Запорізької області
07.10.09 Справа № 6/288/09-7/293/09
Суддя
За позовом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя
до відповідача: Приватної виробничо-комерційної фірми “Лока”, м. Запоріжжя
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління статистики у Запорізькій області, м. Запоріжжя
Суддя Кутіщева Н.С.
Представники:
Від позивача Хрипченко Ю.Ю., дов. № 01/50від 27.04.2009 р.
Від відповідача
Від третьої особиАбрамов Д.О., дов. № 24/09-1 від 24.09.2009 р.
Васютіна І.В., дов. б/н від 02.06.2009 р.
26.08.2009 р. Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Запорізькій області заявлені позовні вимоги до Приватної виробничо -комерційної фірми „Лока”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління статистики у Запорізькій області, про стягнення неустойки в сумі 28 596 грн. 34 коп. та виселення.
Розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області Немченко О.І., № 1037 від 01.10.2009 р., справу було передано на розгляд судді Кутіщевій Н.С.
Ухвалою від 02.10.2009 р. справа № 6/288/09 справа прийнята до провадження, їй присвоєно № 6/288/09-7/293/09, судове засідання призначено на 07.10.2009 р., про що сторони були повідомлені належним чином і в установлений законом строк.
01.10.2009 р. позивачем надана заява про уточнення позовних вимог, якою позивач збільшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 36230 грн. 09 коп. неустойки та висилити відповідача з державного нерухомого майна на підставі акту прийому -передачі повернути його третій особі-Головному управлінні статистики у Запорізькій області.
Заява подана згідно зі ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує ст. 785 Цивільного кодексу України, ст. ст. 17, 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та договором № 1826/д оренди державного нерухомого майна від 31.01.2006 р.
Відповідач проти позову заперечує, надав до суду відзив на позовну заяву, у якому не погоджується з позовом з наступних підстав: зі змісту позову вбачається, що позивач вимагає висилити ПВКФ “Лока” на користь третьої особи- повернути балансоутримувачу -Головному управлінню статистики у Запорізькій області об'єкт оренди та стягнути з відповідача на користь державного бюджету Орджонікідзевського району неустойку у сумі 2859634 грн., відповідач вважає, що вимоги не відповідають нормам матеріального права, поскільки, відповідно до ст.1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Таким чином, норми вказаної статті не надають права позивачу звертатися до суду про зобов'язання відповідача здійснити будь які дії на користь третьої особи. Відповідно до ст.2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Вказані норми закону в черговий раз підтверджують те, що позивач не належним чином скористувався своїми правами відносно звернення до суду за захистом порушених його прав. Відповідно до умов договору, орендодавцем державного майна є регіональне відділення Фонду державного майна України у Запорізькій області, в зв'язку з чим, орендодавець має відповідні права та обов'язки відносно орендаря, який користується майном на умовах оренди. Відповідно до п.9.3. договору, передбачено, що за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії договору оренди, орендар відшкодовує орендодавцеві неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акту прийому передачі, який фактично підтверджує повернення орендованого майна. Таким чином, неустойка повинна бути стягнута на користь орендодавця, а не на користь державного бюджету, як це вимагає позивач. Крім того, відповідно до п. 5.8. договору передбачено, що, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві (балансоутримувачу) орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на дату передачі його в оренду. На підставі умов п.7.1. договору, передача майна орендарю проводилась орендодавцем, що зобов'язує орендаря повернути майно орендодавцю, а не балансоутримувачу, як це вимагає позивач по справі. Відповідно до змісту позовної заяви, третя особа - балансоутримувач Головне управління статистики у Запорізькій області не заявляє самостійних вимог, що свідчить про відсутність будь яких претензій з його боку до відповідача. При таких обставинах, у суда не має прав задовольняти вимоги позивача про повернення орендованого майна третій особі, яка не є стороною за договором. Пунктом 10.6 договору передбачено, що, в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Після закінчення строку дії договору у місячний строк на адресу відповідача не надходили будь - які заяви про припинення дії договору, що свідчить про його продовження на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Представлені позивачем листи від 20.01.2009 р. № 1143-00337 та від 08.10.2008 № 11-13-04376, які ніби - то надсилалися на адресу відповідача не можуть буди залучені у якості доказів, так як вони надсилалися на адресу, яка не відповідає юридичному адресу відповідача. Хто одержував вказані листи відповідачу не відомо, що свідчить про недоведеність обставин, на які посилається позивач. Доводи відповідача підтверджуються розділом 12 договору, в якому вказано, що юридична адреса орендаря: 69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 15. Враховуючі, що органи управління не знаходяться за місцем знаходження орендованого майна (поштова адреса) у позивача не було підстав направляти будь-які листи на неналежну адресу. Вказані відповідачем доводи також підтверджуються даними з єдиного державного реєстру юридичних осіб та статутом, де вказана єдина юридична адреса відповідача. Крім того, з часу закінчення договору відповідач належним чином продовжує сплачувати орендну плату як на користь орендодавця так і на користь балансоутримувача, що в черговий раз підтверджує про згоду орендодавця на продовження терміну дії договору оренди. Вказані доводи підтверджуються відповідними розрахунковим документами. Не відповідають нормам діючого законодавства вимоги про стягнення на користь державного бюджету неустойки у розмірі 28596,34 грн., шляхом перерахування грошової суми на рахунок державного бюджету Орджонікідзевського району. Відповідно до умов п.3.2., 3.4. договору, передбачений відповідний розмір орендної плати, яка спрямовується рівними долями на користь державного бюджету та балансоутримувачу. При таких обставинах і розмір неустойки не може перевищувати розміру долі орендної плати, яка перераховувалась до державного бюджету. Відповідно до ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд приймаючі рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. При таких обставинах, вважаємо що в даному випадку є винятковий випадок, коли можливо залишити без задоволення вимоги про стягнення неустойки. Усі взаємовідносини, які встановилися на даний час, відповідач повинен вирішувати безпосередньо з балансоутримувачем, який є єдиним органом з управління та розпорядження майном, яке перебуває у нього на балансі. Відповідач просить позовні вимоги залишити без задоволення у повному обсязі (відзив долучено до матеріалів справи).
Представник третьої особи в судовому засіданні 07.10.2009 р. повідомив, що у відповідача відсутня заборгованість з орендної плати та комунальних послуг, згідно бухгалтерських даних, приміщення орендарем не звільнено, та використовується за цільовим призначенням. За актом приймання-передачі приміщення орендарем передано не було. Третя особа не підтримує позов, вважає що договір є діючим, і відповідач виконує свої зобов'язання по теперішній час, належним чином утримує орендоване приміщення, своєчасно сплачує оренду плату, просить в позові відмовити як безпідставному.
За клопотанням представників сторін судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Судовий процес завершено 07.10.2009 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення по узгодженню з представниками сторін.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
31 січня 2006 року між Регіональним відділенням ФДМУ по Запорізькій області (далі - позивач) та приватною виробничо - комерційною фірмою "Лока" (далі - відповідач) був укладений договір оренди № 1826/д державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Головного управління статистики у Запорізькій області (далі - договір).
Згідно п. 1.1. договору, позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: вбудованих в перший поверх не житлового будинку частини не житлових приміщень № № 79-4, 79-5, 79-6, 79-7, 79-8, 79-9, 79-10, 79-11, 79-12, 79-13 площею 119 кв. м та частина коридору № 75-2 спільного користування 1-го поверху площею 20,9 кв. м, загальною площею по внутрішньому обміру 139,9 кв. м, відповідно до плану та експлікації приміщень з технічного паспорту не житлового будинку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 75.
Згідно акту приймання-передачі (додаток 2 до договору), Регіональне відділення ФДМУ по Запорізькій області (орендодавець, він же позивач) передав а ПВКФ “Лока” (орендар, він же відповідач) прийняв зазначене в договорі майно. Договір і акт є двосторонніми підписані орендодавцем та орендарем, без участі третіх осіб, в тому числі і балансоутримувача. В акті лише зазначено, що орендоване майно знаходиться на балансі Головного управління статистки у Запорізькій області.
Згідно до ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно до п.10.5 договору він припиняє свою дію у разі закінчення строку на який він був укладений.
Відповідно до п. 10.6 договору, в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Відповідно до п.10.1 договору, він був укладений з 31.01.2006 р. по 26.01.2007 р. та на підставі п. 1 договору про зміни № 2 від 06.07.07 до договору термін дії продовжувався до 26.01.2008 р., а договором про зміни № 3 від 10.04.2008 р. до договору - до 26.01.2009 р.
08.10.2008 р. позивач направив на юридичну адресу (вул. Матросова, 15) відповідача лист № 11-13-04376, яким орендодавець повідомляв що договір оренди після закінчення його дії продовжуватись не буде. В цьому листі не містяться додатків до нього, а також відсутні належні докази отримання даного листа відповідачем. Реєстр який міститься в матеріалах справах зазначений з приміткою с повідомленням, таке повідомлення в матеріалах справи відсутнє. Пунктом 8 в цьому реєстрі зазначений відповідач і в цій же колонці дописано “возврат 07.11.2008 р.”. Таким чином належні докази отримані цього листа відсутні.
20.01.2009 р. позивач направив відповідачу лист № 11-13-00337, яким орендодавець сповіщав що після закінчення дії договору продовжуватись не буде. Цей лист адресовано директору ПВКФ “Лока” Єрофєєву А.А. і направлений за адресою: пр. Леніна, 175, к.104, тоді як місцезнаходження юридичною адресою є вул.. Матросова, 15.
В повідомленні зазначено що лист вручено особисто а отримав його не Єрофєєв А.А. а якась інша особа.
Крім того, в цьому листі зазначено що припинення дії договору оренди здійснюється шляхом підписання акту приймання-передачі майна і орендодавець направляє для підпису акт приймання-передачі, який необхідно підписати протягом 3 днів з дня отримання і всі примірники повернути на адресу РВ ФДМУ по Запорізькій області.
В матеріалах справи відсутній даний акт і не можливо здійснити висновок щодо його змісту, тоді як пунктом 2.5. договору, зазначено що в разі припинення дії цього договору майно повертається орендарем орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю. Майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Обов'язок по складанню акту приймання-передачі покладається на сторону яка передає майно, тобто, при поверненні майна - на орендаря, а акт направив орендодавець і передчасно ще в період дії договору 20.01.2009 р. в повідомленні яка одержала невідома особа зазначено 22.01.2009 р.- дата вручення. Підписати і повернути акт орендодавець вимагав на протязі 3 днів з дня отримання, тобто до 25.01.2009 р., а договір є діючим до 26.01.2009 р. Таким чином, позивач порушив п. 10.6 договору і його вимога підписання акту повернення майна в період дії договору є протиправною і суперечить умовам договору. Інших повідомлень, згідно п. 10.6. договору, направлених орендодавцем в період, установлений цим пунктом, позивач не надав.
Крім того, враховуючи вищевикладене безпідставною є вимога щодо виселення орендодавцем з орендованого приміщення та за участю балансоутримувача на підставі акту приймання-передачі повернути його РВ ФДМУ по Запорізькій області. Поскільки, балансоутримувач не є стороною по договору оренди, а повернення майна аналогічне порядку встановленому при передачі майна орендарю (п. п. 2.1., 2.5). Крім того, вимога сформулювала с порушенням п. 16 ЦК України, поскільки позивач просить суд виселити відповідача. Такі функції не входять до компетенції суду. Способи захисту порушених прав встановлені ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, підвідомчість справ господарському суду визначена ст. 12 ГПК України.
Виходячи з вищевикладеного, вимога позивача щодо виселення Приватної виробничо-комерційної фірми “Лока” з державного нерухомого майна -вбудованих в перший поверх не житлового будинку частини не житлових приміщень № № 79-4, 79-5, 79-6, 79-7, 79-8, 79-9, 79-10, 79-11, 79-12, 79-13 площею 119 кв. м та частина коридору № 75-2 спільного користування 1-го поверху площею 20,9 кв. м, загальною площею по внутрішньому обміру 139,9 кв. м, відповідно до плану та експлікації приміщень з технічного паспорту не житлового будинку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 75 та за участю балансоутримувача - Головного управління статистики у Запорізькій області, на підставі акту прийому -передачі повернути його регіональному відділенню ФДМУ по Запорізькій області є безпідставною, недоведеною належними доказами, перечить матеріалам справи та вимогам законодавства, задоволенню не підлягає.
Поскільки позивачем заявлена також вимога про стягнення неустойки за несвоєчасне повернення майна, а судом в основній вимозі відмовлено з вищевикладених обставин, не підлягає задоволенню вимога про відповідальність за порушення основного зобов'язання. В задоволенні вимоги про стягнення неустойки в розмірі 36230 грн. 09 коп. слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 3, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд:
В позові відмовити
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.
Дата підписання рішення “ 12” жовтня 2009 р.
Суддя Н.С. Кутіщева