Запорізької області
11.11.09 Справа № 18/246/09
Суддя
за позовом закритого акціонерного товариства “Страхова Компанія “Металург” (69035, м.Запоріжжя, вул. Правди, 27)
до товариства з обмеженою відповідальністю “Елізіум” (69000, м. Запоріжжя, майдан Інженерний, 1)
третя особа, яка на заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Которощук Олег Вікторович (м. Запоріжжя, вул. 14 Жовтня, 9/201)
про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 1697,23 грн.
Суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
від позивача: Барков В.О. довіреність № 7 від 29.01.2009 р.;
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився;
До господарського суду Запорізької області 18.09.2009 року звернувся позивач -закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “Металург” з позовною заявою до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю “Елізіум” про стягнення 1697,23 грн., а саме: 1389,21 грн. страхового відшкодування, 34,05 грн. за послугу надання довідки про ДТП; 260,00 грн. за проведення огляду та оцінюванню матеріального збитку; 13,97 грн. - за послугу надання витягу ЄДРПОУ Запорізького обласного управління статистики.
Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним: 01.11.2004 р. ЗАТ “Страхова компанія “Металург” та гр. Плахонін А.О. уклали договір № 490 И3/04 добровільного страхування засобу наземного транспорту (предмет закладу), об'єктом страхування є майнові інтереси пов'язані з експлуатацією автомобіля ВАЗ-21099, шасі № Y6D2109904007074, державний № АР 9195 АВ. 15.11.2006 р. у м. Запоріжжі трапилася дорожньої-транспортна пригода за участю мікроавтобуса Фольксваген, державний реєстраційний номер 01141 НА, під керуванням гр. Которощука О.В. та автомобіля ВАЗ-21099, який належить страхувальнику (гр. Плахонін А.О.), за кермом якого він і знаходився. Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя у справі № 3-110837/06 від 07.12.2006 р. водія мікроавтобуса Фольксваген гр. Которощука О.В. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України. 20.11.2006 р. ЗАТ СК “Металург” було зареєстровано заяву № 269 про виплату страхового відшкодування на підставі договору страхування № 490 И3/04 від 01.11.2004 року. Позивачем, на підставі розрахунку суми страхового відшкодування від 19.01.2007 р., страхового акту № 36 від 23.01.2007 р., відповідно до умов договору страхування та наданих страхувальником документів, було проведено розрахунок суми страхового відшкодування, що належить до виплати Плахоніну А.О., після чого було виплачено страхувальнику (Плахоніну А.О.) страхове відшкодування в розмірі 1389,21 грн. Розмір виплаченого страхового відшкодування підтверджується видатковим касовим ордером № 19 від 25.01.2007 р. Крім того, позивачем, для з'ясування всіх необхідних обставин страхового випадку та отримання необхідної інформації було направлено запит до Запорізького обласного управління статистики щодо надання витягу про ТОВ “Елізіум” з ЄДРПОУ, за послугу надання вказаного витягу сплачено 13,97 грн.; за послугу надання розгорнутої довідки ДАІ позивачем сплачено 34,05грн.; за виконанні роботи по проведенню огляду та оцінюванню матеріального збитку причиненого власнику автомобіля ВАЗ-2109, позивачем сплачено 260,00 грн. Таким чином, на підставі ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст.ст. 993, 988, 1172 ЦК України, ст.ст. 224, 225, 228 ГК України, ст.ст. 3, 5 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” та договору № 490 И3/04 добровільного страхування засобу наземного транспорту від 01.11.2004 р., позивач просив суд стягнути із відповідача 1697,23 грн. -розмір виплаченого страхового відшкодування та понесені позивачем витрати щодо отримання різного роду довідок і здійснення оцінки матеріального збитку об'єкту страхування.
Ухвалою суду від 09.10.2009 року порушено провадження у справі № 18/246/09, судове засідання призначено на 29.10.2009 р., цією ж ухвалою залучено до часті у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача гр. Которущука О.В. Ухвалою суду від 29.10.2009 р., в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи був відкладений, судове засідання призначено на 11.11.2009 р.
30.10.2009 р. на адресу суду від позивача надійшли, на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі, копії відповідних документів, які прийняті судом та залучені до матеріалів справи.
У судовому засіданні 11.11.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов. Представники відповідача та третьої особи до суду не прибули, про причини неявки суд не повідомили.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Ухвали суду були направлені на адреси відповідача та третьої особи, що зазначені у позовній заяві, до суду не поверталися.
11.11.2009 р. розгляд справи закінчений, і за згодою представника позивача, в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд
01.11.2004 р. закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “Металург” (надалі -позивач) та гр. Плахонін Андрій Олексійович уклали договір № 490 И3/04 добровільного страхування засобу наземного транспорту.
Об'єктом страхування, вказаного вище договору, є майнові інтереси гр. Плахоніна А.О., щодо експлуатації транспортного засобу, автомобілю марки ВАЗ, модель 21099, рік випуску 2004, колір зелений металік, шасі Y6D2109904007074, тип ТЗ -легковий.
Згідно довідки, виданої начальником відділу оформлення ДТП (для обслуговування м. Запоріжжя) при УМВС України в Запорізькій області, 15.11.2006 р. трапилася дорожньої-транспортна пригода в м. Запоріжжі на проспекті Леніна, за участю мікроавтобуса Фольксваген, державний реєстраційний номер 01141 НА, під керуванням гр. Которощука О.В. (надалі -третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача) та автомобіля ВАЗ-21099, який належить страхувальнику (гр. Плахоніну А.О.) за кермом якого він знаходився. Учасником ДТП 15.11.2006 р. був гр. Которощук О.В., який є водієм ТОВ «Елізіум»та керував під час скоєння ДТП автомобілем марки Фольксваген, державний реєстраційний номер 01141 НА.
20.11.2006 року ЗАТ “Страхова компанія “Металург” зареєстровано заяву Плахоніна А.О. № 269 про виплату страхового відшкодування.
23.11.2006 р. було складено протокол огляду пошкоджень транспортного засобу ВАЗ-21099 за підписом: власника зазначеного автомобіля Плахоніна А.О., Коротощука О.В., представника ЗАТ «СК «Металург»і експерта Маляр М.І.
Згідно статті 3 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 зазначеного Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Оскільки, позивачу було необхідно з'ясувати розмір реально спричинених у наслідок ДТП пошкоджень, то останній замовив провести відповідну експертизу щодо визначення розміру збитків, внаслідок скоєння ДТП. Згідно звіту № 94 експерта Маляр М.І. визначено реальну та граничну вартість пошкоджень транспортного засобу (автомобіль марки ВАЗ, модель 21099, держ. № АР 9195 АВ): вартість матеріального збитку, який причинено власнику автомобіля, складає: 1389,21 грн. з урахування фізичного зносу.
Дорожньої-транспортна пригода, яка трапилася 15.11.2006 р. в м. Запоріжжі на проспекті Леніна, за участю мікроавтобуса Фольксваген, державний реєстраційний номер 01141 НА, під керуванням гр. Которощука О.В. та автомобіля ВАЗ-21099, який належить страхувальнику (гр. Плахоніну А.О.) за кермом якого він знаходився, відповідно до норм чинного законодавства України, та згідно страхового акту № 36 від 23.01.2007 р., була визнана страховим випадком.
Як встановлено постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя у справі № 3-110837/06р. від 07.12.2006 р. зазначена вище дорожньо-транспортна пригода сталася з вини гр. Которошука Олега Вікторовича, який працював водієм в ТОВ “Елізіум” (відповідач у даній справі), гр. Которощук О.В. визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 124, 284 КУпАП, його притягнуто до адміністративної відповідальності і стягнуто штраф у розмірі 58 грн. на користь держави.
На виконання своїх зобов'язань за договором добровільного страхування засобу наземного транспорту, позивач сплатив на користь гр. Плахоніна А.О. страхове відшкодування у сумі 1389,21 грн., що підтверджується страховим актом № 36 від 23.01.2007 р. та видатковим касовим ордером № 19 від 25.01.2007 р.
У зв'язку із виплатою страхового відшкодування ЗАТ “Страхова компанія “Металург” набула право регресу до особи, винної у заподіянні збитку страхувальнику.
Статтею 27 Закону України “Про страхування” визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Аналогічний припис містить ст. 993 ЦК України.
Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 08.07.1992р. № 6 (з подальшими змінами), з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності інше речове право договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх службових обов'язків.
Як встановлено вище, мікроавтобус Фольксваген, державний реєстраційний номер 01141 НА, належить на праві власності відповідачу, та на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди знаходився під керуванням гр. водія Которущука О.В., який перебував на момент ДТП з відповідачем у трудових відносинах, та з вини якого і було завдано шкоду гр. Плахоніну А.О.
Окрім того, ст. 1191 ЦК України, передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Позивач звертався до гр. Которущука О.В. із претензією (вих. № 229 від 06.02.2009р.), де просив останнього прибути до ЗАТ “СК “Металург” для добровільного вирішення питання щодо відшкодування збитків за рахунок винної особи, але гр.Которущук О.В вказану претензію залишив без реагування і задоволення.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно із статтею 528 Цивільного кодексу України, виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
Відповідно до статей 6, 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Розмір страхового відшкодування, яке має виплатити страховик за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначається згідно з статтею 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”: “У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством…”.
Враховуючи вищезазначене суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення 1389,21 грн. страхового відшкодування обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і тому підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просив суд відшкодувати за рахунок відповідача 34,05 грн. за послугу надання довідки про ДТП; 260,00 грн. за проведення огляду та оцінюванню матеріального збитку; 13,97 грн. - за послугу надання витягу ЄДРПОУ Запорізького обласного управління статистики, обґрунтовуючи вказані суми як збитки (посилався на статті 224, 225 ГК України), оскільки для виплати страхової суми, позивачу була потрібна певна інформація і певні послуги експерта.
В цій частині заявлених позовних вимог в розмірі 308,02 грн., судом відмовляється, оскільки:
по-перше: вказану суму позивачем безпідставно включено до суми виплаченого страхового відшкодування, як додаткові витрати, пов'язані з оплатою послуг експерта та отримання довідок. Згідно до умов договору страхування № 490 И3/04 витрати по оплаті послуг експерта та отримання довідок не входять до суми страхового відшкодування та не підлягають сплаті страхувальникові;
по-друге: згідно із п. 6 Роз'яснення Вищого господарського суду України “Про деякі питання вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди” від 01.04.1994 р. №02-5/215 для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач. При цьому тягар доказування факту правопорушення, безпосередньо причинного зв'язку між правопорушенням та заподіянням шкоди і розміру відшкодування, полягає на позивача.
Підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання позадоговірної відповідальності.
Позивач вважає, що ним понесені збитки, пов'язані із отриманням довідки ДАІ, сплатою послуги проведення автотоварознавчої експертизи, сплатою послуги надання витягу з ЄДРПОУ, в сумі 308, 02 грн., які позивач і вважає своїми прями збитками.
Об'єктивну сторону правопорушення утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання; причинний зв'язок між протиправними діями боржника та збитками.
У позовній заяві позивач не обґрунтував належними доказами -наявність причинного зв'язку між протиправними діями відповідача та понесеними позивачем збитками, в якості отримання інформації. В даному випадку суд не може зробити висновок про наявність вини відповідача у сплаті позивачем 308,02 грн. за отриманням довідки ДАІ, сплатою послуги проведення автотоварознавчої експертизи, сплатою послуги надання витягу з ЄДРПОУ.
Враховуючи викладене, суд, в задоволенні позовних вимог, в частині стягнення з відповідача 308,02 грн. збитків, відмовляє.
Згідно із ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували позицію позивача.
Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Елізіум” (69000, м.Запоріжжя, майдан Інженерний, 1; код ЄДРПОУ 32895826; р/р невідомі) на користь закритого акціонерного товариства “Страхова Компанія “Металург” (69035, м. Запоріжжя, вул. Правди, 27, код ЄДРПОУ 20496084; р/р № 26507891201 в АБ «Метплург», м.Запоріжжя, МФО 313582) 1389 (одну тисячу триста вісімдесят дев'ять) грн. 21 коп. відшкодування за заподіяні збитки в порядку регресу; 83 (вісімдесят три) грн. 49 коп. державного мита, 193 (сто дев'яносто три) грн. 17 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3. В іншій частині позову -відмовити.
Суддя В.В. Носівець
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, 20.11.2009 р.