ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
17 листопада 2009 р. Справа № 9/101
Суддя Фанда Оксана Михайлівна розглянувши матеріали скарги на дії відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпаттехносервіс", вул. Городоцька, 85/217, м. Львів, 79016
до відповідача Приватного підприємства "ЕБС-ТЕХ",
юридична адреса: вул. Євгена Коновальця, 7 Б, м. Івано-Франківськ, 76018
фактична адреса: вул. С.Стрільців, 23, м. Івано-Франківськ,76018
про стягнення коштів в сумі 239414, 99 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: Макара Володимир Васильович - генеральний директор ТзОВ "Карпаттехносервіс", (наказ № 1 від 02.01.2008 року);
Представник Державної виконавчої служби в Івано-Франківській обл.: Судак Михайло Михайлович -головний державний виконавець відділу державної виконавчоїслужби Івано-Франківського міського управління юстиції, посвідчення № 005
Від відповідача: Білуник Леся Михайлівна - представник, (довіреність № б/н від 08.12.2008 року)
ВСТАНОВИЛА: До господарського суду Івано-Франківської області подано скаргу на дії відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції за вх. № 3706 від 03.09.09 року, в якій скаржник ПП “ЕБС-ТЕХ” просить суд визнати дії ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції, пов”язані з неповерненням виконавчого збору неправомірними та зобов”язати ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції повернути ПП “ЕБС-ТЕХ” виконавчий збір у розмірі 22650, 72 грн. За винятком витрат на виконавче провадження.
Представник скаржника ПП "ЕБС-ТЕХ" в обгрунтування поданої скарги зазначив наступне. На підставі наказу № 89 від 09.01.09 року, виданого господарським судом Івано-Франківської області про стягнення заборгованості, 15.05.09 року головним державним виконавцем ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції Судаком М. М. було відкрито виконавче провадження.
Відповідно до п. 2 вказаної постанови боржнику надається строк для добровільного виконання до 22.05.09 року. В порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" вищевказана постанова була отримана боржником лише 22.05.09 року, тобто в останній день строку, наданого для добровільного виконання.
Представник ПП "ЕБС-ТЕХ" зазначає, що на підставі ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" підприємство звернулось із заявою про поновлення строку на добровільне виконання рішення господарського суду івано-Франківської області, однак, жодної відповіді від виконавчої служби не отримано.
Із посиланням на п. 2.4 пункту 2 наказу Міністерства юстиції України від 13.12.99 року і ДПА від 14.12.99 року "Про взаємодію органів державної виконавчої служби та органів державної виконавчої служби щодо звернення стягнення на майно підприємств-боржників, яке знаходиться в податковій заставі" представник ПП "ЕБС-ТЕХ" вказав, що 25.06.09 року державним виконавцем було проведено опис і арешт майна підприємства, яке знаходиться у податковій заставі, що порушує норми вищевказаного наказу.
22.07.09 року стягувач звернувся до виконавчої служби в порядку статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" із заявою про повернення виконавчого документу без виконання, за результатами розгляду якої державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в порядку ст. 37 Закону та виокремлення стягнення виконавчого збору в окреме провадження.
31.07.09 року боржником було подано до виконавчої служби заяву про скасування постанови про стягнення виконавчого збору та повернення стягнутих коштів у розмірі 22 650, 72 грн., однак, жодної відповіді виконавчою службою не надано.
Представник державної виконавчої служби в судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги та зазначив, що постанова про закінчення виконавчого провадження в порядку ст. 37 Закону, передбачає виокремлення стягнення виконавчого збору в окреме провадження з подальшим стягненням є законним та правомірним, а доводи боржника є необгрунтованими.
Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представників баржника. стягувача та відділу ДВС у Івано-Франківській області, суд дійшов висновку про необгрунтованість поданої скарги з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює, що державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
15.05.09 року державним виконавцем відділу ДВС в Івано-Франківській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Івано-Франківської області № 89 від 09.01.09 року із наданням строку для добровільного виконання виконавчого документу до 22.05.09 року. Дана постанова направлена на адресу ПП "ЕБС-ТЕХ" 15.05.09 року, що підтверджується штампом поштового відділення на поштовому конверті. Представником боржника не доведено суду документальними доказами факт звернення до відділу ДВС із заявою про повновлення строку на добровільне виконання рішення суду. Таким чином, суд не вбачає в даному випадку жодних порушень Закону державним виконавцем.
Щодо посилання представника скаржника на наказ Міністерства юстиції України від 13.12.99 року і ДПА від 14.12.99 року "Про взаємодію органів державної виконавчої служби та органів державної податкової служби щодо звернення стягнення на майно підприємств-боржників, яке знаходиться в податковій заставі".
Відповідно до п. 8.5 статті 8 Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, зобов'язаний письмово повідомити наступних кредиторів про таку податкову заставу та про характер і розмір забезпечених цією заставою зобов'язань, а також відшкодувати збитки кредиторів, що можуть виникнути у разі неподання зазначеного повідомлення.
Тобто обов"язок щодо повідомлення про знаходження активів у податковій заставі покладено на боржника. З акту опису й арешту майна від 15.06.09 року не вбачається повідомлення боржником факту знаходження майна у рподатковій заставі. За наведеного відсутні правові підстави стверджувати про неправомірність дій державного виконавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у випадках визнання відмови стягувача від примусового виконання рішення суду.
Частина 1 ст. 46 Закону встановлює, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.
Відповідно до ч. 7 вказаної статті у разі коли виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому цим Законом.
За наведених обставин державний виконавець правомірно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження в порядку ст. 37 Закону та виокремлення стягнення виконавчого збору в окреме провадження, оскільки вказані дії передбачені Законом. Крім того, стаття 46 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає право, а не обов"язок начальника відповідного органу державної виконавчої служби щодо скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору. Скарга є необгрунтованою, в її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
відмовити в задоволенні скарги на дії відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції.
Дану ухвалу направити відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, вул.Галицька,45, м.Івано-Франківськ, 76000.
Суддя Фанда О. М.
Виготовлено в АС "Діловодство суду" Олейняш Е.М.