифів Банку.
Згідно з п.2.2 Договору розрахунково-касове обслуговування Клієнта у національній та іноземній валюті здійснюється у межах операційного часу, встановленого Банком, крім вихідних та святкових днів. Тривалість операційного часу Банку встановлюється внутрішніми правилами.
Обмеження прав Клієнта, щодо розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на Рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права уповноваженими на це органами у порядку, передбаченому чинним законодавством (п.2.4 Договору).
Відповідно до п.п.3.3.3 п.3.3 Договору Банк зобов'язаний здійснювати платежі Клієнта того ж дня на підставі розрахункових документів, наданих Клієнтом, якщо вони надійшли в операційний час, і в наступний робочий день, якщо надійшли після закінчення операційного часу. В окремих випадків Банк може виконувати розрахункові документи, що надійшли після операційного часу.
У відповідності до п.п.3.3.5 п.3.3 Договору Банк зобов'язаний виконувати розрахункові документи Клієнта відповідно до чинного законодавства України та умов Договору.
Протягом березня-травня 2009 року Банку були надані позивачем платіжні доручення з вимогою здійснити платежі по податку на прибуток та частину прибутку, що вилучається з Державного бюджету.
Станом на 23.07.2007 Банком не виконані наступні платіжні доручення:
- №2370 від 30.03.2009 на суму 55 000 грн. (податок на прибуток);
- №2372 від 29.04.2009 на суму 5 000 грн. (податок на прибуток);
- №2371 від 30.03.2009 на суму 75 000 грн. (частина прибутку, що вилучається до бюджету);
- №2369 від 30.03.2009 на суму 18 750 грн. (авансовий внесок податку на прибуток);
- №2374 від 29.04.2009 на суму 30 638 грн. (авансовий внесок податку на прибуток);
- №2373 від 29.04.2009 на суму 122 550 грн. (дивіденди, нараховані на акції господарського товариства, які є державній власності за 2008 рік);
- №2375 від 25.05.2009 на суму 60 000 грн. (податок на прибуток);
№2376 від 25.05.2009 на суму 40 000 грн. (частина прибутку господарських операцій, що вилучаться до бюджету);
№2377 від 25.05.2009 на суму 10 000 грн. (авансовий внесок податку на прибуток).
Як зазначив позивач, порушення порядку оплати податкових платежів, потягнуло за собою отримання ВАТ СК «Сі Трайдент»26.08.2009 першої податкової вимоги від 26.05.2009 № 1/4743 від ДПІ у Печерському районі м. Києва.
Крім того, протягом березня-травня 2009 року до АКБ «Трансбанк» були направлені листи, касові чеки та платіжні доручення з вимогою виплати заробітної плати працівникам державного підприємства.
Однак, Банком на дату розгляду даного спору не були виконані платіжні доручення, при цьому жодної відповіді на вимоги ВАТ СК «Сі Трайдент»стосовно виплат заробітної плати не було надано.
Відтак, Банком також залишаються невиконаними такі платіжні доручення: № 2362 від 30.03.2009 на суму 12900 грн.; № 2363 від 30.03.2009 на суму 28552 грн.; № 2364 від 30.03.2009 на суму 1720 грн.; № 2365 від 30.03.2009 на суму 490,20 грн.; № 2366 від 30.03.2009 на суму 516 грн.; № 2367 від 30.03.2009 на суму 1376 грн.; № 2368 від 30.03.2009 на суму 2064 грн.; № 2354 від 11.03.2009 на суму 2000 грн.; №2357 від 11.03.2009 на суму 83 грн.; № 2358 від 11.03.2009 на суму 220 грн.; № 2359 від 11.03.2009 на суму 80 грн.; № 2360 від 11.03.2009 на суму 330 грн. та касовий чек на отримання заробітної плати на суму 11 200 грн. від 16.03.2009 ЛД №1191663.
За наявності достатніх коштів на поточному рахунку, Банк своїх договірних зобов'язань не виконав, кошти не перерахував.
Відповідно, до ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України»банки зобов'язані виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що мітиться в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Згідно п.1.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України»визначено, що операційний час -частина операційного дня банку або іншої установи -члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою -членом платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.
Пунктом 30.2 ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України»передбачено, що банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.
Частиною 1 статті 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (п.3 ст. 1066 ЦК України).
Відповідно до частини 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Згідно зі статтею 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Враховуючи той факт, що відповідачем порушено договірні зобов'язання щодо своєчасного здійснення розрахунково-касового обслуговування, перед позивачем, суд визнає вимогу про зобов'язання виконати платіжні доручення позивача обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Що ж стосується посилання відповідача на введений у нього мораторій на задоволення вимог кредиторів суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 85 Закону (у редакції статті, що діяла станом до 06.08.2009) мораторій на задоволення вимог кредиторів станом до 06.08.2009 поширювався на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Дана норма кореспондувалась з поняттям мораторію наведеного у статті 2 вказаного Закону (у редакції визначення терміну наведеного у цьому Законі станом до 06.08.2009). Зазначене поняття мораторію відображало його суть, та під яким розумілося зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Таким чином, оскільки строк виконання зобов'язань відповідача перед позивачем за Договором настав після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, то дія мораторію на спірні правовідносини не поширювалась.
Крім того, судом також враховано, що Законом України № 1617-VІ від 24 липня 2009 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків»було внесення зміни до Закону України «Про банки і банківську діяльність». Вказаний закон набрав чинності 06.08.2009 (опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр»№ 141 за 6 серпня 2009 року).
Відповідно до визначення терміна мораторій наведеного у Законі України «Про банки і банківську діяльність»у редакції Закону України від 24.07.2009 № 1617Л/І, під мораторієм стало розумітися зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків І зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.
Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором.
Конституцією України закріплений обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).
Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних Інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.
Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов'язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.
Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.
Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту.
При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань під час дії мораторію, не звільняють ці банки від обов'язку виконувати зазначені зобов'язання.
Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов'язань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України), а також вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України.
Разом з тим, судом враховано, що постановою Правління Національного банку України від 01.09.2009 № 519 продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 02.09.2009 до 02.12.2009, крім зобов'язань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов'язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Акціонерний комерційний банк (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 9, ідентифікаційний код 16293211) здійснити переказ коштів з поточного рахунку Відкритого акціонерного товариства Судноплавна компанія «Сі Трайдент»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 17; 01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 2/1 Ю, ідентифікаційний код 30576921) № 26008301001509 згідно платіжного доручення № 2370 від 30.03.2009 на суму 55000,00 грн. (податок на прибуток); платіжного доручення № 2372 від 29.04.2009 на суму 5000 грн. (податок на прибуток); платіжного доручення № 2371 від 30.03.2009 на суму 75000,00 грн. (частина прибутку, що вилучається до бюджету); платіжного доручення № 2369 від 30.03.2009 на суму 18750,00 грн. (авансовий внесок податку на прибуток); платіжного доручення № 2374 від 29.04.2009 на суму 30638,00 грн. (авансовий внесок податку на прибуток); платіжного доручення № 2373 від 29.04.2009 на суму 122550,00 грн. (дивіденди, нараховані на акції господарського товариства, які є у державній власності за 2008 рік); платіжного доручення № 2375 від 25.05.2009 на суму 60000,00 грн. (податок на прибуток); платіжного доручення № 2376 від 25.05.2009 на суму 40000,00 грн. (частина прибутку господарських операцій, що вилучається до бюджету); платіжного доручення № 2377 від 25.05.2009 на суму 10000,00 грн. (авансовий внесок податку на прибуток); платіжного доручення № 2362 від 30.03.2009 на суму 12900 грн.; платіжного доручення № 2363 від 30.03.2009 на суму 28552 грн.; платіжного доручення № 2364 від 30.03.2009 на суму 1720 грн.; платіжного доручення № 2365 від 30.03.2009 на суму 490,20 грн.; платіжного доручення № 2366 від 30.03.2009 на суму 516 грн.; платіжного доручення № 2367 від 30.03.2009 на суму 1376 грн.; платіжного доручення № 2368 від 30.03.2009 на суму 2064 грн.; платіжного доручення № 2354 від 11.03.2009 на суму 2000 грн.; платіжного доручення № 2355 від 11.03.2009 на суму 275 грн.; платіжного доручення № 2356 від 11.03.2009 на суму 4560 грн.; платіжного доручення № 2357 від 11.03.2009 на суму 83 грн.; платіжного доручення № 2358 від 11.03.2009 на суму 220 грн.; платіжного доручення № 2359 від 11.03.2009 на суму 80 грн.; платіжного доручення № 2360 від 11.03.2009 на суму 330 грн.; касового чеку на отримання заробітної плати на суму 11200,00 грн. від 16.03.2009 ЛД 1191663.
Стягнути з Акціонерного комерційного банку (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 9, ідентифікаційний код 16293211) на користь Відкритого акціонерного товариства Судноплавна компанія «Сі Трайдент»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 17; 01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 2/1 Ю, ідентифікаційний код 30576921) 85 (вісімдесят п'ять) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя Сташків Р.Б.
Повний текст рішення підписано 20.11.2009