19.11.09р. Справа № 32/233-09
За позовом: Прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройхолдинг», м. Дніпропетровськ
Про: стягнення 229 046,76 грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
Від прокурора : Кондратов В.Г. (сл.посв.№205);
Від позивача: не з'явився ;
Від відповідача: не з'явився
Прокурор Індустріального району м. Дніпропетровська ( з урахуванням уточнень ) звернувся з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради ( позивач ) до ТОВ «Стройхолдинг»( відповідач ) про стягнення 229 046,76 грн. заборгованості за договором оренди земельної ділянки від 29.12.08 р., укладеного між сторонами. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невиконання відповідачем обов'язків щодо сплати орендної плати за договором. Позивач підтримав позовні вимоги прокурора., зазначивши про це у відповідних письмових поясненнях. Одночасно представником Дніпропетровської міської ради -Приходько Т.В., не було надано витребуваний судом акт звірки розрахунків по стягуваній сумі та заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи на боці позивача Лівобережну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська, обґрунтоване посиланням на приписи ст.27 Закону України «Про плату за землю», відповідно до яких контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби. Враховуючи вищезазначене, представник позивача заявила у судовому засіданні, що Дніпропетровська міська рада не має відповідних повноважень та не зобов'язана виконувати вимогу суду про складання та направлення на адресу боржника ( відповідача ) акту звірки розрахунків стягуваної на користь місцевого бюджету заборгованості по орендній платі. Після чого вищезазначений представник позивача направив до суду клопотання ( за власним підписом Приходько Т.В. ) ,в якому з посиланням на «велику завантаженість представництва в судових установах міста »просив суд розглянути справу без участі представника Дніпропетровської міської ради; та не з'явився до судових засідань 09.11.09 р. та 19.11.09 р.
ТОВ «Стройхолдинг»( відповідач ) відзив на позов та витребувані судом документи не надав, явку повноважного представника до судових засідань неодноразово не забезпечив, незважаючи на ту обставину, що про час та місце судових засідань своєчасно повідомлявся судом на адресу, зазначену в позовній заяві, договорі оренди та Витягу із ЄДРПОУ станом на 20.10.09 р. Враховуючи вищезазначене, суд вважає м можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача, відзиву на позов -за наявними в справі доказами.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
На підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 26.11.00 р. №310/39 між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Стройхолдинг»(орендар) 29.12.08 р. було укладено договір оренди земельної ділянки; відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,3755 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул.Винокурова,2-Д ; для фактичного розміщення м'ясної фабрики з виготовлення ковбасних виробів. Згідно з умовами договору відповідач зобов'язався своєчасно вносити орендну плату у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України «Про оренду землі», на рахунок орендодавця: Дніпропетровської міської ради, р/р 33213812700006, відкритий у відділенні Держказначейства за місцезнаходженням земельної ділянки в Індустріальному районі м. Дніпропетровська. Відповідно до п.9.1. цього договору, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати .
Відповідно до розрахунку, наданого прокурором на підставі даних, отриманих на відповідний запит від Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, заборгованість відповідача за період з 01.01.09 р. до 18.11.09 р. становить 229 046,76 грн. Відповідачем доказів сплати заборгованості у вищезазначеному розмірі не надано.
З урахуванням вищезазначеного, факт невиконання відповідачем умов договору матеріалами справи доведено, а тому господарський суд знаходить достатньо підстав для задоволення позовних вимог прокурора, виходячи з наступного.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності ( ст.3 Закону України «Про оренду землі»). Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом ( ст.4 ). Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю») ( 2535-12 ). Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону ( ст.21 )
Орендодавець має право вимагати від орендаря ( поміж-іншим ) своєчасного внесення орендної плати. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого надавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни ( ст.24 )
Відповідно до ст.27 Закону України «Про плату за землю»контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Згідно зі ст.13 Конституції України , земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Згідно із ст.14 земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Згідно до ст.19 органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.140 Конституції України: місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад ( ст.142 )
Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції ( ст.143 ) Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку ( ст.145 ).
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до приписів якого: сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами ( ст.10 ); органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів ( ст.16 ); відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом ( ст.18 ); сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання ( ст.25 );
Відповідно ж до вимог ст.12 Земельного кодексу України: до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.
Враховуючи вищезазначені приписи чинного законодавства України та рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99, прокурор визначив саме Дніпропетровську міську раду позивачем у цій справі, оскільки виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин .
Тобто саме на посадових осіб Дніпропетровської міської ради чинним законодавством покладено обов'язок забезпечувати виконання Конституції та законів України на території м. Дніпропетровська. Нехтуючи своїми обов'язками, ігноруючи інтереси місцевої громади, посадові особи юридичного відділу земельного управління Дніпропетровської міської ради ( на яких міською радою та її виконкомом було покладено обов'язок представляти інтереси ради в суді ) усунулися від виконання покладених на них чинним законодавством повноважень ,та не здійснювали належний контроль за використанням земель , та надходженням грошових коштів у вигляді плати за користування земельною ділянкою до місцевого бюджету. Окрім того ,не зважаючи на ту обставину, що прокурор в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати, яка відповідно до умов договору оренди повинна була надходити саме на рахунок Дніпропетровської міської ради; представники позивача не надали витребуваних судом матеріалів та двічі не з'вилися до судового засідання, пославшись на «велику завантаженість представництва в судових установах міста ».
Відповідно до вимог ст.22 ГПК України: сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Але в порушення покладених на неї законом обов'язків, представниця міськради обмежилася лише поданням формальних письмових пояснень, в яких ( поміж-іншим ) безпідставно відносить заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою до «податкового боргу», а її участь в судових засіданнях звелася лише до констатації факту порушення відповідачем своїх обов'язків за договором оренди. Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що саме представники Дніпропетровської міської ради повинні були, отримавши від органів ДПІ відповідну інформацію про стан надходження на рахунок Дніпропетровської міської ради -орендодавця за вищезазначеним договором оренди земельної ділянки, орендної плати від орендаря; скласти відповідний акт звірки розрахунків та направити його на адресу відповідача; після чого надати копію цього акту звірки та докази його відправки на законну вимогу суду для залучення до матеріалів справи; а не безпідставно перекладати свої обов'язки на посадовців Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська; заявляючи безпідставне клопотання про залучення податкового органу до участі у справі .
Згідно із вимогами ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право ( поміж-іншим ) стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону. Як зазначалося вище позивач - Дніпропетровська міська рада, витребуваного судом акту звірки розрахунків по стягуваній сумі не надав, явку повноважних представників до судових засідань двічі не забезпечив. Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне стягнути з Дніпропетровської міської ради в доход Державного бюджету України штраф у розмірі 1 700,00 грн. за ухилення від вчинення дій, покладених на позивача господарським судом .
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами Конституції України; Закону України «Про оренду землі»; Закону України «Про плату за землю»; ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1.Позовні вимоги прокурора задовольнити. Стягнути з відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройхолдинг»( 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Винокурова, буд.2Д; код ЄДРПОУ 35987060): на користь позивача - Дніпропетровської міської ради ( 49000,м. Дніпропетровськ, пр.К.Маркса, 75; код ЄДРПОУ 26510514): 229 046,76грн .- заборгованості по орендній платі; на користь держбюджету -2 290,47 грн. витрат на сплату держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
Видати відповідні накази після набрання рішенням чинності .
2.Стягнути з Дніпропетровської міської ради ( 49000,м. Дніпропетровськ, пр.К.Маркса, 75; код ЄДРПОУ 26510514) в доход Державного бюджету України 1700,00 грн. за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.
3.Відмовити в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи Лівобережну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська,
Суддя Васильєв О.Ю.