ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
17 листопада 2009 р. Справа № 9/132
Господарський суд Івано-Франківської області у складі суду: судді Фанди Оксани Михайлівни при секретарях судового засідання Поліводі Сергію Володимировичу, Чверенчук Романії Романівни розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 0928", вул. Максимовича, 11, м. Івано-Франківськ,76007
до відповідача Житлово-експлуатаційної організації №9, вул.Галицька,53-а, м. Івано-Франківськ,76000
про стягнення коштів в сумі 60 969, 73 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: Трачук Анфіса Олександрівна- представник, (довіреність № б/н від 14.09.2009 року; паспорт сірія НОМЕР_2 вид. 03.09.08р.Дніпропетровським РУ ГУ МВС України в м. Києві).
Від відповідача представник не з"явився.
СУТЬ СПОРУ: Заявлено вимогу про стягнення з відповідача ЖЕО № 9 на користь ВАТ "Автотранспортне підприємство 0928" кошти в сумі 60 969, 73 грн.
09.11.09 року ухвалою голови господарського суду Івано-Франківської області продовжено строк вирішення спору на один місяць.
03.11.09 року позивачем у справі подано суду письмову заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на вантажний спецавтомобіль марки МАЗ 5337, державний номерний знак НОМЕР_1 та до прийняття рішення по справі залишити даний автомобіль за позивачем.
В обгрунтування поданого клопотання позивач зазначив наступне. На порушення умов договорів від 03.01.05 року, 01.01.08 року, укладених між сторонами у справі, ЖЕО № 9 не сплатив позивачу кошти у визначений термін в сумі 60 969, 73 грн..
Представник позивача зазначив, що у зв"язку зі скрутним становищем у відповідача, останній реально не зможе виконати рішення суду та сплатити суму боргу. Крім того, позивач вважає, що у нього відсутні підстави вважати, що відповідачем будуть припинені недобросовісні дії щодо невиконання обов"язків перед кредитором у зобов"язанні.
Із посиланням на ст. 66 ГПК України позивач зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Розглянувши подане клопотання, дослідивши докази у справі, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Таким чином, зі змісту ст. 66 ГПК України вбачається, що заходи до забезпечення позову мають бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами та вживаються судом у разі достатньо обгрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Предметом спору є грошова вимога щодо стягнення з відповідача 60 969, 73 грн., позивач же просить накласти арешт на вантажний спецавтомобіль. Таким чином, позивачем не дотримано вимоги закону щодо співрозмірності заходу забезпечення позову із заявленою позивачем вимогою.
Відповідно до п. 3 роз"яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/611 від 23.08.94 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Відповідно до п. 1.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики забезпечення позову" від 12.12.06 року № 01-8/2776, заявник повинен обгрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову; з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов"язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов"язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Наведені позивачем обставини не свідчать про наявність підстав для забезпечення позову, тим більше, що ним не подано доказів в їх обгрунтування.
В задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити. В обгрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено наступне. 03.01.05 року, 01.01.08 року були укладені договори між сторонами у справі. Згідно з умовами цих договорів ВАТ "АТП-0928" взяло на себе зобов"язання по виконанню робіт по вивозу (прийому) та захороненню твердих побутових відходів (ТПВ) від об"єктів ЖЕО № 9, а останнє зобов"язувалося своєчасно розраховуватися за дані послуги.
Відповідно до п. 3.2 Договору № 9 від 01.01.08 року розрахунки проводяться відповідно до актів виконаних робіт, підтверджених товарно-транспортними накладними, протягом 5-ти банківських днів з дня їх підписання.
Позивачем зазначено, що станом на 01.04.08 року заборгованість відповідача становила 267 034, 03 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків. За період з ківтня 2008 року по липень 2009 року відповідач погасив заборгованість в сумі 215 400 грн. На день подання позову заборгованість становить 69 969, 73 грн.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився та подав суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з перебуванням начальника загального відділу на лікарняному. Судом відмовлено в задоволенні вказаного клопотання.
При цьому суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідач зловживав процесуальними правами та затягував розгляд справи, що підтверджується неодноразовими клопотаннями про відкладення розгляду справи ( заяви вх. № 9298 від 03.11.09 року; вх. № 9808 від 17.11.09 року).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Таким чином, закон не ставить обов"язковою умовою здійснення представництва визначеною посадовою особою юридичної особи. Представництво мають право здійснювати будь-які уповноважені особи.
В обгрунтування письмових заперечень, зазначених у запереченнях на позовну заяву, відповідачем зазначено наступне. Договір № 9 від 03.01.05 року про виконання робіт по планово-регулярному вивозу і захороненню твердих побутових відходів укладений сторонами строком на один рік до 31.12.05 року з можливістю його пролонгації на наступний рік, за умови якщо однією зі сторін не подано заяви про розірвання даного договору.
Листом № 93 від 31.01.07 року відповідач повідомляв позивача про розірвання даної угоди у зв"язку з укладенним договору про виконання робіт по планово-регулярному вивозу і захороненню твердих побутових відходів з іншим перевізником - ТзОВ "Еко-Івано-Франківськ".
Відповідач зазначив, що посилання позивача на акт звірки розрахунків від 21.04.08 року, згідно якого ЖЕО № 9 станом на 21.04.08 року мало заборгованість в розмірі 153 444, 90 грн. є безпідставним, оскільки дана сума коштів вже сплачена.
Відповідач зазначив, що згідно договору № 9 від 01.02.07 року позивач (ВАТ "АТП-0928") зобов"язувався приймати та утилізувати ТПВ, які відповідач (ЖЕО № 9) доставляє на полігон власним автотрнспортом.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне. 03.01.05 року між сторонами у справі було укладено договір № 9, відповідно до ямов якого замовник (ЖЕО № 9) доручає, а перевізник (ВАТ "АТП-0928") приймає на себе зобов"язання по виконанню робіт по планово-регулярному вивозу і захороненню твердих побутових відходів (ТПВ) від об"єктів замовника, згідно даної угоди. При цьому сторони дотримуються положень про санітарну очистку міст України ( п. 1.1 Договору).
Даний договір укладений терміном по 31 грудня 2005 року і вважається пролонгованим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії не поступить заява однієї із сторін про відмову від даного договору або його перегляд (п. 3.2 Договору).
ЖЕО № 9 звернувся до ВАТ "АТП-0928" із листом від 31.01.07 року № 93 з проханням не надавати послуги по планово-регулярному вивозу і захороненню твердих побутових відходів у зв"язку із заключенням з 01.02.07 року з іншим перевізником.
01.02.07 року між сторонами у справі укладено договір № 9 про прийом та захоронення твердих побутових відходів, відповідно до умов якого перевізник (ЖЕО № 9) передає, а підрядник (ВАТ "АТП-0928") бере на себе зобов"язання по прийому та захороненню на міському сміттєзвалищі твердих побутових відходів.
01.01.08 року між сторонами у справі укладено договір № 9 про прийом та захоронення твердих побутових відходів, відповідно до умов якого перевізник (ЖЕО № 9) передає, а підрядник (ВАТ "АТП-0928") бере на себе зобов"язання по прийому та захороненню на міському сміттєзвалищі твердих побутових відходів.
Таким чином, укладенням договору про прийом та захоронення твердих побутових відходів сторони змінили обсяг зобов"язань, а саме: на підрядника ВАТ "АТП-0928" покладено обов"язок щодо здійснення прийому та захороненню на міському сміттєзвалищі твердих побутових відходів, а не їх перевезення.
В матеріалах справи наявна копія акту звірки розрахунків, складеного між сторонами у даній справі, відповідно до якого дебетове сальдо відповідача станом на 21.04.08 року перед позивачем становить 153 444, 90 грн.
В матеріалах справи наявні копії платіжних доручень № 29 від 31.10.08 року про сплату 150 000 грн. за вивіз сміття та № 1 від 23.02.09 року про сплату 54 000 грн. за вивіз сміття.
В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 3.2 Договору від 01.01.08 року № 9 про прийом та захоронення твердих побутових відходів розрахунки проводяться відповідно до актів виконаних робіт, підтвердженими товаро-транспортними накладними, протягом 5-ти банківських днів з дня їх підписання.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи ( ч. 1 ст. 9 Закону).
Пункт 3 статті 8 вищевказаного Закону встановлює, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Позивачем у справі не подано суду доказів надання послуг з вивозу сміття (товаро-транспортних накладних, актів виконаних робіт тощо). Натомість, позивачем пред"явлено суду копії шляхових листів, які не є доказом підтвердження вивозу сміття, оскільки умовами договору всатновлено чіткі форми документів, які підтверджують факт здійснення господарськї операції. Шляховий лист не підтверджує факт вивозу сміття з ЖЕО № 9, оскільки в ньому відсутні підписи посадових осіб ЖЕО № 9 про факт передачі сміття. При цьому, суд звертає увагу, що договором від 01.01.08 року № 9 на позивача не покладався обов"язок щодо вивозу сміття.
Позивачем двічі не виконано вимоги ухвал суду від 29.09.09 року та від 27.10.09 року щодо пред"явлення суду доказів виконання робіт (актів виконаних робіт тощо).
Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 1 ГПК України встановлює, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Отже, право має бути порушене на момент подання позову. Позивачем не доведено суду факт надання послуг щодо вивезення та захоронення твердих побутових відходів, документально не обгрунтовано надання вищезазначених послуг та, відповідно, наявність заборгованості. За таких обставин відсутнє порушення права позивача.
В позові слід відмовити.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 15 ЦК України, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 1, 33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
в позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
рішення виготовлено та підписано 24.11.09 року
Виготовлено в АС "Діловодство суду" Олейняш Е.М.