ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 51/506 06.11.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпік Казино Україна»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркс Груп»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротекстиль»
про дострокове розірвання договору суборенди нежитлового приміщення
Суддя Пригунова А.Б.
Представники:
від позивача: Загура А.В.
від відповідача: Гнидка М.В.
від третьої особи: не з'явились
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про розірвання договору суборенди нежитлового приміщення № 1/А-0237 від 01.10.07 р., укладений між сторонами. Позовні вимоги обґрунтовані неможливістю використання орендованого приміщення за цільовим призначенням у зв'язку з істотною зміною обставин, що зумовлено прийняттям Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.09 р. порушено провадження у даній справі, залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротекстиль», призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 05.10.09 р. за участю представників сторін та третьої особи, яких зобов'язано надати суду певні документи.
У судовому засіданні 05.10.09 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, вимоги ухвали суду від 17.08.09 р. виконав частково.
У судовому засіданні 05.10.09 р. згідно зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошувалась перерва до 21.10.09 р.
Судове засідання, призначене на 21.10.09 р. не відбулося з технічних причин.
За таких обставин, ухвалою Господарського процесуального кодексу України від 21.10.09 р. розгляд справи було призначено на 06.11.09 р.
У даному судовому засідання представник позивача подав письмові пояснення по справі, у яких зазначає, що на даний час істотно змінились обставин, якими сторони керувались при укладенні спірного договору, а саме -прийняття 15.05.2009 р. Верховною радою України Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», яким повністю заборонено в Україні гральний бізнес та участь в азартних іграх, що відповідно до ст. 652 Цивільного кодексу України є підставою для розірвання договору.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечив, мотивуючи свої заперечення тим, що відповідно до п. 1.3. спірного договору орендоване приміщення передавалось не виключно для розміщення казино, а й для інших видів діяльності, а тому позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Представник третьої особи на виклик суду не з'явився, вимог ухвали суду від 17.08.09 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання третьої особи не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 06.11.09 р. за згодою представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва, -
01.10.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімпік Казино Україна»(далі -Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркс Груп»(далі -Відповідач) укладено договір суборенди нежилого приміщення № 1/А-0237, за умовами якого відповідач зобов'язався передати, а позивач -прийняти в строкове володіння та користування приміщення, загальною площею 452, 50 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 2-а та сплачувати суборендну плату.
Підпунктом 1.3.1. пункту 1.3. договору встановлено, що приміщення передається в оренду для здійснення підприємницької діяльності та буде використовуватись для статутних цілей Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпік Казино Україна»- розміщення бару, залу ігрових автоматів, казино, пункту обміну валют, розважального закладу. При цьому позивачу надається право передати необхідну частину приміщення в суборенду іншим суб'єктам підприємницької діяльності для розміщення пункту обміну валют. Використання приміщення в інших цілях без письмової згоди відповідача не допускається.
Строк оренди встановлено до 25.02.2011 р. (пп. 2.1.1. п. 2.1. договору).
Факт передачі позивачу приміщення підтверджується актом прийому-передачі приміщення в суборенду від 01.03.2008 р. (копія -у матеріалах справи).
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що у зв'язку з прийняттям Верховною радою України Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»від 15.05.2009 р., істотно змінились обставини, якими сторони керувались, укладаючи договір суборенди нежилого приміщення № 1/А-0237 від 01.10.2007 р., а отже відповідно до ст. 652 Цивільного кодексу України він підлягає розірванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 784 Цивільного кодексу України встановлено, що наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі, або наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Порядок розірвання договору встановлено статтею 188 Господарського кодексу України, якою передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Також цивільним законодавством передбачена можливість розірвання договору за згодою сторін у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
У ст. 652 Цивільного кодексу України зазначається, що зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Листом вих. № 2406-18 від 24.06.2009 р. позивач просив відповідача надати згоду на дострокове розірвання договору № 1/А-0237 від 01.10.2007 р. з 30.07.2009 р., у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувались, укладаючи вказаний договір, що зумовлено виданням Міністерством фінансів України наказу № 650 «Про зупинення дії ліцензії Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор» та прийняттям Верховною радою України Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»від 15.05.2009 р.
Відповідач надіслав Товариству з обмеженою відповідальністю «Олімпік Казино Україна» лист вих. № 1/07/09 від 01.07.2009 р., яким відмовив у достроковому розірванні договору № 1/А-0237 від 01.10.2007 р.
Розглядаючи даний спір по суті, суд встановив наступне.
Статтею 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»встановлено, що організація та утримання тоталізаторів, гральних закладів, випуск та проведення лотерей, організація діяльності з проведення азартних ігор підлягає ліцензуванню.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 р. № 1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування органів діяльності з проведення азартних ігор»обов'язок видачі ліцензій на організацію діяльності з проведення азартних ігор покладено на Міністерство фінансів України
При цьому наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2009 р. № 650 до 07.06.2009 р. зупинено дію ліцензій Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, виданих суб'єктам господарювання, в тому числі і Товариству з обмеженою відповідальністю «Олімпік Казино Україна».
Крім того, 15.05.2009 р. Верховною радою України прийнято Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», у статті 2 якого зазначено, що в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.
Відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»від 15.05.2009 р. з дня набрання чинності цим Законом видача ліцензій на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в Україні припиняється, а ліцензії, видані суб'єктам підприємницької діяльності до дня набрання чинності цим Законом, скасовуються.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що у зв'язку з прийняттям вищезазначених актів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімпік Казино Україна»фактично позбавлене можливості використовувати орендоване приміщення за його цільовим призначенням.
Суд не погоджується з такими твердженнями позивача оскільки підпунктом 1.3.1. пункту 1.3. договору встановлено, що приміщення передається в оренду для здійснення підприємницької діяльності та буде використовуватись для статутних цілей Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпік Казино Україна»- розміщення бару, залу ігрових автоматів, казино, пункту обміну валют, розважального закладу.
Крім того, договором № 1/А-0237 від 01.10.2007 р. позивачу надано право передати необхідну частину приміщення в суборенду іншим суб'єктам підприємницької діяльності для розміщення пункту обміну валют.
Відповідно до п.2.2. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпік Казино Україна»предметом діяльності товариства є, включаючи, але не обмежуючись: діяльність по організації та проведенню азартних ігор, діяльність казино, включаючи електронне (віртуальне) казино, бари, кафе, ресторани, діяльність по організації та утриманню залів ігрових автоматів, експлуатація ігрових автоматів, діяльність з утримання тоталізаторів, роздрібна торгівля тютюновими та алкогольними виробами, купівля, продаж надання та прийняття в оренду об'єктів нерухомості.
Таким чином, заборона грального бізнесу в Україні та участі в азартних іграх не позбавляє позивача можливості використовувати орендоване ним приміщення для інших, ніж розміщення залу ігрових автоматів, цілей, які передбачені договором № 1/А-0237 від 01.10.2007 р., статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпік Казино Україна»та не заборонені законодавством України.
Обґрунтовуючи свою позицію щодо необхідності розірвання договору № 1/А-0237 від 01.10.2007 р., позивач зазначає, що протягом дій вищезгаданого договору буде нараховуватись орендна плата та зростатиме борг перед відповідачем та, при цьому, позивач не матиме змоги погасити заборгованість по орендній платі, оскільки після набрання чинності Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»від 15.05.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімпік Казино Україна»припинило свою господарську діяльність і не отримує прибутку.
На підтвердження зазначеного позивач надав постанову Господарського суду міста Києва від 07.09.2009 р. у справі № 44/516-б, якою Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімпік Казино Україна»визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
З цього приводу суд відзначає, що статтею 291 Господарського кодексу України однією з підстав для припинення договору оренди є ліквідація суб'єкта господарювання -орендаря.
Разом з тим суд зазначає, що згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Визначення терміну «неплатоспроможність»також міститься у ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та встановлено, що це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.
Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
Таким чином, постановою Господарського суду міста Києва від 07.09.2009 р. у справі № 44/516-б визнано факт неплатоспроможності Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпік Казино Україна»виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами.
Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Згідно з ч. 5 ст. 39 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» у разі, якщо після завершення ліквідаційної процедури в процесі банкрутства, яка встановлена законом, судом постановлене рішення про ліквідацію юридичної особи - банкрута, суд, що виніс відповідне рішення, в день набрання ним законної сили направляє його державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи - банкрута для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 39 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення про ліквідацію юридичної особи - банкрута заповнити реєстраційну картку про державну реєстрацію припинення юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та в той же день передати органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення для зняття юридичної особи з обліку. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи є датою припинення юридичної особи.
При цьому чинним законодавством України не передбачено можливість розірвання договору, у зв'язку з визнанням юридичної особи банкрутом.
Таким чином, оскільки суду не надано доказів внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення юридичної особи -Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпік Казино Україна договір № 1/А-0237 від 01.10.2007 р. є чинним та його умови є обов'язковими для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, вимоги позивача визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Пригунова А.Б.