Запорізької області
09.06.09 Справа № 17/112/09
Суддя за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Мегаполіс”, 69002, м. Запоріжжя, пр. Леніна, б. 96
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 4 129,17 грн.
суддя Корсун В.Л.
У засіданні приймали участь представники:
від позивача: Коломієць О.М., довіреність від 25.09.08 № 119
від відповідача: не з'явився
10.03.09 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Мегаполіс” (надалі ТОВ “Торгівельний будинок “Мегаполіс”) з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1) про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 11.01.08 № 2332/08 в сумі 5 127,79 грн., з яких 4 742,28 грн. - сума основного боргу, 220,43 грн. - неустойка, 137,53 грн. - індекс інфляції та 27,55 грн. - 3% річних.
Ухвалою від 10.03.09 судом порушено провадження у справі № 17/112/09, судове засідання призначено на 08.04.09. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.
Ухвалами від 08.04.09, від 29.04.09 на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено відповідно на 29.04.09та на 07.05.09.
Заявою від 05.05.09 № 154, наданою суду 06.05.09, позивач зменшив розмір позовних вимог у зв'язку із частковою сплатою відповідачем суми основного боргу в розмірі 1 300 грн. Крім того, позивач звернув увагу, що у позовній заяві допущено описку щодо суми у накладній від 15.12.08 № 94804, яка фактично складає 1 787,02 грн. З урахуванням зазначеного, просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу - 3 442,28 грн., індекс інфляції в розмірі 256,21 грн., неустойку в розмірі 382,79 грн. та 3 % річних в розмірі 47,89 грн. Заява подана відповідно до ст. 22 ГПК України, відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить правам і охоронюваним законом інтересам сторін, прийнята судом до розгляду та задоволена.
Ухвалою від 07.05.09 в. о. голови господарського суду Запорізької області продовжено строк вирішення спору у справі № 17/112/09 на один місяць.
Ухвалою суду від 07.05.09 розгляд справи відкладено на 09.06.09.
За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У засіданні суду 09.06.09, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено рішення у повному обсязі.
Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог. Свої вимоги обґрунтовує ст. ст. 11, 509, 526, 625 Цивільного кодексу України, зазначивши наступне. 11.01.08 між сторонами у справі був укладений договір № 2332/08, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 7 456,58 грн. Зобов'язання щодо оплати поставленого товару відповідач виконав частково, внаслідок чого, станом на день звернення з позовом до суду, сума основного боргу складає 3 442,28 грн. У зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 442,28 основного боргу, 256,21 грн. індексу інфляції за січень - березень 2009 р., 382, 79 грн. - неустойки та 3 % річних в розмірі 47,89 грн.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання жодного разу не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача судом повідомлено належним чином.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.02 № 04-5/609 “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Представником позивача для підтвердження правильності адреси відповідача, яка зазначена у позовній заяві, надано суду довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 109784, згідно з якою місцезнаходженням ФОП ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1, що співпадає з адресою, зазначеною у позові. Зазначене надає підстави для висновку про те, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб - учасників судового процесу.
Згідно із ст. 75 ГПК України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
11.01.08 між товариством з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Мегаполіс” (Постачальник) і приватним підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір № 2332, за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договором.
Пунктом 4.1 договору визначено, що загальна сума даного договору складається з сум вартості товару, вказаних в накладних, які сторони підписують у продовж строку дії договору.
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).
Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору № 2332/08 ТОВ “Торгівельний будинок “Мегаполіс” передано, а ФОП ОСОБА_1 прийнято товар на загальну суму 7 456,58 грн., про що свідчать накладні від 15.12.08 № 94804 на суму 1 787,02 грн., від 22.12.08 № 95990 на суму 2 545,78 грн., від 22.12.08 № 96000 на суму 3 123,78 грн.
Відповідно до п. 5.2 договору від 11.01.08 № 2332/08, остаточний термін оплати отриманої Покупцем партії товару складає 7 (сім) календарних днів з моменту одержання товару Покупцем за накладною.
Однак, відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, а оплату за отриманий товар здійснив частково в сумі 4 014,3 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Решта вартості товару відповідачем не сплачена, внаслідок чого, станом на час розгляду справи № 17/112/09 в суді, заборгованість за поставлений товар на підставі спірного договору складає 3 442,28 грн. Факт наявності заборгованості у розмірі 3 442,28 грн. підтверджується матеріалами справи.
Оскільки відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів сплати ним заборгованості, суд вважає, що позовна вимога в частині стягнення 3 442,28 грн. основного боргу на підставі договору від 11.01.08 № 2332/08 доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню судом.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
Пунктом 8.1 договору передбачено, що за порушення строків розрахунків, передбачених даним Договором, Покупець виплачує Постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожний день прострочки розрахунків.
У відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За розрахунком позивача пеня за накладною від 15.12.08 № 94804 за період з 23.12.08 по 08.01.09 становить 19,98 грн., з 09.01.09 по 09.03.09 - 66,93 грн., з 10.03.09 по 31.03.09 - 22,38 грн., з 01.04.09 по 07.04.09 - 5,74 грн., з 08.04.09 по 10.04.09 - 2,19 грн., з 11.04.09 по 21.04.09 - 6,49 грн.; за накладною від 22.12.08 № 95990 з 30.12.08 по 21.04.09 - 189,16 грн.; за накладною від 22.12.08 № 96000 з 30.12.08 по 28.01.09 - 61,62 грн., з 29.01.09 по 09.02.09 - 7,31 грн., з 10.02.09 по 12.02.09 - 0,99 грн. Таким чином, загальна сума неустойки у вигляді пені за прострочку виконання грошових зобов'язань складає 382,79 грн.
Пеня в сумі 382,79 грн. за вказаний період розрахована позивачем вірно, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст. 258 Цивільного кодексу України та підлягає стягненню у повному обсязі.
Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.
Враховуючи розрахунок позивача, розмір інфляційних витрат за січень - березень 2009 р. складає 256,21 грн., 3% річних за накладною від 15.12.08 № 94804 за період з 23.12.08 по 08.01.09 становить 2,50 грн., з 09.01.09 по 09.03.09 - 8,37 грн., з 10.03.09 по 31.03.09 - 2,80 грн., з 01.04.09 по 07.04.09 - 0,72 грн., з 08.04.09 по 10.04.09 - 0,28 грн., з 11.04.09 по 21.04.09 - 0,81 грн.; за накладною від 22.12.08 № 95990 з 30.12.08 по 21.04.09 - 23,65 грн.; за накладною від 22.12.08 № 96000 з 30.12.08 по 28.01.09 - 7,71 грн., з 29.01.09 по 09.02.09 - 0,92 грн., з 10.02.09 по 12.02.09 - 0,13 грн. Всього - 47,89 грн. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 102 грн. державного мита та 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Мегаполіс” (69002, м. Запоріжжя, пр. Леніна, б. 96, код ЄДРПОУ 25484884, п/р 26000204876099 в ЗРУ КБ “Приватбанк”, МФО 313399) - 3 442 (три тисячі чотириста сорок дві) грн. 28 коп. основного боргу, 382 (триста вісімдесят дві) грн. 79 коп. пені, 256 (двісті п'ятдесят шість) грн. 21 коп. інфляції, 47 (сорок сім) грн. 89 коп. - 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.Л. Корсун
Рішення суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.
Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 09.06.09