Рішення від 07.08.2009 по справі 11/198

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/198 07.08.09

За позовомПримака Бориса Миколайовича

до Дарницької районної у місті Києві ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за первісним позовом Фонд приватизації комунального майна Дарницького району м.Києва

прочасткове скасування рішень

Та за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет споруКолективного підприємства “Сезон”

доДарницької районної у місті Києві ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет споруФонд приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва

про часткове скасування рішень

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаПримак Б.М.

від відповідачане з'явились

від третьої особи з самостійними вимогамиПримак Б.М. -директор

від третьої особи без самостійних вимог не з'явились

В судовому засіданні 07.08.2009 на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представника позивача та третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Примак Борис Миколайович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про скасування рішення четвертої сесії V скликання Дарницької районної у місті Києві ради від 11.10.2006 № 12 “Про приватизацію об'єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва” в частині виключення з переліку приватизації на 2006 рік нежитлових приміщень по вул. Харківське шосе, 144-а в м. Києві, які орендує Колективне підприємство “Сезон” та скасування рішення шостої сесії V скликання Дарницької районної у місті Києві ради від 14.06.2007 № 15 “Про приватизацію об'єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва” в частині внесення до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва, дозволених до приватизації у 2007 році шляхом проведення аукціону, нежитлових приміщень по вул. Харківське шосе, 144-а в м. Києві, що орендує Колективне підприємство “Сезон”.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні рішення Дарницької районної у місті Києві ради прийняті відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства та порушують право на приватизацію шляхом викупу орендованих Колективним підприємством “Сезон” приміщень.

В межах справи № 11/198 Колективне підприємство “Сезон” звернулось з позовом, як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про часткове скасування рішення четвертої сесії V скликання Дарницької районної у місті Києві ради від 11.10.2006 № 12 “Про приватизацію об'єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва” в частині виключення з переліку приватизації на 2006 рік нежитлових приміщень по вул. Харківське шосе, 144-а в м. Києві, які орендує Колективне підприємство “Сезон” та рішення шостої сесії V скликання Дарницької районної у місті Києві ради від 14.06.2007 № 15 “Про приватизацію об'єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва” в частині внесення до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва, дозволених до приватизації у 2007 році шляхом проведення аукціону, нежитлових приміщень по вул. Харківське шосе, 144-а в м. Києві, що орендує Колективне підприємство “Сезон”.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні рішення Дарницької районної у місті Києві ради прийняті відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства та порушують право Колективного підприємства “Сезон” на викуп спірного приміщення.

Відповідач відзиву на первісний позов та позов третьої особи з самостійними вимогами не подав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвали про порушення провадження у справі та про її відкладення направлялись відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез'явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Договору купівлі-продажу комунального майна при викупі від 30.05.1995, укладеного між Представництвом Фонду державного майна України у Дарницькому районі м. Києва та Організацією орендарів “Сезон” (правонаступником якої є Колективне підприємство “Сезон”), остання придбала у власність комунальне майно цілісного майнового комплексу ательє термінової хімчистки одягу та прання білизни КП “Сезон”, яке знаходиться за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 144-а.

Пунктом 4.4 Договору купівлі-продажу передбачено, що покупець має гарантоване право довгострокової оренди приміщення, а також пріоритетне право на його викуп.

05.03.1997 між Державним комунальним підприємством по утриманню житлового фонду Дарницького району м. Києва та Колективне підприємство “Сезон”, на підставі рішення Дарницького РВК № 119 від 10.04.1995, було укладено Договір № 337 оренди нежитлового приміщення загальною площею 336,85 кв.м. по вул. Харківське шосе, 144-а в м. Києві.

Рішенням 16 сесії ІV скликання Дарницької районної у місті Києві ради № 11 від 30.09.2005 “Про приватизацію об'єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва” нежитлове приміщення, яке орендує Колективне підприємство “Сезон”, включено до переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу.

Рішенням 4 сесії V скликання Дарницької районної у місті Києві ради від 11.10.2006 №12 “Про приватизацію об'єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва” приміщення по вул. Харківське шосе, 144-а в м. Києві, яке орендує Колективне підприємство “Сезон”, виключено з переліку приватизації на 2006 рік.

Рішенням 6 сесії V скликання Дарницької районної у місті Києві ради від 14.06.2007 №15 “Про приватизацію об'єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва” затверджений перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва, дозволених до приватизації у 2007 році згідно з додатком. Згідно з п. 29 Додатку до рішення № 15 від 14.06.2007 приміщення, які орендує Колективне підприємство “Сезон”, підлягають приватизації шляхом проведення аукціону.

Спір за первісним позовом виник у зв'язку з тим, що позивач вважає, що прийняття відповідачем оскаржуваних рішень порушує його права, як учасника Колективного підприємства “Сезон”.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна " приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Спеціальним законодавством, відповідно до якого здійснюється приватизація в Україні, є Закон України "Про приватизацію державного майна" та Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Згідно з ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні. Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження: змінюють у процесі приватизації організаційну форму підприємств, що перебувають у державній власності; здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації; виступають орендодавцем майна, що перебуває у державній власності, згідно з законодавством; продають майно, що перебуває у державній власності, в процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного майна" покупцями об'єктів приватизації можуть бути:

громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства;

юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених частиною третьою цієї статті;

юридичні особи інших держав.

Згідно зі ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного майна" порядок приватизації державного майна передбачає, в тому числі прийняття рішення про приватизацію об'єкта на підставі поданої заяви або виходячи із завдань Державної програми приватизації та створення комісії з приватизації.

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про приватизацію державного майна” заяви про приватизацію подаються до державних органів приватизації за місцезнаходженням об'єкта, що приватизується, у письмовій формі та в порядку, що встановлюється Фондом державного майна України. Державні органи приватизації протягом місяця розглядають заяви та приймають рішення щодо приватизації об'єкта і в п'ятиденний строк письмово повідомляють про це заявника, адміністрацію та трудовий колектив підприємства, що приватизується, а також відповідний орган виконавчої влади, уповноважений управляти цим майном. У разі відмови в приватизації відповідний орган приватизації повідомляє заявників про причину відмови.

З наведених норм вбачається, що державне майно приватизується на підставі відповідного рішення державного органу приватизації, яке приймається за заявою покупців або згідно з програмою приватизації, після прийняття рішення про приватизацію громадянин може прийняти участь у приватизації та подання відповідної заяви.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в якості підстав для своїх вимог та заперечень.

Позивачем за первісним позовом - Примаком Борисом Миколайовичем не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що він звертався до органу приватизації з заявою про приватизацію цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 144-а.

Крім того, ч. 2 ст. 289 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 777 Цивільного кодексу України передбачено, що саме орендар має право на приватизацію орендованого майна шляхом викупу.

Таким чином, судом не приймаються посилання Примака Бориса Миколайовича на зазначені норми, оскільки останній не є орендарем нежитлового приміщення.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, юридичні особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх оспорюваних або порушених прав.

За вказаних обставин суд вважає, що оскаржувані рішення жодним чином не порушують прав та інтересів позивача за первісним позовом, тому

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Примака Бориса Миколайовича необґрунтованими та такими, що задоволенні не підлягають.

У зв'язку з відмовою в первісному позові судові витрати покладаються на позивача за первісним позовом відповідно до положень ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Колективного підприємства “Сезон” підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як зазначено в преамбулі оскаржуваних рішень, останні прийняті відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", враховуючи положення Державної програми приватизації, затвердженої Закону України "Про державну програму приватизації" від 18.05.2000 та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

У п. 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2000 № 14-рп/2000 у справі № 1-16/2000 за конституційним зверненням товариства покупців членів трудового колективу перукарні N 163 "Черемшина" (м. Київ) щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (справа про визначення способу малої приватизації) (рішення є обов'язковим для виконання відповідно до ст. 60 Закону України “Про Конституційний Суд України” та ст. 150 Конституції України) вирішено, що з положень частини п'ятої статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" випливає, що орган приватизації зобов'язаний розглянути заяву покупця і не пізніш як через місяць повідомити його про результати її розгляду. Відмова у приватизації можлива лише за наявності підстав, вичерпний перелік яких передбачений у цій статті Закону. Якщо підстав для відмови немає, орган приватизації включає конкретні підприємства до переліку об'єктів приватизації і направляє цей перелік до органу, який його затверджує. Доцільність застосування того чи іншого способу приватизації визначається цим органом самостійно, окрім випадків, визначених законами. Зокрема викуп застосовується у випадках, передбачених статтею 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та іншими законами, і є в такому разі обов'язковим для органів приватизації та органів, які затверджують переліки об'єктів малої приватизації.

Відповідно до п. 4 Указу Президента України "Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні" № 827/94 від 30.12.1994 організація орендарів, товариство покупців, інші юридичні особи, створені працівниками орендного підприємства, структурного підрозділу орендного підприємства, який виділяється в окремий об'єкт приватизації, в тому числі такого, договором оренди якого не передбачено право на викуп орендованого майна, мають права на приватизацію орендованого майна, його частки (щодо структурних підрозділів) шляхом викупу, якщо вони до 1 вересня 1995 року подали в установленому порядку про це відповідну заяву. При цьому договір оренди приміщення, укладений на день приватизації, є чинним до закінчення його строку.

Як свідчать матеріали справи Організація орендарів “Сезон” (правонаступником якої є Колективне підприємство “Сезон”) 23.03.1995 звернулась до Представництва Фонду державного майна України у Дарницькому районі з заявою про приватизацію приміщення по вул. Харківське шосе, 144-а в м. Києві шляхом викупу.

18.05.2000 Верховною Радою України прийнято Закон України № 1723-ІІІ, яким затверджено Державну програму приватизації на 2000-2002 роки, що діє до затвердження чергової Державної програми приватизації. Оскільки чергова Державна програма приватизації на даний час Верховною Радою України не затверджена, основні цілі, пріоритети та способи приватизації визначаються Державною програмою приватизації на 2000-2002 роки.

Відповідно до п. 49 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки покупець, який став власником об'єкта приватизації групи А і не скористався на момент приватизації об'єкта правом викупу будівлі (споруди, приміщення) у межах займаної цим об'єктом площі, має право викупити відповідну будівлю (споруду, приміщення) у разі, якщо це не заборонено законодавством України чи відповідною місцевою радою (щодо об'єктів комунальної власності).

Частиною 5 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" встановлено виключний перелік випадків відмови у приватизації, зокрема:

особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно з цим Законом;

є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства;

не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті (перелік об'єктів, які перебувають відповідно у загальнодержавній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу.).

Статтею 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" та статтею 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" визначено категорію об'єктів, що не підлягає приватизації.

В матеріалах справи відсутні документи, що свідчать про наявність заборони на приватизацію спірного об'єкта.

Судом встановлено, що нежитлове приміщення по вул. Харківське шосе, 144-а в м. Києві, не належить до категорії об'єктів, що відповідно до норм законодавства не підлягає приватизації, і не включене до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації.

Інших перешкод до приватизації об'єктів спеціальним законодавством з питань приватизації не передбачено.

Нормативні акти з питань приватизації не передбачають можливості відміни прийнятого раніше рішення щодо приватизації того чи іншого об'єкта.

Стаття 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачає три способи приватизації - продаж на аукціоні, за конкурсом, а також викуп.

Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" встановлено, що місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, а також шляхом викупу.

Способи приватизації визначаються шляхом прийняття органом місцевого самоврядування рішення про затвердження конкретних переліків об'єктів приватизації.

Доцільність застосування того чи іншого способу приватизації визначається органом місцевого самоврядування самостійно, окрім випадків, визначених законом.

Тобто, право місцевої ради визначати доцільність застосування того чи іншого способу приватизації не є безумовним, оскільки може бути обмежено законодавством, яке імперативно встановлює спосіб приватизації.

Викуп застосовується у випадках, передбачених ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та іншими законами.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" викуп, зокрема, застосовується щодо об'єктів малої приватизації включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Рішенням 16 сесії ІV скликання Дарницької районної у місті Києві ради № 11 від 30.09.2005 “Про приватизацію об'єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва” нежитлове приміщення по вул. Харківське шосе, 144-а в м. Києві, включено до переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу Колективним підприємством “Сезон”.

Рішенням 4 сесії V скликання Дарницької районної у місті Києві ради від 11.10.2006 №12 нежитлове приміщення по вул. Харківське шосе, 144-а в м. Києві, яке орендує Колективне підприємство “Сезон”, виключено з переліку приватизації на 2006 рік.

А Рішенням 6 сесії V скликання Дарницької районної у місті Києві ради від 14.06.2007 №15 приміщення, які орендує Колективне підприємство “Сезон”, включено до переліку об'єктів комунальної власності, підлягають приватизації шляхом проведення аукціону.

Таким чином оскаржуваними рішеннями Дарницька районна у місті Києві рада змінила спосіб приватизації нежитлових приміщень по вул. Харківське шосе, 144-а в м. Києві з викупу на аукціон.

Законом України "Про приватизацію державного майна" та Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" не передбачена можливість зміни способу приватизації з викупу на аукціон, лише навпаки, за наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 21 Закону Україну "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", а тому оскаржувані рішення відповідача прийняті всупереч нормам законодавства про приватизацію та порушили права Колективного підприємства “Сезон” на викуп спірного приміщення.

Статтею 41 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначаються особливості повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів, а стаття 60 вказаного Закону присвячена питанням здійснення права комунальної власності. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування і не належить до спеціальних законів з питань приватизації.

Нормами законодавства, на які посилається Дарницька районна у місті Києві рада в оскаржуваних рішеннях, серед повноважень місцевих рад та принципів управління ними майном відповідних територіальних громад не передбачено додаткових можливостей або повноважень щодо внесення змін до раніше прийнятого рішення про приватизацію об'єктів шляхом виключення таких об'єктів з відповідного переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Дарницькою районною у місті Києві радою при прийнятті оскаржуваних рішень не було дотримано вимог як спеціального законодавства про приватизацію, а саме Закону України "Про приватизацію державного майна" та Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", так і Закону України "Про місцеве самоврядування в України", оскільки оспорюване рішення хоч і прийняте в межах компетенції відповідача, проте не в спосіб, визначений законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Відповідачем не заперечено та не надано суду доказів неналежного виконання Колективним підприємством “Сезон” обов'язків за договором оренди.

Стаття 28 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлює, що орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" від 26.01.2000 № 02-5/35 підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Колективного підприємства “Сезон” обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України в разі задоволення позову судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, але, оскільки третьою особою з самостійними вимогами таких вимог не заявлено, зазначені витрати покладаються на Колективне підприємство “Сезон”.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У позові Примака Бориса Миколайовича відмовити повністю.

2. Позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Колективного підприємства “Сезон” задовольнити повністю.

3. Скасувати рішення четвертої сесії V скликання Дарницької районної у місті Києві ради від 11.10.2006 № 12 “Про приватизацію об'єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва” в частині виключення з переліку приватизації на 2006 рік нежитлових приміщень по вул. Харківське шосе, 144-а в м. Києві.

4. Скасувати рішення шостої сесії V скликання Дарницької районної у місті Києві ради від 14.06.2007 № 15 “Про приватизацію об'єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва” в частині внесення до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва, дозволених до приватизації у 2007 році шляхом проведення аукціону, нежитлових приміщень по вул. Харківське шосе, 144-а в м. Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення:18.08.2009

Попередній документ
6839164
Наступний документ
6839166
Інформація про рішення:
№ рішення: 6839165
№ справи: 11/198
Дата рішення: 07.08.2009
Дата публікації: 04.12.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (03.09.2024)
Дата надходження: 03.09.2024
Предмет позову: стягнення 1500 грн. штрафу та 2520 грн пені