ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 54/32 15.04.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АвтоІМПЕКС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трамп"
про стягнення 12 958,86 грн.
Суддя Демченко Т.С.
Представники:
від позивача Паращук М.Л., за дов. № 0302/1 від 02.03.2009 р.
від відповідача не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "АвтоІМПЕКС" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трамп" про стягнення 33 564,08 грн. основного боргу, 2 749,34 грн. пені та 2 863,89 грн. процентів річних. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов'язання по оплаті товару, поставленого за договором поставки № 008/08 від 17.01.2008 р.
Ухвалою суду від 03.02.2009 р. порушено провадження у справі № 54/32, розгляд справи призначено на 04.03.2009 р.
У судове засідання 04.03.2009 р. представники позивача та відповідача не з'явились, про причини неявки не повідомили, вимог ухвали суду про порушення провадження не виконали. З огляду на зазначене, розгляд справи відкладено на 15.04.2009 р.
У судовому засіданні 15.04.2009 р. представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, якою зменшив позовні вимоги про стягнення суми основного боргу на 29 753,29 грн. у зв'язку з фактичною сплатою відповідачем заборгованості у цій сумі. Також позивач уточнив вимоги про стягнення штрафних санкцій. Згідно з розрахунком позивача, нова ціна позову становить 12 958,86 грн. Заява прийнята судом до розгляду.
Представником позивача також подано клопотання про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено на один місяць.
У судове засідання 15.04.2009 р. відповідач вдруге не з'явився, відзиву та витребуваних судом документів не надав. Про час і місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала про порушення провадження у справі, направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві, була ним завчасно отримана 16.02.2009 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 07111456.
За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд
17.01.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АвтоІМПЕКС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трамп" був укладений договір поставки № 008/08, відповідно до умов якого позивач, як постачальник, зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором, поставляти відповідачу (передавати у власність /повне господарське відання) визначений договором товар, а відповідач, як покупець, зобов'язався на умовах та в порядку, визначених договором, приймати товар і оплачувати його (п. 1.1. договору).
Як передбачено п. 1.3. договору, найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що поставляється за договором, його часткове співвідношення, ціна за одиницю товару визначаються у рахунках-фактурах та остаточно узгоджуються сторонами у видаткових накладних, що є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 2.3. договору позивач поставляє товар на умовах "Франко-завод" (EXW).
Пунктом 2.7. договору встановлено, що передача товару позивачем та приймання товару відповідачем здійснюється з оформленням видаткової накладної та/або акту приймання-передачі. Перехід права власності на товар від позивача до відповідача відбувається в момент приймання-передачі товару.
Згідно з п. 9.2. договору він вступає в силу з дня його підписання обома сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2008 р.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 2 цієї ж статті до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Як свідчать матеріали справи, позивач за накладними № ТмК183463, № ТмК183464, № ТмК183466 від 10.07.2008 p., № ТмК183482, № ТмК183484, № ТмК183485, № ТмК183486, № ТмК183495 від 11.07.2008 p., № ТМК183555 від 15.07.2008 p., № ТмК183561, № ТмК183571, № ТмК183572 від 16.07.2008 р., № ТмК183581 від 17.07.2008 р., № ТмК183658, № ТмК183665 від 22.07.2008 р., № ТмК183694, № ТмК183695, № ТмК183710, № ТмК183712, № ТмК183712 від 24.07.2008 р. передав відповідачеві товар на загальну суму 32 030,24 грн.
Вказані накладні підписані уповноваженими представниками відповідача та скріплені печатками відповідача, а тому приймаються судом як належні докази прийняття товару відповідачем.
Водночас судом не приймаються в якості доказів поставки товару та прийняття його відповідачем накладні № ТмК183781від 29.07.2008 р. та № ТмК183841 від 01.08.2008 р. на загальну суму 1 533,84 грн., оскільки зазначені накладні не містять підпису уповноваженої особи, який свідчив би про прийняття відповідачем товару за вказаними накладними.
Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п. 3.3. договору оплата за товар здійснюється протягом 25 календарних днів з моменту погодження рахунку-фактури. Як передбачено п. 1.3. договору, ціна за одиницю товару визначається у рахунках-фактурах та остаточно узгоджуються сторонами у видаткових накладних, що є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 3.5. договору визначено, що простроченою вважається заборгованість, яка перевищує 25 календарних днів з моменту поставки за кожною видатковою накладною. Виходячи зі змісту наведених положень договору, суд дійшов висновку про те, що відповідач зобов'язаний оплатити товар протягом 25 календарних днів з моменту поставки.
Виходячи з цього, відповідач повинен був оплатити поставлений товар у такі строки:
За накладними від 10.07.2008 p. -до 04.08.2008 р., від 11.07.2008 p. -до 05.05.2008 р., від 15.07.2008 p. -до 09.08.2008 р., від 16.07.2008 р. - до 10.08.2008 р., від 17.07.2008 р. -до 11.08.2008 р., від 22.07.2008 р. -до 16.08.2008 р., від 24.07.2008 р. -до 18.08.2008 р.
Відповідач частково оплатив поставлений товар, перерахувавши 27.02.2009 р. позивачу 29 753,29 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №№ 23-41 від 27.02.2009 р. Неоплаченою залишилась накладна № ТмК183712 від 24.07.2008 р. на суму 2 276,95 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті поставленого товару становить 2 276,95 грн. За таких умов, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню частково у сумі 2 276,95 грн.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 4 480,69 грн., посилаючись в обґрунтування своїх вимог на п. 7.6. договору, якими передбачено, що у випадку прострочення заборгованості, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення до моменту повного погашення простроченої заборгованості.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню у сумі 3 896,04 грн. за уточненим розрахунком суду:
Видаткові накладніСума боргу, грн.Подвійна
облікова
ставка Розмір пені в деньПеріод нарахуванняКіл-ть
днівСума пені, грн.
№ ТМК183463, № мК183466,
№ ТмК183464 від 10.07.08 р.4 293,9524,0%0,06575%05.08.200805.02.2009185522,30
№ ТМК183482, № ТмК183485,
№ ТМК183495, № ТМК183486,
№ ТмК83484 від 11.07.08 р.5 115,8124,0%0,06575%06.08.200806.02.2009185622,27
№ ТМК183555 від 15.07.08 р.1 694,6424,0%0,06575%10.08.200810.02.2009185206,13
№ ТмК183561, № ТмК183571,
№ ТмК183572 від 16.07.08 р.3 889,2624,0%0,06575%11.08.200811.02.2009185473,07
№ ТмК183581 від 17.07.08 р.686,8924,0%0,06575%12.08.200812.02.200918583,55
№ ТмК183658, № ТмК183665 від 22.07.08 р.9 104,5724,0%0,06575%17.08.200817.02.20091851 107,45
№ ТМК183694, № ТмК183695,
№ ТмК183710, № ТмК183712,
№ ТмК183712 від 24.07.08 р.7 245,1224,0%0,06575%19.08.200819.02.2009185881,27
ВВсього:3 896,04
Також позивач просить стягнути з відповідача 25% процентів річних у сумі 4 667,38 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 7.8. договору сторони погодили інший розмір процентів, ніж встановлений ч. 2 ст. 625 ЦК України. Зазначеним пунктом договору передбачено право позивача стягнути з відповідача 25% процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення у разі, якщо прострочення платежу триватиме більше одного місяця.
Позовні вимоги про стягнення 25 процентів річних підлягають частковому задоволенню у сумі 2 744,90 грн. за нижченаведеним розрахунком суду:
Видаткові накладніСума боргу, грн.Проценти річних Період нарахуванняКіл-ть
днівСума процентів, грн.
№ ТМК183463, № мК183466,
№ ТмК183464 від 10.07.08 р.4 293,9525,0%05.08.200815.12.2008133391,16
№ ТМК183482, № ТмК183485,
№ ТМК183495, № ТМК183486,
№ ТмК83484 від 11.07.08 р.5 115,8125,0%06.08.200815.12.2008132462,52
№ ТМК183555 від 15.07.08 р.1 694,6425,0%10.08.200815.12.2008128148,57
№ ТмК183561, № ТмК183571,
№ ТмК183572 від 16.07.08 р.3 889,2625,0%11.08.200815.12.2008127338,31
№ ТмК183581 від 17.07.08 р.686,8925,0%12.08.200815.12.200812659,27
№ ТмК183658, № ТмК183665 від 22.07.08 р.9 104,5725,0%17.08.200815.12.2008121754,55
№ ТМК183694, № ТмК183695,
№ ТмК183710, № ТмК183712,
№ ТмК183712 від 24.07.08 р.7 245,1225,0%19.08.200815.12.2008119590,52
ВВсього:2 744,90
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав, своїм правом на судовий захист не скористався.
З урахуванням викладених вище фактичних обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у загальній сумі 8 917,89 грн.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трамп" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 17, код ЄДРПОУ 31510971, п/р № 26006028183051 у КМФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 322012, а у випадку відсутності коштів -з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АвтоІМПЕКС" (02088, м. Київ, вул. Геофізиків, 12, код ЄДРПОУ 30440055, п/р 26003380794621 у Київській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 321013) 2 276 (дві тисячі двісті сімдесят шість) гривень 95 коп. основного боргу, 3 896 (три тисячі вісімсот дев'яносто шість) гривень 04 коп. пені, 2 744 (дві тисячі сімсот сорок чотири) гривні 90 коп. процентів річних, 89 (вісімдесят дев'ять) гривень 17 коп. державного мита та 81 (вісімдесят одну) гривню 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Т.С. Демченко