Запорізької області
22.10.09 Справа № 18/203/09
Суддя
за позовом : приватного підприємства “Ілларк” (місце знаходження: 69068, АДРЕСА_2; адреса для направлення кореспонденції: 69013, м. Запоріжжя, вул. Військбуд, 103, кв. 1)
до відповідача: приватного підприємства “Малхаз” (69039, м. Запоріжжя, вул. Державна, 49)
третя особа, яка на заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватний підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про витребування майна та земельної ділянки з чужого незаконного володіння
Суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
від позивача : Бондаренко Л.А. рішення № 1/2007 від 01.03.2007 р., (НОМЕР_1 від 14.01.1997 р.), Желєзняк В.К. довіреність б/н від 11.08.2009 р. (водійське посвідчення серії АВБ № 404262 від 13.06.1985 р.);
від відповідача: у судове засідання 22.10.2009 р. не прибув, 22.09.2009 р. -Абрамян Г.С. керівник - довідка з ЄДРПОУ серії НОМЕР_5 від 07.04.2009 р. (НОМЕР_2 від 04.10.2008 р.);
від третьої особи: ОСОБА_5 довіреність бланк ВМО № 215486 від 21.09.2009 р. за реєстровим № 3748 (НОМЕР_3 від 17.10.2001 р.);
у судовому засіданні 07.10.2009 р. від Акціонерного комерційного банку “Чорноморський банк розвитку та реконструкції” (запрошена особа, в порядку ст. 30 ГПК України) Вишневська В.Ю. довіреність, бланк ВМІ 881847 від 05.08.2009 р. за р. № 2367;
у судовому засіданні 07.10.2009 р. від Запорізької міської ради (запрошена особа, в порядку ст. 30 ГПК України) Коровіна І.В. довіреність № 01-17/1239 від 04.08.2009 р.;
у судовому засіданні 22.10.2009 р. від Головного управління архітектури та містобудування Запорізької міської ради (запрошена особа, в порядку ст. 30 ГПК України) Гошко А.С., довіреність № 0016/09 від 16.03.2009 р. (НОМЕР_4 від 18.03.2004р.);
До господарського суду Запорізької області 22.07.2009 року звернувся позивач -приватне підприємство “Ілларк” з позовною заявою до відповідача -приватного підприємства “Малхаз”, за участю третьої особи, яка на заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -приватного підприємця ОСОБА_1,про витребування майна у ПП “Малхаз” з незаконного володіння кафе-бару з літнім майданчиком за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею 0,0528 га за адресою: АДРЕСА_2, передавши їх позивачу, на підставі ст.ст. 321, 387 ЦК України та ст.ст. 152, 212 Земельного кодексу України
Ухвалою суду від 27.07.2009 року порушено провадження у справі № 18/203/09, судове засідання призначено на 11.08.2009 року. Ухвалою суду від 11.08.2009 р., в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи був відкладений, судове засідання призначено на 22.09.2009 р.
На адресу суду 18.09.2009 р. від позивача надійшла уточнена позовна заява, відповідно до вимог ухвали суду від 11.08.2009 р. В уточненій позовній заяві позивач просив суд витребувати у приватного підприємства “Малхаз”, кафе-бар з літнім майданчиком за адресою: АДРЕСА_2, виселивши ПП “Малхаз” з кафе-бару з літнім майданчиком та передати кафе-бар з літнім майданчиком за адресою: АДРЕСА_2 ПП “Ілларк”; зобов'язати ПП “Малхаз” звільнити земельну ділянку площею 0,0528 га за адресою АДРЕСА_2 та передати її ПП “Ілларк”; судові витрати покласти на відповідача.
У судовому засіданні 22.09.2009 р. представники позивача підтримали уточнені позовні вимоги та пояснили суду, що на підставі державного акту на право постійного користування землею, виданого Запорізькою міською радою 16.03.2001 р., ПП “Ілларк” є землекористувачем земельної ділянки площею 0,0528 га за адресою: м. Запоріжжя, вул.Аваліані, 2. ПП “Ілларк” отримало вказану земельну ділянку для розташування, кафе-бару. На зазначеній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2, знаходиться кафе-бар з літнім майданчиком, який належить на праві власності ПП “Ілларк”. Через скрутне фінансове становище ПП “Ілларк” не займалось у 2009 р. діяльністю по обслуговуванню населення в кафе та на літньому майданчику за адресою: АДРЕСА_2. У квітні 2009 р. стало відомо, що кафе-бар та літній майданчик за адресою: АДРЕСА_2, які належать позивачу, займає ПП “Малхаз” на підставі договору оперативної оренди від 23.03.09 р., укладеного між приватним підприємцем ОСОБА_1 та ПП “Малхаз”. У договорі оперативної оренди від 23.03.09 р. не йдеться про оренду земельної ділянки та кафе-бару з літнім майданчиком за адресою: АДРЕСА_2. У п. 1.1 вказаного договору зазначено, що предметом оренди є нерухоме майно -нежитлова будівля літ. А, площею 115,0 м2, розташована за адресою: АДРЕСА_2, котра належить ФОП ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 17.07.2006 р. Згідно технічного паспорту на об'єкт нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя, вул.Аваліані, 2, нежитлова будівля літ. А площею 115,00 м2 -це магазин. Таким чином, уклавши договір на оренду магазину, ПП “Малхаз” самовільно зайняло кафе-бар та літній майданчик за адресою: АДРЕСА_2, тобто, кафе-бар та літній майданчик за адресою: АДРЕСА_2, а також: земельна ділянка площею 0,0528 га за адресою: АДРЕСА_2 знаходяться у незаконному володінні ПП “Малхаз”.
Представники відповідача та третьої особи заперечили проти задоволення уточнених позовних вимог. Судом, уточненні позовні вимоги, прийняті до розгляду, як такі, що відповідають вимогам ст. 22 ГПК України, не суперечать чинному законодавству України. Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.
У судовому засіданні 22.09.2009 р. представник відповідач пояснив суду, що на підставі договору оперативної оренди нерухомого майна від 23.03.2009 р., укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, ПП “Малхаз” та АКБ “ЧБРР”, орендодавець (ФОП ОСОБА_1В.) передав, а орендар (ПП “Малхаз”) прийняв в строкове платне користування нерухоме майно -нежитлова будівля, літ. А, загальною площею 115,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, таким чином, відповідач займає орендоване приміщення відповідно до умов вказаного вище договору.
Представник третьої особи, зазначив, що майно, яке передане в оренду ПП “Малхаз”, є власністю ФОП ОСОБА_1В на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_9 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 17.07.2006 року за р. №. 3058, та передано в забезпечення зобов'язань за кредитним договором АКБ “ЧБРР”, згідно договору іпотеки, посвідченого 17.07.2006 року ОСОБА_9 -приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу та зареєстрованого в Реєстрі за № 219. Таким чином передання в строкове платне користування нерухомого майна (нежитлова будівля, літ. А, загальною площею 115,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ПП “Малхаз” відбулося на законних підставах.
19.08.2009 р., в порядку ст. 38 ГПК України, судом було направлено запит Орендному підприємству Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації для надання інформації щодо того, хто саме був (є) власником приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, та надання технічної документації щодо зміни власників приміщення за адресою: АДРЕСА_2.
16.09.2009 р. на адресу суд від Орендного підприємства Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації надійшов лист (за № 10260 від 07.09.2009 р.), де зазначено, що надання інформації на запит суду, є неможливим, оскільки інвентаризаційна справа на об'єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 витребувана співробітниками слідчого відділу Шевченківського РВ ЗМУ МВС України у Запорізькій області, згідно протоколу виїмки від 01.04.2009 р., на підставі постанови слідчого Шевченківського РВ ЗМУ МВС України у Запорізькій від 24.03.2009 р.
Ухвалою від 22.09.2009 р. суд, в порядку ст. 30 ГПК України запросив, для надання письмових пояснень та інших відомостей по суті спору, представника Акціонерного комерційного банку “Чорноморський банк розвитку та реконструкції”; також з огляду на те, що суду необхідно з'ясувати питання, того, хто саме є належним користувачем або власником земельної ділянки площею 0,0528 га по АДРЕСА_2 в м. Запоріжжі судом також було запрошено у судове засідання 07.10.2009 р. представника Запорізької міської ради.
Крім того, в порядку ст. 69 ГПК України, за клопотанням сторін, строк вирішення спору у даній справі був продовжений на один місяць до 22.10.2009 р., розгляд справи був відкладений, судове засідання призначено на 07.10.2009 р.
Судом, в порядку ст. 38 ГПК України, 23.09.2009 р. був направлений запит до слідчого відділу Шевченківського РВ ЗМУ МВС України у Запорізькій області, яким суд просив надати належним чином завірену копію інвентаризаційної справи на об'єкти нерухомості по АДРЕСА_2 у м. Запоріжжі. На запит суду слідчим відділом Шевченківського РВ ЗМУ МВС України у Запорізькій області була направлена вказана інвентаризаційна справа (завірені копії).
В судовому засіданні 07.10.2009 р., представник Акціонерного комерційного банку “Чорноморський банк розвитку та реконструкції” надав пояснення по даній справі, які прийняті судом. Представник Запорізької міської ради також надав документи витребувані судом, які прийняті та залучені до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 07.10.2009 р., в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи був відкладений, судове засідання призначено на 22.10.2009 р., в судове засідання, в порядку ст. 30 ГПК України, був запорошений для надання письмових пояснень та інших відомостей по суті спору представник Головного управління архітектури та містобудування Запорізької міської ради.
У судовому засіданні 22.10.2009 р. представник Головного управління архітектури та містобудування Запорізької міської ради, надав пояснення на позовну заяву, які прийняті судом до уваги та залучені до справи.
22.10.2009 р., розгляд справи був закінчений оголошенням лише вступної та резолютивної частин рішення.
Справа розглянута без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи та запрошених осіб, суд, -
З матеріалів інвентаризаційної справи (копія якої надана слідчим відділом Шевченківського РВ ЗМУ МВС України у Запорізькій області на запит суду) на об'єкти нерухомості по АДРЕСА_2 у м. Запоріжжі, вбачається, що 01.08.1991 р. Запорізька дистанція громадських споруд та ТОВ “Антарис” уклали договір купівлі-продажу, згідно якого, ТОВ “Антарис” придбало приміщення (приміщення лазні) площею 169,6 кв.м. по АДРЕСА_2, огороджене парканом та двома металевими гаражами.
На підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 361/27 від 30.06.1998 р. ТОВ “Антарис” отримало в постійне користування земельну ділянку площею 0,0538 га по АДРЕСА_2 з розташованим існуючим будинком колишньої лазні; товариству було дозволено виконати проект реконструкції колишньої лазні під крамницю та офіс з прибудованим кафе-баром; Запорізькому міському управлінню земельних ресурсів доручено підготувати Державний акт на право постійного користування землею.
Згідно акту № 83 Державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єктом, а саме: реконструкція будівлі лазні під крамницю та офіс з прибудованим кафе-баром по АДРЕСА_2 в, м. Запоріжжі, була прийнята в експлуатацію перша черга будівництва/реконструкції -крамниця, площею 114,5 м2. Розпорядженням Запорізького міського голови № 1711р від 02.12.98 р був затверджений акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію крамниці ТОВ “Антарис” та дозволено введення в експлуатацію крамниці.
Виконавчим комітетом Запорізької міської ради від 28.10.1999 р. № 534/11 прийняте рішення “Про оформлення права власності на будівлю крамниці літ. А по АДРЕСА_2 за ТОВ “Антарис”, згідно якого, вирішено: оформити право власності на будівлю крамниці літ. А, загальною площею за внутрішніми замірами 114,5 кв.м. по АДРЕСА_2 за ТОВ “Антарис”.
Запорізькою міською радою ТОВ “Антарис” 28.10.1999 р. видано свідоцтво № 2117 на право власності на будівлю АДРЕСА_2 в м. Запоріжжя. ОПЗМБТІ 10.11.1999 р. вчинений реєстраційний напис на правовстановлюючому документі.
11.11.1999 р. ТОВ “Антарис” продало гр. ОСОБА_10, а останній, на підставі договору купівлі-продажу, купив: будівлю літ. А, паркан, замощення, нежилою площею -114,5 кв.м., які розташовані на земельній ділянці площею 456 кв.м. по АДРЕСА_2 в м. Запоріжжі.
Реєстраційним посвідченням ОПЗМБТІ 15.11.1999 р. за р. № 278 було посвідчене право приватної власності гр. ОСОБА_10 на будинок в м. Запоріжжя по вул. Аваліані за № 2.
На підставі договору № 1 від 28.11.2000 р. гр. ОСОБА_10 передав, а ПП “ІЛЛАРК” (де той самий громадянин ОСОБА_10 був директором) прийняло у безоплатне, безстрокове користування приміщення, яке розташоване по АДРЕСА_2.
Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 41/14 від 25.01.2001 р. “Про передачу в постійне користування ПП “Ілларк” земельної ділянки площею 0,0528 га по АДРЕСА_2 для розташування крамниці, офісу та кафе-бару”, вирішено: припинити право постійного користування землею та вилучити із користування ТОВ “Антарис” земельну ділянку площею 0,0528 га по АДРЕСА_2, із земель раніше наданих рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 361/27 від 30.06.1998 р.; передати в постійне користування ПП “Ілларк” земельну ділянку площею 0,0528 га по АДРЕСА_2 для розташування крамниці, офісу та кафе-бару в межах, раніше затверджених рішенням виконкому Запорізької міської ради від 30.06.1998 р. № 361/27 за рахунок земель, які вилучаються із користування ТОВ “Антарис”; доручити Запорізькому міському управлінню земельних ресурсів підготувати Державний акт на право постійного користування землею; Державний акт на право постійного користування землею № 2289, виданий 26.08.1998 р. ТОВ “Антарис” вважати таким, що втратив чинність.
16.03.2001 р. ПП “Ілларк” отримав Державний акт на право постійного користування землею, згідно якого він є землекористувачем земельної ділянки площею 0,0528 га за адресою: АДРЕСА_2; вказана земельна ділянка надана у постійне користування для розташування крамниці, офісу та кафе-бару по АДРЕСА_2.
На підставі договору купівлі-продажу об'єкту нерухомості від 17.07.2006 р. укладеного гр. ОСОБА_10 та гр. ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_9 за р. № 3058, гр. ОСОБА_1 став власником об'єкту нерухомості, що складається з: магазину, стін цегляних, літ. А, загальною площею 115,0 кв.м., №№ 1, 2, 3 - парканів, І, ІІ -замощення, розташований за адресою: АДРЕСА_2, на земельній ділянці площею 456 кв.м.
Згідно копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданого ОПЗМБТІ № 11288201 від 20.07.2006 р., ОСОБА_1 на підставі права приватної власності володіє нежитловою будівлею літ. А, АДРЕСА_2 у м. Запоріжжі.
Як вбачається із матеріалів справи, матеріалів інвентаризаційної справи БТІ, текстів договорів, на земельній ділянці площею 0,0528 га були проінвентаризовані (багаторазово) наступні об'єкти нерухомості (ті, яким привласнені великі літери): магазин -літ. А; навіси -літ. В, літ. Г; кафе-бар -літ. Д; вбиральня -літ. Е. З викладеного вище слідує, що єдиний нерухомий об'єкт, на який визнавалося, реєструвалося та переходило право власності на спірній земельній ділянці -є магазин (крамниця) літ. А (позивач на нього не претендує). На інші об'єкти нерухомості: навіси -літ. В, літ. Г; кафе-бар -літ. Д; вбиральня -літ. Е не визнавалося та не реєструвалося право власності за позивачем, з будь-яких підстав: новостворене майно, самовільно збудоване, набуте із правочину тощо.
Предметом даного позову є витребування у приватного підприємства “Малхаз” кафе-бару з літнім майданчиком за адресою: АДРЕСА_2, виселивши ПП “Малхаз” з кафе-бару з літнім майданчиком та передання кафе-бару з літнім майданчиком за адресою: АДРЕСА_2 ПП “Ілларк”; зобов'язання ПП “Малхаз” звільнити земельну ділянку площею 0,0528 га за адресою АДРЕСА_2 та передання її ПП “Ілларк”, Суд вважає заявлені вимоги не підтвердженими документальними доказами, отже такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319 ЦК України).
Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Також право власності визнається на новостворене майно, в порядку ст. 331 ЦК України та інших нормативно-правових актів; та на самочинного збудоване (ст. 376 ЦК України).
Відповідно до статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 387 ЦК України: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ст. 152 Земельного кодексу України).
Відповідно до вимог ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан здійснюється за рахунок громадян, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Представники позивача пояснили суд, що через скрутне фінансове становище ПП “Ілларк” не займалось у 2009 р. діяльністю по обслуговуванню населення в кафе та на літньому майданчику за адресою: АДРЕСА_2. У квітні 2009 р. ПП “Ілларк” стало відомо, що кафе-бар та літній майданчик за адресою: АДРЕСА_2, що належать ПП “Ілларк” , зайняла невідома особа, котра будь-які документи на право користування майном та земельною ділянкою не надала. Після звернення до компетентних органів позивачу стало відомо, що кафе-бар та літній майданчик за адресою: АДРЕСА_2 займає ПП “Малхаз” на підставі договору оперативної оренди від 23.03.2009 р., укладеного гр. ОСОБА_1 та ПП “Малхаз”. Приватний підприємець ОСОБА_1 ніколи не був власником кафе-бару з літнім майданчиком та користувачем земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, АДРЕСА_2. У договорі оперативної оренди від 23.03.09 р. не йдеться про оренду земельної ділянки та кафе-бару з літнім майданчиком за адресою: АДРЕСА_2, таким, чином, уклавши договір на оренду магазину, ПП “Малхаз” самовільно зайняло кафе-бар та літній майданчик за адресою: АДРЕСА_2.
Так дійсно, відповідно до договору іпотеки від 17.07.2006 р., укладеного Акціонерним комерційним банком “Чорноморський банк розвитку та реконструкції” (надалі -АКБ «ЧБРР») та гр. ОСОБА_1, останнім передано в іпотеку банку нерухоме майно -нежитлова будівля, літ. А, загальною площею 115,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2, на земельній ділянці площею 456 кв.м.
На підставі тристороннього договору оперативної оренди нерухомого майна від 23.03.2009 р. гр. ОСОБА_1 (як власник і орендодавець) та АКБ «ЧБРР» (як іпотекодержатель, що погодився на передачу в оренду предмета іпотеки) передав в строкове платне користування ПП “Малхаз” нерухоме майно -нежитлова будівля, літ. А, загальною площею 115,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 для використання майна у підприємницькій діяльності.
Статтею 377 ЦК України, визначено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Посилання позивача на те, що ПП “Малхаз” займає всі об'єкти нерухомості, розташовані на всій спірній земельній ділянці не підтверджуються матеріалами справи, заперечуються з боку відповідача та є недоведеним з боку позивача. Витребовувати у будь-якої особи нерухоме майно або землю має право їх власник або належний користувач, за умови, якщо така особа здійснює це без достатніх правових підстав на це, або порушує, оспорює чи не визнає права власника/користувача. Отже, позивач не довів суду, що кафе-бар з літнім майданчиком належить йому і зайнятий саме ПП «Малхаз», що є підставою для витребування у цієї особи зазначеного майна та його передачі позивачеві. Що стосується зобов'язання ПП «Малхаз»звільнити земельну ділянку площею 0,0528 га та повернути її позивачеві, як постійному землекористувачу, то суд зазначає, що ПП «Малхаз»тимчасово, на праві оперативної оренди, займає нежитлову будівлю, літ. А, за адресою: АДРЕСА_2, розташовану на земельній ділянці загальною площею 456 кв.м. Документальних доказів того, що відповідач самовільно зайняв всю спірну земельну ділянку, суду не надано, частину спірної земельної ділянки (456 кв.м.) відповідач використовує правомірно, що кореспондується із загальними нормами цивільного і земельного законодавства України, в тому числі ст. 377 ЦК України ст. 120 ЗК України.
Спроби суду з'ясувати власника або особу, яка створила (побудувала) спірний кафе-бар з літнім майданчиком на земельній ділянці відведеній саме для цієї мети призвели до наступного:
- такий об'єкт нерухомості як кафе-бар (без літнього майданчика) дійсно існує, він був неодноразово проінвентаризований техніками БТІ, йому привласнена велика літ. Д;
- існує робочий проект на кафе-бар з літнім майданчиком, погоджений з головним архітектором міста у 2001 р., який в подальшому не був наданий Головному управлінню архітектури та містобудування для надання погодження в установленому порядку;
- у нинішнього власника ПП «Ілларк»відсутня документація щодо створення цим підприємством кафе-бару з літнім майданчиком (дозвіл на ведення будівельних робіт, належно затверджений проект, докази щодо додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм та правил при створенні цього об'єкта нерухомості тощо) та відсутні правовстановлюючі документи на цей об'єкт нерухомості.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом та способи захисту прав на земельні ділянки, передбачені ст. 16 ЦК України та ст. 152 ЗК України. Суд вважає, що позивачем не доведено порушення його матеріального права або інтересу з підстав, викладених у позові.
З огляду на вище зазначене, аналізуючи норми матеріального права, документальні докази та інформацію, надані представниками сторін та запрошеними особами, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено факту незаконного перебування, користування, зайняття ПП “Малхаз” кафе-баром з літнім майданчиком за адресою: місто Запоріжжя, АДРЕСА_2, саме на земельній ділянці площею 0,0528 га, які належать позивачеві, таким чином, в задоволенні позову відмовляється.
Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У позові відмовити.
Суддя В.В. Носівець
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України, 13.11.2009 р.