ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 48/159 05.10.09
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом закритого акціонерного товариства «Екологоохоронна фірма «Креома-Фарм»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська
компанія «Жаріков і Синиченко»
про розірвання договору та стягнення 75 750,00 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Вишинська В.В.- представник за довіреністю № 67/3-348 від 22.06.2009 р.;
від відповідача: не з'явився.
встановив :
Закрите акціонерне товариство «Екологоохоронна фірма «Креома-Фарм»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська компанія «Жаріков і Синиченко»про розірвання договору та стягнення 75 750,00 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем був укладений договір доручення № 011КФ від 25.01.2008 року, відповідно до умов якого довіритель (позивач) доручає, а повірений (відповідач) приймає на себе обов'язок від імені і за рахунок довірителя здійснити, в інтересах останнього необхідний комплекс юридичних дій, пов'язаних з процедурою оформлення права оренди на земельну ділянку, що розташована в Макарівському районі Київської області на землях Макарівської сільської ради та бере на себе обов'язок забезпечити процедуру судового розгляду справ та захист інтересів довірителя в усіх судових установах з питань, що пов'язані з процедурою оформлення права оренди на вищевказану земельну ділянку, зокрема щодо виготовлення проекту відведення земельної ділянки ТОВ «Тіон-3».
Відповідно до п. 4.2. договору повірений зобов'язується виконати доручення довірителя в термін восьми календарних місяців з моменту отримання попередньої оплати послуг згідно з п. 2.2. та отримання необхідних для виконання доручення документів згідно з п. 3.3.4.
На виконання умов договору позивач перерахував відповідачеві аванс у сумі 75 750,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 221 від 25.02.2008 року.
03.06.2008 року листом за № 67/3-276 позивач попросив відповідача письмово повідомити його про хід виконання доручення у вигляді звіту про виконану роботу.
У вересні 2008 року позивач отримав лист від відповідача, яким повідомлялось про зупинення робіт до завершення процесу .
Листом № 67/3-571 від 26.11.2008 року позивач попросив повідомити, про який судовий процес йде мова та повідомити процедуру оформлення права оренди земельної ділянки. Оскільки вказаний лист було отримано відповідачем 04.12.2008 року, а відповідь на лист не надійшла, позивач направив відповідачеві листа № 67/3-633 від 23.12.2008 року з проханням розглянути питання про розірвання договору доручення № 011КФ від 25.01.2008 року та повернення отриманих за цим договором коштів. Лист відповідач отримав 26.12.2008 року і вказаний лист залишився без відповіді та без задоволення.
03.02.2009 року позивач отримав від відповідача факсом лист в якому повідомлялися обставини, які перешкоджають вчиненню дій, передбачених умовами договору доручення № 011КФ від 25.01.2008 року.
Зважаючи на обставини, викладені вище, у зв'язку з істотним порушенням умов договору, позивач просить розірвати договір доручення № 011КФ від 25.01.2008 року та стягнути з відповідача збитки у сумі 75 750,00 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.04.2009 року порушено провадження у справі № 48/159 та призначено її розгляд на 14.05.2009 року.
Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва № 01-1/579 від 19.05.2009 року справу № 48/159 передано для подальшого розгляду судді Мудрому С.М. у зв'язку із призначенням Суліма В.В. суддею Київського апеляційного господарського суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2009 року суддя Мудрий С.М. прийняв справу № 48/159 до свого провадження, розгляд справи призначено на 25.06.2009 року.
У судове засідання 25.06.2009 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 22.05.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача частково подав документи на вимогу ухвали Господарського суду м. Києва від 22.05.2009 року та заяву про продовження строку розгляду справи.
Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 14.09.2009 року.
У судове засідання 14.09.2009 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 22.05.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача подав суду витяг з Єдиного реєстру підприємств, організацій, установ України, відповідно до якого місцезнаходження відповідача значиться за адресою: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 2/10.
Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представника відповідача та необхідність належного повідомлення відповідача на юридичну адресу, суд відклав розгляд справи на 05.10.2009 року.
05.10.2009 року у судове засідання представник відповідача не з'явився, витребуваних судом документів не подав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.
Представник позивача подав суду докази направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами на юридичну адресу відповідача, а саме: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 2/10, надав пояснення по справі та просив розірвати договір доручення № 011КФ від 25.01.2008 року, стягнути збитків у сумі 75 750,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 842,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Між позивачем та відповідачем був укладений договір доручення № 011КФ від 25.01.2008 року, відповідно до умов якого довіритель (позивач) доручає, а повірений (відповідач) приймає на себе обов'язок від імені і за рахунок довірителя здійснити, в інтересах останнього необхідний комплекс юридичних дій, пов'язаних з процедурою оформлення права оренди на земельну ділянку, що розташована в Макарівському районі Київської області на землях Макарівської сільської ради та бере на себе обов'язок забезпечити процедуру судового розгляду справ та захист інтересів довірителя в усіх судових установах з питань, що пов'язані з процедурою оформлення права оренди на вищевказану земельну ділянку, зокрема щодо виготовлення проекту відведення земельної ділянки ТОВ «Тіон-3».
Відповідно до ч.1 статті 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Відповідно до п. 4.2. договору повірений зобов'язується виконати доручення довірителя в термін восьми календарних місяців з моменту отримання попередньої оплати послуг згідно з п. 2.2. та отримання необхідних для виконання доручення документів згідно з п. 3.3.4.
Згідно зі ч. 1 статі 1002 ЦК України повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.
П. 2.2. договору передбачено, що довіритель сплачує аванс у розмірі 50% від загальної суми договору. А саме 75 750,00 грн. в т.р. ПДВ 12 625,00 грн., до початку виконання робіт протягом трьох банківських днів після підписання даного договору. До моменту отримання авансу повірений має право не приступати до виконання зобов'язань по договору.
На виконання умов договору позивач перерахував відповідачеві аванс у сумі 75 750,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 221 від 25.02.2008 року з вказівкою про призначення платежу «передоплата за комплекс юридичних дій з процедури оформлення прав оренди на земельну ділянку згідно дог. № 011КФ від 25.01.2008».
П. 3.1.1. договору передбачено, що повірений зобов'язується виконувати дане йому довірителем доручення, передбачене п. 1.1. даного договору, відповідно до вказівок останнього, вимог даного договору та чинного законодавства.
Відповідно до п. 3.1.2. договору повірений зобов'язується на вимогу довірителя повідомляти довірителеві всі відомості про хід виконання доручення.
Згідно з п. 3.1.3. договору повірений зобов'язується по виконанню доручення надати довірителю письмовий звіт про виконану роботу.
Відповідно до п 3.4.1. договору довіритель має право на своєчасне отримання інформації про хід виконання зобов'язань по договору.
03.06.2008 року листом за № 67/3-276 позивач попросив відповідача письмово повідомити його про хід виконання доручення у вигляді звіту про виконану роботу.
Відповідно до п. 3.1.2. договору повірений зобов'язується на вимогу довірителя повідомляти довірителеві всі відомості про хід виконання доручення.
Згідно з п. 3.1.3. договору повірений зобов'язується по виконанню доручення надати довірителю письмовий звіт про виконану роботу.
Відповідно до п 3.4.1. договору довіритель має право на своєчасне отримання інформації про хід виконання зобов'язань по договору.
У вересні 2008 року позивач отримав лист від відповідача, без номеру та дати підписання, яким повідомлялось про зупинення робіт до завершення процесу.
Листом № 67/3-571 від 26.11.2008 року позивач попросив повідомити, про який судовий процес йде мова та повідомити процедуру оформлення права оренди земельної ділянки. Вказаний лист був отриманий відповідачем 04.12.2008 року, відповідно до повідомленням про вручення поштового відправлення за № 2606188.
Згідно з п. 1. ч.1 статті 1006 ЦК України повірений зобов'язаний повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно ч.1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина 2 статті 651 ЦК України передбачає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч.4 статті 188 ГК України передбачає, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідно до п. 3.4.2. довіритель має право розірвати договір та вимагати від повіреного повернення грошових коштів у випадку якщо повірений виконує взяті зобов'язання так повільно, що існує явна загрози невиконання їх у встановлений термін.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив відповідачеві лист № 67/3-633 від 23.12.2008 року з проханням розглянути питання про розірвання договору доручення № 011КФ від 25.01.2008 року та повернення отриманих за цим договором коштів. Лист відповідач отримав 26.12.2008 року. Вказаний лист залишився без відповіді.
П. 4.4. договору передбачено, що в разу виникнення перешкод з боку органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, організацій, установ всіх форм власності та громадян у виконанні повіреним своїх зобов'язань за цим договором, останній повинен поставити до відома довірителя у десятиденний строк з дня виникнення таких обставин та запропонувати шляхи вирішення.
03.02.2009 року позивач отримав від відповідача факсом лист, без номеру та дати підписання, в якому повідомлялися обставини, які перешкоджають вчиненню дій, передбачених умовами договору доручення № 011КФ від 25.01.2008 року.
Відповідно до пояснень представника позивача відповідачеві було надано всі необхідних для виконання доручення документи також відповідач не повідомив вчасно, тобто в десятиденний термін, про перешкоди, які виникли під час виконання договору.
П. 8.3.2 договору передбачено, що цей договір може бути розірваний за рішенням суду.
Представником позивача стверджується, а відповідачем не спростовано, що договір відповідачем протягом встановленого строку, а саме протягом восьми календарних місяців з моменту отримання попередньої оплати ( з 25.02.2008 року) та отримання необхідних для виконання доручення документів не виконано.
Оскільки відповідачем не виконано взятих на себе зобов'язань протягом строку, встановленого у договорі і позивач значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору, отже відбулось істотне порушення договору відповідачем.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та беручи до уваги факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань протягом строку, встановленого у договорі, суд розриває договір доручення № 011КФ від 25.01.2008 року.
У зв'язку з розірванням договору в судовому порядку суд вирішує питання щодо наслідків його розірвання.
Відповідно до ч.2 статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Згідно з ч. 3 статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Згідно ч.5 статті 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається змінений або розірваний з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача збитки у сумі 75 750,00 грн., які становлять суму попередньої оплати відповідно до умов договору доручення № 011КФ від 25.01.2008 року.
Відповідно до частини 5 статті 653 ЦК України якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частиною 1 статті 623 ЦК України передбачено, що боржник який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до п.1 ч.2 статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення:
- протиправної поведінки;
- збитків;
- причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками;
- вини.
При відсутності хоч би одного з цих елементів цивільна відповідальності не наступає.
Судом встановлено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме:
- протиправність поведінки відповідача (відповідачем порушено п.4.2. договору доручення № 011КФ від 25.01.2008 року, тобто зобов'язання щодо виконання доручення протягом восьми календарних місяців з моменту отримання попередньої оплати, а саме з 25.02.2008 року;
- збитки, як результат протиправної поведінки ( у результаті порушення умов договору відповідачем завдано позивачеві збитки);
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданими збитками (саме у зв'язку неналежним виконанням договірних зобов'язань позивачеві були завдані збитки у розмірі сплаченої попередньої оплати у сумі 75 750,00 грн.;
- вина особи, що заподіяла збитки (відповідно до статті 614 ЦК України та ч.2 статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відповідач не надав жодного доказу по справі на підтвердження того, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення втрати вантажу).
Також, п. 6.6. договору передбачено, до повірений відповідає перед довірителем у розмірах фактично сплачених сум повіреному.
Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що наявний причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача збитків в розмірі 75 750,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати договір доручення № 011КФ від 25.01.2008 року укладений між закритим акціонерним товариство «Екологоохоронна фірма «Креома-Фарм»та товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська компанія «Жаріков і Синиченко».
3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська компанія «Жаріков і Синиченко». (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 2/10; код ЄДРПОУ 34003774) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь закритого акціонерного товариства «Екологоохоронна фірма «Креома-Фарм»(03680, м. Київ, вул.. Радіщева, 3; р/р 26040026435541 в Печерському відділенні КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, р/р 26006026435541 в Печерському відділенні КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код ЄДРПОУ 23729293) збитки в сумі 75 750 (сімдесят п'ять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. та витрати по сплаті державного мита в сумі 842 (вісімсот сорок дві) грн. 50 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М.Мудрий
Дата підписання рішення: 18.11.2009 року.