ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 24/287 28.10.09
За позовом Промислово-комерційної фірми "Ресурс Лтд"
До 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Антер-Ком"
2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
Про стягнення 3 568,76 грн.
Суддя: Смілянець В.В.
Представники сторін:
Від позивача: Обиденко О.Б. (довіреність від 31.07.2009р.)
Від відповідача: не з'явився
Позивач - Промислово-комерційної фірма "Ресурс Лтд" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про солідарне стягнення з Відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Антер-Ком" та Відповідача-2 - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 3568,76 грн. заборгованості за договором, 102,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
05.08.2009р. Позивач - Промислово-комерційної фірма "Ресурс Лтд" подав через канцелярію суду уточнену позовну заяву, відповідно до якої просив стягнути з Відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Антер-Ком" 3568,76 грн. заборгованості за договором, 427,35 грн. пені, 356,87 грн. штрафу, 452,65 грн. збитків від інфляції, 102,11 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Крім того, Позивач відмовився від позовних вимог до Відповідача-2 - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Відповідачі у засідання суду не з'явились, пояснення по суті заявлених вимог, установчі документи суду не надали (позивачу не надіслали), відзив на позов не надіслали. Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представників відповідачів за наявними документами у справі.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд
04 червня 2008 року між Позивачем - Промислово-комерційною фірмою "Ресурс Лтд" та Відповідачем-1 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Антер-Ком" був укладений Договір постачання товару № 13/06-08/531К (далі - Договір).
Відповідно до умов п. 1.1. Договору Позивач (Постачальник) зобов'язувався поставляти і передавати у власність Відповідача-1 (Покупця) товар відповідно до накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору, а Відповідач-1 (Покупець) - приймати цей товар та оплачувати його на умовах і в порядку, визначених даним Договором.
На виконання умов Договору в період з 20.06.2008р. по 26.09.2008р. Позивач - Промислово-комерційної фірма "Ресурс Лтд" передав, а Відповідач-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Антер-Ком" отримав товар на загальну суму 4340,04 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Згідно п. 5.2. Договору Відповідач-1 (Покупець) зобов'язувався здійснювати оплату товару протягом 14 календарних днів з дати отримання відповідної партії товару.
Відповідач-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Антер-Ком" частково виконав зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару в розмірі 771,28 грн.
19.06.2009 р. Позивач - Промислово-комерційної фірма "Ресурс Лтд" надіслав Відповідачу лист-вимогу вих. № 18-06/09-юр на суму 3568,76 грн., яку Відповідач-1 залишив без відповіді та задоволення.
На день розгляду справи заборгованість Відповідача-1 по договору постачання товару № 13/06-08/531К від 04.06.2008р. складає 3568,76 грн.
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Отже, факт порушення Відповідачем-1 обов'язку та строків оплати за товар судом встановлено та по суті не оспорений Відповідачем-1.
Таким чином вимоги Позивача про стягнення з Відповідача-1 заборгованості по договору постачання товару № 13/06-08/531К від 04.06.2008р. в розмірі 3568,76 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.
Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню та штраф за порушення строків оплати товару, інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.
Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).
Відповідно до п. 7.2. Договору: Покупець (Відповідач) відповідає за несвоєчасну оплату отриманого товару шляхом сплати Постачальнику (Позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від загальної суми заборгованості, а також шляхом сплати Постачальнику (Позивачу) штрафу у розмірі 10% вартості відповідної партії товару.
Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунком Позивача розмір пені становить - 427,35 грн., штрафу - 356,87 грн., збитків від інфляції - 452,65 грн., 3% річних - 102,11 грн.
Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.
З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в розмірі 427,35 грн., штрафу в розмірі 356,87 грн., збитків від інфляції в розмірі 452,65 грн. та 3% річних в розмірі 102,11 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки Відповідач-1 не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача-1.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Антер-Ком" (03134, м. Київ, вул. Булгакова, 16; код ЄДРПОУ 35081696; з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Промислово-комерційної фірми "Ресурс Лтд" (61007, м. Харків, вул. Соколова, 18, кв. 20; код ЄДРПОУ 14058492) 3568 (три тисячі п'ятсот шістдесят вісім) грн. 76 коп. заборгованості за договором, 427 (чотириста двадцять сім) грн. 35 коп. пені, 356 (триста п'ятдесят шість) грн. 87 коп. штрафу, 452 (чотириста п'ятдесят дві) грн. 65 коп. збитків від інфляції, 102 (сто дві) грн. 11 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
4. Рішення надіслати сторонам.
5. Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 10 днів.
Суддя В.В. Смілянець
Дата підписання рішення 25.11.2009р.