№ 336/4601/17
пр. № 1-кс/336/613/2017
Іменем України
18 серпня 2017 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого Шевченківського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12017080080003081 про арешт майна, -
Слідчий Шевченківського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 Запорізької області по кримінальному провадженню за ст. 185 ч. 1 КК України про арешт автомобілю ЗАЗ Lanos TF69YO-40, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований на ОСОБА_4 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль ЗАЗ Lanos TF69YO-40, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ніж з лезом, який перевозився у транспортному засобі, кабель телефонного зв'язку у кількості двох штук по 80 метрів кожний.
Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання.
Прокурор у судове засідання не з'явився.
Через відсутність в матеріалах, доданих до клопотання відомостей про засоби зв'язку з особою, якій належить майно (автомобіль), щодо якого заявлено клопотання, відсутністю відомостей про власника іншого майна, щодо якого також ставиться питання у клопотанні та строком розгляду такого клопотання, суд був позбавлений можливості викликати власника або власників майна в судове засідання.
Оскільки відповідно до положень ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, слідчим суддею клопотання розглянуто за відсутності не з'явившихся учасників кримінального провадження.
При вирішенні клопотання суд виходить з наступного.
Стаття 132 ч. 3 КПК України вказує, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Статтею 171 КПК України встановлено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Вищевикладеним вимогам КПК України подане до суду клопотання не відповідає.
Відповідно до ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування.
Натомість до клопотання про надання дозволу на огляд не додано будь-яких документів на підтвердження того, що прокурор, яким погоджено вказане клопотання в установленому порядку призначений прокурором у вказаному кримінальному провадженні.
Пункти 2, 3 розділу 2 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про надання дозволу на проведення обшуку житла чи іншого володіння особи від 21.05.2014 року (далі узагальнення) вказують, що недолучення оригіналів або належним чином засвідчених копій документів, дослідження яких має значення для встановлення обставин, зазначених у клопотанні, є підставою для відмови в його задоволенні.
Слідчі судді обґрунтовано відмовляють у задоволенні клопотання про обшук, якщо матеріалами кримінального провадження не підтверджуються повноваження слідчого здійснювати досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Отже, ненадання до клопотання документів на підтвердження повноважень слідчого та прокурора є підставою для відмови у задоволенні такого клопотання.
Також у клопотанні не визначено належність ножа та двох фрагментів кабелю, щодо яких також заявлено клопотання про арешт майна.
Також у клопотанні не зазначено документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Крім того, у самому клопотанні та доданих до нього документах містяться істотні суперечності, які викликають сумніви у законності отримання та вилучення майна, щодо якого заявлено клопотання.
Так, у відповідності до копії рапорту 14.08.2017 року о 03.45 годині надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що на вулиці Стальського з телефонного колодязю невідомі намагались вкрасти кабель, бо вирізали його та залишили на вулиці.
Також до клопотання додано копію протоколу огляду місця події, який проведений 14.08.2017 року з 05.30 години до 06.00 години, зміст якого прочитати майже не виявляється можливим, однак, в ньому щось вказано про виявлення двох фрагментів кабелю довжиною по 80 метрів, натомість ані слова не йдеться про наявність автомобілю.
Яке відношення до вказаних подій, а саме безпосередньо до намагання викрасти кабель, який, як про це йдеться в матеріалах справи, залишений на місці, а не викрадений, має огляд автомобілю за іншою адресою встановити не виявляється можливим, адже з пояснень свідків, які наявні у матеріалах справи вбачається, що кабель в автомобілю не перебував.
Відповідно до положень ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якої метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.
Слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.
Водночас у цьому кримінальному провадження не заявлялось клопотань про надання дозволу на обшук автомобілю до слідчого судді. Тож за таких обставин проведення огляду автомобілю без подальшого звернення до слідчого суддів порядку, передбаченому ст. 233 КПК України, проведено без дотримання положень чинного законодавства.
Оскільки проникнення до автомобілю та його огляд очевидно і не були пов'язані з врятуванням життя людей чи переслідуванням осіб, які підозрюються у скоєнні злочину, тож за таких обставин слідчим було проведено огляд автомобілю взагалі без будь-яких передбачених на те чинним законодавством підстав.
Крім того, не виявляється можливим уявити яке доказове значення саме у цьому кримінальному провадженні може мати автомобіль, який належить особі, яка не має жодного процесуального статусу у цьому кримінальному провадженні.
Також слідчий суддя звертає увагу і на те, що слідчим безпідставно пропущений строк звернення до суду з відповідним клопотанням, який сплив 15.08.2017 року. натомість як з клопотанням слідчий звернувся лише 17.08.2017 року.
Як вказує ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Натомість слідчим не вказано та не доведено наявності правових підстав для арешту майна, оскільки не визначено кому належить усе перелічене у клопотанні майно, не зазначено чи є арешт майна розумним та співмірним заходом, не вказано взагалі з якої причини потрібно арештовувати автомобіль та інші перелічені предмети, яке значення мають вказані предмети для кримінального провадження, за виключенням кабелю.
Про наявність будь-яких ризиків, які б обумовлювали необхідність арешту майна у клопотанні немає ані слова.
Враховуючи, що клопотання підписано прокурором, повноваження якого на вчиненні відповідних дій у цьому кримінальному провадженні, не доведені жодним чином, клопотання подане з пропуском встановленого чинним законодавством строку, клопотання необґрунтоване, безпідставне та не відповідає положенням чинного законодавства, належність фрагментів кабелю слідчим не визначена, слідчий суддя не вбачає підстав накладати арешт навіть на вказані фрагменти кабелю.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання не відповідає вимогам КПК України, є необґрунтованим та не доведеним, подане з порушенням строку, встановленого КПК України для звернення з таким клопотанням, та особою, яка не довела свого права на звернення з відповідним клопотанням, тож законні підстави для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження висновку відсутні.
Керуючись ст. 172, 173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого Шевченківського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12017080080003081 за ст. 185 ч. 1 КК України, про накладення арешту на майно залишити без задоволення.
Копію ухвали надіслати слідчому, прокурору не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1