Запорізької області
02.11.09 Справа № 4/64/08
За позовом Приватного підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1)
До відповідача Приватної виробничої комерційної фірми “Казка”, (69037, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 212)
Про стягнення 113 471,46 грн. збитків
Суддя Зінченко Н.Г.
За участю представників:
Від позивача - не з'явився
Від відповідача - Ковтун Н.М. -довіреність № 1 від 16.10.2009 р.
31.01.2008 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Приватний підприємець ОСОБА_2, м. Запоріжжя (ПП ОСОБА_2) з позовною заявою до Приватної виробничої комерційної фірми “Казка”, м. Запоріжжя (ПВКФ “Казка”) про стягнення 113 471,46 грн. збитків.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.02.2008 р. порушено провадження у справі № 4/64/08, судове засідання призначено на 28.02.2008 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.
Ухвалами господарського суду Запорізької області від 21.02.2008 р. та 27.03.2008 р. провадження по справі № 4/64/08 зупинялося.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.07.2008 р. провадження у справі № 4/64/08на підставі ст. 79 ГПК України було поновлено з призначенням судового засідання на 21.07.2008 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.07.2008 р. провадження у справі № 4/64/08 на підстав ст. 79 ГПК України зупинялося до набрання законної сили рішенням господарського суду Запорізької області у справі № 17/219/08-АП за позовом ПП ОСОБА_2 до Головного управління архітектури та містобудування Запорізької міської ради за участю третіх осіб на стороні відповідача. які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ПВКФ “Казка”, ПП “Архітектурна майстерня “С.Фоміна” та Запорізька обласна бібліотека для юнацтва про визнання неправомірними дії Головного управління архітектури та містобудування Запорізької міської ради щодо відмови в погодженні робочого проекту реконструкції існуючих приміщень кафе з прибудовою під ресторан по АДРЕСА_2.
21.01.2009 р. господарським судом Запорізької області у справі № 17/219/08-АП винесено постанову, якою в задоволені позову про визнання неправомірними дії Головного управління архітектури та містобудування Запорізької міської ради щодо відмови в погодженні робочого проекту реконструкції існуючих приміщень кафе з прибудовою під ресторан по АДРЕСА_2 відмовлено. Постанова господарського суду Запорізької області від 21.10.2009 р. у справі № 17/219/08-АП набула законної сили у відповідності до ст. 254 КАС України.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.10.2009 р. провадження у справі № 4/64/08 на підставі ст. 79 ГПК України за ініціативою суду поновлено з призначенням судового засідання на 19.10.2009 р.
У зв'язку із неявкою в судове засідання представника позивача розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладався до 02.11.2009 р.
В судовому засіданні 02.11.2009 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України за погодженням з представником відповідача вступну та резолютивну частини рішення.
За клопотаннями представників відповідача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Позивача в судове засідання 02.11.2009 р. повторно не з'явився, письмові пояснення по суті спору, в тому числі витребувані ухвалою суду по справі від 19.10.2009 р. обґрунтування підстав завдання збитків із визначенням якими саме неправомірними діями відповідача позивачу спричинені збитки, додаткові документи та матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не повідомляв.
Про дату, час та місце розгляду справи позивач був повідомлений належним чином ухвалами суду по справі від 05.10.2009 р. та від 19.10.2009 р., які направлялися за адресою позивача, вказаною ним у позовній заяві, та на адресу суду відділенням поштового зв'язку не поверталися.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю позивача.
Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст. 1166 ЦК України, ст., ст. 216-218, 224-226 ГК України і полягають в тому, що 06.03.2006 р. до Виконавчого комітету Запорізької міської ради звернулася ОСОБА_3 з заявою вих. № 14 про надання згоди на проектування скління відкритої тераси для розширення приміщення кафе за адресою: АДРЕСА_2 (за аналогією з кафе “Минутка” та “Пьеро”). Попередньо листом від 01.03.2006 р. ОСОБА_3 отримала згоду ПВКФ “Казка” на дольову участь в будівництві території, що межує з приміщенням відповідача, розташованим за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 212. При цьому, позивач звертає увагу суду, що всі його подальші дії щодо реалізації проекту реконструкції по АДРЕСА_2 були пов'язані саме з отриманням згоди відповідача. 10.03.2006 р. ОСОБА_3 уклала з ППТАМ “С.Фоміна” договір № 4 на створення робочого проекту об'єкту “Розширення приміщень кафе по АДРЕСА_2”. 16.03.2006 р. листом № 2043 ГУАтаМ Запорізької міської ради, розглянувши звернення ОСОБА_3, для розгляду та вирішення питання скління відкритої веранди біля кафе по АДРЕСА_2, запропонувало ОСОБА_3 надати на узгодження належним чином виконані передпроектні архітектурно-композиційні проробки по реконструкції відкритої тераси з урахуванням архітектурної стилістики фасаду та забудови пр. Леніна. Протоколом засідання містобудівної ради при ГУАтаМ Запорізької міської ради № 327 від 21.03.2006 р. передпроектні проробки реконструкції існуючих приміщень кафе з прибудовою під промислову крамницю по АДРЕСА_2 були узгоджені для оформлення відповідних документів на реконструкцію та подальше проектування. 16.05.2006 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений договір дарування, за яким ОСОБА_3 передала як дарунок у власність ОСОБА_2 майнові права на передпроектні проробки “Реконструкція існуючих приміщень кафе з прибудовою під промислову крамницю товарів по АДРЕСА_2”. 25.05.2006 р. рішенням № 199/55 Виконком Запорізької міської ради вирішив передати в оренду ПП ОСОБА_2 відкриту терасу в будинку АДРЕСА_2 площею 73,8 кв.м. для подальшої реконструкції під магазин непродовольчих товарів. 17.07.2006 р. на підставі зазначеного рішення між позивачем та Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 1945/13 по АДРЕСА_2 30.05.2006 р. позивач отримав лист ГУАтаМ Запорізької міської ради № 4105, яким повідомлялося, що у зв'язку із можливими порушенням майнових прав ПВКФ “Казка”, про що зазначено в листі № 21 від 07.04.2006 р., для отримання дозволу на реконструкцію існуючих приміщень кафе з прибудовою під магазин непродовольчих товарів по АДРЕСА_2, 212, буде надано за умови отримання згоди ПВКФ “Казка” на проведення реконструкції. Листом від 14.06.2006 р. вих. № 225 позивач запропонував відповідачу провести узгодження подальшого проектування та будівництва. 11.07.2006 р. листом вих. № 3/11 відповідач виклав свої умови та вимоги до передпроектних проробок і проекту реконструкції з прибудовою по АДРЕСА_2. Рішенням Виконкому Запорізької міської ради № 293/35 від 27.07.2006 р. позивачу був наданий дозвіл на проектування та реконструкцію існуючого кафе по АДРЕСА_2 під магазин непродовольчих товарів з прибудовою. Рішенням Виконкому Запорізької міської ради № 482/41 від 28.12.2006 р. до рішення № 293/35 від 27.07.2006 р. були внесенні зміни в частині заміни слів “магазин непродовольчих товарів” на “ресторан”. Враховуючи зазначені рішення, 06.03.2007 р. між позивачем та ППТАМ “С.Фоміна” був укладений договір № 3 на виконання проектних робіт по об'єкту “Реконструкція існуючих приміщень кафе з прибудовою під ресторан по АДРЕСА_2” з урахуванням умов і вимог відповідача, викладених в листі № 3/11 від 11.07.2006 р. Як зазначає позивач, зазначений проект містить підпис уповноваженої особи та печатку відповідача, що свідчить про його згоду та поінформованість про хід проектування. 10.09.2007 р. між позивачем та ПП “Сі Ті” був укладений договір № 730/07 на обстеження технічного стану будівельних конструкцій по АДРЕСА_2. Враховуючи проведену роботу позивач готовий приступити до початку будівництва, однак відповідач відмовляється погоджувати робочий проект, який розроблений з урахуванням його вимог, чим перешкоджає отриманню дозволу на початок будівельних робіт. Неправомірні дій відповідача змушують позивача відмовитися від подальшого будівництва об'єкту. У зв'язку із цим, виходячи з того, що позивачем були понесенні витрати по підготовці до проведення будівельних робіт, а саме за договором № 4 від 10.03.2006 р. на суму 29 400,00 грн., за договором № 1995/13 від 17.06.2006 р. на суму 19 602,46 грн., за договором № 3 від 06.03.2007 р. на суму 59 650,00 грн. і за договором № 730/7 від 10.09.2007 р. на суму 4 819,00 грн., позивач просить суд стягнути з ПВКФ “Казка” понесені ним збитки в розмірі 113 471,46 грн.
Відповідач позовні вимоги не визнав, вважає їх необґрунтованими, не заснованими на законі та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що відмовою ПВКФ “Казка” у погодженні розробленого ним робочого проекту на реконструкцію існуючих приміщень кафе по АДРЕСА_2 з прибудовою під ресторан, відповідач нібито завдав позивачу збитки, що виявилися у оплаті робіт з виконання проекту реконструкції кафе по пр. Леніна. 208, оплаті оренди відкритої тераси та оплаті робіт з обстеження технічного стану будівельних конструкцій по АДРЕСА_2. Заявляючи вимоги про стягнення збитків позивач посилається на ст., ст. 216-218, 224-226 ГК України. Однак позовні вимоги про стягнення збитків у позадоговірних відносинах не можуть ґрунтуватися на нормах ГК України, оскільки такі відносини знаходяться поза межами регулювання цього кодексу. Згідно зі ст. 4 ГК України не є предметом регулювання цього Кодексу майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються ЦК України. Між позивачем та відповідачем не існує ні договірних, ні будь-яких інших господарських відносин. Тому до спірних правовідносин можливо лише застосування норм, що регулюють деліктні правовідносини, що виникають з факту заподіяння шкоди цивільним правам і інтересам. Згідно зі ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків. Визначення терміну “збитки” наведено в ст. 22 ЦК України, зі змісту якої випливає, що вимога про відшкодування збитків може пред'являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила. Загальні підстави відповідальності за завдану майно шкоду встановлені ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Складовими правопорушення, необхідними для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є протиправна поведінка завдача шкоди, настання шкоди, причинний зв'язок між двома першими елементами, вина завдача шкоди. Таким чином, з аналізу ст. 22 та ст. 1166 ЦК України слідує, що зобов'язання відшкодування завданої шкоди (збитків) є наслідком неправомірної поведінки особи, яка порушує законні цивільні права іншої особи. Отже, зазначаючи, що витрати на оплату проектних робіт, орендну плату та витрати на обстеження технічного стану будівельних конструкцій будинку АДРЕСА_2 як власні збитки, тобто результат завданої йому шкоди, позивач не зазначає, яким цивільним правопорушенням (порушенням якого його законного права) завдано цих збитків, в чому полягає неправомірна поведінка відповідача, в чому виявляється та чим підтверджується безпосередній причинний зв'язок між завданими збитками та поведінкою відповідача. Тобто, позивач не довів існування жодного зі складових елементів правопорушення, що мало наслідком заподіяння йому збитків, та вини в цьому заподіянні відповідача. Натомість зазначені витрати позивача були необхідні йому для його власної господарської діяльності, здійснені ним з власної ініціативи відповідно до укладених ним договорів з іншими суб'єктами господарювання та були спрямовані на реалізацію власних намірів, а не стали результатом порушення його прав з боку відповідача. Стосовно фактичних обставин справи відповідач зазначає, що ПВКФ “Казка” є власником нежитлового приміщення, відкритої площадки (тераси) та сходового маршу, що примикають до приміщення, і розташовані у будинку № 212 по АДРЕСА_2. В 2006 році з ініціативи позивача між сторонами була обговорена можливість спільних дій з метою обладнання (скління) відкритих терас, що безпосередньо примикають до приміщень, належних сторонам у будинках АДРЕСА_2 (тераса примикає до приміщення кафе позивача) і № 212 (тераса знаходиться у власності відповідача і примикає до його приміщення) по пр. Леніна в м. Запоріжжі за аналогією розташованих у будинках навпроти кафе “Минутка” та “Пьеро”, тобто як окремих об'єктів. Враховуючи досягнуту згоду в березні 2006 року позивач звернувся до Запорізької міської ради для отримання дозволу на проектування скління відкритої тераси, для розширення приміщення кафе за адресою АДРЕСА_2, чітко визначивши у своїй заяві вигляд результату будівництва згідно запланованого проекту “за аналогією з кафе “Минутка” та “Пьеро”. Саме з таким цільовим призначенням рішенням Виконкому Запорізької міської ради № 199/55 від 25.05.2006 р. позивачу була надана в оренду відкрита тераса будинку АДРЕСА_2. В квітні 2006 року відповідачу стало відомо про зміну позивачем (без погодження з ПВКФ “Казка”) первісного наміру щодо скління кожної з площадок і терас окремо, на капітальне будівництво ресторану під виглядом реконструкції кафе з використанням в цьому будівництві відкритих майданчиків обох будинків (АДРЕСА_2 і № 212). У зв'язку із цим листом № 21 від 07.04.2006 р. та повторно листом № 5 від 11.06.2006 р. ПВКФ “Казка” відкликало свою згоду на дольову участь у зміненому проекті і запропонувало позивачу повернутися до первісного проекту. Позивач не зважаючи на це продовжував укладати і виконувати договори на проектування та супутні майбутньому будівництву роботи. З метою вирішення спірного питання, 11.07.2006 р. листом № 3/11 ПВКФ “Казка” запропонувало свої умови спірного проекту, зокрема, взагалі не включати реконструкцію відкритої тераси , належної відповідачу, та проведення робіт на сходовому марші, прилеглому до тераси. Однак відповідачем запропоновані умови були проігноровані. Викладені обставини досліджувалися господарським судом Запорізької області під час вирішення справи № 17/219/08-АП, за результатами розгляду якої судом був встановлений факт невідповідності чинному законодавству розробленого ПП ОСОБА_2 проекту реконструкції (фактично -будівництва ресторану). За таких обставин, відмова відповідача в погодженні робочого проекту позивача є цілком правомірною. Таким чином, відступній сам факт цивільного правопорушення, який може бути підставою для вимоги про відшкодування зроблених позивачем витрат як збитків. На підставі зазначеного відповідач просить суд в позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд -
07.03.2006 р. до Виконавчого комітету Запорізької міської ради за вх. № 3770/01-32 надійшла заява ОСОБА_3 вих. № 14 від 06.03.2006 р. про надання згоди на проектування скління відкритої тераси для розширення приміщення кафе за адресою: м. Запоріжжя, АДРЕСА_2 (за аналогією з кафе “Минутка” та “Пьеро”).
Попередньо вказаному зверненню ОСОБА_3 отримала згоду ПВКФ “Казка” (відповідача у справі) на дольову участь в будівництві на території, прилеглій до приміщення за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 212, яка була викладена в листі ПВКФ “Казка” від 01.03.2006 р.
Як з'ясовано судом в ході судового вирішення спору, ПВКФ “Казка” є власником нежитлового приміщення, відкритої площадки (тераси) та сходового маршу, що примикають до приміщення, і розташовані у будинку № 212 по АДРЕСА_2.
Досягнута між ОСОБА_3 та ПВКФ “Казка” згода щодо дольової участі у будівництві передбачала спільні дії з метою обладнання (скління) відкритих терас, що безпосередньо примикають до приміщень, належних сторонам у будинках АДРЕСА_2 (тераса примикає до приміщення кафе ОСОБА_3) і № 212 (тераса знаходиться у власності відповідача і примикає до його приміщення) по АДРЕСА_2 за аналогією розташованих у будинках навпроти кафе “Минутка” та “Пьеро”, тобто як окремих об'єктів.
10.03.2006 р. ОСОБА_3 уклала з ППТАМ “С.Фоміна” договір № 4 на створення робочого проекту об'єкту “Розширення приміщень кафе по АДРЕСА_2”, який був виготовлений 10.07.2006 р., про що свідчить акт приймання-передачі проектного матеріалу “Реконструкція існуючих приміщень кафе з прибудовою під промисловий магазин по АДРЕСА_2”.
16.03.2006 р. ГУАтаМ Запорізької міської ради, розглянувши звернення ОСОБА_3 від 06.03.2008 р., листом № 2043 повідомило ОСОБА_3, що для розгляду та вирішення питання скління відкритої веранди біля кафе по АДРЕСА_2 необхідно надати на узгодження належним чином виконані передпроектні архітектурно-композиційні проробки по реконструкції відкритої тераси з урахуванням архітектурної стилістики фасаду та забудови пр. Леніна.
21.03.2006 р. протоколом засідання містобудівної ради при ГУАтаМ Запорізької міської ради № 327 були узгоджені передпроектні проробки реконструкції існуючих приміщень кафе з прибудовою під промислову крамницю по АДРЕСА_2 були для оформлення відповідних документів на реконструкцію та подальше проектування в установленому порядку.
16.05.2006 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (позивачем у справі) був укладений договір дарування, за яким ОСОБА_3 передала як дарунок у власність ОСОБА_2 майнові права на передпроектні проробки “Реконструкція існуючих приміщень кафе з прибудовою під промислову крамницю товарів по АДРЕСА_2”.
25.05.2006 р. рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 199/55 ПП ОСОБА_2 було передано в оренду відкриту терасу в будинку АДРЕСА_2 площею 73,8 кв.м., що значиться на балансі КП “ВРЕЖО № 13”, строком на 3 роки для подальшої реконструкції під магазин непродовольчих товарів з виконанням робіт по благоустрою прилеглої території.
В подальшому, на підставі рішення № 199/55 від 25.05.2006 р. між позивачем та Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 1945/13 від 17.07.2006 р., за яким позивачу була передана в оренду строком на три роки відкрита тераса, вбудована в 5-поверховий житловий будинок загальною площею 73,80 кв.м. по АДРЕСА_2 з метою її використання під магазин непродовольчих товарів.
30.05.2006 р. листом вих. № 4105 ГУАтаМ Запорізької міської ради повідомило ПП ОСОБА_2, що у зв'язку із незгодою ПВКФ “Казка” на проведення реконструкції через можливе порушення його майнових прав, про що зазначено в листі № 21 від 07.04.2006 р., дозвіл на реконструкцію існуючих приміщень кафе з прибудовою під магазин непродовольчих товарів по АДРЕСА_2, 212, буде надано за умови отримання згоди ПВКФ “Казка” на проведення зазначеної реконструкції.
Листом від 14.06.2006 р. вих. № 225 позивач звернувся до відповідача з пропозицією провести узгодження подальшого проектування та будівництва по АДРЕСА_2, 212.
11.07.2006 р. листом вих. № 3/11, адресованому ГУАтаМ Запорізької міської ради та позивачу, відповідач виклав свої умови та вимоги до передпроектних проробок і проекту реконструкції з прибудовою по АДРЕСА_2. При цьому в зазначеному листі ПВКФ “Казка” зазначалося, що відповідач не має зацікавленості в реконструкції майданчику та сходового маршу, що примикають до приміщення дитячого салону “Казка” по пр. Леніна, 212.
27.07.2007 р. рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 293/35 позивачу був наданий дозвіл на проектування та реконструкцію існуючого кафе по АДРЕСА_2 під магазин непродовольчих товарів з прибудовою.
Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 482/41 від 28.12.2006 р. до рішення № 293/35 від 27.07.2006 р. були внесенні зміни в частині заміни слів “магазин непродовольчих товарів” на “ресторан”.
06.03.2007 р. між позивачем та ППТАМ “С.Фоміна” був укладений договір № 3 на виконання проектних робіт по об'єкту “Реконструкція існуючих приміщень кафе з прибудовою під ресторан по АДРЕСА_2”.
10.09.2007 р. між позивачем та ПП “Сі Ті” був укладений договір № 730/07 на обстеження технічного стану будівельних конструкцій по АДРЕСА_2, яке було виконано 05.10.2007 р., про що свідчить акт здачі-приймання науково-технічної продукції по договору № 730/07.
Підготовка робочого проекту по об'єкту “Реконструкція існуючих приміщень кафе з прибудовою під ресторан по АДРЕСА_2” вимагала від позивача понести певні витрати. Так, за договором № 4 від 10.03.2006 р. на виконання проектних робіт по розширенню кафе по АДРЕСА_2 позивачем було сплачено 29 400,00 грн., за договором оренди № 1995/13 від 17.06.2006 р. за 19 місяців оренди позивачем було сплачено 19 609,46 грн., за договором № 3 від 06.03.2007 р. на виконання проектних робіт по реконструкції кафе з прибудовою під ресторан в АДРЕСА_2 позивачем було сплачено 59 650,00 грн. і за договором № 730/07 від 19.09.2007 р. на обстеження технічного стану будівельних конструкцій по АДРЕСА_2 позивачем було сплачено 4 819,00 грн., а всього позивачем були понесені витрати на загальну суму 113 471,46 грн., що підтверджується відповідними платіжними документами.
Як зазначається у позовній заяві, враховуючи проведену роботу позивач готовий був приступити до початку будівництва об'єкту “Реконструкція існуючих приміщень кафе з прибудовою під ресторан по АДРЕСА_2”, однак через відмову відповідач погодити робочий проект, що унеможливлює отримання позивачем дозволу на початок будівельних робіт, ПП ОСОБА_2 змушений був відмовитися від подальшого будівництва об'єкту.
У зв'язку із цим, посилаючись на ст., ст. 216-218, 224-226 ГК України та ст. 1166 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача понесені ним витрати в сумі 113 471,46 грн. як збитки.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, дослідивши надані сторонами письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Позовні вимоги про відшкодування збитків позивач обґрунтовує, зокрема, посиланням на ст., ст. 216-218 та 224-226 ГК України, які регулюють загальні засади господарсько-правової відповідальності учасників господарських відносин та порядок відшкодування збитків у сфері господарювання.
Статтею 3 ГК України встановлено, що під господарською діяльністю в цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю. Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем у справі не існує договірних або будь-яких інших господарських відносин.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ГК України не є предметом регулювання цього Кодексу майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України.
Таким чином, звертаючись до суду з вимогою про стягнення збитків у позадоговірних відносинах, позивач безпідставно посилається на норми Господарського кодексу України (ст., ст. 216-218, 224-226), оскільки такі відносини знаходяться поза межами регулювання цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з угод або в наслідок заподіяння шкоди, що передбачено ст. 11 ЦК України.
Згідно з приписами ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.
Статтею 22 ЦУК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
При цьому, відповідно до частини 2 цієї статті збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
З аналізу наведених норм законодавства слідує, що вимога про відшкодування збитків може пред'являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання недоговірної шкоди викладені в ст. 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Виходячи з загальних принципів цивільного права головною умовою відшкодування збитків (шкоди) є цивільне правопорушення, яке вчинив учасник цивільних відносин.
Притягнення до цивільної відповідальності можливо лише при наявності передбачених законом умов. Сукупність таких умов утворює склад правопорушення, який є підставою правої відповідальності. Склад правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків (шкоди), утворюють наступні елементи: суб'єкт, тобто особа, протиправною поведінкою якої завдано шкоди, об'єкт -правовідношення по зобов'язаннях, об'єктивна сторона, яку становлять протиправна поведінка особи-завдача шкоди, настання шкоди (збитків) та причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи-завдача шкоди та збитками, суб'єктивна сторона, яку становить вина боржника.
Відсутність хоча б одного з вказаних елементів, утворюючих правопорушення, звільняє особу від відповідальності, оскільки в такому випадку поведінка особи не може бути кваліфікована як правопорушення.
В постанові Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 р. “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” (з наступними змінами та доповненнями) та в роз'ясненнях президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди” (з наступними змінами та доповненнями) зазначається, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вини зазначеної особи.
При цьому, виходячи із загальних правових норм, протиправність (неправомірність) поведінки означає порушення чужого суб'єктивного права. Під шкодою розуміється матеріальна шкода, яка виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому матеріального права та (або) зменшення нематеріального блага. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою виражається в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдача шкоди.
З огляду на викладене можливо зробити висновок, що зобов'язання відшкодування завданої шкоди (збитків) є наслідком неправомірної поведінки особи, яка порушує законні цивільні права іншої особи , тобто деліктна відповідальність настає лише за винне завдання шкоди.
Звернувшись до суду з вимогою про відшкодування шкоди, позивач зазначає, що витрати на оплату проектних робіт, орендної плати та витрати на обстеження технічного стану будівельних конструкцій будинку є його збитками, тобто результатом завданої йому шкоди.
Разом із тим, позивач не довів порушенням якого його права або майнового інтересу завдано цих збитків, в чому саме полягає неправомірна поведінка відповідача і чим підтверджується причинний зв'язок між завданими позивачу збитками та поведінкою відповідача.
Доводи позивача стосовно того, що неправомірна відмова відповідача від погодження робочого проекту “Реконструкція існуючих приміщень кафе з прибудовою під ресторан по АДРЕСА_2”, що унеможливлює отримання позивачем дозволу на початок будівельних робіт, змусила позивача відмовитися від подальшого будівництва об'єкту, що стало підставою для стягнення з відповідача збитків, спростовуються наступним.
Статтею 35 ГПК України встановлено, що факти, встановленні рішення господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Під час розгляду адміністративної справи № 17/219/08-АП за позовом ПП ОСОБА_2 до ГУАтаМ Запорізької міської ради за участю третіх осіб ПВКФ “Казка”, ПП “Архітектурна майстерня “С.Фоміна” та КП “Запорізька обласна бібліотека для юнацтва” Запорізької міської ради” про визнання неправомірними дій постановою суду від 21.01.2009 р., яка набрала законної сили у відповідності до ст. 256 КАС України, був встановлений факт невідповідності чинному законодавству розробленого ПП ОСОБА_2 проекту реконструкції існуючих приміщень кафе з прибудовою під ресторан по АДРЕСА_2.
При цьому в постанові господарського суду Запорізької області від 21.01.2009 р. у справі № 17/219/08-АП зазначено, що проект реконструкції існуючих приміщень кафе з прибудовою під ресторан по АДРЕСА_2 не може бути погоджений у встановленому законом порядку за відсутності письмової згоди власників або наймачів квартир АДРЕСА_3, АДРЕСА_4 на реконструкцію та здійснення прибудови; письмової згоди власників житлових квартир будинку АДРЕСА_2 на реконструкцію та здійснення прибудови; письмової згоди ПВКФ “Казка”, як власника приміщення фотосалону, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 212, на реконструкцію та здійснення прибудови; письмової згоди директора Запорізької обласної бібліотеки для юнацтва, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 210, на реконструкцію та здійснення прибудови.
Таким чином, зазначеною постановою суду був встановлений факт того, що розроблений ПП ОСОБА_2 проект реконструкції існуючих приміщень кафе з прибудовою під ресторан по АДРЕСА_2 погодження з боку ПВКФ “Казка” на проведення реконструкції саме у такій формі не мав .
Наведеним спростовується твердження позивача, що попередньо погодившись на дольову участь у в будівництві, ПВКФ “Казка” безпідставно відмовляється від погодження робочого проекту реконструкції існуючих приміщень кафе з прибудовою під ресторан по АДРЕСА_2 .
Отже, оскільки матеріалами справи підтверджується, що дії відповідача по відмові у погодженні розробленого позивачем робочого проекту реконструкції є цілком правомірними та відповідають нормам чинного законодавства, то відсутні підстави стверджувати, що здійсненні позивачем витрати в сумі 113 471,46 грн. на оплату робіт з виконання проекту реконструкції кафе по АДРЕСА_2, оплаті орендної плати відкритої тераси, а також на оплату робіт з обстеження технічного стану будівельних конструкцій по АДРЕСА_2, є збитками, завданими неправомірними діями відповідача.
Як встановлено з матеріалів справи, договори з ППТАМ “С.Фоміна” на розробку проектної документації, з Управлянням житлового господарства Запорізької міської ради щодо оренди тераси по АДРЕСА_2 та з ПП “Сі Ті” на обстеження технічного стану будівельних конструкцій, за якими позивачем було сплачено 113 471,46 грн. грошових коштів, укладалися ПП ОСОБА_2 з власної ініціативи, були спрямовані на реалізацію власних намірів, а не у зв'язку і не внаслідок порушення його прав.
Таким чином, понесені позивачем витрати за цими договорами, не стали результатом порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку інших осіб, зокрема, відповідача.
За таких обставин відсутній сам факт вчинення ПВКФ “Казка” цивільного правопорушення, який може бути підставою для вимоги про відшкодування зроблених ПП ОСОБА_2 витрат як збитків.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи позивача, в обґрунтування заявлених вимог, суд визнав необґрунтованими.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для стягнення з ПВКФ “Казка” 113 471,46 грн. збитків.
В задоволені позову відмовляється повністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати залишаються за позивачем.
Керуючись ст., ст. 33, 44, 49, 68, 82-85 ГПК України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Н.Г.Зінченко
Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України “11” листопада 2009 р.