17.11.09р. Справа № 28/494-09
За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця"
до Відкритого акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"
про стягнення440387,76 грн.
Суддя Манько Г.В.
Представники:
Від позивача: не з'явився.
Від відповідача: Гашицька І.В. - дов. від 03.02.09р.
Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Інгулецький гіничо-збагачувального комбінат" плату за користування вагонами в сумі 440387 грн. 76 коп. та судових витрат.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Протягом часу розгляду справи не надав витребувані судом докази.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. Просив суд в позові відмовити. Заявив, що позовні вимоги є безпідставними з огляду на те, що документи, на яких базуються позовні вимоги належним чином не оформлені та сторонами не визначений конкретний строк, протягом якого відповідач зобов'язаний забирати вагони, які надійшли до позивача. Заявив, що забрав вагони відповідно до вимог укладеного договору № ПР/М-08-2/12-082097НЮдч.
На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -
Встановив:
До станції Інгулець Придніпровської залізниці для відкритого акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" надійшли власні та орендовані порожні вагони у березні - квітні 2009р.
Позивачем та відповідачем було підписано договору № ПР/М-08-2/12-082097НЮдч від 25.09.2008р. про експлуатацію залізничної під"їздної колії відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яке примикає до станції Інгулець Придніпровської залізниці.
Умовами п. 5 Угоди передбачено, що передача вагонів на під'їздну колію здійснюється: порожніх, під навантаження -через інтервал 1 годину, за узгодженням сторін інтервал може бути зменшений; завантажених -за повідомленням, які передає прийомоздавальник станції Інгулець по телефону прийомоздавальнику залізничного цеху.
Вказаним п. 5 Договору не визначено, коли починається термін вказаного інтервалу: з моменту прибуття вагона на станцію, з моменту повідомлення відповідача про надходження вагону, інше. Таким чином умовами укладеного позивачем та відповідачем Договору не передбачений конкретний строк та початок його відліку, протягом якого відповідач зобов'язаний забрати вагони, які надійшли на станцію Інгулець.
Отже, умовами договору № ПР/М-08-2/12-082097НЮдч не визначено, коли починається (з моменту повідомлення, з моменту прибуття вагонів) та коли безпосередньо повинен закінчитися термін (період), за який повинні бути передані спірні вагони відповідачу.
Згідно вимог ст. 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під"їздних колій, порядок подання і забирання вагонів та контейнерів на залізничні колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії.
Згідно вимог оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007р. "приватні" (власні) порожні вагони, які перевозяться залізницею за перевізними документами зі сплатою залізничного тарифу, мають правовий статус "вантажу" (вантаж на колесах). Термін "вантаж на колесах" загалом відсутній у п. 5 Договору №ПР/М-08-2/12-082097НЮдч.
Позивачем не надано будь -яких належних доказів щодо часу повідомлення відповідача про надходження спірних вагонів на залізничну станцію. Не надано будь -якого належного підтвердження щодо безпосереднього часу отримання повідомлень відповідачем про надходження вагонів.
Крім того, сторонами не надано та судом не встановлено будь -яких доказів того, що відповідач створював штучні перешкоди щодо отримання вагонів, які надійшли.
Таким чином умовами укладеного позивачем та відповідачем Договору не передбачений конкретний строк та початок його відліку, протягом якого відповідач зобов'язаний забрати вагони, які надійшли на станцію Інгулець.
Також встановлено, що у відповідності до умов укладеного Договору позивач забирав вагони, які надійшли на залізничну станцію, по мірі їх прибуття.
Протягом часу розгляду справи позивачем загалом не надано до суду розрахунок позовних вимог по кожному вагону окремо та не визначено безпосередньо по кожному вагону час (день, година, хвилина), за який нарахована плата за користування вагонами, що є предметом позовних вимог. Зазначене фактично унеможливлює перевірку правильності нарахувань позовних вимог по кожному вагону окремо.
Згідно вимог ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Згідно вимог Правил користування вагонами і контейнерами, якими визначена Форма Актів ГУ -23, у актах загальної форми повинна бути зазначена назва станції відправлення, станції призначення, найменування вантажу, номер та дата залізничної накладної, інше.
Позивачем, протягом часу розгляду справи позивачем не надано для огляду оригінали належним чином оформлених Актів форми ГУ -23 по кожному вагону.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, відсутні підстави для нарахування плати за користування вагонами, передбачені ст. 119 Статуту залізниць України, на які посилається Позивач.
На підставі вищевказаного позовні вимоги позивача базуються на припущеннях, необґрунтовані, не підтверджені матеріалами справи та задоволенню не підлягають.
Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Статутом залізниць України, ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, Правилами користування вагонами і контейнерами, Статутом залізниць України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Суддя Г.В. Манько
Рішення підписано 23.11.09р.