ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 34/575 02.11.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Енергополіс»
до Акціонерного комерційного банку «Європейський»
про стягнення 143 975,75 доларів США, що за курсом НБУ на 12.08.2009 становить 1 112 702,19 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Представники сторін:
від позивача -Шашенок Н.М., представник за дов. №902-09/328 від 05.10.2009;
від відповідача -не з'явився.
У серпні 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Енергополіс»(далі -позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерного комерційного банку «Європейський»(далі -відповідач) про стягнення 143 975,75 доларів США, що за курсом НБУ станом на 12.08.2009 (дату подачі позову) становить 1 112 702,19 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч умовам укладеного між сторонами договору строкового депозитного вкладу №Д/4-08/2601 від 04.02.2008 (далі -Депозитний договір), відповідач суму вкладу після закінчення терміну дії договору, тобто 06.04.2009 не повернув, суму нарахованих на нього відсотків не сплатив.
Відповідач в судове засідання не з'явився, письмового відзиву, в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) не подав, хоча про дату та час проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що зокрема свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення за №08399682.
Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Ухвали суду надсилалась відповідачу за адресою: м. Київ, вул. Почайнинська, буд. 38/44.
Юридична адреса відповідача підтверджується наданим позивачем Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.10.2009.
Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
04.02.2008 між позивачем як Вкладником та відповідачем як Банком було укладено Депозитний договір, відповідно до п.1.1 якого Банк, на підставі наданих Вкладником документів, відкриває йому депозитний рахунок №26523001878501 в доларах США (далі -Рахунок).
Пунктом 1.2 Депозитного договору передбачено, що Вкладник розміщує, а Банк приймає на Рахунок грошові кошти, у сумі 122 772,28 доларів США.
Строк розміщення Вкладу -з 4 лютого 2008 року (далі -дата внесення) до 5 лютого 2009 року (далі -дата повернення).
Відповідно до п.1.4 Депозитного договору за користування коштами, які розміщені на Рахунку, Банк виплачує Вкладнику проценти, нараховані на суму Вкладу за ставкою 10,5% річних.
05.02.2009 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до Депозитного договору, якою сторони пролонгували строк дії Депозитного договору з 5 лютого 2009 року до 6 квітня 2009, та збільшили відсоткову ставку до 14% річних з 05.02.2009.
На виконання умов Депозитного договору позивач розмістив вільні грошові кошти в сумі 122 772,28 доларів США, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, та актом звірки взаємних розрахунків станом на 21.09.2009, складений та підписаний обома сторонами.
Пунктом 3.3.3 Депозитного договору передбачено, що в термін дати повернення Банк зобов'язаний повернути Вкладнику суму вкладу при відсутності письмової вимоги ЯСП згідно п.3.5.2 договору і перерахувати нараховані проценти на рахунок Вкладника, зазначений у п.5.2 договору. У випадку, якщо дата повернення припадає на небанківський день, повернення вкладу і виплата процентів проводиться в перший банківський день, що слідує за датою повернення.
Повернення вкладу і виплата Вкладнику нарахованих відсотків здійснюється Банком самостійно в терміни визначені договором шляхом перерахування відповідних грошових сум на поточний рахунок Вкладника зазначений у п.5.2 Депозитного договору.
У відповідності до п.4.1 Депозитного договору виплата Банком нарахованих відсотків за користування депозитом проводиться щомісячно не пізніше третього робочого дня місяця, наступного за місяцем, за який здійснювалось нарахування процентів.
Відсотки по вкладу нараховуються за час фактичного знаходження коштів на депозитному рахунку протягом строку дії даного договору. Відсотки нараховуються з дня наступного після дати винесення, до дня, що передує даті повернення (п.4.2 Депозитного договору).
Згідно з п.4.3 Депозитного договору при нарахування відсотків для депозиту в національній валюті та іноземній валюті, кількість днів у році приймається рівною фактичній кількості днів у році.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Таким чином, Депозитний договір за своєю правовою природою належить до договорів банківського вкладу.
За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором (частина 2 статті 1060 ЦК України).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2).
Аналогічні положення закріплені й у статті 526 ЦК України, згідно з якою зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
06.05.2009 позивач звернувся до Банку з претензією про виконання договірних зобов'язань за вих. №19-476 та вимагав протягом 1 місяця з дати отримання даної претензії перерахувати позивачу суму пені, за ставкою визначеною п.6.3 Депозитного договору, суму процентів за користування вкладом та суму вкладу.
Дана претензія була надіслана на адресу відповідача 12.05.2009, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку.
Натомість, Банк суму депозитного вкладу не повернув, нарахованих відсотків не сплатив.
Згідно ч. 1 ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.
На підставі ч. 5 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.
Пунктом 4.5 Депозитного договору передбачено, що після дати повернення відсотки на суму вкладу не нараховуються, а договір продовженню не підлягає.
Отже, враховуючи той факт, що позивач невірно здійснив розрахунок відсотків за користування депозитом, суд здійснює його перерахунок, і який, зокрема становить:
1. 122 772,28 доларів США (сума депозитного вкладу) / 365 (кількість днів у році) *4 (кількість прострочених днів з 01.02.2009 до 04.02.2009) * 10,5% (проценти)=141,27 доларів США;
2. 122 772,28 доларів США (сума депозитного вкладу) / 365 (кількість днів у році) * 60 (кількість прострочених днів з 05.02.2009 до 05.04.2009) * 14% (проценти)= 2 825,44 доларів США.
Отже, з огляду на той факт, що позивачем заявлені вимоги про стягнення з Банку процентів за користування вкладом у більшому розмірі, а саме в 9 088,51 доларів США, з відповідача підлягають стягненню 2 966,71 доларів США процентів за користування депозитом.
Відтак, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 122 772,28 доларів США -депозитного вкладу та 2 966,71 доларів США -нарахованих процентів за користування депозитом позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивач просив стягнути з відповідача 2 394,06 доларів США пені нарахованої за період з 06.04.2009 до 14.05.2009, тобто до дати введення мораторію на задоволення вимог кредиторів Банку.
Постановою Правління Національного банку України №293 «Про призначення тимчасової адміністрації в Акціонерному комерційному банку «Європейський»призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік, з 15.05.2009 до 14.05.2010, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів банку з 15.05.2009 до 14.11.2009.
Частиною 3 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що протягом дії мораторію:
1) забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України;
2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п.1 статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 6.3 Депозитного договору передбачено, що у випадку несвоєчасного перерахування з вини Банку суми вкладу чи сум відсотків на поточний рахунок Вкладника, Банк сплачує пеню з розрахунку 0,05% від несвоєчасно перерахованої суми за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.
Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 2 394,06 доларів США, нарахованої до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів Банку визнається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Позивач також просив стягнути з відповідача 1 971,11 доларів США інфляційних втрат (нарахованих за травень, червень місяці 2009 року) та 1 291,63 доларів США (нарахованих за 128 днів, з 06.04.2009 до 11.08.2009).
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(далі -Закон) (у редакції визначення терміну наведеного у цьому Законі станом до 06.08.2009) передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.
Враховуючи викладене, розрахунок інфляційних втрат, здійснюється судом з урахуванням ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність», рекомендацій викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції у розгляді судових справ»та початку нарахування встановленого позивачем (за 15 днів травня місяця 2009 року) та складає 270,10 доларів США.
При цьому, суд здійснює перерахунок 3% річних, до моменту введення мораторію у Банку на задоволення вимог кредиторів, які складають:
122 772,28*3%/365*39=393,54 долари США.
Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в сумі 393,54 доларів США.
Разом з тим, судом враховано, що постановою Правління Національного банку України від 14.05.2009 №293 «Про призначення тимчасової адміністрації в Акціонерному комерційному банку «Європейський»призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік, з 15.05.2009 до 14.05.2010, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 15.05.2009 до 14.11.2009.
Відповідно до частини 2 статті 85 Закону (у редакції статті, що діяла станом до 06.08.2009) мораторій на задоволення вимог кредиторів станом до 06.08.2009 поширювався на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Дана норма кореспондувалась з поняттям мораторію наведеного у статті 2 вказаного Закону (у редакції визначення терміну наведеного у цьому Законі станом до 06.08.2009). Зазначене поняття мораторію відображало його суть, та під яким розумілося зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Дана норма кореспондувалась з поняттям мораторію наведеного у статті 2 вказаного Закону (у редакції визначення терміну наведеного у цьому Законі станом до 06.08.2009). Зазначене поняття мораторію відображало його суть, та під яким розумілося зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання Банком своїх зобов'язань за Депозитним договором, до призначення тимчасової адміністрації у Банку.
Конституцією України закріплений обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).
Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.
Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов'язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.
Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.
Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту.
При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань під час дії мораторію, не звільняють ці банки від обов'язку виконувати зазначені зобов'язання.
Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов'язань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України), а також вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009р. № 825 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258»(далі - Постанова № 825) розміри витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р., викладено в новій редакції.
У господарських справах встановлено такий розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу:
- для позивачів, звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита, - за нульовою ставкою;
- для всіх інших позивачів -за ставкою 236 грн.
Дана постанова набуває чинності з дня її опублікування, тобто 13.08.2009.
Сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається на день подання позовної заяви.
Враховуючи той факт, що позивач звернувся з позовом після набрання чинності Постанови №825, витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 79 грн. підлягають поверненню останньому, як зайво сплачені.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Європейський»(м. Київ, вул. Почайнинська, 38/44, ідентифікаційний код 19359904) з депозитного рахунку №263001878501 на поточний рахунок Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Енергополіс»(01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41, ідентифікаційний код 19031693) на Beneficiary's name: PJSC «JOINT STOCK INSURANCE COMPANY «ENERGOPOLIS», Acc #2650731 with Bank of Beneficiary -Raiffeisen Bank Aval, 9, Leskov str. Kiev, Ukraine, SWIFT code: AVAL UA UK; Corr. Acc. #890-0260-688, Correspondent Bank: Bank of New York, NY, USA. SWIFT: IRVT US 3N заборгованість в сумі 125 738 (сто двадцять п'ять тисяч сімсот тридцять вісім) доларів 99 центів США, яка складається з суми депозитного вкладу -122 772 (сто двадцять дві тисячі сімсот сімдесят два) долари 28 центів США та процентів за користування депозитом 2 966 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят шість) доларів 71 центів США, що за курсом НБУ станом на 12.08.2009 становить 971 761 (дев'ятсот сімдесят одну тисячу сімсот шістдесят одну) грн. 21 коп.
Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Європейський»(м. Київ, вул. Почайнинська, 38/44, ідентифікаційний код 19359904) з депозитного рахунку №263001878501 на поточний рахунок Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Енергополіс»(01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41, ідентифікаційний код 19031693) 2 394 (дві тисячі триста дев'яносто чотири) долари 06 центів -пені, що за курсом НБУ станом на 12.08.2009 становить 18 502 (вісімнадцять тисяч п'ятсот дві) грн. 25 коп., 270 (двісті сімдесят) доларів 10 центів США -інфляційних втрат, що за курсом НБУ станом на 12.08.2009 становить 2 087 (дві тисячі вісімдесят сім) грн. 44 коп., 393 (триста дев'яносто три) долари 54 центів США -3% річних, що за курсом НБУ станом на 12.08.2009 становить 3 041 (три тисячі сорок одну) грн. 43 коп., а також 1 287 (одну тисячу двісті вісімдесят сім) доларів 97 центів США -державного мита, що за курсом НБУ станом на 12.08.2009 становить 9 953 (дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 95 коп. та 211 (двісті одинадцять) грн. 12 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У решті позову відмовити.
Повернути з Державного бюджету України Відкритому акціонерному товариству «Акціонерна страхова компанія «Енергополіс»(01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41, ідентифікаційний код 19031693) заяво сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 79 (сімдесят дев'ять) грн., сплаченого платіжним дорученням №3920 від 14.08.2009, оригінал якого знаходиться в матеріалах господарської справи №34/575.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя Сташків Р.Б.
Повний текст рішення підписано16.11.2009