Запорізької області
04.11.09 Справа № 09-07/1231-8/303/09
Суддя
За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_2; АДРЕСА_3; АДРЕСА_4)
До відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, (АДРЕСА_1)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю “Ігро-Центр ЛТД” (60300, Чернівецька область, Новоселицький район, м.Новоселиця, вул. Кремлева, 24-а)
про розірвання договору суборенди від 24.06.2008 р., стягнення 27897 грн. 75 коп. передоплати за оренду приміщення, 37067 грн. 75 коп. збитків, 5000 грн. моральної шкоди
Суддя Попова І.А.
Представники сторін:
Позивача - ОСОБА_4, дов. від 13.09.2008 р.
Відповідача - не з'явився
Третьої особи -не з'явився
Заявлено позовні вимоги про розірвання договору суборенди від 24.06.2008р., стягнення 27897 грн. 75 коп. передоплати за оренду приміщення, 37067 грн. 75 коп. збитків, 5000 грн. моральної шкоди.
На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи, призначений на 14.10.2009 р., відкладався до 04.11.2009 р. .
04.11.2009р. розгляд справи закінчено, за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, просить позов задовольнити на підставі ст.ст.224,225,226 ГК України, ст.ст.23,762,768,774,776,778.1167 ЦК України. Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору суборенди позивач з 24.06.2008р. почав використовувати орендоване у відповідачем приміщення під весільний салон, замовив і розмістив над входом зовнішню рекламу та замовив у друк рекламні флаєра. За суборенду приміщення сплатив відповідачу 24.06.2008р. орендну плату за період першого і останнього місяця суборенди ( з 24.06.2008р. -24.07.2008р. та за 24.05.2009р. -24.06.2009р.) в сумі 7500 доларів США, а також за наступний місяць (з 24.07.2008р. -24.08.2008р.) в сумі 15 000грн., протягом якого частково здійснював користування приміщенням. У серпні 2008р. на стелі і стінах орендованого приміщення стали з'являтися вологі плями в результаті протікання води, у зв'язку з цим позивач звернувся до відповідача з вимогою усунути недоліки і необхідністю проведення ремонту. Однак ніяких дій відповідач не здійснив. Внаслідок цих дій користуватися орендованим приміщенням стало неможливим, позивач був змушений зачинити магазин, 11.08.2008р. звільнив приміщення і попрохав відповідача повернути сплачені кошти за суборенду. Позивач вважає, що він звільняється від оплати за користування приміщенням, оскільки воно не використовувалося і не могло використовуватися через обставини, за які він не відповідає, підлягає поверненню орендна плата у сумі 24897,75грн. за період з 12.08.2008р. по 30.08.2008р. та за період з 24.05.2009р. по 24.06.2009р. Також позивач вважає збитками суму 12170грн., сплачених ним за виготовлення рекламних світлових вивісок і флаєрів, в яких міститься рекламна інформація стосовно запропонованих послуг з продажу весільних суконь і адреси магазину, а також суму 24897,75грн., сплачену за оренду приміщення за період з 24.06.2008р. по 12.08.2008р. Крім того, просить стягнути з відповідача 5000грн. моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з вимушеним з вини відповідача закриттям магазину в орендованому приміщенні, позбавлений можливості заробляти на своє життя і забезпечувати життя родини, оскільки магазин є єдиним джерелом його заробітку.
Відповідач у судове засідання жодного разу не з'явився, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.
Третя особа не з'явилася, письмових пояснень не надала.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що 24.06.2008р. Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_3 (орендар, відповідач) та Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_2 (суборендар, позивач) укладено договір суборенди, відповідно до якого орендар передав, в суборендар взяв у тимчасове володіння та користування приміщення площею 63,7 кв.м. для розміщення магазину за адресою: АДРЕСА_5.
Згідно з п. 4.1 договору строк оренди складає 1 рік.
Відповідно до п. 5.1 суборендар сплачує орендну плату в розмірі 15 000грн.
24.06.2008р. ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 суму 7500 доларів США як оплату за оренду за період з 24.06.2008р. по 24.07.2008р., а також з 24.05.2009р. по 24.06.2009р., що підтверджується розпискою.
30.07.2008р. позивач передав відповідачу суму 15 000грн. як оплату за оренду з 30.07.2008р. по 30.08.2008р., що також підтверджується відповідною розпискою.
04.09.2008р. комісією в складі працівників обслуговуючого комунального підприємства “Введенське” складено акт, відповідно до якого при обстеженні підвального приміщення будинку №33 а по вул. Нижній Вал виявлено залиття, яке виникло внаслідок пориву труби ХВП. Від залиття пошкоджено гіпсокартонні стіни та дерев ' яні двері. Труби було зашито гіпсокартоном.
23.06.2009р. Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом та просить розірвати договір, стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3 суму 24 897,75грн. передоплати за оренду приміщення за період з 12.08.2008р. по 30.08.2008р. та за період з 24.05.2009р. по 24.06.2009р., також суму 5000грн. моральної шкоди, суму 37 067,75грн. збитків, із яких сума 12170грн. - сплачені ним за виготовлення рекламних світлових вивісок і флаєрів, сума 24897,75грн. - сплачені за оренду приміщення за період з 24.06.2008р. по 12.08.2008р.
Правовідносини сторін врегульовано договором суборенди (піднайму), до якого відповідно до ст.774 ЦК України застосовуються положення про договір найму.
Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до ст.763 цього Кодексу договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно з ст.ст.525, 526 ЦК зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Статтею 762 цього Кодексу визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Із матеріалів справи слідує, що позивач фактично здійснив передоплату, сплативши відповідачу суму 49 795,50грн. за три місяці оренди. Однак, внаслідок неможливості користування орендованим приміщенням у зв'язку з систематичним залиттям приміщення, фактично він користувався приміщенням в період з 24.06.2008р. по 12.08.2008р. Оскільки позивач не використовував і не міг користуватися приміщенням через обставини, за які він не відповідає, то відповідно до ст.762 ЦК України він звільняється від плати за час, протягом якого орендоване приміщення не могло ним бути використане. Тому сума 24897,75грн., сплачена позивачем як передплата за період з 12.08.2008р. по 30.08.2008р. та за період з 24.05.2009р. по 24.06.2009р., підлягає стягненню з відповідача. При цьому суд бере до уваги, що відповідно до умов договору № 1 від 01.06.2008 р. оренди цього приміщення №01 від 01.06.2008р., саме відповідач, як орендар, взяв на себе зобов'язання забезпечити належне збереження, експлуатацію і санітарне утримання орендованого приміщення, запобігати його пошкодженню і псуванню, а також зобов'язався за свій рахунок проводити необхідний ремонт об'єкта оренди (п.п.2.5,.2.8 договору оренди №01 від 01.06.2008р.). Договором суборенди не передбачені аналогічні обов'язки суборендаря (позивача). Тобто, такі зобов'язання залишилися за відповідачем.
Позивач також просить стягнути суму 37 067,75грн. збитків, із яких сума 12170грн. - сплачені ним за виготовлення рекламних світлових вивісок і флаєрів, сума 24897,75грн. - сплачені за оренду приміщення за період з 24.06.2008р. по 12.08.2008р.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 ЦК). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Згідно з частиною другою статті 623 ЦК розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Суд вважає, що всупереч ст.ст. 33,34 ГПК України в цій частині позовних вимог позивач не доказав склад збитків, у тому числі їх розмір, причинний зв'язок між фактом пошкодження орендованого приміщення внаслідок залиття та сплаченою позивачем сумою 24897,75грн. за фактичне користування приміщенням за період з 24.06.2008р. по 12.08.2008р., а також сумою 12170грн., сплачених за виготовлення рекламних світлових вивісок і флаєрів. По-перше, із представлених позивачем товарних чеків на суму 12170грн. (а.с.34) неможливо достовірно встановити, що світлові вивіски та флаєра стосуються саме орендованого приміщення і сплачені позивачем; по-друге, замовлення та виготовлення світлових вивісок, флаєрів, їх кількість, вартість є вільним волевиявленням позивача, ризиком підприємницької діяльності і не є обов'язковим, не пов'язане з діями відповідача.
Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення суми 5000 грн. моральної шкоди, суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Частиною першою статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Отже, фактами, з якими закон пов'язує настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння моральної шкоди, є: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, а також вини останнього в її заподіянні.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" також визначено:
- під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб;
- відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (пункт 5).
Відповідно ж до пункту 9 названої постанови Пленуму розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Згідно з ст.ст.33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав належних доказів в обґрунтування факту спричинення моральної шкоди, не доказав, що спричинення моральної шкоди - це результат протиправної поведінки саме відповідача, та що ті наслідки змін у душевному та психічному стані, які позивач пов'язує з спричиненням моральної шкоди, знаходяться в безпосередньому причинному зв'язку з діями відповідача
На підставі викладеного позов задовольняється частково.
Позивач також просить розірвати договір суборенди від 24.06.2008р. Судом встановлено, що відповідно до п.4.1 спірного договору від 24.06.2008р. строк оренди складає 1 рік. Таким чином, на момент розгляду справи предмет спору в частині розірвання договору відсутній, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає припиненню у цій частині в порядку п. 1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 80 п. 1-1, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд
За вимогами про розірвання договору суборенди від 24.06.2008р. провадження у справі припинити.
В іншій частині позов задовольнити частково.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_2; АДРЕСА_3; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) суму 24897 грн. 75 коп. збитків, 296 грн. 64 коп. судових витрат. Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя І.А. Попова
Рішення підписано 20 листопада 2009 р.