ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 17/34-33/286 20.10.09
Суддя Мудрий С.М., розглянувши скаргу відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві
стягувач комунальне підприємство «Полтавське підрядне шляхове ремонтно-будівельне управління»Полтавської міської ради
Представники сторін:
від скаржника :Пасацький Ю.О. -представник за довіреністю № 13-11-12040 від 18.06.2009;
від стягувача: не з'явився;
від ВДВС: не з'явився.
встановив :
Відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра" звернувся до Господарського суду м. Києва зі скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві.
Згідно із поданою скаргою скаржник просить визнати незаконними дії державного виконавця Силенко І.М. по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.08.2009 року та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про відркиття виконавчого провадження від 19.08.2009 року.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.10.2009 року розгляд скарги відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві призначено на 20.10.09 о 12:30.
В судове засідання 20.10.2009 року представники позивача (стягувача) та відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві не з'явилися, проте від представника стягувача через загальний відділ діловодства надійшла телеграма, в якій представник комунального підприємства «Полтавське підрядне шляхове ремонтно-будівельне управління»Полтавської міської ради заперечує проти скарги відповідача, вважає, що дії державного виконавця законні, просить розглядати скаргу за його відсутністю.
Представник відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" підтримав подану скаргу на дії відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, просив її задовольнити. Обґрунтовуючи подану скаргу, Банк посилається на той факт, що ВДВС незаконно прийняв Постанову, оскільки остання суперечать вимогам пункту 7 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження»та статей 58, 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність».
Дослідивши доводи поданої скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, Господарський суд м. Києва вважає подану скаргу відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" на дії відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві обґрунтованою з наступних підстав.
Відповідно до статті 115 ГПК України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України “Про виконавче провадження”.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону України “Про виконавче провадження”; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; в інших передбачених законом випадках (стаття 18 Закону).
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
19.08.2009 відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, керуючись приписами статей 18 та 24 Закону України “Про виконавче провадження”, виніс Постанову, відповідно до якої зобов'язав Банк добровільно її виконати, а саме добровільно сплатити борг у сумі 555000, 00 грн.
Пунктом 3 Постанови ВДВС, зокрема, зазначив, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк, виконання буде проведене в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.
Разом з тим, при винесенні вказаної Постанови ВДВС не було враховано, що постановою Правління Національного Банку України від 10.02.2009 № 59 “Про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ КБ “Надра”у Банку призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 10.02.2009 до 10.08.2009, а 05.08.2009 Правлінням Національного банку України № 452 “Про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку “Надра” продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку “Надра” шляхом введення моратораю на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців -з 11.08.2009 до 10.02.2010, крім зобов'язань Банку за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов'язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором Банку і погоджених Національним банком України.
Згідно з статтею 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” мораторій - зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.
Частиною 2 статті 58 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.
Відповідно до частини 3 статті 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” протягом дії мораторію: 1) забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Аналіз зазначених та інших положень Закону України “Про банки і банківську діяльність” дають підстави для висновку, що положення про мораторій надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов'язань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України).
Таким чином, зважаючи на положення пункту 1 частини 3 статті 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” протягом дії мораторію забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України.
Пунктом 7 частини 1 статті 26 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.
До обставин, які виключають здійснення виконавчого провадження, належить й положення пункту 1 частини 3 статті 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, яким, зокрема, встановлена заборона проводити стягнення на підставі виконавчого документу протягом дії мораторію.
Відтак, виконавчий документ, виданий на підставі ухваленого у даній справі рішення, повинен бути прийнятий державним виконавцем до виконання після закінчення дії мораторію.
При розгляді скарги судом враховано, що:
- Законом України “Про виконавче провадження” (в т.ч. статтею 34 цього Закону) не передбачено обов'язок державного виконавця щодо зупинення виконавчого провадження у зв'язку із дією мораторію на задоволення вимог кредиторів, а отже зупинення виконавчих дій було б неправомірним;
- положення пункту 1 частини 3 статті 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” фактично встановлюють відстрочення виконання рішення судів на час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.
За змістом статті 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції.
Враховуючи викладені обставини, доводи скаржника викладені в скарзі, визнаються судом правомірними. Відділом Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві не спростовано обставин, викладених Банком у скарзі.
Враховуючи викладене та керуючись Законом України “Про виконавче провадження”, статтями 33, 86, 121-2 ГПК України, суд
1.Скаргу б/н від 25.09.2009 відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра” задовольнити.
2.Визнати незаконними дії державного виконавця Силенко І.М. відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.08.2009 року.
3.Постанову Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві про відкриття виконавчого провадження від 19.08.2009 року з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва від 20.07.2009 у справі № 17/34-33/286 про стягнення з відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" боргу у сумі 555 000, 00 грн. скасувати.
Суддя Мудрий С.М