Запорізької області
28.10.09 Справа № 18/241/09
Суддя
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Січ” (69015, м. Запоріжжя, бул.Вінтера, буд. 30)
до відповідача: відкритого акціонерного банку “БІГ Енергія” (01032, м. Київ, вул.Комінтерну, 15) в особі Енергодарської філії відкритого акціонерного банку “БІГ Енергія” (71054, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, 46),
про перерахування грошових коштів у сумі 266700,00 грн. та стягнення пені у сумі 15198,25грн.
Суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
від позивача: Вєтрова М.В. довіреність від 01.07.2009 р. № 157;
від відповідача: Панченко О.О. довіреність б/н від 24.06.2009 р.;
До господарського суду Запорізької області 02.10.2009 р. звернувся позивач -товариство з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Січ” до відповідача -відкритого акціонерного банку “БІГ Енергія” в особі Енергодарської філії відкритого акціонерного банку “БІГ Енергія” про зобов'язання відповідача перерахувати на поточний рахунок позивача суму грошових коштів у розмірі 266700,00 грн., стягнення пені за порушення строків переказу грошових коштів у сумі 15 198,25 грн. Позов ґрунтується на ст.ст. 193, 343 ГК України, ст.ст. 525, 526, 901, 1073 ЦК України, ст.ст. 8, 24, 30, 32 Закону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні», Інструкції з організації перевезення валютних цінностей та інкасації коштів у банківських установах в Україні, що затверджена постановою НБУ від 14.02.2007 р. № 45.
07.10.2009 р. порушено провадження у справі № 18/241/09, справу призначено до розгляду на 28.10.2009 р.
Представник позивача у судовому засіданні 28.10.2009 р. підтримав позовні вимоги, з підстав, зазначених у позові, просив суд задовольнити позов, надав витребувані документи, які прийняті судом та залучені до матеріалів справи.
Представник відповідача надав витребувані документи, які прийняті судом та залучені до матеріалів справи та відзив на позовну заяву, де заперечив проти задоволення позову, зазначив: після отримання інкасової виручки Енергодарська філія ВАТ “БІГ Енергія” 28.10.2008 р. відправила переказ позивача до ВАТ Банку “БІГ Енергія”, що підтверджується випискою із сформованого сеансу відправки платіжних документів, таким чином, відповідач виконав всі дії щодо здійснення переказу у відповідності до нормативно-правових актів НБУ. Обов'язок щодо здійснення міжбанківського переказу повинен виконати безпосередньо ВАТ Банк “БІГ Енергія”, як юридична особа. ВАТ Банк “БІГ Енергія” не виконав розпорядження позивача щодо перерахування сум інкасованої виручки у зв'язку із відсутністю коштів на кореспондентському рахунку банку, що підтверджується повідомленням про невиконання розрахункового документа від 01.12.2008 р.; крім того, як зазначив відповідач, Енергодарська філія ВАТ “БІГ Енергія” не може бути належним відповідачем у даній справі, оскільки, це не відповідає чинному законодавству при використані 3-ї моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку і філії не наділені власною юридичною правосуб'єктністю і правоздатністю, таким чином, як стверджує відповідач, з питань виконання умов договору № 45/02-10-08 про надання банківських послуг від 08.10.2008 р. філія не може бути належним відповідачем. До того ж, з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів, відновлення платоспроможності і ліквідності, стабілізації банку правлінням НБУ (постанова від 13.03.2009 р. № 134) прийнято рішення щодо призначення з 16.03.2009 р. у ВАТ Банку “БІГ Енергія” тимчасової адміністрації строком на 1 рік; ведений мораторій на задоволення вимог кредиторів на 6 місяців з 16.03.2009 р. по 15.09.2009 р., який продовжено постановою Правління НБУ від 10.09.2009 р. № 540, таким чином, на зобов'язання щодо переказу коштів діють ліміти, встановлені тимчасовим адміністратором, мораторій розповсюджується на виконання банком вимог позивача. Вказані заперечення відповідача прийняті судом до уваги.
У судовому засіданні 28.10.2009 р., розгляд справи закінчений, і за згодою представників сторін, судом оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.
Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,
08.10.2008 р. відкрите акціонерне товариство Банк “БІГ Енергія”, в особі директора Енергодарської філії (надалі відповідач, банк) та товариство з обмеженою відповідальністю (надалі позивач, клієнт) уклали договір № 45/02-10-08 про надання банківських послуг (надалі договір).
Відповідно до п. 1.1. договору, клієнт (позивач) доручає, а банк (відповідач) здійснює приймання готівкових коштів національної валюти від клієнта та перераховує їх на рахунки клієнта в інших банках.
Згідно умов договору, п.п. 2.1., 2.1.1, 2.1.2.: відповідач зобов'язується приймати готівкові кошти від позивача; своєчасно перераховувати готівкові кошти на рахунок позивача, та ін.
Пунктами 3.1., 3.2., 3.3. договору визначено, що: прийняті готівкові кошти перераховуються відповідачем на рахунок позивача, вказаний в заяві на переказ готівки; готівка, прийнята від позивача за заявою на переказ готівки в операційний час (понеділок - четвер з 8-30 до 15-00 годин, п'ятниця з 8-30 до 14-00 годин), перераховується на рахунок позивача в той же день. Готівка, прийнята в післяопераційний час, перераховується наступного банківського робочого дня після прийняття. У разі здійснення касових операцій протягом операційного часу відповідальний працівник установи банку на касових документах проставляє дату здійснення касової операції, а в післяопераційний час -поточну дату і час приймання документів або напис чи штамп “вечірня”, або “післяопераційний час”.
За період часу з 24.10.2008 р. по 28.10.2008 р. відповідачем в післяопераційний час була прийнята інкасована готівкова виручка з магазину позивача за адресою Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Комсомольська, буд. 11, в загальній сумі 266 700.00 грн., а саме: 24.10.2008 р. в сумі 53 900,00 грн.; 25.10.2008 р. в сумі 71 000,00 грн.; 26.10.2008 р. в сумі 59 200,00 грн.; 27.10.2008 р. в сумі 37 000,00 грн., 28.10.2008 р. в сумі 45 600,00 грн., що підтверджується відповідними копіями супровідних відомостей до сумок з готівковою виручкою, журналів обліку прийнятих сумок і мішків з готівкою. Таким чином, відповідач повинен був перерахувати інкасовані грошові кошти на розрахунковий рахунок позивача 27.10.2008 р. -29.10.2008 р. Всі інкасовані грошові кошти позивача були прийняті відповідачем до каси банку, був сформований сеанс відправки платіжних документів 29.10.2008 р. через кореспондентський рахунок за допомогою внутрішньої платіжної системи (файл $AIGJJAТ.00Н), однак, позивачу -отримувачу коштів, вони не були перераховані. Тобто банк не виконав умови договору по перерахуванню грошових коштів на рахунок позивача в іншому банку.
Позивач звернувся до відповідача з листом (вих. № 4331 від 04.11.2008 р.), де просив банк негайно зарахувати кошти від інкасацій за невиконаними зобов'язаннями на поточний рахунок позивача. Відповідач направив позивачу лист (вих. № 08/2103 від 13.11.2008 р.), де вказав, що інкасована грошова виручка в сумі 266 700,00 грн., була прийнята банком в період часу з 24.10.2008 р. по 28.10.2008 р., зарахована та обліковується на транзитному рахунку філії, вказані кошти будуть перераховані на поточний рахунок позивача в повному обсязі при першій можливості. У зв'язку із тим, що в Україні склалася кризова ситуація, що призвела до деяких фінансових труднощів банку та несвоєчасного перерахування прийнятих платежів, банком перераховані в повному обсязі інкасовані по 23.10.2008 р. включно, грошові кошти.
До грудня 2008 р., відповідач не виконав умови договору щодо перерахування на поточний рахунок позивача грошових коштів у сумі 266 700,00 грн. Позивач неодноразово звертався до відповідача (лист вих. 4452 від 01.12.2008 р., лист вих. № 4855 від 11.12.2008р.), де вимагав перерахувати на поточний рахунок прийняту інкасовану готівку в загальної сумі 266700,00 грн. Відповідачем надана відповідь (лист № 07/2532 від 221.2208 р.), де він вказав, що станом на 22.12.2008 р. банком прийнято на користь ТОВ “Фоззі-Січ” інкасовану виручку на суму 266700,00 грн., у зв'язку із тим, що ВАТ Банк “БІГ Енергія”, м. Київ, не може здійснити перерахування даних коштів, Енергодарська філія здійснює облік зазначених сум на позабалансовому рахунку “розрахункові документи, що не сплачені в строк з вини банку”. Суми, що обліковуються на позабалансовому рахунку, будуть виконані банком при першій можливості. До того ж, представник відповідача у судовому засіданні надав лист (вих. № 07/3228 від 22.10.2009 р.), де підтвердив розмір прийнятої інкасованої виручки в загальній сумі 266700,00 грн.
Оцінивши надані докази, вивчивши матеріали справи, суд вважає що вимога позивача про зобов'язання відповідача перерахувати на поточний рахунок позивача в філії АБ “Південний” суму грошових коштів у розмірі 266 700,00 грн. є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню, виходячи із наступного:
Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.
Відповідно до глави 63 та ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Частиною 4 ст. 1066 ЦК України передбачено, що положення глави 72 ЦК України застосовуються до інших фінансових установ при укладенні ними договору банківського рахунка відповідно до наданої ліцензії, а також застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із Положенням про організацію операційної діяльності в банках України (затверджена Постановою Правління Національного банку України 18.06.2003 № 254) банківські операції -операції банків, що визначені статтею 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність"; операція банку -дія або подія, внаслідок якої відбуваються зміни у фінансовому стані банку та яка відображається за балансовими або позабалансовими рахунками банку; клієнтські рахунки -це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні (у тому числі рахунки за спеціальним режимом їх використання) та вкладні (депозитні) рахунки.
Відповідно до ч. 2 ст. 1066 Цивільного кодексу України банк гарантує клієнту право безперешкодно розпоряджатися коштами на рахунку останнього. В частині 3 тієї ж статті зазначено, що банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Як вбачається з наведеного вище, розпорядження позивача відповідачеві полягало в прийнятті у позивача готівки та зарахування її на поточний рахунок позивача.
Статтею 1073 Цивільного кодексу України чітко встановлено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Предметом даного позову, що розглядався, є зобов'язання відповідача виконати певні дії, що передбачені договором, укладеним сторонами по справі. Доводи щодо неможливості виконання доручення клієнта (позивача у справі) банк обґрунтовує введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів та призначенням тимчасової адміністрації банку Національним банком України.
Поняття та зміст мораторію на задоволення вимог кредиторів, що може вводитися Національним банком України стосовно комерційного банку, регулюються ст. 2 та ст. 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність”.
Так, відповідно до визначення термінів, що вживаються у зазначеному Законі (ст. 2) мораторій -це зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань. Статтею 85 Закону встановлено, що протягом дії мораторію: 1) забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків
і зборів (обов'язкових платежів). Мораторій не поширюється на зобов'язання, які пов'язані з обслуговуванням господарської діяльності банку, в тому числі виплатою заробітної плати, авторської винагороди, відшкодуванням шкоди, заподіяної життю та здоров'ю працівників банку, а також вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, аліментів, пенсій, стипендій, соціальних допомог у межах установлених тимчасовим адміністратором лімітів.
Із наведених вище норм чітко вбачається, що за своїм змістом мораторій є спеціальним заходом, що спрямований на відновлення фінансового стану банку за рахунок тимчасового припинення останнім виконання майнових зобов'язань перед кредиторами.
Відповідно до визначень, наведених в ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кредитор банку -це юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань (очевидно, під "боржником" в даному випадку розуміється власне банк). Натомість, клієнт банку -це будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.
Отже, клієнти, які користуються послугами банк, у не є кредиторами банку стосовно коштів, які приймаються на рахунки клієнта або зберігаються на відповідних рахунках, адже ці кошти належать не банку, а власникам рахунків, а, відтак, на операції з цими коштами жодним чином не може розповсюджуватися мораторій, до того ж, зупинення операцій за цими рахунками навіть теоретично не може призвести до "відновлення фінансового стану банку", адже відновлювати власний фінансовий стан можна лише за рахунок власних активів, а не за рахунок коштів, що належать третім особам.
Зупинення виконання банком майнових зобов'язань під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів означає, що з метою відновлення власної платоспроможності банк тимчасово, на строк, встановлений Національним банком України, припиняє розраховуватися за власними боргами, за рахунок чого акумулює власні кошти та власне майно, запобігаючи у такий спосіб подальшого банкрутства і ліквідації.
Саме таке розуміння поняття мораторію повністю кореспондується з наведеними вище загальними нормами чинного законодавства щодо захисту права власності, нормами Цивільного кодексу України, що регулюють договір банківського рахунку, зобов'язання про послуги, а також ст. 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність”.
Зобов'язання банку “своєчасно перераховувати готівкові кошти на рахунок клієнта” не є грошовим зобов'язанням, адже клієнт в даному випадку не вимагає від банку сплати належних останньому грошей, а доручає виконати певну операцію з власними грошима. Тобто зобов'язання відповідача перед позивачем, виконання яких є предметом даного позову, полягають в наданні послуги, а не у сплаті грошей.
Постановою Правління Національного банку України від 13.03.2009 р. № 134 «Про призначення тимчасової адміністрації у відкритому акціонерному товаристві банку «БІГ Енергія»з метою створення сприятливих умов для фінансового стану Банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 16.03.2009 р. по 15.09.2009 р. та призначено тимчасового адміністратора. Постановою Правління Національного банку України від 10.09.2009 р. № 540 «Про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів відкритому акціонерному товаристві банку «БІГ Енергія» продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 16.09.2009 р. по 15.03.2010 р.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” переказ коштів -рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
Інструкцією з організації перевезення валютних цінностей та інкасації коштів у банківських установах в Україні, що затверджена Постановою Правління НБУ від 14.02.2007 р. № 45, визначено: інкасація коштів -збирання та доставка інкасаторами згідно з укладеними з клієнтами договорами валютних цінностей клієнтів до каси банківської установи та у зворотному напрямку; клієнт банку -будь-яка особа, яка користується послугами банку; послуги з інкасації -це перелік послуг, до яких належать: збирання валютних цінностей у клієнтів банку і доставка їх до кас банків або клієнтів банків та у зворотному напрямку; вивезення надлишків та доставка підкріплень готівки між територіальними управліннями та банківськими установами, між банківськими установами, їх філіями, відділеннями та від них до банкоматів, пунктів обміну валют і у зворотному напрямку.
Економічні, правові засади створення діяльності, реорганізації і ліквідації банків регулюються приписами Закону України “Про банки і банківську діяльність”. За визначенням термінів, наведених у статі 2 Закону: банківська діяльність -залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.
Статтями 80 та 81 Закону України “Про банки і банківську діяльність” вичерпно встановлені права або обов'язки тимчасового адміністратора, які за своєю сутністю є пов'язаними із забезпеченням збереження активів та документації банку. Жодна із вищеназваних норм не містить визначення клієнта банку (тобто особи, якій надаються послуги за договором банківських послуг), як кредитора банку, оскільки грошові кошти клієнтів банку не залучаються та не розміщуються останнім від свого імені, на власних умовах та на власний ризик і які банк повинен повернути кредитору на певних умовах.
Тобто з огляду на наведене є хибними посилання відповідача на приписи ст.ст. 509, 510 ЦК України, за якими відповідач визначає себе “боржником” у зобов'язанні (про надання банківських послуг), а позивача “кредитором” -особою, на користь якої зобов'язаний виконати певні дії, оскільки зобов'язальні правовідносини пов'язані з правом власності (речовим правом), де виконання майнових зобов'язань призводить до виникнення, зміни чи припинення права власності, чого не відбувається між сторонами у зобов'язаннях за договором банківських послуг. Таким чином, вимоги позивача та зобов'язання відповідача у даних спірних правовідносинах не є майновими, на які поширюється мораторій у розумінні ст. 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність”. По-друге, зобов'язання виконати доручення клієнта виникло у банка з моменту укладення договору та діє до припинення договору.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання (договором №45/02-10-08 про надання банківських послуг) господарський суд вважає доведеним та підтвердженим відповідними доказами.
За таких обставин, невиконання відповідачем покладених на нього зобов'язань за договором дає позивачу право на захист порушення прав шляхом спонукання відповідача до виконання обов'язку, відповідно до приписів п. 5 ч. 2 ст.16 ЦК України.
Оскільки відповідач не перерахував інкасовані готівкові кошти на розрахунковий рахунок позивача, на умовах договору № 45/02-10-08 про надання банківських послуг від 08.10.2008 р., суд визнає вимогу позивача про зобов'язання відповідача перерахувати на поточний рахунок позивача в філії АБ “Південний” суму грошових коштів у розмірі 266700,00 грн. документально підтвердженою, нормативно обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просив суд стягнути із відповідача пеню за порушення строків переказу грошових коштів в сумі 15198,25 грн. за період часу з 17.12.2008 р. по 15.03.2009р.
Сторони у договорі визначили (п. 5.1.), що у разі порушення відповідачем строків виконання переказу, банк зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен ний день прострочення.
Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: …, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 3 статті 343 ГК України передбачено, що у разі затримки зарахування грошових надходжень на рахунок клієнта банки сплачують на користь одержувачів грошових коштів пеню в розмірі, що передбачається угодою про проведення касово-розрахункових операцій.
Частиною 2 ст. 32 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” визначено, що у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Наданий позивачем розрахунок пені за порушення строків переказу грошових коштів в сумі 15198,25 грн. за період часу з 17.12.2008 р. по 15.03.2009 р. (мораторій введено з 16.03.2009 р.), суд вважає обґрунтованим, а вимогу про стягнення цієї суми із відповідача такою, що підлягає задоволенню.
Що стосується заперечення відповідача, що ВАТ Банк “Біг Енергія” в собі Енергодарської філії не наділений власною юридичною правосуб'єктністю і правоздатністю, з питань виконання умов договору № 45/02-10-08 про надання банківських послуг від 08.10.2008 р., і дана філія не може бути належним відповідачем: відповідно до п. 4.2. положення про Енергодарську Філії ВАТ Банку “Біг Енергія”, банк має право здійснювати операції: відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків -кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них, в частині відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них.
З огляду на вище зазначене, відповідач не тільки повинен виконувати умови №45/02-10-08 про надання банківських послуг від 08.10.2008 р., а й виконувати свої обов'язки відповідно до затвердженого положення.
Крім того, розглядаючи даний спір, судом не порушено правил територіальної підсудності, оскільки ухвалою господарського суду м. Києва від 10.03.2009 р. у справі №33/49 вже встановлено, що спір між ТОВ “Фоззі-Січ” та ВАТ “БІГ Енергія” в особі Енергодарської філії ВАТ банку “БІГ Енергія” підсудний господарському суду Запорізької області, оскільки територіальна підсудність спору, якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, визначається залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.
Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати відкритий акціонерний банк “БІГ Енергія” (01032, місто Київ, вулиця Комінтерну, 15, код ЄДРПОУ 20023463, МФО 322603) в особі Енергодарської філії відкритого акціонерного банку “БІГ Енергія” (71054, Запорізька область, місто Енергодар, проспект Будівельників, 46, код ЄДРПОУ 24906417, МФО 313764) перерахувати на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Січ” (69015, місто Запоріжжя, бул. Вінтера, буд. 30, код ЄДРПОУ 31953106) № 26003310018601 в філії АБ “Південний” в м. Запоріжжя, МФО 313753 суму грошових коштів у розмірі 266 700,00 (двісті шістдесят шість тисяч сімсот) грн. В разі невиконання відкритим акціонерним банком “БІГ Енергія” (01032, місто Київ, вулиця Комінтерну, 15, код ЄДРПОУ 20023463, МФО 322603) в особі Енергодарської філії відкритого акціонерного банку “БІГ Енергія” (71054, Запорізька область, місто Енергодар, проспект Будівельників, 46, код ЄДРПОУ 24906417, МФО 313764) судового рішення після набрання ним чинності в добровільному порядку протягом 5 банківських днів, видати наказ.
3. Стягнути із відкритого акціонерного банку “БІГ Енергія” (01032, місто Київ, вулиця Комінтерну, 15, код ЄДРПОУ 20023463, МФО 322603) в особі Енергодарської філії відкритого акціонерного банку “БІГ Енергія” (71054, Запорізька область, місто Енергодар, проспект Будівельників, 46, код ЄДРПОУ 24906417, МФО 313764) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Січ” (69015, місто Запоріжжя, бул. Вінтера, буд. 30, код ЄДРПОУ 31953106, р/р/ 26003310018601 в ЗФ АБ “Південний” м. Запоріжжя, МФО 313753) 15 198 (п'ятнадцять тисяч сто дев'яносто вісім) грн. 25 коп. пені за порушення строків переказу грошових коштів, 236 (двісті тридцять шість) грн. 98 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Суддя В.В. Носівець
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 19.11.2009 р.