24.11.09р. Справа № 10/310-09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландшафтно-будівельна компанія "Родовое поместье" (м. Дніпропетровськ )
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( м. Дніпропетровськ )
про стягнення 11 000 грн. 00 коп.
Суддя Кощеєв І.М.
Представники:
Від Позивача: Процай А. А. ( дор. від 30.10.2009 р. ) - представник
Від Відповідача:ОСОБА_1 ( пасп. НОМЕР_1 виданий Красногвардійським РВ УМВС України в Дніпропетровській обл. від 29.11.1996 ), ОСОБА_3 ( дов. НОМЕР_2 від 19.11.2009 р. ) - представник
Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача про стягнення 11 000 грн. матеріальної шкоди завданої Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 в наслідок порушення умов договору оренди нежитлового приміщення від 26.03.2009 р., укладеного між сторонами. Зокрема, Позивач посилається на те, що Відповідач не виконав узятих на себе зобов'язань та безпідставно ухилився від підпису акту приймання-передачі об'єкта оренди у відповідності до вимог п. 3.2. Договору. Крім того, Відповідач заявив, що орендоване приміщення не виведено із житлового фонду, тобто не може бути використане за призначенням, і не може за цих обставин бути предметом договору оренди.
Позивач вказує на те, що зважаючи на обставини за яких використання житлового приміщення за адресою вул. Робоча 95 у м. Дніпропетровську в господарських цілях стало неможливе, він змушений був терміново звільнити його що потягло за собою додаткові витрати, а саме: демонтаж вивіски “Погребок”, який виконав СПД ОСОБА_4, за що сплачено 500 грн.; демонтаж торгівельного обладнання, який виконав ПП ОСОБА_5 за що було сплачено 850 грн.; терміново 08.04.2009 року укладено договір № 1 з СПД ОСОБА_5 на зберігання обладнання та сплачено за надані послуги 500 грн.; перевезення обладнання у складське приміщення до місця його зберігання, що потягнуло за собою витрати у розмірі 300 грн.
Відповідач проти задоволення позовних вимог Позивача заперечує, зазначаючи на їх безпідставності та необґрунтованості, оскільки згідно п. 1.1. договору оренди Позивач збирався розмістити лікеро-горілчаний магазин. Позивач не мав ліцензії на право роздрібної торгівлі лікеро-горілчаними виробами, тому до підписання вищезгаданого договору оренди, на прохання керівника, йому були надані в копіях документи: Технічний паспорт приміщення, вирішення міськвиконкому № 4277 від 29.12 2008 р. про вивід з житлового фонду квартири АДРЕСА_1. Після підписання договору, Позивач 27.03.2009 р. в'їхав в орендоване приміщення, завіз торгове устаткування, сплативши 6 500 грн. в рахунок орендної плати за квітень місяць.
Відповідач вказує на те, що твердження Позивача, що об'єкт оренди не був виведений з житлового фонду, і з цієї причини не міг експлуатуватися в господарських цілях не відповідає дійсності. Дійсна причина того, що Орендар не вів господарської діяльності в приміщенні, що орендувалося, полягає в тому, що підприємством не була отримана ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями. Об'єкт оренди відповідав всім технічним, санітарним нормам і правилам, на момент здачі приміщення в оренду, оскільки всі роботи були виконані відповідно до затвердженої проектної документації і відповідали всім технічним, санітарним правилам і нормам.
Відповідач не отримував від Позивача додану до позовної заяви - заяву про дострокове розірвання договору оренди, датовану 07.04.2009 р. за вих. 107/09/4. Орендар займав орендоване приміщення не вносячи орендної плати до 10.06.2009 р., ухиляючись від підписання Акту приймання-передачі об'єкту оренди, з метою не вносити платежі за оренду приміщення, оскільки за умовами договору п. 3.2 термін оренди Об'єкту починає обчислюватися через 10 банківських днів з моменту підписання Акту. Проти підписання відповідного акту Відповідач не заперечував.
За твердженням Відповідача Орендар звільнив приміщення після 09.06.2009 р., про що був складений Акт. Загальна сума розрахунку збитків не відповідає сумі збитків, перерахованих в розрахунку суми позову. Таким чином, саме Орендар порушив умови договору оренди приміщення про щомісячну оплату об'єкту оренди, не надавав для підпису Акт прийому-передачі Об'єкту оренди, хоча об'єкт оренди був фактично переданий йому і прийнятий ним в день підписання договору.
Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу ( аудіо запис ) при розгляді справи не заявлялось.
В судовому засіданні, за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
Відповідно до пояснень представників сторін, на виконання умов Договору оренди нежитлового приміщення від 26.03.2009 р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю “Ландшафтно-будівельна компанія “Родовое поместье” ( Орендодавець ) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ( Орендар ), Орендар отримав від Орендодавця в строкове ( до 31.12.2009 р. ) платне ( 6 500 грн. щомісяця ) користування приміщення за адресою АДРЕСА_1, під розміщення в ньому л/в магазину, хоча і акт приймання-передачі, як того вимагає п. 3.2. договору між сторонами підписано не було ( доказів не надано ).
Згідно п. 2.3. Договору Орендодавець підтвердив, що наданий в оренду об'єкт є нежитловим, відповідає усім технічним, санітарним та іншим вимогам а також може бути використаний у господарських цілях.
Відповідно до п. 3.2. термін оренди Об'єкту починає вираховуватись через 10 банківських днів з моменту підписання Акту приймання-передачі Об'єкту оренди. Сторони даного Договору визначають, що датою початку використання приміщення являється дата підписання Акту приймання - передачі об'єкту оренди, який являється невід'ємною частиною даного договору.
Згідно п. 4.1. договору, передача об'єкту оренди Орендарю проводиться по Акту приймання-передачі, підписаного уповноваженими представниками обох сторін. Даний Акт є невід'ємною частиною даного договору.
Між сторонами Акт приймання-передачі підписано не було, хоча Орендар фактично приступив до використання орендованого приміщення, що підтверджується поясненнями представників сторін, а також відповідними діями Відповідача, пов”язаними з розміщенням торгового устаткування в орендованому приміщенні, облаштування відповідної рекламної вивіски.
Відповідачем надані суду документи про виключення з житлового фонду об”єкта оренди та надання дозволу реконструкції квартири під торгово-офісне приміщення.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України ).
Позивачем не доведену суду порушення зобов”язанння з боку Відповідача, щодо умов договору оренди.
Ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Предметом позовних вимог -є вимоги Позивача пов”язані із стягненням суми матеріальної шкоди завданої Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 в наслідок порушення умов договору оренди.
Відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання є окремим випадком застосування загального принципу цивільного права ( ч. 1 ст. 22 ЦК України), за яким особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини ( умислу або необережності ), якщо інше не встановлено законом або договором ( ч. 1 ст. 614 ЦК України ).
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника. Тому Позивач має довести не лише сам факт порушення боржником його обов'язку але й шкідливий результат такої поведінки (збитки) їх розмір та причинний зв'язок між цим порушенням та шкодою.
За приписами ст. ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем в порушення вказаних положень ГПК України не доведено суду наявність повного складу цивільного правопорушення, яка необхідна для відшкодування збитків.
Враховуючи наведене, господарський суд вважає позовні вимоги Позивача не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до зазначеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -
В задоволенні позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя І.М. Кощеєв
(Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, - 26.11.2008 року)