83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
19.11.09 р. Справа № 34/131
Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.
При секретарі судового засідання Котельніковій Н.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Прокурора Петропавлівського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області
до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецьк Фьюіл Компані”, м. Донецьк
про стягнення втрат сільськогосподарського виробництва у сумі 894,90грн.
за участю Прокурора: Пономарьов А.О.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Заявлено позов Прокурором Петропавлівського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецьк Фьюіл Компані”, м. Донецьк про стягнення 894,90грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на розпорядження голови районної державної адміністрації Петропавлівського району №531-р-08 від 23.10.2008р., акт визначення розміру втрат сільськогосподарського виробництва від 20.02.2008р., розрахунок розміру втрат сільськогосподарського виробництва №7004-1/151 від 28.01.2008р.
Відповідач у судове засідання не з”явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву не надав.
Ухвали про відкладення розгляду справи отримані відповідачем 26.10.2009р. та 09.11.2009р. про свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 14, 23).
Відповідач своїм правом на участь у розгляді справи не скористався, відтак суд вважає, що справу може бути розглянути за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
За клопотанням прокурора справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив :
Розпорядженням Першого заступника голови Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 23.10.2008р. №531-р-08 відповідачу затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,296га для комерційного використання - будівництва автозаправної станції з магазином на території Миколаївської сільської ради ТОВ «Донецьк Фьюіл Компані».
Пунктом 2 розпорядження відповідачу надано в оренду терміном на 10 років земельну ділянку площею 0,296га із земель Миколаївської сільської ради для здійснення комерційної діяльності - будівництва автозаправної станції з магазином.
Пунктом 3.1. наведеного розпорядження відповідача було зобов'язано в двохмісячний термін сплати витрати сільськогосподарського виробництва спричинені вилученням сільськогосподарських угідь із земель запасу Миколаївської сільської ради для комерційного використання.
Згідно розрахунку «Дніпропетровського науково-дослідного та проектного інституту землеустрою» ДП „Дніпропетровський інститут землеустрою” розмір втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь із земель Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, що передаються в оренду ТОВ «Донецьк Фьюіл Компані» для комерційного використання (будівництва АЗС, магазину) від 28.01.2008р. №7004-1/151 складає 5894,90грн.
20.02.2008р. комісією у складі голови райдержадміністрації, начальника районного відділу земельних ресурсів, головного архітектора Петропавлівського району, начальника фінуправління райдержадміністрації та голови Миколаївської сільської ради складено акт визначення розміру втрат сільськогосподарського виробництва спричинених вилученням сільськогосподарських угідь із земель запасу Миколаївської сільської ради для комерційного використання ТОВ «Донецьк Фьюіл Компані», який становить 5894,90грн.
Згідно платіжних доручень наданих прокурором втрати сільськогосподарського виробництва, спричинені вилученням сільськогосподарських угідь із земель Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області для комерційного використання - будівництва автозаправної станції з магазином у розмірі 5894,90грн відповідачем частково відшкодовані в сумі 5000,00грн., а саме: платіжним доручення №60 від 20.03.2008р. перераховано на користь обласного бюджету Дніпропетровської області 25% втрат сільськогосподарського виробництва у сумі 1473,72грн., платіжним доручення №59 від 20.03.2008р. перераховано на користь місцевого бюджету Миколаївської сільської ради 50% втрат сільськогосподарського виробництва у сумі 2642,04грн., платіжним доручення №58 від 20.03.2008р. перераховано на користь місцевого бюджету Петропавлівського району 15% втрат сільськогосподарського виробництва у сумі 884,24грн.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи та заслухавши прокурора господарський суд дійшов до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.
Cтаттею 2 Земельного Кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Згідно статті 168 Земельного Кодексу Українигрунти земельних ділянок є об”єктом особливої охорон.
Відповідно до ст. 207 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель.
Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом ч. 2 ст. 207 Земельного кодексу України.
Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
Тобто, з урахуванням положень ст. 207 Земельного кодексу України, у відповідача наявний обов'язок відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням земельної ділянки сільськогосподарських угідь для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом.
Частиною 5 цієї ж статті Земельного кодексу України передбачено, що втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно розрахунку „Дніпропетровського науково-дослідного та проектного інституту землеустрою” ДП „Дніпропетровський інститут землеустрою” розмір втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь із земель Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, що передаються в оренду ТОВ «Донецьк Фьюіл Компані» для комерційного використання (будівництва АЗС, магазину) від 28.01.2008р. №7004-1/151 складає 5894,90грн.
Судом встановлено, що наведений розрахунок розміру втрат сільськогосподарського виробництва виконано у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 року № 1279 „Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню”.
Пунктом 4 Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 року № 1279 „Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню” встановлено, що відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.
Таким чином, оскільки проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,296га для комерційного використання - будівництва автозаправної станції з магазином на території Миколаївської сільської ради ТОВ «Донецьк Фьюіл Компані» був затверджений розпорядженням першого заступника голови райдержадміністрації 23.10.2008р. то втрати сільськогосподарського виробництва, спричинені вилученням наведеної земельної ділянки, повинні були бути відшкодовані відповідачем у строк до 24.12.2008 року.
Прокурор підтвердив, що вартість втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь, на день подання позову відшкодована лише частково у загальній сумі 5000,00грн. Залишок невідшкодованої суми втрат сільськогосподарського виробництва, яку прокурор вимагає до стягнення з відповідача, складає 844,24грн.
Згідно статті 209 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються на спеціальні рахунки відповідних місцевих рад у таких розмірах: Автономній Республіці Крим, обласним радам - 25 відсотків; районним радам - 15 відсотків; міським, сільським, селищним радам - 60 відсотків, міським радам Києва та Севастополя - 100 відсотків.
За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Відповідачем будь-яких документів у підтвердження відшкодування наведеної суми до матеріалів справи не додано.
Тобто, матеріалами справи підтверджується несплата відповідачем залишку невідшкодованої суми втрат сільськогосподарського виробництва у сумі 844,24грн.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення втрат сільськогосподарського виробництва у сумі 894,90грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача .
На підставі викладеного та керуючись ст. 13 Конституції України ст. ст. 2, 168, 207, 209 Земельного кодексу та керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позовні вимоги Прокурора Петропавлівського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецьк Фьюіл Компані”, м. Донецьк про стягнення 894,90грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьк Фьюіл Компані» (83048, м. Донецьк, вул. Челюскінцев, 275, код ЄДРПОУ 34007915) на користь Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області (р/р 31515901700242 в ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 23929885) витрати сільськогосподарського виробництва у сумі 894,90грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьк Фьюіл Компані» (83048, м. Донецьк, вул. Челюскінцев, 275, код ЄДРПОУ 34007915) на користь Державного бюджету України державне мито в розмірі 102,00грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьк Фьюіл Компані» (83048, м. Донецьк, вул. Челюскінцев, 275, код ЄДРПОУ 34007915) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок № 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: код ЄДРПОУ 34686537, державний бюджет м. Донецьк, Ворошиловський район; призначення платежу: код бюджетної класифікації 22050000) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя